Программа «РозворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».
«РозворотUA», тема: «Почему крупный снег стал экзаменом для Киева и какими станут экологические последствия будущей наводнения?"
Эфир с 27.03.2013 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: У столичній владі відбулися перші відставки. Через снігопади, які паралізували Київ на кілька днів, став очевидним рівень професійності чиновників у боротьбі зі стихією. В результаті вже втратили свої посади: перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Мазурчак, голова «Київавтодору» Георгій Глинський та начальник Управління з надзвичайних ситуацій КМДА Віталій Пшеничний. Попереду чергові випробування для Києва — масштабні повені. Чи готова з ними впоратися столична влада, — про це й поговоримо сьогодні в програмі «РозворотUA».
З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Сьогодні в нашій студії мають бути, принаймні, на цю програму я запрошувала Олександра Сергієнка — директора Інституту міста та Тетяну Тимочко — голову Всеукраїнської екологічної ліги. Вони мають завітати, але очевидно ті затори, які мають місце в столиці, не дозволяють нашим гостям прибути сьогодні вчасно до нашої студії. Але ми спробуємо для початку зв’язатися, як кажуть, за допомогою телефонного зв’язку, а далі, я думаю, у нас буде можливість поспілкуватися віч-на-віч безпосередньо вже в студії «Радіо Ера FM».
Але, шановні слухачі, одразу прошу вас, маєте можливість бути активними учасниками нашої розмови і писати нам на електронну адресу: efir@radioera.com.ua. І так само буде працювати трохи пізніше наш студійний телефон, лише нагадаю його номер: 536-9600, код Києва — 044.
Так що будьте уважні, це програма «РозворотUA». 15.14 І я вже готова привітати в нашій студії нашого першого гостя Олександра Сергієнка — директора Інституту міста. Добрий вам день!
Олександр Сергієнко: Доброго дня!
Оксана Ващенко: Що ж, затори, я так зрозуміла, завадили вам добратися вчасно?
Олександр Сергієнко: Ви знаєте, навіть не другорядні, третьорядні дороги на Нивках, Туполєва та Салютній повзуть. Там, де я проїжджаю зазвичай за три-п’ять хвилин, я півгодини їхав. Ви розумієте?
Оксана Ващенко: Я зрозуміла. Але ви знаєте, ми сьогодні в принципі вирішили взяти все ж таки цю тему, хоча за ці останні три дні навіть лінивий не говорив про те, що відбувалося в останні дні з Києвом, як снігопади фактично паралізували повністю життєдіяльність міста, і засвідчили, що чиновники, українські чиновники не здатні професійно виконувати свої прямі обов’язки.
Олександр Сергієнко: Абсолютно.
Оксана Ващенко: Як ви вважаєте, чому не вдалося? Це низький рівень професійної якості, на державних посадах тимчасові люди, немає відповідальності чи для цього не вистачає грошей у бюджеті? Бо, скажімо, всі скаржаться, що ми могли б, але нам не вистачає ні техніки, ні матеріалів. Але ж є деякі моменти, які можна було б розрахувати, спланувати, обмежити той же рух вантажного транспорту до столиці, і люди з п’ятниці на суботу не ночували б на київських дорогах. Як ви вважаєте, в чому була проблема в цій ситуації?
Олександр Сергієнко: Якщо почати з другорядних причин, то грошей ніколи не вистачає. Ніколи не вистачає людей, пального, часу не вистачає. Ну, це нормальна ситуація. Мистецтво управління якраз у тому полягає, щоб якраз наявними ресурсами зробити якомога більше.
Щодо першорядної причини, ключової, я сказав би, що це недосконала організація системи управління. Перш за все політична причина, хоча я страшенно не люблю до цього апелювати, чи в цю галузь лізти. Але дивіться, якщо я от, у першу чергу як губернатор міста Києва відповідаю перед президентом, перед урядом, то логічно, що перед населенням я відповідаю в другу чергу. Якби мене обирало населення, то я би був таким більш відповідальним перед населенням, а вже в другу чергу перед президентом і урядом.
Оксана Ващенко: Тобто посада Київського міського голови має бути виборною?
Олександр Сергієнко: Абсолютно. І понад те, міський голова повинен мати владні повноваження, щоб реалізувати оці свої функції.
Оксана Ващенко: А голова Київської міськдержадміністрації?
Олександр Сергієнко: Ви знаєте, в даному випадку це взагалі, як на мене, унікальна ситуація. Ну, замість того… Адже дивіться, от зима була, зрозуміло, яка, — вже було безліч прикладів. Був перший сніг…
Оксана Ващенко: Був Черновецький при владі і, скажімо, він засвідчив і говорив про те, що якщо не я розкидав цей сніг, то не мені його збирати, і підбирати з вулиць.
