Програму ви можете прослухати тут:
Програма «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект інформаційної агенції «ГолосUA» та «Радіо Ера FM». Звучить щосереди на хвилях цієї радіостанції.
Eфір за 28.04.2010 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Бюджет-2010 нарешті ухвалено. Щоправда, нашвидкуруч і без обговорення, у першому читанні та у цілому. На 10% підвищуються соцвиплати, зростають ставки зборів та податків, однією з новацій є намір запровадити податок на розкіш. />Це програма Розворот UA, з вами Оксана Ващенко, вітаю. Чиї інтереси захищає бюджет-2010, чи варто громадянам розраховувати на поліпшення становища і чи реальним є головний фінансовий документ з точки зору його виконання? У студії Олег Надоша, представник фракції Партії регіонів, вітаю.
Олег Надоша: Вітаю.
Оксана Ващенко: Ми запрошували Ксенію Ляпіну від фракції “НУ-НС”, будемо з нею на телефонному зв’язку, матимемо дві точки зору на бюджетний процес. Почати хотіла з методики, яким чином це було ухвалено вчора, бо у минулі роки процес був тривалим. А тут, фактично, дискусії не було. Зрозуміло, що у таких умовах важко було проводити її, але опозиція обурювалася, що не мала документа, щоб хоч журналістам прокоментувати основні показники.
Олег Надоша: Тут є трохи художні перебільшення, що опозиція не мала документа на руках. Цей документ вже тиждень розповсюджений в комітетах Верховної Ради і той хто бажав, міг його взяти і прочитати і сформулювати свою думку і надати свої пропозиції до бюджетного комітету, який приймав всі пропозиції. Те, що відбувалось у вівторок, з моєї точки зору — ніхто й не бажав розглядати цей бюджет.
Оксана Ващенко: А якщо б він був запропонований у інший день? Можна було б спокійно обговорити і проголосувати у першому, другому читаннях. Очевидно, й з профільних комітетів, і з опозиції були якісь речі, щоб внести. Але ви не мали можливості цим скористатися.
Олег Надоша: Те, що відбувалося у вівторок, було б і у середу. Опозиції треба було за щось зачепитись, щоб не дати можливості у нормальному режимі розглянути цей бюджет, тому що він кращий, ніж той що був запропонований ще в листопаді і для того, щоб мати можливість за щось зачепитись – це була формальна причина — Чорноморський флот. Якби ми перенесли на інший день, все одно б зачепилися за цей бюджет, якщо тут горіли димові шашки, там би могли бути взривпакети. Тому керівництвом фракції було вирішено голосувати у один день. Нам дорікають, що процедура була не демократична. Я взяв протокол засідання, де Литвин просить піднятися на трибуну і Кармазіна, інших. Але їх у залі не було. Маленький приклад — ми сидимо у студії — немає Ксенії Ляпіної. Наша опозиція все робить заочно. Країною керували заочно, сидячи на пасіках, і критикують бюджет заочно.
Оксана Ващенко: Ми плануємо залучити до розмови Ксенію Ляпіну, а зараз послухаємо матеріал, який підготували журналісти інформагентства ГолосUА, у викладі Олексія Ананова.
Олексі Ананов: “Бюджет -2010 нарешті ухвалено. Щоправда кажуть, що новий варіант головного фінансового документа країни готувався у подібній до газових угод втаємниченій атмосфері. У день його прийняття члени парламентського бюджетного комітету від опозиції відмовлялися навіть його коментувати, обурюючись, що їм не дали ознайомитися з ним до голосування у сесійній залі.
Фахівці, які на відміну від політиків, вивчали новий бюджет, вважають його беззаперечно соціальним, але “дещо небезпечним” за макроекономічними показниками. Є вірогідність того, що доходи переоцінені, а видатки недооцінені. “Соціальні видатки набагато вищі зараз, ніж вони були у бюджеті, який подавався у вересні. Якщо споживання приблизно складає 29% від ВВП, то видатки розвитку складають всього 2,9%. Доходи дещо нижчі, ніж у бюджеті, що подавався у вересні. По видатках — майже те саме, за рахунок того, що зараз закладений трошки більший дефіцит, ніж було раніше”, — повідомила провідний дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт з питань бюджету Олександра Бетлій.
