Аудиоматериалы (Часть 2)
Материалы пресс-конференции на тему: «Какое молоко мы пьем?", которая 5 апреля состоялась в информационном агентстве «ГолосUA» .
Ее участники: Олег Юхновский — президент Союза производителей пищевой промышленности Украины; Василий Бондаренко — председатель совета Ассоциации "Укрмолпром"; Ольга Степаненко — начальник технологического отдела ГП "Милки-Ленд Украины"; Наталья Фесюн — директор по внешним связям ПАО "Бель Шостка Украины"; Ирина Романчук — заместитель директора Технологического института молока и мяса УААН.
Модератор — директор информационного агентства "ГолосUA" Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Тобто ціна на молочні продукти буде знижуватися? Можна це прогнозувати?
Наталья Фесюн: Она и сейчас уже снижается. Если вы не заметили еще, то дело в том, что есть определенная инертность между тем периодом, когда производитель снижает цены на продукцию, и когда вы ее видите на прилавках, проходит порядка трех недель. То есть это инертность, которая обеспечивается теми запасами, которые еще находятся в торговых сетях.
Оксана Ващенко: Але можуть впливати й інші фактори: ціна на пальне, яка зростає, наприклад?
Василь Бондаренко: Я назву чинники, які можуть впливати на ціну. По-перше, інертність, тому що, Наталя Миколаївна сказала, що сир виробляється, десь місяць дозріває, технологічний процес його місяць, а вироблений він із молока зимового періоду, коли сировина по високих цінах закуповується. І технологія виготовлення швейцарського сиру, наприклад, є два місяці, а є навіть шість місяців на дозріванні знаходиться.
Інші фактори, які впливають на ціну. По-перше, я вам скажу відверто, проблема у нас полягає в тому, що при всій нашій бідності, існують величезні затрати транспортні. Уявіть собі, у баночках, у бідончиках люди виносять молоко. Сформувалась когорта посередників. Тим більше, мені здається, допущена величезна помилка по кооперативах, яким виділяються кошти, які фінансуються державою, але вони на сьогодні ще не мають техніки, не мають ще достатньо обладнання й якість сировини, звісно, не досягла потрібних показників. Це перше.
По торгівлі також існує велика проблема. Розумієте, заводи якщо відпускають продукцію по оптово-роздрібній ціні, до цього в роздрібній торгівлі додають ще десь сорок відсотків.
Олег Юхновский: Абсолютно коротесеньке доповнення. Цей фактор сезонності присутній практично в усіх країнах, які здійснюють виробництво молока, і це зрозуміло. Але яким чином нівелюються ці ризики в європейських або інших країнах? Перше, фінансові інтервенції. Ви чудово розумієте, і є інформація щодо проведення фінансових інтервенцій європейським ринком масла, сухого молока й таке інше. Другий момент — дотації. Я не буду вдаватися в деталі й відразу порівнювати, яким чином ці питання у нас урегульовується.
Тому, власне, така проблема існує, але для того, щоб ми не співставляли ціни наших виробників та європейських. У Європейському Союзу понад дев’яносто відсотків молоко екстракласу, аналогічної якості молоко наші підприємства купують навіть дорожче, ніж на європейському ринку. Середня ціна на європейському ринку десь у межах 33 євроценти, ви розумієте, що наші окремі підприємства купували молоко екстракласу навіть вище чотирьох гривень.
Якщо взяти світові ціни на ринку молока, то це вісімнадцять — двадцять три долари за центнер молока. Відразу можете порахувати й це проблема практично для всіх країн світу. Дещо вищі закупівельні ціни в розвинутих країнах світу. В Європейському Союзі найвищі, нижчі у Сполучених Штатах, у Китаї взагалі ціна сировини значна нижча, ніж в Україні. Але не можна з цього контексту, з цієї проблеми витягувати лише якийсь сегмент і його розглядати. Цю проблему потрібно розглядати та вирішувати в комплексі. Це те, що ми називаємо ефективною державною політикою, яка має здійснюватися для того щоб, власне, повернуся до того, з чого я починав, щоб не знижувалося поголів’я худоби, щоб нарощувати, збільшувати обсяги виробництва молока.
Оксана Ващенко: Далі запитання.
Мирослава Стародуб, «ГолосUA»: Все-таки хотілося б почути в процентному відношенні, наскільки подешевшає молочна продукція? Хотілося б також дізнатися, скільки імпортної продукції у нас завозить молочна промисловість? Ви говорили, що ми п’ятнадцять відсотків відправляємо на експорт. І ще одне запитання. Чи існує якийсь державний реєстр неякісних виробників молочної продукції та які заходи боротьби з ними застосовуються?