Олександр Сергієнко: Так, він сказав, хто розкидав, той і прибере…
Оксана Ващенко: Тобто фраза була просто геніальна. Тобто досвід попередників, як ми любимо згадувати, вже був.
Олександр Сергієнко: Я маю на увазі трошки інше. Конкретно ця зима. Припустимо, прийшла людина, яка нічого не вміє, нічого не знає, але пройшла зима, вона вже показала, які існують виклики погодні і що треба робити. Був досвід Львова, який два тижні тому засипало. Що вони зробили? Вони відразу випустити на вулиці всю техніку, не чекали, поки закінчиться снігопад, а відразу випустили, і вона постійно їздила постійно їздила по вулицях і прибирала сніг. А вони розмістили на сайті КМДА фото з Москви, де три машини прибирають сніг. Ось так треба було і діяти.
Оксана Ващенко: Але, ви знаєте, це все свідчить про те, що та команда, я не кажу про попередників, ми маємо теж досвід «молодої», «професійної» команди, яка там закінчували найкращі європейські вищі навчальні заклади. Але коли Олександр Попов прийшов на цю посаду, всі говорили про те, що в принципі він людина, яка поза політикою, він та людина, яка займається безпосередньо господарством у місті, і він уміє це робити. Але от ви навели приклад навіть із прес-службою, це ж, скажімо, явно…
Олександр Сергієнко: Політична акція.
Оксана Ващенко: Прес-служба це ж безпосередньо ті люди, які працюють, які відповідають за масмедіа, не фахово це роблять. Як можна було це допустити? Так само й ті, хто відповідає за певні напрямки, за роботу ЖКГ, за роботу з Гідрометцентром, який повідомляв за кілька тижнів, що буде така патова ситуація.
Олександр Сергієнко: Ми трошки в бік відходимо.
Оксана Ващенко: Але чого ще не вистачає? Це людський фактор, чи непрофесійна команда, чи Олександр Попов не на своєму місці? От ваше бачення. Це ж не Черновецький…
Олександр Сергієнко: Скажімо так, Олександру Попову дійсно малювали портрет господарника. Якби він дійсно таким був, то він би, перепрошую, не полетів у Варшаву на футбол разом із президентом.
Оксана Ващенко: Це достеменна інформація? Чи це, скажімо, чутки, які поширюються зараз?
Олександр Сергієнко: Ні, ця інформація транслювалася по телебаченню. І, на жаль, вона не спростована КМДА. Якби вона була спростована, тоді б не було питань. Але навіть його команда, дивіться, в ніч на четвер було повідомлення, показали кадри хроніки по всім телеканалам, було зрозуміло, що нас чекає три дні снігопаду. Треба було організовувати штаб у ту саму ніч. Не було Попова, мав спрацювати Мазурчак. А штаб коли зібрався? В суботу зранку. Коли вже весь Київ замело, коли люди просто замерзали в машинах, коли кидали машини, де прийдеться. Я бачив, коли на проспекті Перемоги автобус стояв у крайньому лівому ряду, тобто на швидкісній смузі. Він став просто і не зміг рухатися далі, і водій кудись зник. Це було вже в суботу. Розумієте?
Тобто спрацювали запізно. Я не вірю, що там такі недолугі, непрофесійні люди. Адже для цього не треба бути Нобелівським лауреатом, щоб знати, що треба дати пальне, людей, обдзвонити, всіх підняти на ноги. Але ж ніхто нічого цього не зробив.
Оксана Ващенко: Тобто думали, що пронесе. Думали, перечекаємо, і воно якось розтане.
Олександр Сергієнко: Знаєте, ви у них краще запитайте, про що вони думали, адже будь-якому було зрозуміло, хто бачив це по телевізору. Вони, мабуть, телебачення не дивляться.
Оксана Ващенко: А для чого дивитися телевізор, коли ми всі є мешканцями столиці, і мали можливість, скажімо, заходити в продуктові магазини, бачити порожні полиці й таке інше.
Олександр Сергієнко: Я навіть ходив із фотоапаратом і фотографував ці порожні полиці. Я такого не бачив, я не знаю, за все життя я такого не бачив, щоб не було ні скоринки хліба.
