Програму ви можете прослухати тут:
Тетяна Хмельницька: Кажуть, що бюджет у 2010 році не буде виконано приблизно на 10 мільярдів гривень. Причинами цього є податкові переплати і обмеження відшкодування ПДВ. Чим або ким доведеться пожертвувати уряду, або наприкінці року звести кінці з кінцями?
В ефірі програма “РозворотUA”, спільний проект “Радіо Ера ФМ” та інформагентства “ГолоcUA”. Перед мікрофоном Тетяна Хмельницька, вітаю усіх слухачів. Наші гості — Олександра Бетлій, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, мої вітання.
Олександра Бетлій: Добрий день.
Тетяна Хмельницька: Та Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально економічних досліджень “CASE Україна”, мої вітання.
Дмитро Боярчук: Добрий день.
Тетяна Хмельницька: Якщо є задача, можна підігнати відповідь, а можна знайти рішення за правилами. Який шлях обере уряд у питанні, як виконати бюджет? Для початку пропоную послухати сюжет, підготовлений журналістами інформагентства “ГолосUA”.
Кор.: Бюджетний процес в Україні ніколи не був справою легкою. Прийняти головний фінансовий документ рідко вдавалося вчасно та й зауваження до його змісту завжди були суттєві. Бюджет на 2009 рік Верховна Рада ухвалила 26 грудня 2008 року. Документ був підписаний тодішнім президентом Віктором Ющенком із низкою застережень — заплановане зростання внутрішнього валового продукту у 0,4% було більш бажаним, ніж реальним, сумнівними виглядали майже 20 мільярдів доходів бюджету. Термін прийняття держбюджету на 2010 рік побив усі рекорди: країна існувала за бюджетним розписом до 27 квітня 2010 року.
Головною проблемою бюджету-2009 було його невиконання завдяки неадекватному плануванню видатків, закладеному у проект документу — вважає експерт Центру антикризових досліджень Олексій Молдован. Однак 12% дефіциту бюджету, один з найвищих показників серед країн європейського регіону, фахівець вважає й впливом кризи, а не лише непрофесіоналізму тодішнього уряду. Враховуючи те, що макроекономічні показники виявилися надмірно оптимістичними, а фактичні — значно меншими, ключовою статтею, по якій “просіла” Україна у 2009 році стали податкові надходження. Падіння їх склало майже 30% від плану. Однак у 2009 році існувала й інша проблема.
Олексій Молдаван: “Проблема була у тому, що у минулого уряду не вистачило впевненості, чесності й відкритості сказати, що необхідно було провести секвестр бюджету. Бо ми мали значні ненадходження по запланованому графіку. Натомість, чим займався попередній уряд — він коригував помісячний розпис бюджету, вводячи у оману суспільство, що наповнення бюджету йде відповідно до графіку. Насправді з перших місяців була чітка динаміка відставання від графіку, і в уряду просто не вистачило сміливості провести скорочення. Тут домінували політичні фактори, вибори”.
За словами Олексія Молдована, нинішній уряд більш реально врахував економічні процеси. По-перше, Кабмін відмовився від практики коригування бюджетного розпису. По-друге, навесні відбулося скорочення певних статей видатків держбюджету. За оцінкою експерта. це було більше перегрупування фінансових потоків — частково “зрізали” видатки на капітальні цілі, наприклад, на ремонт доріг, також було скорочено 2 мільярди видатків на військову сферу. Уряд також “перекинув” прибуткові статті спеціального фонду на загальний фонд, таким чином, створюючи додатковий ресурс для його виконання, а звідти йдуть поточні видатки — соціальні трансферти, зарплати державному сектору та інше. Тож, у результаті секвестру бюджету, а також за рахунок пожвавлення у економіці дефіцит бюджету у 2010 році, за прогнозом фахівця, має скласти до 6%. Разом із тим він зауважив, що й у діях нинішнього уряду можна роздивитися певний політичний підтекст, такий собі “бюджетний оптимізм”. Адже необгрунтовано розширені видатки й доходи бюджету, у той час як урізання капітальних вкладень не сприяє розвитку економіки, аби мати гроші на соціальну сферу.
