Програму ви можете прослухати тут:
ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГОЛОС UA» та «РАДІО ЕРА FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Ефір за 04.11 .2009 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Тетяна Хмельницька: Фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки у світі не можуть замінити фізичні вправи. Займайтеся спортом і не піддавайтеся паніці! Ласкаво прошу на програму “РозворотUA”, це спільний проект “Радіо-Ера ФМ” та інформаційного агентства “ГолосUA”. Перед мікрофоном Тетяна Хмельницька. 10-11 грудня виконком УЄФА визначить остаточний список українських міст, які прийматимуть Євро-2012. З українського боку поки тільки Київ отримав право приймати матчі, а Донецьк, Львів і Харків до 30 листопада повинні довести, що виконують графік підготовчих робіт. В іншому випадку вони втратять право приймати матчі Євро. Про готовність України говоритимемо за допомогою прямого телефонного зв’язку з з Андрієм Капустіним, шеф-редактором сайту “Комітет громадського контролю за підготовкою до “Євро-2012”, мої Вам вітання.
Андрій Капустін: Добрый день.
Тетяна Хмельницька: Та Олексієм Ляшенко, він соціолог, аналітик “R&B Group”, вітаю.
Олексій Ляшенко: Вітаю.
Тетяна Хмельницька: Шановні слухачі, долучайтеся до нашої розмови. Перш ніж ми перейдемо конкретно до розмови, пропоную послухати матеріал, який підготували журналісти інформагентства “ГолосUA”.
Кор.: “2009 рік — чи не найважчі 365 днів для України за останнє дисятиріччя. Після подій 2004-го країна не пам’ятає більше струсів аніж за останні надцять місяців. Економічна криза, до якої влада виявилась як завжди не готова, посилилася незрозумілим обвалом на валютному ринку та кризою політичною.. Початок року “ознаменувався” газовими розборками на всю Європу, а нині боротьба за президентське крісло спонукає чиновників та законодавців до популістських дій, які можуть остаточно знищити економіку країни.
На цьому тлі закономірно виникає запитання: а чи доцільно до цього всього звалювати на себе таку нелегку ношу, як організація фіналу чемпіонату Європи з футболу? Адже схоже, Україна чи не найменше готова до проведення заходів такого рівня ніж усі інші країни, які проводили у себе подібні заходи в останні роки. За словами голови корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика” Костянтина Матвієнка, фінал європейських футбольних чемпіонатів країни прагнуть прийняти з двох причин: заробити грошей для розвитку національного бізнесу та підвищити престиж держави на міжнародній арені. Україні ж, на думку експерта, не вдасться ні те, ні інше.
Костянтин Матвієнко: “При тому, що буде проведено “Євро-2012”, престиж України очевидно не буде підвищеним, тому що зараз ми бачимо, які величезні інфраструктурні проблеми виникають в організації цього чемпіонату. Ми спостерігаємо ці величезні корупційні проблеми, які виникають при освоєнні цих коштів. Що стосується заробітку, то є очевидним, що це лише витрати. Ці кошти ніколи не окупляться”.
Вже третій місяць триває очікування, щоб Нацбанк виділив майже 10 млрд грн на фінансування підготовки до футбольного чемпіонату. До речі, під неіснуючий, чи принаймні не оприлюдений досі, план…Але в НБУ ще у вересні заявили, що такої різниці між надходженнями та видатками у них немає. І все, на що може сподіватися уряд це 600 млн грн, які і будуть переказані до держбюджету по завершенні фінансового року…Тим часом, ухваливши один закон, Верховна Рада проштовхнула ще й другий популістський, вирішивши під час кризи підвищити соціальні стандарти, який гарант Конституції на передвиборній хвилі “хорошості” тут же підписав. Відтак, за словами економічного експерта компанії “Аструм Інвестмент Менеджент” Олексія Блінова, єдиним виходом залишається запуск друкарського верстата.
Олексій Блінов: “Існує дуже висока ймовірність того, що ці 10 млрд на “Євро-2012” будуть таки виділені цього року Національним банком України і підуть на фінансування поточних зобов’язань держави, зокрема за соціальними видатками. Виділення Нацбанком 10 млрд — це і є звичайнісінька емісія. Безумовно, легко прогнозованим результатом буде і прискорення інфляції, і розбалансування на валютному ринку”.