Оксана Ващенко: І це ще столиця. А якщо говорити про те, що відбувається за сто кілометрів від Києва? Це ж узагалі…
Олександр Сергієнко: Якщо у моєму селі, де теща мешкає, тридцять кілометрів від Одеської площі, занесене снігом повністю, там дороги навіть не видно. Там на конях одного дядька посилають за хлібом. Розумієте? Так що я про Україну бідну нашу неньку не кажу…
Оксана Ващенко: Це вже просто середньовіччя…
Олександр Сергієнко: Я вважаю, що це не середньовіччя, це, на жаль, система безвідповідальності. Перш за все, вони перед начальником відповідають, а другорядна справа, це вже інше, головне, щоб начальник був задоволений.
Оксана Ващенко: Виходить, не має побоювання у чиновників, якщо не має відповідного рівня відповідальності, що за це влетить, не лише буде догана, якась там бумажка підписана, а що за це можна позбутися посади. Яким чином їм потрібно покарати? Штраф, можливо?..
Олександр Сергієнко: Я себе не відношу до прихильників комуністичної системи, але тоді…
Оксана Ващенко: Але це працює…
Олександр Сергієнко: І тоді відповідальність була. А зараз що? Знайшли «стрілочників» Мазурчака, Глинського (це окрема розмова), Пшеничного — начальника Управління МНС, хоча це…
Оксана Ващенко: Глинський, до речі, людина пенсійного віку.
Олександр Сергієнко: Пшеничного я знаю з 1990 року, він безпосередній учень Миколи Лаврухіна, який двадцять років був правою рукою всіх мерів. Мери змінювалися, ну, тоді голови міста, а він залишався. Розумієте? Це людина професійна. А на ньому взяли і відігралися. Ну, це просто «курам на сміх». Зате прикрили «рядового Райяна», перепрошую, рядового Попова прикрили. Розумієте? Він ніби ні при чому.
Оксана Ващенко: Тобто ви вважаєте, що перша людина, яка має відповідати за стан справ у місті, вона мала би піти з цієї посади?
Олександр Сергієнко: Вона мала, вибачте, як порядна людина, написати заяву про відставку. Ось так.
Оксана Ващенко: Ну, що ж, про це сказав у нашому ефірі наш гість Олександр Сергієнко, який бере сьогодні участь у програмі «РозворотUA».
Тетяна Тимочко — голова Всеукраїнської екологічної ліги вже зараз у нас у студії. Добрий вам день!
Тетяна Тимочко: Доброго дня!
Оксана Ващенко: Ви також затримали через затори? Я так розумію, важко було пересуватися, чи були інші причини?
Тетяна Тимочко: Півтори години я їхала рівно від Саксаганського машиною. Двічі виходила з машини, хотіла йти пішки, бігла, знову в цю саму машину сідала.
Оксана Ващенко: Ми сьогодні аналізуємо непросту ситуацію, параліч фактично кілька днів міста, який мав місце, зважаючи на те, що місячна норма снігу випала. Передбачити це можна було, Укргідрометцентр повідомляв про те. що буде складна ситуація. Добре, сьогодні вже деякі чиновники написали заяви, склали з себе повноваження і, як кажуть, прийняли на себе всю відповідальність.
А от що відбуватиметься далі? Адже цим снігом усе не завершується, далі почнуться повені. Ваші колеги говорять про те, що нас очікує небезпечна ситуація, особливо тих, хто живе зараз у Кончі-Заспі, на Подолі, Лівому березі. Чого чекати і чи впорається місто? Якщо столиця не впоралася навіть зі снігом?
Тетяна Тимочко: Головною причиною ситуації, яка зараз склалася, на моє глибоке переконання, є неефективний державний муніципальний менеджмент. Бо те, що відбувається зараз, у тих масштабах, і те, що очікується після танення снігу, все це випливає з однієї причини — в Україні в цілому на державному рівні та в місті Києві як у столиці, й інших містах, не працюють ефективно люди, які отримують гроші з наших із вами податків. Вони нами найняті, але вони не працюють ефективно. Чому?
Олександр Сергієнко: І про це вже каже еколог, а не політик…
Тетяна Тимочко: Тому що, в першу чергу, на ці посади треба призначати людей, які вміють приймати управлінські рішення, які на це навчені. Я п'ятнадцять років працювала проректором Академії муніципального управління, й ми готували, академія продовжує готувати державних службовців, працівників для органів місцевого самоврядування.
Оксана Ващенко: А де ж вони, ці люди?
Тетяна Тимочко: Так головною проблемою було влаштувати молоду підготовлену людину приймати управлінські рішення в структури, які дійсно цим займаються, бо туди призначають лише за політичною ознакою. І тому чекати від людей, які не вміють цього робити, даремна справа.
Оксана Ващенко: Але, ви знаєте, от Олександр Сергієнко сказав, що, скажімо, Віталій Пшеничний працював десь двадцять років на цій посаді, і він був правою та лівою рукою кожного мера.