Натомість, член ради Асоціації міст України Юрій Ганущак стверджує, що секвеструванню бюджету-2010 підлягали головним чином ті статті, джерела на які були нульовими. У першу чергу це Стабілізаційний фонд. Ніякої «заслуги» уряду у цьому немає — впевнений він — бо зменшення його «апетитів» відбулося під тиском Міжнародного валютного фонду. У результаті знищена більша частина програм розвитку. Водночас Юрій Ганущак підкреслив, що програми, котрі стосуються передвиборчих обіцянок влади до місцевих виборів, зокрема, сприяння оформленню житлових субсидій, будуть «тягтися» до кінця виборчої кампанії. А урязання бюджетів розвитку та податкові зміни, що неодмінно вплинуть на бюджету на 2001 рік, не викликають особливого оптимізму на місцях.
Юрій Ганущак: ”Ті речі, які запропоновані зараз у проекті бюджету – це плювок у сторону міського самоврядування, тому що коли приймався Бюджетний кодекс, то декларувалося плюс 17 мільярдів гривень, які повинні покрити всі витрати і стати достатньо стабільним джерелом розвитку місцевих бюджетів. Зараз, як кажуть, порахували – прослізилися. Практично, по проекту Податкового кодексу, бюджет розвитку дорівнює нулю. А те, що подали у проекті бюджету, всі абсолютно показники гірші, ніж у 2009 році. Очікуваний ріст інфляції, судячи по прогнозних показниках доходів, більше 19%, так що взагалі абсолютно незрозуміло, як воно буде”.
Разом із тим Юрій Ганущак зауважив, що у новітній українській історії бували й гірші часи — за гіперінфляції та бюджетної системи, яка не давала жодного стимулу розвитку. Тепер ми маємо хоч Бюджетний кодекс — так що для стриманого оптимізму підстави все ж є.
/>Тетяна Хмельницька: Згідно з оцінкою Рахункової палати, в умовах уповільнення темпів економічного зростання, низького рівню прибутків, нарощування залишків відшкодованих сум ПДВ, переплати податків, виконання держбюджету є проблематичним. Але чи залишаються увас підстави для бюджетного оптимізму?
Олександра Бетлій: Справді, економічне зростання уповільнюється. Ми маємо результати виконання бюджету за 7 місяців — оптимізму немає. Це не ризики, а констатація факту, що бюджет не буде виконано, саме по доходах.
Дмитро Боярчук: Я не те що оптимістичний, але якщо подивитися на показники виконання, вони порівняно не катастрофічні. Питання у їх природі. Думаю, усі бізнесмени відчули на собі вартість наповнення бюджету, з бізнесу витягують останні соки. Коли вони закінчаться, буде дуже неприємно. Для існування підприємств потрібні кошти оборотні та для інвестування. Тому треба говорити про вартість кожної гривні, яка надходить до скарбниці.
Тетяна Хмельницька: Ви знаєте її?
Дмитро Боярчук: У валюті потенційного розвитку України. За звітами казначейства, все не так погано. Але податкова “шерстить” всі підприємства, щоб отримати надходження.
Олександра Бетлій: Це практика не нова, але у роки зростання менш критична для бізнесу. Переплати на такому рівні вже багато років. Але за останнім опитуванням Інституту, очікування підприємств погіршилися. Це негативний сигнал щодо розвитку.
Тетяна Хмельницька: Адміністративні чинники забезпечили збільшення доходів загального фонду бюджету майже на 13 мільярдів гривень. Невиконання загального фонду складає у 2010 році 10 мільярдів, включаючи доходи спецфонду, недобір скоротиться до 5 мільярдів. То 5 чи 10? В уряду є два виходи — підігнати показники і сказати про реальність.