На її думку, це зовсім не бюджет розвитку, за жодних умов його не можна таким назвати. Підвищення соціальних стандартів на фоні досить високої інфляції, що очікується на рівні 13-14% може призвести до масових звільнень найманих працівників, попереджає експерт. За її словами, уряд захистив себе від підвищення мінімальної зарплати і увесь тягар відчуватиме приватний сектор.
Олександра Бетлій: “Якщо ми говоримо про мінімальну заробітну плату, можна очікувати, що окремі роботодавці не зможуть підвищити своїм працівникам зарплату на такий рівень. Як результат, щоб зекономити на такому підвищенні, є ймовірними додаткові звільнення, яких роботодавці намагалися не робити у минулому році. У бюджетній сфері для того, щоб зекономити видатки, не було підвищення перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки. Тож, можна очікувати зменшення диференціації заробітних плат, ми повертаємося у 2002-2003 рік, коли диференціація у заробітних платах між працівниками бюджетної сфери різних кваліфікацій майже не було”.
Директор Інституту економічного прогнозування Національної академії наук Валерій Геєць взагалі вважає, що уряд не повинен виконувати усі соціальні зобов’язання, котрими перевантажений ухвалений бюджет. Це не сприяє зростанню економіки, а, відтак, і рівню життя населення. Експерт вважає, що “ максимально виконувати всі зобов’язання не слід, бо це є обмеження ресурсів росту. А оскільки ресурси росту першочергово впливають на підвищення рівня життя населення, то соціальна складова є, не такою важливою для підвищення рівня життя населення”. У тому, що протягом останніх п’яти-шести років соціальне навантаження на бюджет було досить високим, Валерій Геєць звинувачує, перш за все, законодавців.
Валерій Геєць:“ Всі перебрали, і це випливає з тих соціальних зобов’язань, які у свій час наприймала законодавча влада. Якби ми їх всі виконували, які записані у наших законах, то взагалі треба було б декілька бюджетів. Тому тут треба звертатися у першу чергу не до урядів, а до законодавця. Ми весь час свідомо йшли у цьому напрямку. Тому законодавцю треба змінити своє відношення у частині надання соціальних гарантій”.
Не здивувала експерта й надшвидка процедура прийняття бюджету. Він переконаний, що країна не мала вибору, жити далі без бюджету було просто не можливо. “Сьогодні майже травень. Чотири місяці країна жила без ніякого бюджету. У такому контексті краще мати хоч якийсь, ніж не мати ніякого. Можна критикувати прийняття, але ще гірше, якщо його немає. Тому тут треба обирати “з двох зол менше” — мати чи не мати, якщо мати, то який. Можна ще три місяці навколо бюджету “колотитися” і його покращувати і зробити його на вересень кращим… Якби ще не було два місяці чи три, то взагалі було б зовсім погано”, — вважає Геєць.
Очікуваним наслідком прийняття державного бюджету має стати відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Однак Олександра Бетлій зауважила, що через значне підвищення соціальних стандартів, на її думку, переговори з МВФ продовжити буде досить важко. “Навіть уряд закладає у бюджет отримання 2 мільярдів доларів від МВФ, а не більше, як планувалося. Хоча є й оптимістичні очікування, що МВФ дасть більше і тоді ми просто покриємо “дірку”, яка може існувати через те, що переоцінили доходи й недооцінили видатки”. Валерій Геєць, натомість, вважає, що реакція від МВФ не забариться. “Тут можна очікувати двох можливих сценаріїв розвитку подій. Вони можуть почекати місяць-два, подивитись, як буде виконуватися бюджет. За іншим сценарієм, якщо вони встигли глибше проникнути у закулісні речі, пов’язані з бюджетом, тоді протягом місяця співпраця з МВФ буде реалізована”, — передбачив експерт”.
Оксана Ващенко: Ми говоримо про ухвалений бюджет і що це дасть для нас з вами. З нами на зв’язку є Ксенія Ляпіна, вітаємо Вас.
Ксенія Ляпіна: Добрий день.
Оксана Ващенко: Ми говорили про те, що вчора була обрана цікава форма — все одразу прийняти. Це може вплинути на якість його виконання?