За 3 роки Україна має збудувати 3 злітно-посадкових смуги та 4 європейські аеровокзали, а також принаймні втричі збільшити кількість чотири- та п’ятизіркових готелів. Весь проект, за попередньою оцінкою експертів, коштуватиме 30 млрд доларів, інші ж підрахували що “Євро” в Україні це 12% ВВП. Хоча навіть Китай зі своєю розвиненою економікою та інфраструктурою витратив не більше семи. До всього цього додається й те, що українська влада відважно намагається профінансувати “Євро-2012” за державний кошт, а простіше кажучи за гроші пересічних українців. Тим часом міжнародний досвід свідчить, що левова частка підготовки має бути перекладена на плечі спонсорів, інвесторів та приватного бізнесу”.
Тетяна Хмельницька: Втім, яким шляхом ми підемо і чи підемо взагалі, поки що невідомо. Зрозуміло, що 30 листопада не за горами. Як ви оцінюєте рівень підготовки України?
Олексій Ляшенко: Наразі говорити про готовність дійсно ще рано, але 2012 рік настане досить швидко. І Україна вже мала би продемонструвати якісь результати.
Тетяна Хмельницька: А поки що ми лише говоримо, результатів немає?
Олексій Ляшенко: Поки що наше суспільство, ЗМІ, політики говорять. Не говорять тільки ті, хто дійсно займається організацією. Говорять про те, що все погано, хоч ми маємо два стадіони. Хоча одне місто вже ніби-то позбавили права проведення “Євро- 2012”. Третій стадіон у Харкові буквально через місяць буде відкритий. Ті вимоги, які ставляться до готельного бізнесу, доріг, комунікацій — власне, ще є час для поліпшення ситуації.
Тетяна Хмельницька: Пане Андрію, дійсно, якщо навесні у Європейського футбольного союзу були претензії до української сторони з приводу готовності, то останнім часом критика вщухла. 30 листопада у нас не за горами. І раптом президент УЄФА Мішель Платіні привітав Україну з прогресом і висловив здивування, звідки раптом у Києві з’явилося декілька п’ятизіркових готелів. Отже, Ваша оцінка готовності до “Євро-2012”?
Андрій Капустін: Я, наверное, наибольший оптимист среди всех, кого слышал. С конца 2007 года я не был приверженцем пессимизма. Действительно, Платини не только удивился появлению киевских гостиниц, но официально заявил, что Украина переведена из красной зоны риска в оранжевую. Он сказал, что “Евро” будет в Украине и Польше однозначно и 10-11 декабря на Мадейре будет решаться вопрос о количестве городов и о статусе Киева, о праве проведения финала, либо это останется на уровне 13 мая. Я бы не останавливался на 10-11 декабря, так как 2012 год действительно далеко и весь высокий менеджмент УЭФА говорит пока о паритете 4 на 4. Что касается подготовки, в тех городах, которые остались по вердикту 13 мая, Львов, Киев, Донецк, Харьков, то 5 декабря открывается стадион в Харькове, открыт “Донбасс-арена”, великолепный стадион во Львове, позавчера експерты УЭФА, которые сейчас находятся с последней инспекцией, подтвердили, что реконструкция НСК “Олимпийский“ идет по графику и он будет достоин финала. Есть отставание от графика строительства стадиона во Львове, но вчера прошла информация, что закончен нулевой цикл и начинается следующий этап. Все идет синхронно с реконструкцией стадиона в Варшаве.
Тетяна Хмельницька: Пане Андрію, якщо я скажу, що “Євро” в Україні не буде, фанати просто мене зметуть з лиця землі. Але така точка зору побутує. На Вашу думку, можливо, нам потрібно все-таки відмовитися, при всій ейфорії? При реаліях у країні та ще й напередодні виборів?
Андрій Капустін: Давайте пофантазируем, что отказались. Это означает замораживание действующих проектов, куда направлено финасирование, потерю рабочих мест, потерю оптимизма у бизнеса смежных отраслей, производство стройматериалов, металлургия, отказ от международных контрактов, ведь , несмотря на тяжелую ситуацию, инвесторы все-таки завели сюда деньги. Международный имидж Украины — это самая скользкая тема. Мы долго запрягали, но начинаем как-то ехать, и отказ был бы наиболее непродуктивным решением. Это чисто экономически.
Тетяна Хмельницька: Зараз я до вашої уваги пропоную точку експерта Володимира Стуса, який у понеділок у програмі “Родео” висловив свою точку зору стосовно проведення Євро-2012 в Україні.
