ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA». Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції «Голос UA», звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі «Радіо Ера». Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 10.12.2008 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: В студії експерт з питань бюджету Ігор Шпак. А на зв'язку з нами будуть його колеги-експерти. Це — Олександра Бетлій, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Володимир Коновальчук, експерт з питань макроекономіки. А ви, шановні слухачі, не забувайте, що маєте можливість бути з нами на зв'язку, долучатись, зважаючи на те, що у нас ще працює електронна адреса. />
Я лише зауважу, що проблема із ненапрацюванням бюджету -2009 в нинішніх умовах виглядає катастрофічною, можна так сказати. Експерти говорять про те, що в разі неухвалення бюджету у 2008 році фінансуватимуться із бюджету всі так звані «захищені» статтті, а от про підвищення зарплат і пенсій громадянам України можна забути.
Тим, хто щойно долучився, нагадую, що що сьогодні ми говоримо про бюджет на наступний рік, на 2009 рік. Чи варто на нього розраховувати ще в поточному році? Чи можна буде без нього обійтися протягом січня-лютого? Чи будуть урядовці надолужувати час, витрачений на політичні суперечки? Отже, саме про це сьогодні будемо говорити у програмі «Розворот.UA», я нагадую, що у нас в студії Ігор Шпак, експерт з питань бюджету, вітаю Вас, добрий вечір.
Ігор Шпак: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: У вівторок ввечері відбулося телевізійне звернення Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, у якому вона зазначила, що пріоритетним після створенння коаліції будуть кроки з подолання впливу світової кризи на економіку України і нормалізація життя кожного громадянина.
Сьогодні не змогли у Кабміні затвердити макроекономічні показники, чи можна сказати, що сьогодні буде дійсно щось робитися на благо кожного громадянина?Я би хотіла, щоби ми зараз більш загальну тенденцію змалювати, а потім будемо говорити конкретно про головний фінансовий документ.
Ігор Шпак: Сьогодні Україна в цілому і багато родин окремо перебувають на … цей момент можна порівняти з тим моментом, коли підіймається гірська річка. Є загроза великої повені, яка може знести ті статки, які нагромаджувалися роками, і ті здобутки економічного достатку, які ми мали з кінця 90-х років. І уряд намагається спорудити якусь дамбу нашвидкуруч, щоб затримати цю повінь. Не дуже добре у нього це виходить, працює начебто цілодобово, аврально, але вода піднімається. І тут стоїть питання: чи рятувати статки, чи робити проект нового будинку, який буде зведений? Проект нового будинку — це і є бюджет-2009. Але, коли вода піднімається вище кісточок, по коліно, то зараз треба рятувати статки. У зв'язку з тим і пояснюється певна невизначеність із бюджетом 2009 року — розуміння того, що вода прибуває, не дозволяє визначитися з макроекономічними показниками на 2009 рік, тому що ситуація змінюється щодоби.
Оксана Ващенко: Але ж статки теж не рятуються?
Ігор Шпак: Вони знецінюються, ми можемо вибудувати чітку криву знецінення наших статків по тому ж рівню девальвації нашої рідної національної валюти.
Оксана Ващенко: У контексті свого звернення Прем'єр також зазначила, що завтра буде звітувати перед парламентаріями Національний банк. Скажіть, послухати звіт про ситуацію у банківській сфері — це позитивна річ, та чи змінить ситуацію у країні зміна керівника Нацбанку?
Ігор Шпак: Я остерігався б говорити про кадрові зміни в НБУ, оскільки питання в тому, чи міняти капітана на кораблі, коли корабель у штормі, чи допоможе це тонучому кораблю? Можливо, так, але, скоріше за все, що ні. Але дійсно до Нацбанку накопичилося багато запитань. Наш корабель, крейсер, потрапивши до відкритого моря валютного шторму, виявився шаландою, яка має дуже багато щілин, і ще б трохи — і пішла на дно.
Оксана Ващенко: Тобто курсова політика — теж один з чинників, який не дозволяє прорахувати економічні тенденції на наступний рік, і власне сформувати головний фінансовий документ?
Ігор Шпак: Іван киває на Петра, Петро киває на Івана. Напевно, рівень відповідальності лежить на всіх: і на уряді, який припустився дуже багатьох помилок. Він не далі як у жовтні запевняв нас, що цунамі обійде Україну стороною, що не відповідало дійсності, так і великий мішок недопрацювань і помилок накопичив і наш фінансовий регулятор.