Тетяна Тимочко: Працювати двадцять років і вміти управляти — це різні речі.
Оксана Ващенко: Тобто все одно кадрів не вистачало?
Тетяна Тимочко: Ні, кадри є, кадри в Україні є. І насправді наша країна багата на інтелектуальний потенціал. Але тих людей, які це знають і вміють, не приймають на цю роботу. Більше того, їх зміщують, прикладом може слугувати Міністерство екології та природних ресурсів. За останній рік із цього міністерства вичистили кращих працівників. Тоді хто ж буде ухвалювати екологічно важливі рішення?
Олександр Сергієнко: Причому професійно.
Тетяна Тимочко: Зовсім недавно ліквідували Міністерство надзвичайних ситуацій. Чому це зробили? В цьому міністерстві роками збирали людей, які дійсно були підготовлені для прийняття рішень в екстремальних умовах. Там були спеціальні служби, люди мали спеціальні навички, а зараз це міністерство розбомбили для того, щоб створити Міністерство зборів і доходів невідомо з чого, чи щось інше.
І дивіться, що відбувається? Кому віддали Гідромет? У підпорядкування Міністерства оборони. Він завжди був у Міністерстві екології, потім його забрали в МНС і сказали, що в МНС надзвичайні ситуації, техногенні природні катастрофи…
Оксана Ващенко: А взагалі для чого ламають усю систему, яка себе вже показала, зарекомендувала, вона вже була випробувана десятиліттями? Для чого це все робиться? Брак коштів, оптимізація, що це?
Тетяна Тимочко: Ні, це брак розуму та бажання зробити добре для своєї країни. Бо люди, які займаються зараз адміністративною реформою, нагадують мені дітей у дитячому садочку, які складають кубики. Ага, тут ми заберемо один кубик, туди переставимо, а тут ми поламаємо, а тут ми щось з новим зробимо. І це граються діти. Але насправді відбувається руйнування системи державного управління.
От подивіться, що відбувається. Обласні управління охорони навколишнього природного середовища ліквідовані, 18 травня їх уже не буде. Хто буде приймати екологічні рішення на регіональному рівні? І таких прикладів є безліч. А тепер ми говоримо про повінь. Те, що сніг випадає взимку — це абсолютно природне явище. Це не аномальне явище. Є країни, де снігу більше.
Оксана Ващенко: Так, але в березні, щоб випадав сніг у таких обсягах! Такого ж не було.
Тетяна Тимочко: І в березні також. Тому що у Фінляндії, наприклад, це країна, де весь час випадає сніг. Але поїдьте в Гельсінкі й подивіться, там узагалі немає снігу в місті. Тому що незалежно від того, чи сніг падає, чи він лежить, його просто весь час чистять і прибирають, і тому там міста чисті від снігу. Там технічне забезпечення дуже високе. А у нас деякі високопосадовці кажуть: «Для чого нам снігоприбиральні машини, якщо вони потрібні раз на сто років?» Якщо вони навіть раз на сто років будуть потрібні, то чому мають потерпати наші люди раз на сто років від відсутності такої техніки?
Оксана Ващенко: Бо ми бідна держава, не можемо собі цього дозволити.
Тетяна Тимочко: Ні, ми не бідна держава, треба менше красти грошей, і навчитися їх ефективно використовувати. І коли ми зараз говоримо про наслідки цієї стихії, то знову ж таки, ми стикаємося з тим, із чим стикнулися напередодні. От пан Олександр уже сказав, що у четвер і п’ятницю, особливо ввечері, вже тоді мав запрацювати штаб. Його і зараз немає того штабу, який врятує нас від повені. Бо в тому штабі, який існує при Київській міській держадміністрації немає жодного серйозного науковця, фахівця, немає екологів і немає представників громадськості та громади міста Києва. Бо ще в п’ятницю ми закликали Київську міську владу: закупіть просто лопати, звичайні лопати для снігу і поставте в кожному дворі в намети біля дверей під’їздів по п’ять лопат, то це буде дешевше, ніж якусь техніку чекати. Бо люди самі б цей сніг прибирали.
Оксана Ващенко: Але, ви знаєте, люди все одно самі виходили, самоорганізовувалися. Як на мене, було приємно спостерігати, що психологічно люди ще готові одне одному допомогти, бо, скажімо, мені особисто чомусь здавалося, що все далі народ черствішає
Тетяна Тимочко: Ні.
Оксана Ващенко: А вийшло все навпаки, штовхали одне одному машини. І однозначно допомагали б місту, якби організували.
Тетяна Тимочко: І у людей більше розуму, тому що навіть картонними коробками люди чистили доріжки, не було просто де взяти лопати.