Василь Бондаренко: По-перше, на 95,5 відсотків наші громадяни споживають українські молочні продукти, 4,5 відсотки — це імпорт. У основному імпортуємо молочну продукцію з французьких підприємств «Данон», «Нестле» й інших, які завозять в основному з Франції частково — з Росії. Виробляють там, а ми від них завозимо.
Щодо державного реєстру виробників. Підприємства у нас проходять атестацію, проатестовано на сьогодні 445 підприємств, із них крупних — 230. Атестуються і підприємства-виробники, і лабораторії, які контролюють якість сировини та якість готової продукції, в обов’язковому порядку. Тому державний реєстр підприємств існує в міністерстві й є закон про атестацію. Що важливо, що недостатній контроль деінде проводиться.
Мирослава Стародуб: А хто контролює тоді?
Василь Бондаренко: Держспоживстандарт, ветеринарна служба, і особливо санітарна служба.
Оксана Ващенко: Іноді кажуть, що багато контролюючих органів, а виходить, що мало контролюють.
Василь Бондаренко: Скаржаться, що у них немає коштів на реактиви.
Катерина Деркач, “Медіа-фільм”: Запитання до пана Юхновського. Ви сказали про ефективну державну політику, яка має впроваджуватися на ринку молочної продукції в Україні. Розтлумачте, будь ласка, більш детально, що мається на увазі? Це ті самі інтервенції, дотації чи, можливо, держава має будувати власні ферми та тваринницькі господарства, щоб виробляти цю продукцію, будувати так само переробні заводи?
Олег Юхновський: Дякую. Дуже цікаве запитання. На жаль, для того, щоб дати повну відповідь, потрібно досить багато часу. Тому я спробую коротесенько. Нещодавно я був в одній із областей нашої держави, де проводили інвестиційний форум. І ось дуже цікаво один із фермерів висловився з точки зору державної політики. Врешті-решт, — каже, — побудуйте по одному радгоспу в кожній області, нехай чиновники переймаються там цими радгоспами й цією проблемою. Це я щодо зарегульованості й щодо надмірного адміністрування ринку харчових продуктів загалом і в тому числі молочної продукції.
Це досить серйозна проблема. Абсолютно переконаний, що лібералізувавши сьогодні ринок молочних продуктів, вибравши для цього вдалий час, умовно, під час сезонного падіння цін, і наступного року ми вже вийдемо з цінами більш лояльними по відношенню до споживача. Тому що в нас надзвичайно високі адміністративні витрати. Більше того, ви чудово розумієте, що існує колосальна корупція в цій сфері, підприємства вимушені сьогодні наперед, особливою мірою це стосується зимового періоду, декларувати ціни, для того щоб уникнути в подальшому ризиків. Тому що не зрозуміло, якою буде ситуація з курсом національної грошової одиниці, незрозуміло, яка ситуація виникне на світових ринкам молочної продукції. Й це є колосальною проблемою. Окремо варто було б поспілкуватися навколо цієї проблематики.
Щодо ефективності державної політики в цій галузі. Я лише декілька фактів назву з прикладу Європейського Союзу. Ви знаєте, що зараз Євросоюз опрацьовує проект бюджету, який називається «Єдина сільськогосподарська політика» на п’ять наступних років. Де чітко прописано, які заходи має здійснювати уряд Європейського Союзу, які дотації, умовно, щоб поголів’я зростало, на скільки воно буде збільшено. Чітко прописані дотації, які будуть виплачуватися на голову, на літр молока й таке інше. Передбачені механізми, про що я вже казав, фінансових інтервенцій.
Більше того, всупереч нормам СОТ, Європейський Союз вдавався до таких заходів, як експортні субсидії в 2009 році, ви пам’ятаєте, коли виникла серйозна проблема й це був єдиний рік за останні двадцять років, коли відбулося падіння виробництва обсягів молока в світовому глобальному вимірі. Євросоюз тоді вимушений був вдатися до експертних субсидій, таким чином підтримавши внутрішнього національного виробника.
У даному випадку для нас є надзвичайно важливим, щоб те, що стосується державної підтримки, податкового законодавства, держава, уряд визначився щодо надання державної підтримки в цьому відношенні, наступний крок — лібералізувати ринок цієї продукції й надати можливість нормально функціонувати підприємствам. Для того, щоб можна було створити сприятливе інвестиційне середовище, сприятливе бізнес-середовище, далі, я абсолютно переконаний, що підприємства зроблять усе для того, щоб активно інвестувати в сировинну зону, для того щоб максимально виходити на зовнішні ринки, для того, щоб забезпечувати й внутрішній ринок якісним продуктом і виходити з таким якісним продуктом, у тому числі на світові ринки та на європейський ринок.