Оксана Ващенко: З нами на зв'язку зараз Олександра Бетлій, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Я хотіла би її також долучити до розмови. Пані Олександро, добрий вечір.
Олександра Бетлій: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: Скажіть, ви можете погодитися із тим, що фактичне ненапрацювання і досі бюджету на наступний рік пов'язане із багатьма чинниками, передусім і ситуацією у банківській сфері, і з незбалансованою курсовою політикою, яку не можна спрогнозувати на кілька тижнів навіть наперед. І вчора було звернення прем'єр-міністра, вона сказала, що нова коаліція має наміри заслухати завтра керівництво Нацбанку про ситуацію в банківській сфері.
Олександра Бетлій: Я з цим згодна — зараз дуже важко спрогнозувати, що буде з економікою в першому кварталі 2009 року. Одним з питань є курсова політика, яким буде валютний курс, оскільки надходження до бюджету дуже сильно залежать від імпорту, а імпорт залежить від того, яка буде валютна політика, курс наступного року. Але, крім цього всього, я б ще додала досить великий політичний момент: Міністерство економіки вже неодноразово готувало прогнози на наступний рік, і постійно їх хтось його рубав — з одного боку це міг бути Кабінет міністрів, з іншого — Президент, я так знаю. Без затверджених макропоказників досить важко затвердити бюджет, а макропоказникам не давали ходу, а саме через те, що на наступний рік виходить досить суттєвий мінус порівняно з нашим зростанням у минулі роки. Наші урядовці цього не дуже хочуть припускати, можливо, щоб більше не хвилювати народ. З іншого боку — відсутність бюджету на наступний рік дає деякі механізми для уряду не збільшувати, зокрема, соціальні видатки, і утримувати, або зменшувати видатки на інші цілі.
Оксана Ващенко: Тобто, ми можемо констатувати, якщо бюджету-2009 не буде до кінця цього року, то всі зарплати, пенсії, тобто соціальні видатки, бюджетної сфери особливо не будуть збільшені.
Олександра Бетлій: Вони не будуть збільшені, з одного боку, з іншого боку, постанова Кабінету міністрів від 26-го листопада передбачила досить багато заходів, що свідчить про те, що бюджету точно не буде. Тобто, інакше не було сенсу затверджувати таку постанову. Соціальні видатки і стандарти не будуть підвищені — це точно. Як вони будуть фінансуватися — це вже інше питання, тому що ця постанова є досить цікавою, є досить сумнівні моменти в ній. А з іншого боку, капітальні видатки зовсім не будуть фінансуватися у першому кварталі, що дає деякі можливості для маневрування Кабінету міністрів.
Оксана Ващенко: Олександра Бетлій залишається з нами на зв'язку, і зараз я звертаюся до Ігоря Шпака. Пане Ігорю, виходить так, що макропоказники не затверджуються, щоб не хвилювати народ. Ви можете з цим погодитися? Щоб не було, такого, знаєте, додаткового стимулу для протидії, для хвилювань, взагалі соціального вибуху?
Ігор Шпак: Рано чи пізно, але доведеться сказати виборцям правду. І я бачу, що ця правда вже тривалий час, останній тиждень фігурує у засобах масової інформації, насправді називається прогноз падіння національного валового продукту до 5%. Тобто, з майже карколомного зростання, яке ми мали з початку тисячоліття, ми вперше повертаємося до економічної рецесії. І цифра — 5%, вона може бути більшою, може бути, сподіватимемося, меншою. Але це — достатньо жорстока правда. Це означає те, що, якщо така буде реальна тенденція падіння валового внутрішнього продукту, доходи бюджету 2009 року залишаться на рівні 2008 року. Це із врахуванням інфляції. А це означає одне: режим жорсткої економії.
Оксана Ващенко: Жорсткої економії? Але якщо будуть фінансуватися видатки відповідно до тієї постанови Кабміну, яка згадувалася вашою колегою, то відповідальність? Скажімо, один місяць можна профінансувати, наступний місяць уряд скаже: ну немає коштів, і все. Не буде профінансовано. Тобто, який це рівень відповідальності, якщо це фінансується відповідно до бюджету, відповідно до постанови, тут можуть бути зловживання, чи ні?