Оксана Ващенко: Ми обговорюємо сьогодні ситуацію, яка склалася в результаті снігопадів у столиці. І далі плануємо поговорити про те, чого чекати далі. Кажуть, що будуть серйозні масштабні повені. Чи зможе впоратися з ними столична влада?
У нас сьогодні в студії, нагадую, Олександр Сергієнко — директор Інституту міста та Тетяна Тимочко — голова Всеукраїнської екологічної ліги. Шановні слухачі, працює наша електронна адреса: efir@radioera.com.ua. І, звичайно, вже працюють наші студійні телефони: 536-9600, код Києва — 044. Будь ласка, ми готові вас послухати, долучайтеся.
Хотіла б далі продовжити. Непроста ситуація, от я торкнулася повеней, бо зі снігом якось так, начебто, столиця вже виходить з цієї патової ситуації. Але чого чекати далі? От директор Київського екологокультурного центру Володимир Борейко сказав, що може затопити половину Лівого берега, Кончу-Заспу, Поділ. Далі в нього викликає серйозне занепокоєння Бортницька станція аерації. Чи справді все настільки складно, настільки масштабно? Але це вже той кошторис, який треба буде витрачати по факту, виходить, це вже буде ліквідація наслідків повені, а не попередження її. Чи можна ще щось зробити для попередження? Будь ласка, хто готовий?
Олександр Сергієнко: Як на мене, то зараз уже пізно щось робити. Якщо зливна каналізація в Києві чиста, працює нормально, то, я думаю, що проблем не повинно бути, принаймні катастрофічних. Небезпека існує десь заливання підвалів, можливе таке. Але якщо спрацює каналізація, а ми ж пам’ятаємо, звіти КМДА минулого року, що вони витратили десятки мільйонів на те, щоб почистити Либідь, почистити колектори, які туди йдуть. Тобто в проблемних ділянках, адже у нас проблемними ділянками є низини. Не суходоли, а саме низини, де може високо піднятися рівень води.
Що стосується таких прогнозів, вони загальновідомі, вже неодноразово ці місця затоплювалися в сімдесяті роки, ці карти відомі. Тобто МНСники знають цю ситуацію. Але от як вони спрацюють, для мене це незрозуміло. Тому що якщо, наприклад, буде оголошена якась тривога, кожен сяде у свій автомобіль, візьме дружину, тещу та дітей, виїде на дорогу, то там він і зупиниться. Якщо все місто виїде на вулиці, то все місто просто стане.
Оксана Ващенко: Тобто ви вважаєте, що вода може бути настільки високою?
Олександр Сергієнко: Я не вважаю, що буде висока вода, я не бачу, які дії може здійснити МНС для ефективного запобігання саме ось таким катастрофічним ситуаціям, коли дійсно відбуватиметься швидке підняття рівня води.
Оксана Ващенко: Ви пам’ятаєте, в Празі була ситуація з повінню просто жахлива, там навіть культурні споруди нищилися. І тоді постраждав мер міста, тобто він склав повноваження, здається, була така ситуація. А чому таке сталося? Тому що він у той час поїхав кататися на лижах, і не встигли його попередити. Тобто ми не єдині.
Олександр Сергієнко: Це не постраждав…
Тетяна Тимочко: Насправді складання повноважень самим мером та заступниками мера не рятує ситуацію. Тому що ми маємо говорити про заходи, які мають просто терміново бути вжиті для того, щоб мінімізувати наслідки повені. А те, що повінь буде, те, що буде підвищення рівня води, це вже однозначно, і цього вже не можна уникнути. Але як мінімізувати наслідки, як зменшити збитки, в тому числі від руйнування якихось споруд, або затоплення, або нищення якихось там приміщень, от над цим треба зараз подумати.
Зокрема нас, як екологів, звичайно турбують у першу чергу об’єкти, які вже зараз становлять загрозу для довкілля. Зокрема станція Бортничі, мулові поля, на які також випали тисячі, сотні тисяч тонн снігу, і при першому таненні цього снігу збільшиться взагалі маса знаходження рідини на цих мулових полях. Вони і зараз знаходяться у стані переповнення, або близькому до переповнення, і якщо ця вся вода розтане там на полях, і ця маса води збільшиться, то є загроза переливу рідини забрудненої з мулових полів. До речі, не простої рідини, це не тільки біологічного складу рідина і забруднення, це може попасти в ґрунтові води, в поверхневі джерела…
Олександр Сергієнко: І в Дніпро.
Тетяна Тимочко: І це серйозна загроза у тому числі і для Дніпра, з якого беруть воду мільйони українців. Саме тому ми наголошуємо, що міська влада має створити окремий фрагмент, окремий блок заходів щодо убезпечення від цього таких об’єктів.