Повірте, сьогодні в публічних провідних компаніях на дуже високому рівні залучаються найсучасніші технології. За браком часу, наші колеги не мали можливості детальніше розкрити тему щодо цих усіх моментів. Але сьогодні технології на вітчизняних підприємствах, які сьогодні тут представлені «Мілки-Ленд» і «Шостка», вони нічим не гірші, ніж на французьких підприємствах.
Але є ще й дуже багато проблем, які необхідно вирішувати. Тому, якщо я говорю щодо ефективної державної політики, то в даному випадку декілька кроків у цьому напрямку мають бути для того, щоб ця політика була передбачуваною, прогнозованою, а все інше буде робити бізнес. І у бізнесу є бажання сьогодні інвестувати в цю промисловість, про що вже сказали сьогодні шановні колеги, — цей сегмент перспективний. Я не дарма сказав про збільшення обсягів виробництва у світовому масштабі до п’ятнадцяти мільйонів щорічно.
І ще я одну хвилинку заберу. Якщо ми візьмемо рівень споживання на душу населення навіть за офіційною статистикою, то це двісті двадцять чотири кілограми на одного українця, рекомендовані норми — 380 кілограмів. От уявіть собі, що сегмент лише внутрішнього ринку України, щоб ми забезпечили повною мірою раціональне харчування наших громадян, це має бути додаткове виробництво в п’ять — п’ять з половиною мільйонів тонн молока. І це лише на внутрішній ринок, який можна й потрібно наповнювати.
Але для цього потрібен час, зусилля, спільні зусилля бізнесу та влади. Можливо це зробити? Так, можливо. Але доволі-таки повільний обіг капіталу в нашій країні й для того, щоб стабілізувати ситуацію, сьогодні необхідно щонайменше п’ять-сім років, а щоб ми вийшли на ті показники, про які я говорив, необхідно 10-12 років ефективної роботи в цій сфері.
Василь Бондаренко: Я ще хотів би доповнити два слова, якщо можна. Тут йдеться про те, що міністр прийняв рішення, й у цьому році будуть проводити інтервенційне фінансування аграрного фонду на 20 тисяч тонн масла, і десь на 12-14 тисяч тонн сухого молока. По сухому молоку ще, мабуть, будуть питання. Це перше. Потім потрібно враховувати, що ціни вже зараз зміюються — якщо була оптово-відпускна ціна 43-48 гривень за кілограм масла, наприклад, з підприємства, то зараз уже є ціна 34 і 37. Тобто йде спад, зниження цін. І влітку значно нижче. Ось улітку й буде закуплятися продукції два-три місяці, коли будуть найнижчі закупівельні ціни, то ці продукти будуть закладатися в резерв, де вони будуть зберігатися і десь у грудні-січні випускатися в реалізацію з тим, щоб на внутрішньому ринку шляхом інтервенцій знижувати ціни реалізації.
Анна Романюта, телеканал «Тоніс»: У мене запитання до пані Ірини Романчук. Скажіть, будь ласка, пані Ірино, якщо у нас щодня помирають майже триста корів, то з чого виробляється така кількість молочних продуктів, яка є на нашому ринку?
Ірина Романчук: Я не можу вам зараз надати аналіз, скільки молока виробляти ті триста корів, які помирають, але та продукція, яка виробляється на сьогоднішній день, виробляється з молока, повірте мені. І підприємства жодні поки що не зупинилися. Єдине, якщо є зменшення обсягів виробництва продукції, то про це підприємства говорять.
Щодо якості сировини, якщо трошечки розвинути це питання. Молоко, яке поступає на підприємства, перевіряється, обсяги виробництва, звичайно, влітку більші, ніж узимку. Я просто не маю зараз статистичних даних, якщо вас це питання по обсягах виробництва цікавить, наскільки могла зменшитися кількість сировини.
Анна Романюта: А взагалі проводяться дослідження якості сировини й за які кошти?
Ірина Романчук: На жаль, я не маю такої інформації й інститут наш не проводить таких досліджень, тому що це не відноситься до наших функцій. Це питання краще, мабуть, обговорити з ветеринарами по зменшенню обсягів виробництва молока у зв’язку зі зменшенням поголів’я худоби. Єдине, що я можу сказати, що жодних порушень у прийманні молока, чи погіршення його якості не відбудеться напряму від цього. Перевірка якості молока, яка поступає на переробні підприємства, здійснює ветеринарна служба.