Ігор Шпак: Існують підозри, що український бюджет виконується із зловживаннями, але це вже тема для правоохоронних органів. Уряд регламентований Бюджетним к кодексом України, коли ми з колегами у 2001 році приймали Бюджетний кодекс, не думали, що ця стаття, яку ми виписували про рефінансування видатків бюджету у разі несвоєчасного прийняття Закону про державний бюджет, колись знадобиться. Зараз вона знадобилася. Вона передбачає, що видатки з загального фонду бюджету у разі неприйняття бюджету фінансуються у обсязі 1/12 видатків попереднього року. Це золоте правило, плюс до нього Олександра згадувала постанову Кабміну від 26 листопада, яку дійсно можна “охрестити” міні-бюджетом 2009 року, який дозволить протриматися принаймі перший квартал. Отже, будемо сподіватися, що за горизонтом першого кварталу розвиднюється макроекономічне небо, хмари стануть не такими грозовими, можливо, засяє якесь макроекономічне сонечко, що дозволить перейти вже до ухвалення більш реалістичного бюджету 2009 року.
Оксана Ващенко: Ну, мене особисто цікавлять джерела фінансування видатків у бюджеті на 2009 рік. Скажіть, які з них ви проглядаєте згідно зі змістом ухваленої постанови?
Олександра Бетлій: За великим рахунком я думаю, що фінансування буде у першому кварталі і цьому допоможе декілька моментів. Перше, доходи від від наших податків надходити. По-друге, у нас накопичено коштів багато на казначейському рахунку. І оскільки Уряд обмежив фінансування деяких видатків у кінці цього року, коли ця постанова вже діє і справді є економія коштів бюджетних. Ці гроші будуть використані на початку наступного року. Зокрема вони будуть спрямовані на фінансування пенсій, оскільки Пенсійному фонду не буде вистачати власних коштів. Крім того, у кінці цього року ми повинні отримати кредит Світового банку під дуже гарні умови, і це — півмільярда доларів. Ці кошти можна витрачати наступного року у першому кварталі на фінансування видатків. Тому я думаю, що дуже великих проблем із фінансуванням видатків, про які йдеться у Бюджетному кодексі, не буде.
Оксана Ващенко: Це виходить так, що на зарплати, на пенсії віднайдуться ці кошти, а на те, щоб якимось чином підтримати підприємства, банківську сферу інвестицій чекати від держави не варто. Агропромисловий комплекс також.
Олександра Бетлій: З цим я згодна. На зарплату, на пенсії, на оплату комунальних платежів — на це повинно вистачати.
Оксана Ващенко: У першому кварталі лише?
Олександра Бетлій: Я думаю, що і надалі. Принаймі, за нашими прогнозами, які робить інститут, грошей в уряду вистачатиме наступного року. З яких фінансуватимуться поточні видатки. На капітальні видатки і інвестиції — там уже сумнівне буде фінансування, при цьому уряд передбачив у постанові, про яку ми вже багато разів говорили, що Фонд держмайна 3 мільярди надходжень забезпечить у першому кварталі. Це якраз ті кошти, які за антикризовими законами мають надходити до стабілізаційного фонду і витрачатися на підтримку підприємств. Але оці 3 мільярди виглядають якраз дуже такими сумнівними у першому кварталі, оскільки Фонд держмайна давно вже міг приватизувати наші об'єкти, і доцільність приватизації таких об'єктів, як Одеський припортовий, “Укртелеком” у першому кварталі натупного року є досить сумнівною.
Оксана Ващенко: Досить сумнівною? Скажіть, як можна буде продавати об'єкти в таких складних економічних умовах? За безцінь? Я звертаюся до Ігоря Шпака.
Ігор Шпак: Я погоджуюся з тим, що приватизувати такі привабливі об'єкти на ринку, коли на них фактично буде відсутній попит, не варто.