Володимир Стус: “В феврале прошлого года я выступил с предложением отменить “Евро-2012” или сократить участие в нем и направить освободившиеся средства на социалку и на медицину. Посмотрите, сколько средств было направлено на “Евро”, и сколько из них разворовано, а сколько было направлено на предотвращение гриппа”.
Тетяна Хмельницька: Пане Олексію, ми повертаємося до теми грошей і доцільності проведення чемпіонату.
Олексій Ляшенко: Те, про що сказав пан Стус, я згоден тільки у тому, скільки було розкрадено. Виникає тільки запитання, скільки буде розкрадено, якщо перекинути гроші на соціалку, тим більше, соціалка — така справа, де можна дуже добре розкрадати.
Тетяна Хмельницька: Тобто, це не вирішить наші соціальні проблеми?
Олексій Ляшенко: Ні.
Тетяна Хмельницька: Пане Андрію, що Ви з цього приводу думаєте?
Андрій Капустін: Мы не услышали, сколько денег было потрачено и сколько разворовано. На моей памяти 3-4 сообщения о коррупции в Автодоре, но на дорогах воруют во всем мире, так что я бы не привязывал это к “Евро”. И в Донецке, и в Харькове мы не имеем никакого отношения к государственным деньгам. Речь идет о деньгах стратегических инвесторов: в Донецке — деньги Ахметова, в Харькове — Ярославского. Стараются привлечь инвесторов и во Львове, и в Киеве, поэтому говорить о 100% бюджетном финасировании не совсем корректно. Страхи по поводу 10 миллиардов — Закон не вступил в действие, Нацбнк подолжает отстаивать свою позицию, говорить , что денег нет . При этом финасирование во многом идет из местных бюджетов, а для губернаторов это вопрос суперпрестижа, потому что наполнение будет идти в местные бюджеты.
Тетяна Хмельницька: Давайте подивимося крізь призму того, як епідемія грипу може вплинути на підготовку інфраструктури? Сьогодні вже народні депутати заявляють, що мільярд гривень на боротьбу з грипом буде взято із фінансування “Євро-2012”. І щойно ми згадували про те, що Нацбанк 28 жовтня офіційно поінформував Кабмін про неможливість виділення 10 мільярдів гривень на “Євро”.
Олексій Ляшенко: Ці речі важко коментувати, бо вони на рівні заяв. Повертаючись у контекст, Нацбанк заявив, депутати заявили, ми не чуємо абсолютно Комітет по підготовці до “Євро-2012”. Я, як соціолог, бачу, як змінилися громадські насторої. У 2007 році 66% населення вважали, що Україна може гідно провести Євро, а у лютому цього року було вже вдвічі менше оптимістів. Це все наслідки того, що хтось щось сказав і “Євро” стало предметом спекуляцій політичних і передвиборчих.
Тетяна Хмельницька: Тобто, люди менше стали вірити. />
Олексій Ляшенко: Я говорю, чому. Ми чуємо один негатив навколо. Спочатку була історія з торговельним центром біля Республіканського стадіону, потім скандали у Львові. І знову ці спекуляції навколо виділення коштів. Слово може матеріалізуватись.
Тетяна Хмельницька: Я бачу, ви маєте перед собою ці соціологічні дослідження, які Ви ще запитання ставили?
Олексій Ляшенко: Поки що люди вірять або вважають, що “Євро” в Україні пройде в урізанному вигляді — це 37%, у повному обсязі —20%. Можна сказати, що дещо не по-партнерськи польські колеги чинять, ЗМІ, чиновники — ті заяви, що Польща матиме більше міст, ніж Україна — це все не йде на користь загальній справі.
Тетяна Хмельницька: Пане Андрію, повертаємось до впливу епідемії.
Андрій Капустін: Думаю, с тем же успехом можна сейчас задумываться, как повлияет высадка марсиан.
Тетяна Хмельницька: Я не у такому глобальному масштабі.