Ксенія Ляпіна: Я переконана, що може. Перед прийняттям бюджету багато розмов йшло про те, що уряд запровадить нову сучасну практику. Проведе консультації з соціальними партнерами, наприклад, з працівниками та роботодавцями и, обговорить важливість тих чи інших частин бюджету. Я хочу звернути увагу, що нічого зроблено не було, це було схоже на “протискування” якогось документа, у сумнівності якого переконані самі автори цього документу.
Оксана Ващенко: Але ж соціальні стандарти підвищено.
Ксенія Ляпіна: Соціальні стандарти підвищено на 10%, які з’їсть інфляція, народжена цим же бюджетом.
Оксана Ващенко: Але ми мали інфляцію і раніше, її цифри не завжди відповідали реальній ситуації в економіці.
Ксенія Ляпіна: Так. Я не виправдовую діяльність попереднього уряду, я була йому опонентом. Але цей уряд продовжив найгіршу практику попереднього.
Оксана Ващенко: Але якщо порівнювати ці два документи — що подавав уряд Тимошенко та уряд Азарова щодо забезпечення найменш соціально захищених — є різниця у підходах?
Ксенія Ляпіна: Ніякої різниці, лише соціальний популізм. Обидва документи не забезпечені реальними механізмами надходження коштів, отже всі соціальні видатки поставлені під питання. Такі геніальні фрази, які вписані у цей бюджет — не додумався навіть попередній уряд. Вони написали, що будь-які видатки можуть коригуватися рішення уряду. Відповідно, всі законодавчі акти будуть діяти тільки у частині, де вони не суперечать рішенням уряду. Ні з правової, ні з економічної точки зору це не є просуванням до якоїсь моделі економіки.
Оксана Ващенко: Тобто, якщо грошей не вистачає, уряд може ухвалити постанову про відкликання рішення щодо підвищення?
Ксенія Ляпіна: Так.
Оксана Ващенко: Пане Олеже, не вперше говорять про ручне управління.
Олег Надоша: Цікаво виходить — Олександра Бетлій говорить про те, що ми не зможемо виконати доходну частину, Ксенія Ляпіна говорить, що ми взагалі не зможемо виконати цей бюджет. Якщо виходити з логіки звинувачень, гарно було б його прийняти десь у вересні, обговоривши з усіма фракціями, і отримати документ, який би задовольняв усіх. Я професійно кажу, що цього б ніколи не було. Ще ні разу бюджет не задовольняв усіх. На цей раз і ми не змогли прийняти бюджет, який би хотіли, але цьому є об’єктивна причина. Ті руїни, які нам залишилися після попередніх урядів, не дали цього зробити.
Оксана Ващенко: Але такі речі, як відміна рішень, як тут бути?
Олег Надоша: Пані Ксенія перекручує. Там зовсім інша процедура, я би зараз не хотів на ній спинятися, бо вона несе погодження рішень з парламентом, приймати поправки до бюджету.
Оксана Ващенко: У Законі про бюджет не визначено конкретний розмір тарифної ставки працівника першого розряду єдиної тарифної сітки — це те, від чого потім відштовхується вся система оплати праці. Йде “урівнялівка”.
Олег Надоша: Це знов трохи пересмикнули. Що ми мали у проекті бюджету 2009 року? Витрати Кабміну ми передбачили у розмірах 313 мільйонів, а у бюджеті, запропонованому попереднім керівництвом, це було 353 мільйони. На утримання президентських структур мали 135 мільйонів, зараз маємо 132. Щодо тарифів. Переді мною табличка, яка говорить про те, у які строки будуть підвищені прожиткові мінімуми і мінімальна зарплата. Ми робимо все, що говорили. На жаль, не тими темпами, якими хотіли б робити.
Оксана Ващенко: Пані Ксеніє, у вас є застереження щодо наповнення бюджету. Але передбачено збільшити акцизні збори до 30 мільярдів гривень, хочуть запровадити податок на розкіш, можливо, приватизація більш-менш успішно пройде?
Ксенія Ляпіна: Можливо, щастя настане в Україні. Я констатую по факту прийняття цього документа. Серйозні податкові зміни поки не прийняті. Є проект і є зміни, які викликають, щонайменше, запитання. Законопроект є, але він не розглянутий. Зараз прийнятий документ, який навіть не можна назвати декларацією про наміри.
Оксана Ващенко: П’ятнадцята тридцять п’ять, з вами Оксана Ващенко, це програма РозворотUA. Ми говоримо про бюджет-2010. Пані Ксеніє, ви говорили, що важко виконати цей бюджет.