Дмитро Боярчук: Найбільше джерело невиконання — неповернення ПДВ, а потім випускають ПДВ-облігації. Доходи переходять плавно у борг. Показники можуть при творчому підході виглядати й непогано.
Тетяна Хмельницька: Оформлення заборгованості з відшкодування ПДВ майже на 16,5 мільярдів гривень — саме облігаціями. Чи це сприятиме усуненню причин невиконання бюджету?
Олександра Бетлій: На сьогодні це просто механізм надання хоч якихось коштів бізнесу, менше, ніж держава їм була винна. Погано те, що надалі накопичується заборгованість і влада вже оголосила, що це останній випуск ПДВ-облігацій. Треба змінювати підходи до фіскальної політики в Україні.
Тетяна Хмельницька: До чого це призведе?
Олександра Бетлій: Найголовніше — це брак коштів. Враження, що держава вирішила звітувати про виконання бюджету й фінансувати соціальні видатки, не відшкодовуючи ПДВ експортерам. Але ми можемо таким чином погіршити інвестиційний клімат.
Тетяна Хмельницька: Скільки ще працюватиме механізм облігацій?
Дмитро Боярчук: Скільки ще папером будуть відшкодовувати ПДВ?
Тетяна Хмельницька: “На носі” наступний рік, а ми ще з цим не розібралися.
Дмитро Боярчук: На жаль, цей механізм житиме довго. Повернення ПДВ — це крупний бізнес. Щоб це прибрати, потрібна політична воля. Але за роки помаранчевої коаліції цей бізнес розвивався.
Тетяна Хмельницька: Маємо обіцянки уряду, що до кінця року не буде боргів по зарплаті та відшкодуємо ПДВ. Яка реальність цього?
Олександра Бетлій: Це нереально взагалі, хоча є підводні камені. Відсутність заборгованості по зарплаті бюджетникам — це реальність. По економіці — ні, бо заборгованість дуже значна. Якщо випустити нові ПДВ-облігації швиденько, то… Вони користуються популярністю бізнесу тому, що економічне відновлення не таке жваве, а потрібні гроші. З іншого боку, фінансовий ринок заробляє на тому гроші, на дисконті у 20%.
Дмитро Боярчук: ПДВ-облігації дають можливість вирішити проблеми уряду, але це витіснення інвестицій. Кошти банків та інвестфондів йдуть зраз на фінансування дефіциту бюджету, а не у реальну економіку. Це відтягує економічне оздоровлення на незрозумілий термін.
Олександра Бетлій: Це — короткострокове рішення, а не вирішення проблеми, як такої.
Тетяна Хмельницька: Ми маємо припущення Рахункової палати щодо невиконання бюджету, але якби не адміністративне втручання уряду, воно було би ще суттєвішим. Чи впливатиме це на виплати зарплат та пенсій?
Дмитро Боярчук: Впевнений, що ні. Є пріоритетні видатки, їх фінансують у першу чергу. На початку року були затримки, але тоді бюджет був на грані катастрофи. Залучалися дуже короткі кошти для того, аби виплачувати пенсії.
Олександра Бетлій: Пенсії, зарплати будуть виплачувати, але говоримо лише про бюджетників. Перший розряд тарифної сітки не підвищують, диференціація зарплат мала, йде деградація системи оплати праці у бюджетній сфері.
Тетяна Хмельницька: Микола Азаров ще у липні заявляв, що немає причин для заборгованості по зарплаті, бо у країні — підйом промвиробництва. У серпні за даними Держкомітету статистики — 1,5 мільярди гривень заборгованості по зарплаті. Як бізнес виконуватиме урядові обіцянки?
Олександра Бетлій: Неймовірно скоротити заборгованість у приватному секторі до нуля. Світові ринки не відновлюються так, як очікували на початку року, що не дає бізнесу розвиватися швидко. Частково заборгованість буде скорочено, але виконати обіцянку уряду підприємства не зможуть. Якщо збільшуватиметься податковий тиск і уповільнюватиметься зростання, можна очікувати й нових скорочень або адміністративних відпусток.
