За даними соціологів, понад 50% населення України не сприймає грип як реальну загрозу власному життю. Однак епідемічний поріг по грипу і ГРВІ знов перевищений у 12 областях України. Кількість тих, хто захворів з початку епідемії, склала майже 2,5 мільйона осіб, померли більше 500 хворих. Про те, чи готова Україна до другої хвилі грипу, як будуть витрачатися виділені парламентом на боротьбу з ним кошти — у розмові кореспондента агенції “ГолосUA” з головою Національної ради з питань охорони здоров’я, екс-міністром Миколою Поліщуком.
— Миколо Єфремовичу, на Вашу думку, чи готова Україна до другої хвилі грипу? />
— Я вважаю, що Україна до грипу готова. І до другої, і до третьої хвилі. Хотів би наголосити, що у цьому році завдяки настороженості, яка є, а також заходам, що прийняті Кабінетом міністрів, Міністерством охорони здоров’я, кількість померлих буде приблизно на півтисячі менша, ніж минулого року. Україна до грипу готова, але люди повинні зрозуміти, що грип є вірусною інфекцією і як від неї не берегтися, все одно будуть хворі, будуть ускладнення і померлі. Завданням медиків є зробити все для того, щоб захворіло якнайменше людей, а завданням кожного є зробити все для того, щоб не захворіти і не заразити оточуючих.
— Скажіть, будь ласка, чи потрібна зараз масова вакцинація від грипу?
— Не проведена вчасно вакцинація однозначно є одним з факторів, який збільшує кількість осіб, що захворіли. Це сталося, насамперед, завдяки дуже потужній, можна сказати, системній антивакцинальній кампанії, організованій навесні певною політичною силою. Зараз там, де є епідемія грипу, від щеплень треба утриматися. У західних областях, де люди масово перехворіли на сезонний грип, подекуди й на грип А/Н1N1, не бажано наразі робити вакцинацію. У багатьох людей у цьому регіоні вже є свій, природний імунітет. А проводити дослідження щодо того, чи є у людей антитіла до вірусу нового грипу — надзвичайно дороговартісна процедура. Тому зараз потрібно просто вживати всіх тих заходів, які вживаються при сезонному грипі. Основні з них — це не переохолоджуватися, намагатись не застужуватися, раціонально харчуватися, не курити, не споживати у надмірних кількостях алкоголь, бо він пригнічує імунну систему, тобто вести здоровий спосіб життя.
— На Вашу думку, чи потрібно Україні приймати запропоновану Всесвітньою органзацією охорони здоров’я гуманітарну вакцину, якщо немає потреби у масовій вакцинації? Як вирішується зараз це питання?
— Я не знаю, як воно вирішується. Але вважаю, що якщо дають гуманітарну вакцину, можна її взяти. Медики на місцях при такій кількості доз вакцини зможуть виявляти групи осіб, які не перехворіли і проводити у них вакцинацію. А якщо, наприклад, у школі-інтернаті міста Котовка Магдаленівського району Дніпропетровської області практично всі діти перехворіли, то, ясна річ, там немає чого прищеплювати, вже є свій імунітет. Якщо дадуть гуманітарну допомогу, то, гадаю, можливості її використати раціонально знайдуться. Однак для цього треба досить серйозно працювати медикам.
— 15 грудня парламентом виділені 608 мільйонів гривень на боротьбу з епідемією, правда, вже була заява від представника Президента у Верховній Раді Ігоря Попова стосовно того, що Віктор Ющенко заветує цей Закон. На Вашу думку, чи потрібні ці гроші і чи не запізно вони виділені?
— Те, що гроші виділені пізно, це однозначно. Інша справа, я хотів би ще раз підкреслити, що грип — це інфекційне захворювання. І дуже багато лабораторій, котрі існують в Україні для попередження інфекційних хвороб, можуть бути задіяні не тільки для грипу, а й для багатьох інших інфекцій. Це стосується всіх медичних служб, які не мають сьогодні достатнього обладнання для діагностики, лікування таких хворих. Тому виділення коштів абсолютно не нашкодить. Єдине, що у Міністерства охорони здоров’я будуть деякі проблеми з їх освоєнням. Але, враховуючи те, що понад 100 мільйонів передбачається виплатити тим медикам, які працювали у екстремальних умовах епідемії, це значно полегшить роботу. І люди відчують підтримку за свою працю. Тобто, у боротьбі з цьогорічним грипом це допоможе тільки у тому сенсі, що треба заплатити людям за зроблену роботу. Це надзвичайно важливо. Також це буде якоюсь мірою проривом в оснащенні санітарно-епідеміологічної служби і у боротьбі з інфекціями взагалі.
— За даними останніх соціологічних досліджень 57% українців не вважають грип серйозною небезпекою. Що це — “відкат” після недавньої паніки чи проста безтурботність?
— Якщо брати за приклад західні країни, зокрема Швецію, Естонію або Польщу, там точно таке ж ставлення до грипу. Ніхто паніки не нагнітав. У лабораторіях багатьох країн не ідентифікують чи це свинячий, чи сезонний, чи якийсь інший грип. Чому? Тому що для людей це має дуже мале значення. Це важливо для епідеміологів, для науки, щоб можна було відстежувати поширення тієї чи іншої інфекції. Перебіг захворювань майже ідентичний і заходи профілактики та лікування однакові. А витрати на визначення типу вірусу дуже великі.
Не треба цього грипу боятися: грип, як грип. Він був і буде. Вже є дуже багато його варіантів і надалі вірус буде мутувати, поширюватися. Був пташиний, свинячий, зараз вже з’явився козячий. Це не така особливо небезпечна інфекція, як вірус віспи, наприклад. У паніці навколо грипу зацікавлені і науковці, і фармацевтичні компанії, тому що на це передбачаються бюджетні гроші. Це гарантовані прибутки фармкомпаній.
— Ви маєте на увазі скандал з тим, що начебто науковці ВООЗ лобіювали оголошення пандемії свинячого грипу?
— У Всесвітній організації охорони здоров’я працюють живі люди. І їм притаманне все те, що притаманне живим людям, у тому числі і знайти десь додатковий прибуток.
— Якщо так міркувати, то наскільки Україні треба дослухатися до рекомендацій ВООЗ?
— Треба дослухатися, все-таки ВООЗ проводить моніторинг у світовому масштабі. Але треба разом з тим і тверезо оцінювати все, що є. Треба отримати всю інформацію і ковтати лише “прийнятне”.
— Під час епідемії грипу стало набагато зрозумілішим, як погано обладнані лікувальні заклади, особливо на периферії. Як це планується змінювати?
— Важливе не обладнання. Для лікування грипу у масовому масштабі особливого обладнання не потрібно. Треба просто уміння і вчасно прийняті запобіжні заходи. Карантин був оголошений на Заході вчасно, медики працювали професійно. Але засоби масової інформації, у тому числі і не без допомоги Міністерства охорони здоров’я, надзвичайно драматизували ситуацію, повідомляючи про смерть однієї людини, як про надзвичайно велику катастрофу для країни. Для людини, сім’ї — це велике горе, але у масштабах України треба дивитися на вартість і користь тих заходів, які були зроблені.
— Наостанок просте запитання: як Ви ставитесь до маскового режиму?
— На вулицях, відкритих місцях я категорично проти, це просто велика дурниця, яку ніхто і ніде не робить. Там, де є масові заходи, у закритих приміщеннях, я би рекомендував вдягнути маску людям, що почувають себе не дуже здоровими. А, також, медперсоналу на прийомі у поліклініці чи аптекарям. А відносно всіх поголовно — мені здається, що це необгрунтовано.