Андрій Капустін: Я не слышал ни одного сообщения, что в связи с эпидемией остановлена хоть одна стройка. В отношении денег. Если Верховная Рада выделяет миллиард, который надо взять из неизвестно чего, оставим это на их совести, начиная от Президента и заканчивая Кабмином. Потому что рекомендации господина Ющенко переложить финанирование “Евро” на комерческие банки — большой спорный вопрос. Не будем углубляться в то, кто хочет сохранять контроль над Нацбанком и держать руку на печатном станке. Я не думаю, что эпидемия гриппа может как-то повлиять. Что касается того, что сказал Алексей, я с ним согласен на 400%. Потому что прививать не только от гриппа надо сегодня Украину, но владельцев СМИ, политиков и некоторых журналистов надо прививать от потенциального идиотизма. Потому что то, как гадят своим согражданам СМИ, которые распространяют идиотизм, приходящий из-за границы, кто-то где-то что-то брякнул у нас тут же это тиражируют. И без мнения экспертов все вываливается, как истина в первой инстанции. Я удивлен, что еще 20% верят в проведение в полном объеме, это говорит о том, что люди более здравомыслящие.
Тетяна Хмельницька: Дякую, що не перемикаєте і залишаєтесь з нами. Ми спинилися на тому, що грошей немає, хоча Верховна Рада їх виділила — 9,8 мільярда гривень. І уже забирають 1 мільярд гривень, яких немає у природі, на боротьбу з епідемією грипу. Але Юлія Тимошенко видала вказівку припинити всі масові спортивні заходи, зокрема футбол, аби запобігти поширенню епідемії. Однак всі знають, що сьогодні відбудеться матч між “Динамо” та “Інтером” у Києві і там будуть присутні Генеральний секретар УЄФА Девід Тейлор і директор «Євро-2012» Мартін Каллен, щоб простежити за поведінкою вболівальників під час гри. Пане Олексію, я знаю, що Ви хотіли доповнити пана Андрія.
Олексій Ляшенко: Так. Матч відбудеться за будь-якої погоди. Ми бачимо, що нібито у розпал епідемії грипу матчі ніхто не скасовує, УЄФА не б’є на сполох.
Андрій Капустін: Наши сайты распротранили комментарий УЕФА о проведении матчей, прописано каждое действие, включая заболеваемость фуболистов. УЕФА не бьет тревогу и следует жесткому графику проведения матчей. Это о многом говорит. Думаю, что если бы речь шла всерьез о национальной безопастности, пандемии -матч бы провели без зрителей. Вместо этого Федерация футбола заготовила маски для болельщиков и Тейлор, и Каллен тоже не камикадзе, чтобы идти в очаг епидемии. Это тест на то, что происходит на самом деле.
Тетяна Хмельницька: Ще залишається проблема забезпечення громадського порядку, і представники Європи недаремно прийдуть на матч. Шановні слухачі, долучайтеся до розмови.
Олексій Ляшенко: Є така річ, як ретро-соціологія. Ми проводили дослідження одразу після того, коли стало відомо, що Україна і Польща прийматимуть матчі чемпіонату. Тоді ми запитували, яке з українських міст зможе найкращим чином провести матчі. 72% респондентів визначили Київ, 35% — Донецьк, 22% — Дніпропетровськ, 20% — Львів, і по 16% — Одеса та Харків. Дніпропетровськ випереджав Львів, але політичне рішення було прийняте на користь Львова, хоча у Дніпропетровську вже є стадіон. Якби ми зараз поставили це питання, думаю, що Донецьк і Київ помінялися би місцями.
Тетяна Хмельницька: Тобто, фінал міг би відбутися у Донецьку?
Олексій Ляшенко: Як-то кажуть, легко.
Тетяна Хмельницька: Пане Андрію, ваша точка зору стосовно проведення фіналу «Євро» у Києві.
Андрій Капустін: Сложно говорить сейчас о шансах. Власти и инвесторы делают все для того, чтобы был сохранен паритет. А на момент проведения опроса — Харьков и Одесса были в резерве, стадион в Днепропетровске не отвечал требованиям УЕФА, плюс большие проблемы с Днепропетровским аэропортом. Я не стал бы сейчас оценивать шансы, изначальным условием был паритет. Что касается безопастности, мы знаем, что творилось в Днепропетровске во время матча с Англией, важно посмотреть, как будут работать власти с теми, кто должен обеспечивать порядок на стадионах. Требование УЕФА — передача этого частным охранным системам. Вроде бы вчера или сегодня ультра-болельщики “Динамо” заявили о многочисленных провокациях милиционеров в штатском. Еще один аргумент в пользу Украины — УЕФА не стала бы направлять такое количество инспекторов, проводить семинары, стажировать наших специалистов, если бы не было серьезности. Не готовились бы планы проведения турнира. Сегодня идет нормальная плановая подготовка. Приезд инпекторов УЕФА во Львов, сегодняшний матч, посещение Донецка и Харькова. Сегодня в прес-центре «Евро» проходит встреча иностранных журналистов, посвященная подготовке. То, что они увидели, не вызывает у них никакого пессимизма, а они приезжают с желанием покритиковать. Летом мы были в Польше, и тоже пытались найти, где плохо.