Оксана Ващенко: І реальна ціна…
Ігор Шпак: Вони не можуть бути продані за ціною, яка відповідає інвестиційній привабливості. Але я хотів би повернутися до попереднього списку бюджетних пріоритетів та непріоритетів. Там була зазначена банківська сфера. Я хотів би зазначити, що банківська сфера стоїть осібно. Оскільки бюджетом, скоріше за все, будуть передбачені значні кошти на капіталізацію банків. Оскільки досвід всіх попередніх криз, починаючи із скандинавської 2004 року, азіатської 1998 року, дав один рецепт: якщо держава не звертає достатньої уваги на банки і банки починають «падати», криза проходить набагато важче. В зв'язку з цим рецепт подолання кризи зразка 2008 року у світі і в Україні вже інший — підтримати банки. Введемо банківську сферу у список бюджетних пріоритетів, оскільки, швидше за все, в грудні буде проведено детальний аудит українських банків найбільших. А потім у січні-лютому решти. Не виключено, що буде прийняте рішення про капіталізацію банків, які можуть виявитися проблемними, оскільки держава не повинна дозволити цим банкам припинити своє існування.
Оксана Ващенко: А інший процес — націоналізація банків. Це може відбутися?
Ігор Шпак: Раптом банк Х, виявиться, що його звітність, на жаль, не відповідає дійсності, що його акціонери не бажають за власний кошт поповнювати капітал, тоді не виключено, що ми можемо мати і націоналізацію банків — те, що ми зараз спостерігаємо у лоні капіталізму — Сполучених Штатах.
Оксана Ващенко: Пані Олександро, чи треба тут починати саме з банківської сфери, з її зміцнення?
Олександра Бетлій: Я згодна, що банківська сфера — такий вагомий сектор, який впливає на всі інші сектори. На реальний сектор впливає ситуація у банківському. Однак, я би хотіла зауважити, що коли ми говоримо про капіталізацію банків, того, що говорилось урядовцями, і Нацбанком, і всіма експертами не можна очікувати, що це буде капіталізація банків, тобто уряд дасть гроші. Це не є, скажімо так, реальні гроші. Це як у листопаді-на початку грудня, коли уряд випустив облігації державної позики, наші державні банки їх купили, І Нацбанк одразу рефінансував ці ОВДП. Тобто, буде використовуватися цей механізм, реальних коштів, я думаю, в бюджеті нема на капіталізацію банків, тобто, це буде шляхом ОВДП і це передбачено у нашому антикризовому законі, наш стабілізаційний фонд фінансується зараз за допомогою ОВДП і за допомогою приватизаційних надходжень. Ми будемо випускати ОВДП і давати банкам. Коли говориться про націоналізацію, наразі немає чіткого інструменту націоналізації, за які кошти будуть викуплятися частки акціонерів, які є зараз, і яким чином, і за якою ціною? Наскільки я пам'ятаю, відповідно до нашого чинного закону, там говориться, що уряд сам із Нацбанком визначає суму, яку виплачувати акціонерам. Я не думаю, що будуть судові позови, але справа в тому, що у нас держава не є активним менеджером, найчастіше будуть намагатися знайти інвесторів, так як це було з “Надрами” і “Промінвестом”. Будуть намагатися знайти інвестора, який буде вкладати гроші в капіталізацію банків, який зможе його підняти. Але націоналізація буде останнім кроком.
Оксана Ващенко: Але ж, впринципі, держава може націоналізувати. США на це пішли цілком свідомо, правда?
Олександра Бетлій: США на це пішли, але в штатах є на це механізм, є інструменти і є справжні інституції, які дозволяють це робити. В Україні наразі такого немає, і чи зможемо ми ефективно використати цей інструмент націоналізації, щоб підняти банки? Розумієте, саме щоб підтримати цей проблемний банк шляхом націоналізації, це треба стати туди і подати…
Оксана Ващенко: Дякуємо вам, що ви були з нами в програмі “Розворот UA”. Я нагадую, що з нами була Олександра Бетлій, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
З Вами Оксана Ващенко, з вами програма “Розворот UA”, говоримо сьогодні про бюджет-2009: чому досі його не напрацювали урядовці, з чим це пов'язано і чим це загрожує, і головна тема нашої подальшої розмови — що робити на місцях головам облдержадміністрацій, міськрадам, яким чином планувати свою роботу та яким чином формувати свої бюджети.
Отже, я нагадую, що в нашій студії сьогодні Ігор Шпак, експерт з питань бюджету. Я сподіваюсь, що далі з нами на зв'язку буде Володимир Коновальчук, так само, людина яка займається бюджетними питаннями.