Тетяна Хмельницька: За даними статистики можна буде побачити, що зарплату виплатили, правда працюючих стало менше.
Дмитро Боярчук: Обіцянки уряду не обов’язкові для підприємств. Якщо коштів немає, зарплату заплатити буде важко.
Тетяна Хмельницька: Отже, ми заінтригували, чим або ким доведеться пожертвувати уряду, аби наприкінці року звести кінці з кінцями. Я так розумію, що на папері все виглядатиме ідеально.
Олександра Бетлій: Ідеально виглядати не буде, дефіцит буде, ми вже його маємо. Ми вже його фінансуємо, вже отримали кредит від російського ВТБ, від МВФ. Від ВТБ цьогоріч віддавати не будемо, хоча повинні були. Дефіцит буде більшим 3%, які вважаються безпечними. Секвестру бюджету не варто очікувати, бо 5% невиконання — не має сенсу це робити. Секвестр дуже формально, але вже провели.
Тетяна Хмельницька: Що буде зроблено, аби виконати бюджет?
Дмитро Боярчук: Зобов’язання цього року переносяться на наступний. З приводу дефіциту — ми вже задекларували 5,5% ВВП, рекордний для України, він має бути профінансований у повному обсязі. Непогано розміщуються державні облігації, зараз будуть проблеми через ПДВ-облігації, бо ресурси відійдуть з цього ринку. Але після скорочення видатків у липні таких кроків ніхто не робитиме.
Тетяна Хмельницька: Це негативна практика, коли ми просили МВФ про використання траншу для покриття дефіциту бюджету. У нас практика проїдання кредитів зберігатиметься?
Олександра Бетлій: Більш за все ми пожертвуємо капітальними видатками, які є необхідними для економічного зростання. Але про це зарано говорити, тому що уряд збирається залучити кредит від Cбербанку Росії на проекти «Євро-2012». Кредит від МВФ ми вже проїли, кредит від ВТБ, можливо, також, а новий кредит може бути використаний на інвестиційні потреби, що є добрим. З іншого боку, — а як ми віддаватимо його у майбутньому?
Дмитро Боярчук: Державний борг зростає шаленими темпами. Серпень буде врожайним, бо вийшли 16 мільярдів додаткових облігацій, бо не дійшли 2 мільярди доларів МВФ. Скоро може надати кредит Світовий банк. До кінця року буде 38-39% ВВП державний борг.
Олександра Бетлій: Порівняно з 20%, які були до кризи.
Тетяна Хмельницька: Ми латаємо дірки на місці. Європа пообіцяла, що надасть 500 мільйонів євро “бєзвоздмєздно”. Це підтвердив у нашому ефірі Леонід Кожара. Ми заперечили, що безплатний сир буває лише у мишоловці.
Олександра Бетлій: На початку року ми виконали умови МВФ та Єврокомісії. Але практика виконання рішень у нас відрізняється від прийняття законів. І новий транш від МВФ — під питанням.
Тетяна Хмельницька: Якщо Європа дасть гроші, куди ми їх використаємо?
Дмитро Боярчук: Вони все одно будуть проїдатися.
Слухач: Тетяна, Київ. Ви не говорите, хто у нас є власниками найприбутковіших підприємств — чиновники. Кредити беруть, аби не повертати свої кошти, які осідають у оффшорах. У тіні за офіційними даними 302 мільярди гривень, а за неофіційними — 1-2 бюджети. Відкати й купівля місць йде не за зарплатню. У Києві є мережа супермаркетів, на чеках яких написано: ТОВ з обмеженою відповідальністю, Кіпр. З преси я дізналася, що нинішній прем’єр брав участь у підготовці 15 бюджетів України. А коли на чолі податкової він виявив у «Нафтобазі» 100 мільйонів нестачі при Бакаї. 10 років тому, він сказав Кучмі: “Ми Ігорька більше прикривати не будемо, він краде тупо й дурно”. А тепер він прикриває решту. Треба говорити правду, хто є власником.