Оксана Ващенко: А що вони зараз можуть зробити? От що мають робити?
Тетяна Тимочко: У першу чергу можна передбачати загороджувальні дамби, вали тимчасові, які не дадуть у місцях можливого переливу мулових полів цьому статися.
Оксана Ващенко: Тобто вже зараз мають будуватися дамби?
Тетяна Тимочко: Звісно. І це вже зразу має бути зроблено. Крім того можна, в першу чергу, в низинних частинах Києва, де проходить лінія метро, і де є входи в метро, зокрема на Подолі, треба також передбачити певні загороджувальні споруди, які не дадуть, якщо рівень води буде підвищуватися, коли різко потепління відбудеться, щоб вода попадала в метро.
Оксана Ващенко: А ви бачили будівництво таких споруд?
Тетяна Тимочко: Немає цього. І тому існує загроза.
Оксана Ващенко: Я теж не бачила.
Тетяна Тимочко: Необхідно зараз застосувати методи математичного моделювання ситуації, і врахувати не тільки прогнози погоди по Україні, а й у Білорусі та Росії. Тому що величезна можливість…
Оксана Ващенко: Паводки з цих держав також будуть спускатися на нашу територію?
Тетяна Тимочко: Вони всі спустяться в Дніпро, й тому треба розрахувати як працювати греблям, ГЕС, які знаходяться на Дніпрі та на притоках Дніпра, режим роботи водосховищ, для того, щоб це врівноважити. І спокійно, технологічно та якісно пропустити цю воду. Це становить ще й велику небезпеку в тому числі і для складів, де були раніше пестициди, або де зараз знаходяться такі речовини в сільській місцевості, тому що підняття води може просто змити це все в річки і спричинити додаткове забруднення.
Крім того, взагалі пропускна здатність українських річок Дніпра та його приток давно уже втрачена, тому що зарегулювання стоку греблями, загатами, ГЕС, водосховищами та забудована прибережна смуга, ви вже сьогодні згадувати ту саму Кончу-Заспу, загрожує тим, що річка не може використовувати природне місце заплаву для розливу.
Оксана Ващенко: А там будинки можуть якимось чином постраждати?
Тетяна Тимочко: Вони вже підтоплюються в серйозні дощі, або в повені. У підвалах у них уже вода. Але коли десять років тому екологи протестували проти забудови заплаву річки, забудови значної частини Кончі-Заспи біля річки, на це ніхто не звертав уваги. І найгірше, що ті люди тепер, якщо буде пошкоджене їхнє майно, яке забудоване всупереч законів України, вони будуть тепер вимагати з державного бюджету відшкодування за зруйноване або втрачене майно.
Державі потрібно давно прийняти рішення, що той, хто будується в заплаві річки, перше, несе відповідальність сам за свою споруду. І найголовніше, треба встановити такі платежі за забудову заплавної частини, щоб ніхто не захотів із точки зору економічної це робити. І тоді річка буде вільно розливатися.
Оксана Ващенко: У нас є дзвінок, і не один. Будь ласка, ми готові вас послухати. Добрий день!
Слухач: Дякую. Пані Оксані, Олександру Івановичу, пані Тимошко доброго здоров’я. Це місто Київ, Василь Герасименко такий є.
Олександр Сергієнко: Вітаю вас, Василю!
Слухач: Ви знаєте, я повністю підтримую всі пропозиції, причини. Але, мабуть, одна з основних, про це Олександр Іванович говорив, це було вимивання професіоналів «молодою командою» Чорновецького, і далі це продовжилося. Але це така справа. Але я от зараз готовий, наприклад, десять пропозицій надати для того, як дальше поліпшити, і кияни це повинні робити. На жаль, райради ліквідували, то ближче до них можна було підійти. Ну, одна пропозиція. Я думаю, що принаймні скільки грошей вкинули в «Євро-2012», в дороги, одну десяту тільки взяти з цих доріг на техніку, яка б обслуговувала ці дороги. І те саме далі продовжується, «Євробаскет» і таке інше. Я просто думаю, що влада не має зв’язку з населенням. Дякую.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякую.
Тетяна Тимочко: І тому неефективно використовує кошти.
Оксана Ващенко: Так, проблема існує, і люди прекрасно це розуміють, і знають. Іноді рецепти, які вони надають, прості, унікальні, і фактично якби дослуховувалася знову ж таки влада…
Тетяна Тимочко: Бо ті рецепти люди надають без вигоди власне для себе, а виходячи з суспільних інтересів.