Отже, пане Ігоре, в регіонах: якщо брати окремі міста доволі потужні, там, де розшташовані потужні підприємства або, можливо, колись вони були потужними, зараз багатьох торкнулась непроста економічна ситуація: підприємства переходять на скорочений робочий день, там тиждень, звільняють людей, відправляють їх в неоплачувані відпустки, — ну, відома ситуація. От, яким буде, з чого починати, коли вони не знають видатків, доходів загальнодержавного бюджету.
Ігор Шпак: Дійсно, ситуація складна, але це далеко не означає, що вона безнадійна. Бюджетний кодекс застосовує таке саме правило: 1/12 частини видатків для місцевих бюджетів. Макропоказники, звичайно, вони важливі для місцевих бюджетів, але все-таки це та ланка, якою керує державний бюджет. Місцеві бюджети, в їх силах спрогнозувати з певною похибкою свої кошти на наступний рік, і бажано зробити це в в трьох варіантах: варіант А, варіант Б і варіант В, які передбачають різні ступені кризи. Порахувати приблизно такий бюджет можна уже насьогодні, для цього треба бути в більш активній громаді, цікавитись, що відбувається з бюджетами на місцях, депутати повинні проявляти більшу бюджетну зацікавленість і всіма має керувати одне правило: основне завдання бюджету-2009 року — забезпечити зарплатою бюджетників.
Потрібно забути на 2009 рік про гранітні тротуари, закупівлю люксових авто для керівників органів місцевого самоврядування, обмежити себе в бонусах і преміях, і скерувати кожну копійку на зарплату бюджетників, жодним чином не звільняти бюджетників. А кого звільняти: няньочок і санітарок, які отримують мінімальну заробітню плату у холодних лікарнях?! Звільняти немає кого, і тим не менше, потрібно зберегти бюджетників, і бюджетники теж повинні проявити солідарність в тому розумінні, що вони повинні зрозуміти, що 2009 рік — рік проживання, і розраховувати на підвищення заробітньої плати малоймовірно. Головне, щоб тебе не звільнили, щоб зарплата йшла — маленька, але вона принаймні протрималась в 2009 році.
Оксана Ващенко: Тобто, громадські організації цілком можуть проконтролювати цей процес при бажанні.
Ігор Шпак: Наступає момент того самого відкритого суспільства: якщо громадська організація, якщо територіальні громади і далі будуть залишатися безсловесними спостерігачами того, що відбувається з місцевими бюджетами, то повірте, що будуть красти і в мізерних бюджетах, як крали в бюджетах, які перевиконувались кожного року на 20%. Я хотів б наголосити, що з 2001 року всі місцеві бюджети перевиконувались значно краще за державний бюджет — на 20%, то повірте, що будуть красти і в малих бюджетах.
Оксана Ващенко: А ви знаєте, деякі мери доволі таки великих міст говорять про те, що ось в них є підприємства і, в принципі, вони могли б самостійно пережити ці непрості часи, якби левову частку податків, які вони сплачують в загальнодержавний бюджет їм залишали на місцях. Тема непершого дня, знаєте, складна, але про це чомусь так довго говорять: кажуть, що треба дати більше прав місцевим бюджетам. Це щось змінить, ви маєте іншу точку зору?
Ігор Шпак: Я маю діаметрально-протилежну точку зору …
Оксана Ващенко: Ну я бачу ви зараз хитаєте головою.
Ігор Шпак: Коли ми писали Бюджетний кодекс, то нам ставили у вину, як це ми залишили місцевим бюджетам тільки прибутковий податок з громадян, як ми посміли забрати в місцевих бюджетів ПДВ, як ми посміли не залишити місцевим бюджетам частку корпоративного податку, тобто податку на прибуток підприємств. А тепер уявіть собі, особливо на сході України, що місцеві бюджети були б зав'язані на прибуток підприємств, на доходи від податку на прибуток підприємств, а заводи лежать. Люди більш-менш ще отримують заробітню плату, і отой подоходний податок, він ще капає, так-би мовити, в бюджет, а прибутку — нуль. Бюджети взагалі були б голі. У зв'язку з цим мають бути чіткі правила гри, всі поняття про те, що місцевий бюджет повинен мати якусь частку тих доходів, які збираються на цій території — це від лукавого.
Оксана Ващенко: А чому не працює цей принцип: як хто заробив — той на стільки і живе?