Тетяна Хмельницька: Пане Олексію, чи маєте Ви ще якісь соціологічні дані щодо «Євро»?
Олексій Ляшенко: Динаміка у бік зменшення надій.
Тетяна Хмельницька: У нас є слухач. Добрий день.
Слухач: Надвірне, Івано-Франківська область. Ви прекрасно знаєте, що якщо буде «Євро» у Донецьку і Харкові, Україна буде грати 2 матчі у Донецьку, а Росія 2 — у Харкові. Як до цього ставляться наші співрозмовники?
Олексій Ляшенко: Я не зовсім зрозумів питання відносно Росії, їй ще треба потрапити на чемпіонат. І чемпіонат світу залишається відкритим питанням і для нас, і для росіян.
Андрій Капустін: Я не понял, почему Россия должна играть в Харькове. Сохранение паритета для Украины и России будет означать большую прибыль для Украины, потому что проведение до этого всех чемпионатов в Европе не давала большому количеству болельщиков из стран СНГ попадать туда. А если Россия будет играть во Львове, что в этом плохого?
Тетяна Хмельницька: Нічого абсолютно. У нас наступний дзвінок, вітаємо.
Слухач: Павло, Чернівці. Так легко говорять про те, що крадуть гроші, про дороги, відкати. І немає ніяких кримінальних справ на цих людей. Адже це наші гроші.
Андрій Капустін: Многочисленные разговоры о воровстве и отсутствие большого количества уголовных дел говорит о том, что часть их построена на домыслах. Возбуждено несколько уголовных дел по чиновникам Автодора, надо дождаться результатов следствия. Уважаемый слушатель, если Вам что-то известно, сообщите нам в Комитет. Но сейчас пытаются создать шквал — дайте фактаж.
Тетяна Хмельницька: Слухаємо наступного дозвонювача.
Слухач: Сергій, Севастополь. Я назву прізвища — Тимошенко, та інші, вони що, були мільйонерами, звідки в них такі статки? Вчора бачив по телевізору про побиття у міліції, прокурор говорить — відкриємо справу про перевищення повноважень, а в Кодексі стаття від 10 до 12. Ніхто не сяде, що ви брешете.
Олексій Ляшенко: Що може зірвати «Євро» — то це наші вибори. Тирада стосується саме них.
Тетяна Хмельницька: Яким чином впливають вибори, пане Андрію?
Андрій Капустін: Выборы негативно влияют на все. В Бухаресте была отдельно рассмотрена угроза политических рисков в Украине, все было учтено. Хочется верить, что тот, кто прийдет к власти, должен будет за что-то отвечать, а «Евро» выпадает раз на несколько поколений.
Тетяна Хмельницька: Повернемося до грошей. Донецький міський голова Олександр Лук’янченко підписав гарантії УЕФА щодо остаточних термінів реконструкції аеропорту “Донецьк”. Поки роботи ведуться за рахунок бюджету області і міста, хоча передбачалося фінансування з державного бюджету у 1 мільярд 60 мільйонів гривень. Чи можемо на сьогодні розраховувати на державне фінансування?
Олексій Ляшенко: Звучало, що у світі прийнято фінансування за гроші спонсорів. Зверніть увагу, ті міста, які вже більш-менш готові, це ініціатива спонсорів Ахметова, Коломойського, Ярославського. Тому може саме цим шляхом мають йти міста? Але у наших умовах…
Тетяна Хмельницька: Так, бізнес вкладає ще у політичні проекти.
Андрій Капустін: В Донецке аэропорт финансируется за счет местных властей и бюджета. Более показателен Харьков, где и аэропорт, и стадион за счет инвестиций. Там все политсилы объединились вокруг идеи «Евро», я бы предложил Алексею проести опрос в конкретных городах и спросить, как там изменилось отношение. По моей информации, там патриотизм в хорошем смысле.
Слухач: Роман. Гарно, що у студії професіонали своєї справи. А то ви викликаєте депутатів…
Тетяна Хмельницька: Дякую. На жаль, мусимо завершувати. Коли в нас немає справжніх хвороб, наука нас нагороджує вигаданими. Дякую усім. Дбайте про здоров’я та вболівайте за «Євро-2012».