Сьогодні світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яток і визначних місць.
Цей День був заснований 1983 року постановою Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних пам’яток місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.
В Україні день пам’яток і визначних місць відзначається з 1999 згідно з Указом Президента. Наша держава має багату культурну спадщину, що містить значний потенціал туристичної та інвестиційної привабливості нашої країни на світовому ринку, проте безліч пам’яток залишаються під загрозою знищення, особливо під впливом наслідків світової фінансової кризи.
“На сьогоднішній день надзвичайно важливим для України є входження у світовий культурний простір”, — вважає Віктор Вечерський — дійсний член ІСОМОS, заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. За словами науковця, наша країна є однією із провідних держав Європи за кількістю об’єктів історико-культурної спадщини (близько 140000 – це майже в 2,5 рази більше, ніж у Польщі та удвічі більше, ніж у Росії).
“З огляду на це, — відзначив В. Вечерський, — необхідно значно більше уваги приділяти сфері охорони культурної спадщини та її ефективному використанні у туристичній діяльності. Також вкрай необхідна оптимізація діяльності державних історико-культурних заповідників і створення окремого законодавчого акту, який би регулював всі питання, пов’язані зі збереженням об’єктів всесвітньої спадщини на території України”, — переконаний памяткоохоронець.
Довідка ГолосUA. Відповідно до Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 рр. в Україні на державному обліку перебуває понад 130 тис. пам’яток. Близько 9400 населених пунктів України мають понад 70 тис. об’єктів культурної спадщини, що потребують дослідження та взяття на облік. 401 населений пункт включено до Списку історичних населених місць України.
До охоронного Списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України включено Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру, історичний центр Львова та геодезичну дугу Струве. Крім того, до попереднього списку увійшли 14 об’єктів з історико-культурної спадщини, які претендують на включення до Списку ЮНЕСКО.
Серед них: історичний центр міста Чернігів, культурний ландшафт каньйону міста Кам’янець-Подільський , руїни античного міста Херсонес, 4 ст. до н.е. – 12 ст. н.е. , Бахчисарайський ханський палац, археологічний комплекс «Кам’яна могила», Миколаївська астрономічна обсерваторія , комплекс пам’яток Судацької фортеці 6-16 ст. ,резиденція Буковинських митрополитів, астрономічні обсерваторії України, історичний центр портового міста Одеса, Кирилівська та Андріївська церкви.
І. Тимошенко