Ігор Шпак: Є поняття вирівнювання. Не повинна людина в Сумах отримувати менше послуг, ніж громадянин, який живе в Ужгороді, і ці послуги повинні бути приблизно співставні. Вони не можуть бути однаковими, але держава має забезпечити соціальні стандарти, беззастережно від того живеш ти в Київській області чи в Тернополі. В зв'язку з цим має бути певний ефект вирівнювання. Звичайно, держава повинна забезпечити потужні стимули для того, щоб з кожної заробленої копійки в місцевому бюджеті залишалася дощиця від тих, 60-70 копійок. Але ви знаєте, це вже питання післякризове, нам зараз головне пережити кризу-2009
Оксана Ващенко: Тобто, ви вважаєте, що все-таки мають бути напрацьовані три варіанти місцевими керівниками, саме місцевих бюджетів, і відповідно до цього рухатись. Вони, я так розумію, мають бути напрацьовані відповідно до тих цифр, які були узгоджені, коли ухвалювався бюджет-2008?
Ігор Шпак: Основою має слугувати виконання бюджету 2008 року, але звичайно наступає той час Х, коли держава повинна продемонструвати, що вона несе відповідальність за уникнення соціальної кризи.
Оксана Ващенко: А коли ліміт часу вичерпується?
Ігор Шпак: Вже сьогодні місцеві бюджети повинні отримати від міністерства фінансів чітке розуміння того, що наступного року будуть суттєво збільшені дотації місцевим бюджетам. Я не був прихильником тих ідей, які висловлювалися раніше, що держава повинна взяти на себе фінансування заробітної плати вчителів і лікарів, але сьогодні я бачу, що вже, можливо, час повертатися до цієї ідеї. На період кризи держава мала би, можливо, фінансувати за рахунок державного бюджету цільовим трансфертом, цільовою дотацією заробітну плату лікарів та вчителів. А це якщо не левова, то істотна частка всіх місцевих бюджетів. Якщо держава візьме на себе на період кризи відповідальність, тоді місцевим бюджетам буде набагато легше зманеврувати під час шторму.
Оксана Ващенко: Тобто, це вже інша форма, це не дотації. Це прямі транші?
Ігор Шпак: Дотація, але зв'язана. Цю гривню можна витратити тільки на дотацію методисту, вчителю, але вона жодним чином не може бути витрачена на те, щоб заправити бензином “Лексус”, на якому їздить міський голова.
Оксана Ващенко: Або побудувати чергову дорогу…
Ігор Шпак: І обкласти гранітними бар'єрами.
Оксана Ващенко: Наш телефон 536 96 00, так само працює електронна скринька, будь ласка, ваші запитання в нашому ефірі. Хто з нами, добрий вечір.
Слухач: Доброго вечора Вам.
Оксана Ващенко: Вітаємо Вас.
Слухач: Пане Ігорю, вітаю вас, вітаю ведучу. Пане Ігорю, не стільки запитання, скільки порада: дайте, будь ласка, пораду не тільки мені, а всім людям України. Мене звуть Генадій, я живу у Нікополі. Сталась Чорнобильська аварія, я є ліквідатором з 86-го року. Скільки років пройшло, я ні разу не отримав ні лікування, ні путівки. Запитання таке: скажіть, будь ласка, мені здається, корисніше… Дайте пораду чи в пресі, чи в радіо, чи в телебаченні — як нам виходити з цього скрутного становища, коли не діють закони по захисту цих людей, інвалідів. Мені здається, що корисніше було би дати більше порад…
Оксана Ващенко: Дякую, ми, в принципі, і намагаємося це зробити, порадити, що робити, коли грошей ні на що немає. Да?
Ігор Шпак: Дійсно, сказати, що у 2009 році будуть у повному обсязі забезпечені ті самі Чорнобильські пільги, звичайно складно. Хоча, якщо дивишся на звіт про виконання бюджету казначейський…
Оксана Ващенко: То там написано…
Ігор Шпак: Пан Геннадій з Нікополя їх не отримає, через те, пане Генадію, для вас така порада: відстоюйте свої громадянські права. Зверніться до місцевого управління соціального забезпечення, чи Міністерства надзвичайних ситуацій, яке зараз опікується Чорнобильською програмою, вимагайте звіту, чи були виділені на місто обласного значення Нікополь ці кошти, зажадайте їхнього звіту про виконання, переконайтеся, чи ліквідатори в Нікополі отримали. Врешті-решт подавайте до суду.