Ксенія Ляпіна: Ми маємо лише гіпотетичні можливості його виконання. Кажуть про податок на розкіш та нерухомість, але це майбутні плани. Гіпотетично можливо все, а що буде реально — питання. В Україні криза, підприємства коштів обігових не мають, фіскальне навантаження можна збільшувати, але вони його не витримають. Можна прийти до погіршення ситуації, збільшуючи фіскальне навантаження, зменшуючи, можна покращити економічну ситуацію. А Янукович під час кампанії казав, що він за розвиток економіки.
Оксана Ващенко: Можна йти на зовнішні запозичення, брати гроші МВФ. Але вони знову будуть викинуті на соціальну сферу, а підприємства отримували дорогі енергоресурси, податкова база не вдосконалена і безліч проблем.
Ксенія Ляпіна: Я не бачу зміни курсу нової влади. Уряд озвучив вже дві цифри від МВФ — 12 і 20 мільярдів доларів.
Оксана Ващенко: Вам складно було, як члену коаліції…
Ксенія Ляпіна: А ми не були членами коаліції. У фракції “НУ-НС” було дві протилежні позиції, на жаль, 37 голосів було за коаліцію, 34 — проти.
Оксана Ващенко: Але юридично за рахунок вашого голосу…
Ксенія Ляпіна: За рахунок мого голосу нічого не було.
Олег Надоша: Ксенія Ляпіна підтверджує ту думку, що коаліція була створена ще у 2007 році, частина належала до неї, частина ні.
Оксана Ващенко: Справа у тому, як все буде зараз. Уряд не може розраховувати на гроші без зміни податкового законодавства, збільшувати зовнішній борг — це теж шлях у нікуди. Який оптимальний варіант?
Ксенія Ляпіна: Про це треба було думати, коли йшли до влади. Але відповідь відома: треба обрати збалансований шлях. Пріоритетом має бути відновлення економіки. Від цього треба будувати всю бюджетну політику. Скорочувати видатки, можливо, навіть певні бюджетні програми. Величезну “дірку” складає Пенсійний фонд, він незбалансований. Бо у нас багато пенсіонерів, які виходять на пенсію у сорок років і отримують достатньо високі пенсії — військові, міліціонери. Якщо скасувати пільги, то уже була б бюджетна економія. Вони кричали, що готові на непопулярні реформи заради розвитку.
Оксана Ващенко: Але у бюджеті, здається, є рішення стосовно працюючих пенсіонерів.
Ксенія Ляпіна: Це приймається винятково шляхом закону.
Олег Надоша: Бюджет і є закон. Вперше у історії України ми у бюджеті ввели податок на розкіш.
Оксана Ващенко: Це треба ухвалювати окремий закон.
Олег Надоша: Думаю, якщо це вже у бюджеті…
Оксана Ващенко: Пані Ксеніє, а ви будете за нього голосувати?
Ксенія Ляпіна: Ми не голосуємо заочно, вивчимо пропозицію. Під гаслом введення податку на багатство ми можемо побачити податок на зовсім інші категорії населення. Але ми навіть у програмі записали, що ми за це.
Олег Надоша: Дійсно, країні потрібна пенсійна реформа. Повинна зростати економіка, яка за собою потягне всі сфери. П’ять років при владі — ми нічого не бачили від помаранчевих. Ми спробуємо зашити дірки у економіці. На жаль, ми повинні йти на кредитування від міжнародних джерел, щоб не було соціального вибуху.
Оксана Ващенко: Дякую Ксенії Ляпіній за участь у ефірі. Зараз долучаємо до розмови слухачів.
Слухач: У меня вопрос к госпоже Ляпиной.
Оксана Ващенко: Вона вас не почує, є Олег Надоша.
Слухач: Лучший бюджет принять в связи с дырками в бюджете принять невозможно. Критиковать — самый легкий способ. У меня вопрос о поледствиях событий в Раде.
Оксана Ващенко: Правоохоронні органи мають покарати винних?
Слухач: Если просмотреть видеозаписи, все видно.