Оксана Ващенко: Звичайно, так, не враховуючи власну кишеню однозначно. Але от те, наскільки зараз міська влада буде все-таки після ось такого штурму і психологічного, бо в принципі зараз усі «камені» на них посипалися, вони відповідальні. Наскільки влада Києва буде готова активно мізкувати та реагувати?
Олександр Сергієнко: Ви знаєте, я б їм порадив одне, як вчинив Блумберг у подібній ситуації в Нью-Йорку, мер-мільярдер, якому нічого не треба особисто. Він свою всю діяльність відкрив повністю, телеканали, інтернет транслювали, як вів засідання штабу.
Оксана Ващенко: Всі засідання можуть відбуватися в режимі онлайн, так?
Олександр Сергієнко: Онлайн абсолютно, от влада повинна відкрити всі свої телефони, інтернет-лінії, адреси, вислуховувати людей, і у відкритому ефірі приймати рішення, щоб як Петро І казав, «чтобы дурь каждого была видна»… От якщо вони відчують, що вони знаходяться перед людьми, можливо, у них почнуть мізки порушитися?
Оксана Ващенко: Під прицілом…
Тетяна Тимочко: Ну і крім того, треба вже зараз терміново вживати заходів, які підготують людей до можливих наслідків повені. В першу чергу, в Києві, а це столиця України, а взагалі у селах і населених пунктах менших не існує системи оповіщення про надзвичайні ситуації. Люди не можуть про це взнати. Це повінь, яка відбудеться. Але ж бувають інші аварії. Так от, є країни світу, наприклад, той самий Ізраїль, там де б ти не знаходився, навіть просто у пустелі, але ти все одно почуєш цей сигнал, який попередить тебе про небезпеку.
Оксана Ващенко: Так. Ви знаєте, я вже близько десяти років, відколи почала працювати на Національному раді, це державна структура.
Тетяна Тимочко: Це була унікальна система оповіщення, яку знищили.
Оксана Ващенко: Так, була унікальна система оповіщення. А де зараз цей зв'язок? Його ніхто не розвиває.
Олександр Сергієнко: Тоді в кожній хаті, в кожному будинку, віддаленому населеному пункті, в селі було, і всі про це чули.
Оксана Ващенко: А зараз вважають, що це непотрібно.
Олександр Сергієнко: Ви знаєте, так, ця проблема існує. Але зараз є й інші технічні засоби, мобільні телефони, інтернет…
Тетяна Тимочко: Почекайте, моїй бабусі сто років. Який мобільний телефон?..
Олександр Сергієнко: У неї сусіди є?..
Тетяна Тимочко: Які сусіди?! Там лише діди та баби, яким по вісімдесят років. Не смійтеся!
Олександр Сергієнко: Я не сміюся…
Оксана Ващенко: Так, це патова ситуація.
Тетяна Тимочко: Єдиний зв'язок у них зараз — українське радіо, яке вони весь час слухають. Так от якраз цю систему треба використовувати.
Олександр Сергієнко: От, і це чудово. А у сільського голови повинен бути мобільний телефон.
Оксана Ващенко: У вашої ще є таке радіо, а от у моєї бабусі його вже немає. Розумієте?
Тетяна Тимочко: Так от цю систему треба розвивати, і за державні кошти. І якраз така система оповіщення потрібна. Другий момент, люди, які знаходяться, як ви сказали, в місцях імовірного підтоплення, або затоплення. Саме з тими людьми жеки зараз, районні державні адміністрації в місті Києві мають працювати з населенням і попереджати людей, як себе поводити. На кожному під’їзді має бути прикріплена методичка, де мають бути рекомендації, як себе поводити в тій чи іншій ситуації. Далі, треба обов’язково забезпечити людей продовольством на цілий місяць, і так розрахувати, щоб це було в запасах.
Оксана Ващенко: Зараз ми так налякаємо людей, що всі побіжать у магазини скуповувати консерви, муку…
Тетяна Тимочко: Це не означає, зверніть увагу, щоб люди не тягнули нічого з собою. Нехай вони просто купують, але нічого не привозять на ті пункти збору. Тому треба передбачати заходи, коли будуть безперебійно постачати продовольство, медикаменти в ті точки, де це людям потрібно. І головне, дивіться, як зреагували бізнес-структури в місті Києві. Вони відгукнулися на пропозицію міської влади — оплатили там ті вантажівки, щось допомагали. Але треба завчасно подумати, як можна забезпечити кращий рух транспорту, доставку хворих людей і таке інше.
Оксана Ващенко: Я розумію, ми в ринкових умовах живемо, але чи не можна було би зобов’язати тих же власників заправок, щоб вони у пікову ситуацію, чи ось у таку патову ситуацію заправляли машини безкоштовно?