Оксана Ващенко: Хотіла торкнутися ще однієї теми: наступного року доходи людей, які працюють у бюджетній сфері, залишаються тими самими. Але видатки будуть у них фактично збільшуватися. Оскільки ми зараз бачимо, які ціни зараз у магазинах, які ціни будуть на житлово-комунальні послуги, якщо і ціна за газ підвищиться, одразу підвищаться ціни і за житлово-комунальне господарство. Що в такому разі? Що може зробити уряд? Пам'ятаєте, була ідея забезпечувати населення газом власного видобутку, і за ціною, по якій його видобувають і постачають. Ціна ця була б значно меншою. Це допомогло б зменшити хоча би трохи ті видатки, які треба буде покривати?
Ігор Шпак: У 2009 році і вчителю, і нянечці, і звільненому із банку топ-менеджеру доведеться затягти паски. І від чогось прийдеться відмовитися. І основні статті витрат будуть на основне забезпечення життя родини. Хтось пересяде на громадський транспорт і відмовиться від свого авто, хтось відмовиться від щорічної поїздки у Єгипет чи Туреччину, ми будемо заощаджувати кошти. Я все-таки дивлюся з економічної точки зору на деякі речі, і повірте мені, в економічній природі не може існувати два товари з діаметрально протилежною ціною. Газ він є газ. Видобутий він на нашому родовищі, чи транспортований із Туркменістану. Це газ. Не може ціна на нього відрізнятися втричі.
Оксана Ващенко: А чому?
Ігор Шпак: Тому що він перетече із однієї труби в іншу і хтось на цьому добряче наживеться. Ціна на газ має бути однакова. Інша річ, що родина, яка не може оплатити споживання цього газу, і вона це доводить не фіктивними, а справжніми довідками відділу соціального забезпечення, що її доходи нижче загальновстановленого державного рівня, людина повинна отримувати грошову компенсацію на оплату цього газу. Тобто, має бути підтримка шляхом компенсації доходів, але імпортований та власного видобутку газ в перспективі не буде коштувати діаметрально.
Оксана Ващенко: Давайте послухаємо нашого слухача, добрий вечір.
Слухач: Добрий вечір, це Лубни, Олег. У мене до вас таке запитання: чого у Верховній Раді не зроблять так, щоб кожного місяця було відомо, скільки через Україну газу проходить, скільки країна споживає і куди розходиться, скільки надійшло оплати за газ. Так кожного року нас Росія “поздравляє з газом”. Ми як кота в мішку держимо той газ.
Оксана Ващенко: Ясно, зрозуміло. Ну в принципі, це уряд має звітувати…
Ігор Шпак: Єдине, що можу сказати, що при ціні за нафту, яка сьогодні становить 40 доларів за барель, а економісти прогнозують 25 доларів за барель, говорити нам, що ми будемо платити 400 доларів за тисячу кубометрів, ну це дійсно, знаєте, вважати нас за меншовартісних братів.
Оксана Ващенко: Тобто, ви вважаєте, що 400 доларів не буде, буде менше?
Ігор Шпак: Це не вписується у жодні розрахунки і у здоровий глузд. Нафта 40 доларів за барель і газ по 400 доларів — це несумісні речі.
Оксана Ващенко: Ну Європа ж купує…
Ігор Шпак: “Газпром” переглядає ціни на газ для Європи у бік зменшення. Там є довготермінові контракти, але іде їх узгодження, але нас лякають, і це має політичне забарвлення. Ціна на газ буде невдовзі відома. І вона буде значно меншою за 400 доларів.
Оксана Ващенко: Але вона не буде такою, якою є зараз.
Ігор Шпак: Ну не будемо гадати на кавовій гущі, якою буде ціна. Але головне, щоб вона остаточно не поглинула рентабельність наших підприємств, які і так уже працюють майже збитково.
Оксана Ващенко: Але ми постійно маємо і борги перед Росією за спожитий газ?
Ігор Шпак: Це все непрозорість у звітах. Нашому урядові і монополістам, таким, як “Нафтогазу”, “Укрзалізниці”, потрібно бути прозорішими. Ви знаєте, якби на сайті “Нафтогазу” висів лічильник газу, який спожили, і лічильник проплачених коштів, і кожного зацікавлені особи відвідували би цей сайт, не було би з цього такої державної таємниці, а то дійсно, кожного місяця як обухом по голові, виявляється, що ми у боргах, як у шовках.