Олег Надоша: Возле меня взорвался взрывпакет с газом, бросил его Парубий. Я с удовольствием проголосую за снятие неприкосновенности с депутатов, которые будут изобличены в том, что они сделали вчера в Верховном Совете. Покуратура просто обязана возбудить дело и дать подання на Раду для того, тих, хто це зробив, притягли до відповідальності.
Оксана Ващенко: Колись була ідея поставити приставів, щоб охолоджувати експресію.
Олег Надоша: Я сам шокований. Наступний крок — пояс шахіда. Колись Григорович вже з каністрою бензину ходила. Фанатикам не місто у Раді. Якщо люди заносять і підривають пакет з димом, чекаючи, що спрацює пожежна сигналізація і всіх заллє водою і вони будуть тікати, то і опозиції треба мати логіку. Треба було робити все, щоб ви обрали свого Президента, а не так, як Ляпіна заявляє, що ми ніколи не входили у більшість. Вибачте, як тоді Тимошенко стала Прем’єром?
Оксана Ващенко: Повертаючись до бюджету 2010, як буде цього року з фінансуванням Пенсійного фонду і “Нафтогазу”?
Олег Надоша: Це задіяла Тимошенко, що у листопаді-грудні гроші на “Нафтогаз” йшли з бюджету. Ми такого не передбачаємо, планові показники закладені, але ні копійки більше. Все інше — господарська діяльність суб’єкта.
Оксана Ващенко: Але підвищувати тарифи на послуги ЖКГ не передбачено.
Олег Надоша: За рахунок зниженої ціни на газ ми піднімемо економіку, збільшимо його споживання. Тому матимемо додаткові надходження і до бюджету, і маємо на меті поліпшити розрахунки з “Нафтогазом”, думаю, це будуть нормальні цифри.
Слухач: Я не понимаю, как Надоша не различает, что такое “тушка”-депутат и что такое не “тушка”. Ляпина прошла по списку “Нашей Украины” и они ее предали. Кто увидит, когда покупают депутатов, которые защищают нынешнюю коалицию?
Олег Надоша: Согласен, трудно доказать. Воспитанный человек об этом бы не говорил.
Оксана Ващенко: Ми говоримо про певну політичну поведінку.
Олег Надоша: За логікою, та коаліція, яка існувала, не була легітимною.
Оксана Ващенко: Просто часто змінюються закони під ситуацію. Останнє запитання у ефірі.
Слухач: Олександр, Васильків. На всіх відео було помітно Кармазіна вчора у залі. Скажіть, як з 211 зареєстрованих депутатів можуть проголосувати 236? Можливо, ввести кримінальну відповідальність депутатам, які були відсутні, але проголосували?
Олег Надоша: Кармазін дійсно бігав, але під час виступів у залі його не виявилося. Про притягнення — це хвороба не тільки провладних фракцій, а й опозиції, рідко побачите Яценюка.
Оксана Ващенко: І з Партії регіонів багато кого.
Олег Надоша: Так. Покращувати дисципліну у залі потрібно.
Оксана Ващенко: Йдеться про те, що кожен депутат має голосувати особисто.
Олег Надоша: Стосовно 211 зареєстрованих депутатів. Всі бачили, що було набагато більше. Під прапором всі гнізда для голосування були заліплені скотчем, клеєм, бумажками. Формально на момент реєстрації не вистачало місць, куди покласти картку. За регламентом на початку засідання не потрібна більшість у залі. Для прийняття рішень потрібна більшість. На момент голосування ці люди були.
Оксана Ващенко: Ми сьогодні говоримо про бюджет, ви частково сказали про зменшення на утримання Президента, Кабміну, а на апарат Верховної Ради — навіть більші цифри. Тут можна було коригувати?
Олег Надоша: Є такі проекти, деякі пільги можна було б прибрати.
Оксана Ващенко: Чому уряд на це не пішов?
Олег Надоша: Я не знаю всієї документальної бази, хотів би вивчити, щоб потім рекомендувати.
Оксана Ващенко: Ви, як парламентарій, від яких пільг вважаєте потрібним відмовитися?
Олег Надоша: Я би прибрав медицину, вона повинна бути доступна для всіх верств населення. Треба подивитися, чи потрібна така кількість працівників апарату Ради. Все є предметом розрахунків.
Оксана Ващенко: Побачимо, як коаліція співпрацюватиме з опозицією, будемо обговорювати у цій студії. Дякую вам за участь у програмі.