Анна Романюта: А чим ви займаєтеся в інституті?
Ірина Романчук: Якщо цікавить питання щодо діяльності Технологічного інституту молока та м’яса, то хочу вам навести такий приклад, щоб було зовсім зрозуміло. У нас на ринку з’являються нові види продукції — й один із таких прикладів є спреди. Ви можете по-різному ставитися до цього питання, але наукові проблеми, які пов’язані з обґрунтуванням тих технологій, наукових питань, які пов’язані з розробкою нових технологій для виробництва таких видів продукції, звичайно потребує й вирішення таких усіх моментів, пов’язаних з розробкою технологій. Другий момент, це розробка нормативних документів на ці види продукції. Якщо ви знаєте, що таке спреди, то інститутом було розроблено стандарт і номенклатуру до рослинних жирів, які можуть використовуватися для виробництва спредів.
Знаєте, коли тільки скажеш, що розроблено нормативний документ, а що за ним стоїть, то це зовсім інше питання. Тому що для виробництва спредів мають використовуватися тільки рослинні жири з нормованими показниками. І саме питання науковців визначити, за якими показниками, за якими характеристиками мають нормуватися такі рослинні жири. Якщо я вам скажу, що питання нормування вмісту трансізомерів у нас в Україні зазначено тільки в такому одному стандарті, де сказано, що вміст трансізомерів у рослинних жирах, які використовуються для виробництва спредів, має не перевищувати більше восьми відсотків. Ще раз наголошую, що це єдиний стандарт в Україні на продукцію, яка містить такі рослинні жири із нормованим показником безпечності.
Василь Бондаренко: Я два слова хотів сказати з приводу от чого. По-перше, коефіцієнт сезонності існує в усіх країнах і в інших країнах він становить десь 1,1-1,2 відсотка коливання літо — зима. У нас 2,1 відсотка, у два рази більше виробляється молока влітку, ніж узимку. Тому, безумовно, є проблеми. І ось такі довготермінові продукти, які можуть зберігатися досить довго, припустимо, масло може зберігатися при температурі мінус вісімнадцять градусів два роки і з ним нічого не станеться. А сухе молоко — 8 місяців. Тому частково ці продукти можна виробляти.
Потім, по сухому молоку, весь час по телебаченню крутять інформацію, й піддають сумніву його різні люди, з чого воно. Ви розумієте, що це натуральний продукт, висушений, але при низьких температурах і там збереглися вітами й солі — не на сто відсотків, але принаймні на 70 відсотків вони збереглися. Й удома навіть люди беруть і відновлюють при температурі води сорок градусів це молоко й прекрасний продукт. Але у нас немає практично підприємств, які б сухе молоко застосовували у виробництві, окрім деяких продуктів, у яких за стандартами має бути підвищений білок, у даному випадку кефір, йогурти деякі й таке інше. Туди додають сухе молоко для того, щоб підвищити вміст білка. Це щоб ви знали.
І користуючись нагодою, хотів би ще сказати, що якось треба було би більш обережно підходити до цього питання. Розумієте, це суто технологічне питання, потім відбір проб проводять. У нас по Львову прогриміли, що найкращі підприємства «Лактоліс», «Мілки-Ленд» й інші забезпечують… Уже точиться внутрішня конкуренція. Що роблять? Уже селяни ідуть або на ринок купляти молоко, сметану, масло й таке інше, або завозять із Польщі. Завезли з Польщі по 36 гривень сир — триста тонн, і потім уже продавали по 36-42 гривні. Ви самі розумієте, що це за сир завезли. Я телефоную колезі у Польщу запитую. Мені кажуть, що це у нас якесь кустарне підприємство виробляє спеціально для вас. Ми свого товаровиробника в сторону й беремо те, що має гарну упаковку.
Ви розумієте, ситуація катастрофічна зараз по ринках, на тротуарах продаються молоко, яке привозять в поліетиленових пляшках, вони там миті чи немиті. На заводі будь-яка посудина — чи це бідон, чи цистерна, там використовують п’ять складів миючих засобів і в обов’язковому порядку пропарка парою високої температури. Що і як там миється?
В Україні захворюваність туберкульозом, лейкозом доволі висока. Зараз ветеринарні служби, звичайно, недопрацьовують у цьому плані й люди одне одному розхвалюють, що сметану бери там-то, молоко бери там-то, там краще. Але потім це виходить значно дорожче, гарантії жодної немає. Навіть якщо купив у бідончику молоко в якоїсь бабки, його треба обов’язково пропарити всю цю продукцію. Вибачте за емоції.