Тетяна Тимочко: Оксано, але треба щоб ці люди повірили нинішній владі.
Оксана Ващенко: Вірити в державу треба.
Тетяна Тимочко: Так, щоб люди повірили, що це насправді буде використано на користь. Я ось такий приклад наведу. На вулиці Саксаганського, 43 знаходиться приватна лікарня в житловому будинку, поліклініка. Так от, яка б не була погода, сніг, дощ, що завгодно, по периметру цієї лікарні ідеальна на тротуарі завжди чистота, все вичищають, і весь вичищеній бордюр, тому що власник цієї установи (приватної установи) дбає про те, щоб був вільний підступ, вільний підхід до цієї установи. Але ж це обов’язок і всіх власників тих установ, які знаходяться на фасадах будинків.
А влада має що робити? Проконтролювати. Але ж вона не хоче цього робити. Не контролює, й саме тому всі бордюри забиті снігом, усі тротуари забиті снігом, тому що не працюють. Чергові двірники не можуть це зробити, але ж підприємства, які знаходяться на фасадах великих вулиць, мають відчистити тротуар, і мають почистити бордюр. І тоді було би легше.
Оксана Ващенко: Київ щодо повеней не єдиний, от кажуть, що ще п’ять областей України не готові до повеней. Зокрема про це сказав Микола Азаров. За його оперативною інформацією, Житомирська, Закарпатська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька області не готові до можливої весняної повені.
От фіксувати якби можуть, система оповіщення працює з точки зору передбачуваності. Передбачити можуть, що може відбутися така ситуація. Але що робити, ніхто не знає, або не роблять це вчасно.
Олександр Сергієнко: Ви знаєте, я би тут віддав максимум ініціативи місцевим керівникам. На жаль, вони у нас усі звикли «брати під козирок», а не проявляти власну ініціативу.
Оксана Ващенко: Але вони завжди кажуть, що у нас немає коштів на це.
Тетяна Тимочко: Є заходи, які не потребують коштів. Або потребують невеликих коштів. Вчасно людей оповістити, попередити, порекомендувати, що зробити, або, умовно кажучи, дати команду не виходити на лінію приватному транспорту. І тоді б тільки громадський транспорт у такі дні рухався. Це може зробити міський голова, але для цього треба гарно подумати, вибачте, не збирати один раз на день цю нараду. Люди півдня добираються на цю нараду, а потім півдня керівники в машинах добираються назад. Для цього якраз існують електронні засоби зв’язку, це можна проводити відеоконференції, відеонаради в електронному режимі проводити з тим, щоб керівники працювали на місцях. Є
І найголовніше те, що стосується нас, екологів. Ми зараз бачимо, що величезний об’єм води може пройти по великим нашим водотокам — по Дніпру, по його притокам. І ці водотоки будуть зносити величезну купу сміття, яка знаходиться або на берегах річок, або на прилеглих територіях, де ніколи ніким не прибирається. Це ще більше заб’є водотоки, і призведе до збільшення об’ємів розливу цих річок. Крім того це спричинить ще й додаткове забруднення навколишнього середовища, додаткове забруднення водних об’єктів.
Тобто політика до повеней, політика просто звичайна екологічна політика зараз не реалізується. І тому в екстремальних умовах збільшуються в десятки разів негативні наслідки та масштаби будь-якої катастрофи.
Оксана Ващенко: Але от, знаючи, що в Києві непроста ситуацію з точки зору виборів, з точки зору того, що постійно всі готуються йти на перевибори, обирати собі керівництво міста, в принципі ця ситуація стала визначальною перевіркою на міцність чиновників, на готовність їх професійно виконати свої прямі обов’язки. Як ви бачите в політичному плані, наприклад, завтра, післязавтра, після повеней буде їм складніше працювати в таких політичних умовах?
Олександр Сергієнко: Мені здається, що після цієї зими всі надії місцевих чиновників, починаючи від Попова і нижче, зберегти свої крісла, думаю, вже змиються разом зі снігом і з повінню. Тому що вже зрозуміло, що таких людей не можна й близько підпускати до управління, до відповідальності за столицю України.
Оксана Ващенко: Тобто тест на господарника не складено, так?
Олександр Сергієнко: Абсолютно. Про що тут говорити?
Оксана Ващенко: Є у нас дзвінок. Добрий день! Ви в ефірі «Радіо Ера FM». 536-9600, код Києва — 044.
Слухач: Добрий день! У мене запитання до вашої гості. Скажіть, будь ласка, як часто ви буваєте в Фінляндії?
Тетяна Тимочко: Я у Фінляндії була у минулому р