Дмитро Боярчук: Проблема існує.
Олександра Бетлій: Хочеться вірити, що влада знайде у собі сили побороти корупцію, як це зробили у Грузії.
Тетяна Хмельницька: Готується бюджет-2011. Костянтин пише ”Економіст Суслов у ефірі «Радіо Ера ФМ» сказав, що кредит МВФ піде на переведення корпоративного боргу у державний. Прокоментуйте”.
Олександра Бетлій: МВФ підтримав імідж України, рейтинги українських банків і компаній, їм стало легше рефінансувати старі борги. Борги не перекладаються.
Дмитро Боярчук: Якщо компанії не взяли державних гарантій.
Слухач: Эксперты сравнивали прошлое и действующее правительство. Но по статистике в СМИ результаты прошлого — лучше. Сравните, пожалуйста”.
Дмитро Боярчук: Ми говоримо про цифри на папері. Різниця у тому, що Тимошенко не декларувала реальний дефіцит. Теперішній уряд задекларував колосальний розрив, офіційно. І з ним вони працюють. У минулому році за звітами МВФ офіційний дефіцит 9% ВВП. Це колосальна цифра.
Слухач: Це Славко. Шановні експерти, Кучма казав, що його мета — це Європа. Чинний Президент це також каже. Але у чому — у кирзових чоботах і фуфайці?
Тетяна Хмельницька: Чи зможе хоч якийсь Кабмін відмовитися від ручного управління?
Олександра Бетлій: У нас у законодавстві багато механізмів для цього. У законі про бюджет на 2002-2003 роки дуже багато повноважень було в уряду. Не думаю, що найближчим часом від цього відмовляться.
Слухач: Олександр, Львівщина. Коли уряд бере міжнародні кредити, чи він дає що-небудь у заставу?
Олександра Бетлій: Вони вимагають проведення реформ. Під заставу не йде нічого. Якщо не проводяться реформи — припиняється фінансування. Якщо країна не може віддати борги, оголошується дефолт.
Слухач: Петро, Київ. Коли Тимошенко брала кредити — то було погано, тепер — правильно? Зарплата у конвертах — ще мінімум один бюджет. Бюджет існує для того, щоб його проїдати. Податковий кодекс повинен стимулювати інвестиції.
Олександра Бетлій: Бюджет не повинен повністю проїдатися, є видатки на побудову інфраструктури. Проблема у тому, що коли Тимошенко минулого року взяла кредит від МВФ, він ніде не звітувався, занизили лише показники дефіциту на папері. І зараз, і тоді кредити проїдалися, різниці немає.
Дмитро Боярчук: В бюджеті 80% видатків — поточні. Це дуже багато. Саме тому такі погані дороги, недофінансування капітальних видатків. Частково бюджет допомагає перерозподіляти гроші між бідними та багатими, але функція держави — інвестувати туди, куди приватні інвестори не вкладуть.
Тетяна Хмельницька: Давайте спрогнозуємо бюджет на 2011 рік. Відомо, що В. Литвин повернув внесений документ, пояснивши, що немає Податкового кодексу. Кажуть, його подадуть у листопаді. Отже, доля Податкового кодексу і наскільки від нього залежить доля держбюджету.
Олександра Бетлій: Бюджет-2011 базуватиметься на новому Бюджетному та Податковому кодексі. Очікується, що Податковий кодекс приймуть до кінця жовтня, а потім — бюджет. Але я думаю, що він суттєво не відрізнятиметься від попередніх бюджетів, за напрямками використання коштів. Дефіцит існуватиме і кошти підуть на проїдання. Капітальні видатки — це й медицина.
Дмитро Боярчук: Це досить небезпечно, бо є тиск парламенту, що не будемо приймати кошторис без Податкового кодексу. А він потребує суттєвого доопрацювання.
Тетяна Хмельницька: Завершуємо програму, дякую всім, незалежно від симпатій, за увагу. З повагою, Тетяна Хмельницька.