І. Бекешкіна: «Ми будемо вимирати доти, доки не буде вирішена проблема не просто бідності, а рівня і якості життя»

size="3">За рік, у 2012 замість 2011 року, в Україні має відбутися перепис населення. Проте,
size="3">вже зараз фахівці бачать основні демографічні тенденції: українців суттєво поменшало, дітей народжувати не хочуть, нація старіє, працювати нікому. Про причини перенесення перепису населення, а також поглиблення демографічної кризи в Україні, кореспондент «ГолосUA» говорив з директором фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Іриною Бекешкіною.

  • size="2">Пані Ірино, чому перепис населення в Україні перенесений з поточного року на наступний?

  • size="2">Офіційна причина — те, що на перепис у цьому році немає грошей. Передбачається, що у наступному році вони будуть. А про інше можна лише думати — бо незрозуміло, цей перепис буде робитися до чи після виборів.

  • size="2">Гадаєте, для влади порушувати демографічну проблему наразі невигідно?

  • size="2">Сенс не у демографічному питанні, а у тому, насамперед, щоб мати перед виборами більш точне уявлення про склад виборців. По-друге, я не виключаю, що він (перепис — ред.) буде поєднуватися з якимись агітаційними речами, розповсюдженням агітаційної продукції чи ще з чимось, кампанію буде вести зручніше, хоча у цьому я й не впевнена. Там будуть запитання про економічний стан. Тож, зручніше буде виявляти біднішу частину населення — кому роздавати гречку, грубо кажучи.

  • size="2">Ще у 2008 році Світовий банк презентував власне дослідження щодо причин демографічної кризи в Україні. Їх висновком і попередженням тоді було те, що демографічна криза для України набагато страшніша за економічну.

  • size="2">Безумовно, тому що ми вимираємо. І підвищення пенсійного віку пов'язане, власне, з тим, що у нас через кілька років пенсіонерів буде більше, ніж працюючих. Це дуже серйозно.

  • size="2">Проте не дуже зрозуміло, наскільки стурбована держава вимиранням власного народу. Адже існують «апокаліптичні» прогнози, що за декілька років не буде кому заробляти той самий ВВП. Як Ви гадаєте, чи турбує це владу?

  • size="2">Владу це, звичайно, турбує, і будь-яку владу буде це турбувати. Однак рішення пропонуються дуже примітивні. На кшталт того, що якщо дати молодим парам більше грошей за народження дитини, то вони, як на змаганнях, будуть все більше й більше народжувати. Це не так, звичайно. Частково, так, це стимулюватиме, так би мовити, відкладені потреби у дітях. Проте, проблеми не вирішить, бо найбільш впливовими є інші фактори. Наприклад, забезпеченість житлом — скажімо, чи буде пара народжувати, принаймні, другу дитину, якщо родині немає де жити? Ще — невпевненість у майбутньому та відсутність роботи, яка давала би змогу забезпечити родину. Це основні причини. Поки вони не будуть ліквідовані, очікувати на вирішення демографічних проблем не варто.

  • size="2">Мабуть, і стан медицини…

  • size="2">І стан медицини, безумовно. Тому що, коли підвищується пенсійний вік, то, вочевидь, треба радикально «міняти» медицину, щоб люди просто мали змогу допрацювати до доволі похилого віку. Тому я хочу підкреслити, що демографічна проблема не вирішується окремо від інших проблем. Потрібне комплексне реформування суспільства. А цього поки що немає. Бо вимоги МВФ, до речі, на мою думку цілком раціональні, виконуються для того, аби отримати черговий транш кредиту. Ми вже досить давно на «голці» кредитній живемо, або латаються якісь дірки. Але програми комплексного реформування суспільства немає.

  • size="2">А реальна державна програма по виходу з демографічної кризи?

  • size="2">Розумієте, будь-яка державна програма у галузі демографії – це, так би мовити, припарка. Ця проблема може бути вирішена лише у складі інших проблем.

  • size="2">Що, ви гадаєте, влада мала би зробити неодмінно і першочергово?

  • size="2">Найголовніше — зробити аудит того, що у суспільстві є, на що йдуть гроші, що у першу чергу треба робити. Вочевидь, першочергово треба дати поштовх економіці. А ще — подивитися, що можна зробити вже зараз, не вкладаючи багато грошей, у тій же медицині. Й, звичайно, серед першочергових заходів є боротьба з корупцією. Коли половина економіки у тіні, це значить, що є величезний резерв.

  • size="2">Усе це, начебто, декларується…

  • size="2">Декларується, але ж не робиться. Що у нас робиться для боротьби з корупцією? Реального — нічого. Всі визнають, що, принаймні, у великих містах, половину вартості
    color="#000000">
    size="2">збудованого житла складають хабарі, які доводилося давати за усілякі дозволи і узгодження. Себто, якщо ліквідувати цю корупційну складову, то житло могло б коштувати набагато дешевше. А власне житло для молодої сім
    color="#000000">
    size="2">
    color="#000000">
    size="2">ї важить набагато більше, ніж одноразова виплата за народження дитини. Те ж саме можна сказати й про наявність нормальної роботи, яка б дала змогу утримувати сім
    color="#000000">
    size="2">
    color="#000000">
    size="2">ю, дітей. Тобто, демографічні проблеми не можуть бути вирішені відокремлено від інших суспільних проблем. А так ми будемо вимирати доти, доки не буде вирішена проблема не просто бідності, а рівня і якості життя, впевненості українських родин у майбутньому.

Читайте также по теме