Оксана Ващенко: Є ще запитання?
Наталя Овдієнко, «Голос України»: У мене запитання в продовження питання колеги. Ви сказали, що 95 відсотків ми поки що споживаємо вітчизняних молочних продуктів. Водночас ви сказали, що у нас катастрофічно знижується поголів’я скота. Чи може так статися, що скоро ми будемо пити вже не українське молоко? Чи є ризик цього?
Олег Юхновський: Я трошки спровокував вас зі зниженням поголів’я худоби й відразу виникли такі хвилювання. Даруйте, я це зробив свідомо. Шановні колеги, щоб не виникало запитань. Виробництво 10,5 мільйонів тонн, підприємства приймають для промислової переробки 4,7 мільйонів тонн.
Василь Бондаренко: Минулого року 4,5 мільйонів тонн переробили.
Олег Юхновський: Ми маємо на внутрішньому ринку споживання доволі хитку ситуацію. Вона стримується доходами громадян. В принципі, коли ми говоримо, що внутрішній ринок забезпечений молочними продуктами, то ми маємо на увазі сьогоднішній рівень купівельної спроможності доходів населення. Завтра, якщо тільки швидкими темпами збільшаться доходи населення, підвищиться їхня купівельна спроможність, за нинішньої тенденції виробництва абсолютно зрозуміло, що внутрішній ринок буде заміщатися імпортом. Проста арифметика.
Василь Бондаренко: Будемо тоді зменшувати експорт нашої продукції. У нас п’ятнадцять відсотків ще є запас експорту, були б гроші у людей. Треба, щоб уряд думав як підняти людям заробітні плати, тоді все це буде вирішуватися.
І я все-таки просив би, щоб ми закінчили на такому. Проблема полягає в тому, що ми ось таким чином усю критику, яка точиться різними ефірами, де викладаються такі незрозумілі речі, причому люди, які не вміють відбирати інформацію. По тому ж Львову, студенти відбирають і тестують продукцію. Я вам наведу приклади, які у нас по Сибіру були. Топором відрубали кусок масла й голими руками взяли — й усе, вже там кишкова паличка. Розумієте?
Тому треба, звичайно, в цьому плані попрацювати нам спільно й те, що є краще в нашій країні, я би просив, щоб ви його висвітлювали. Тому що все лише чуже подають. А на російському ринку на нашу продукцію, яку експортують туди наші українські виробники, про це вже колеги говорили, ціни вищі, ніж на білоруську. Тому не найгірша у нас продукція, ціни на деяку продукцію навіть вищі, ніж те, що постачає Німеччина.
Наталья Фесюн: Два слова буквально в защиту производителей молока. Наша компания, и действительно не только моя компания, а многие компании, понимают, что будущее за большими фермерскими хозяйствами. Альтернатива сегодня экстенсивному развитию молочного скотоводства, животноводства сегодня приходит новая тенденция интенсивное производство.
Если одна израильская корова дает 15 тысяч литров молока в год, европейская корова дает 10 тысяч литров в год. А наша средняя украинская буренка дает 2 тысячи литров молока в год в среднем, не потому, что эта буренка плохая или она не хочет давать больше молока, это вопрос сбалансированных кормов, это подбор рациона. И сегодня просто маленький пример, Ассоциация производителей молока, производители, входящие в эту компанию, с которыми мы сотрудничаем, все члены этой ассоциации, все фермерские хозяйства, которые вступают в это объединение, уже в первый год доводят производительность молока с одной коровы до 4,5 тысяч литров, на второй год — 6-7 тысяч литров.
То есть, работая сегодня с такими поставщиками, мы минимизируем зависимость от погибших коров, вот тех трехсот, за счет повышения удойности у нас увеличивается сегодня доля молока от крупных фермерских хозяйств. Причем это молоко высокого сорта, хороших показателей, к которому стремятся сегодня все производители. Так что у нас «не все пропало”, поверьте, много есть и положительных тенденций.
Василий Бондаренко: До речі, за статистичними даними у лютому-місяці на 1,2 відсотка збільшилося виробництво та закупівля молока, до речі, по юридичних особах. Тобто по господарствах, значить, уже певне покращення є. Минулого року на 200 тисяч більше закупили молока, ніж у 2009 році теж. Тобто темпи позитивні.
Оксана Ващенко: Що ж, будемо на цій оптимістичній ноті завершувати. В кого є індивідуальні запитання, маєте можливість переговорити. Дякую всім і до наступної зустрічі.