Оксана Ващенко: То виходить, багато тут зацікавлених, які малюють абстрактне поняття “держава”, а перекладають відповідальність і додаткові видатки саме на гаманці людей.
Ігор Шпак: Безсмертна приказка, що у закаламутненій воді можна ловити жирну рибку.
Оксана Ващенко: Хто з нами на зв'язку, і це буде останнє запитання у програмі “Розворот.UA”, слухаю вас, добрий вечір!
Слухач: Я, якраз, хочу продовжити тему нафти і газу очевидно, це основна складова дефіциту зовнішнього платіжного балансу, але є така проблема: в Україні в засобах масової інформації є ряд заборонених тем. І однією з цих тем є видобування енергоносіїв, нафти і газу, на власній території. Проілюструвати?
Оксана Ващенко: Ваше запитання, давайте коротше, бо час закінчується.
Слухач: Питання коротке: більше не до спеціалістів по бюджету, а більше до ведучих, журналістів. Хто встановив в Україні заборону на висвітлення і аналіз…
Оксана Ващенко: Ми саме цю тему і порушили, і сьогоднішній експерт з питань бюджету Ігор Шпак вважає, що ця тема не є забороненою, оскільки ми проілюстрували прикладом, і якщо ми будемо видобувати природний газ на своїй території, ціна його від того не буде меншою, бо, як ви говорите, на цьому всеодно будуть заробляти. Ця тема є відкритою, навпаки.
Ігор Шпак: Я хотів би, оскільки розмова іде до завершення… Криза, але давайте говорити і про анти-кризу. Ви знаєте, якби поставили питання: якому болю ви надаєте перевагу, різкому, але одномоментному. який буде тривати недовго, чи такому, як зубний біль, довгому. Наш слухач згадав про платіжний баланс. Уже почали надходити приємні новини. За листопад імпорт скоротився, Держкомстат скоро оголосить цифру, але всі очікують,що це буде 15-18%. Тобто, імпорт почне падати значними темпами. Падіння імпорту у середньостроковій перспективі означатиме одне: падіння негативного сальдо платіжного балансу, вирівнювання гривні, стабілізація обмінного курсу, а це означатиме початок оздоровлення економіки.
Оксана Ващенко: Скажіть, якщо говорити про рівень інфляції. Президент прогнозує, що це буде 23%.
Ігор Шпак: Ми говоримо про 2008?
Оксана Ващенко: Так.
Ігор Шпак: Ну, маючи 19,8% за одинадцять місяців, набагато легше прогнозувати. Звичайно, це буде близько 22.
Оксана Ващенко: А 2009 рік?
Ігор Шпак: Ну, тут діаметрально протилежні думки. І уряд дає дивну цифру 9,5%, а більшість незалежних спостерігачів дає цифру 17%. Причина дуже проста: антикризовий закон передбачає індексацію мінімальної заробітної плати і мінімального прожиткового рівня на рівень інфляції. Через те уряд певною мірою “зацікавлений”, оскільки індексуватися буде все одно по факту, а не по тому , що закладено.
Оксана Ващенко: А коли у нас заробітна плата індексувалася по рівню інфляції, ця цифра завжди була прихованою.
Ігор Шпак: До честі уряду і парламенту вона індексувалася, просто механізм індексації визнаний міжнародними експертами, як один із найскладніших у світі. Вона індексувалася із постійного збільшення мінімальної заробітної плати та мінімального прожиткового рівня для непрацюючих осіб, тобто для пенсіонерів. Кожного разу вона індексувалася на рівень, який перевищував інфляцію. Визнаємо, і давайте говорити про певні позитиви, індексувалася.
Оксана Ващенко: Що ж, дякую Вам за сьогоднішню участь у програмі “Розворот.UA”, лише зауважу, що висновок у нас виходить один: треба навчитися заощаджувати, принаймі на цей момент.
Ігор Шпак: І вимагати від уряду, від місцевих бюджетів прозорості.
Оксана Ващенко: Ігор Шпак, експерт з питань бюджету був нашим гостем, спілкувалась Оксана Ващенко, дякую всім за увагу, і до наступних зустрічей в ефірі, до побачення.