“Financial Times Deutschland” http://www.ftd.de/karriere-management/business-english/:business-english-the-world-will-not-stop-talking-english/50217395.html вважає, що зростаючий вплив Китаю та доля лінгви франка (мова міжнародного спілкування) не означає, що англійська приречена.
„Які б невизначеності не стояли на шляху США та Британії, їхня мова все ще залишається головною у світі. Жоден науковець не може розраховувати на успішну кар’єру без знання англійської мови. Жодні переговори – торгові, політичні чи будь-які — між різними країнами не відбуваються без її вживання. Жоден із нас не може не знати її хоча б на елементарному рівні”, — стверджує автор статті Майкл Скапінкер.
За прогнозами “Goldman Sachs”, пише він, китайська економіка може скинути американську з першої сходинки п”єдесталу вже у 2027 році. Тим не менше всі китайці вивчають англійську, адже розуміють, що ніхто поки що не збирається орієнтуватися на них. Представники американської компанії “Walt Disney” навіть відкрили в Китаї власну мережу шкіл англійської для дітей, що приносить хороший прибуток.
Але, як і всі імперії, “лінгви франка” рано чи пізно помирають. Поки що ніхто не дожив до днів, коли б всі обмінювалися винятково англійською валютою, однак в минулому були і такі випадки. Колись європейська еліта вся без винятку писала латиною. „У 100 році після Різдва Христового, пише автор книги “Остання лінгва франка” Ніколас Остлер, будь-який грекомовний громадянин міг із легкістю подорожувати із Іспанії на Гіндукуш, знаючи лише одну мову і при цьому спілкуватися із усіма. У цій книзі Остлер проводить детальне дослідження того, як відбувається злет та падіння кожної окремої мови і запитує: що може покласти край пануванню англійської мови?„ — пише газета. – „Панування англійської мови почалося після того як Британська імперія почала заводити власні колонії і як наслідок, розсилати по світу носіїв англійської. Згодом вже у ХХ-му століттті США розширило вплив англійської за рахунок власної економічної та військової могутності, своїх знаменитих університетів, високих технологій та популярної телевізійної і кінокультури”. Однак головне питання сьогодні це, чи зможе англійська пережити затемнення економічної та військової потужності США?
„У своїй книзі Остлер стверджує, що англійська залишатиметься лінгвою франка, як мінімум, доти, доки читачі цього матеріалу бачитимуть божий день і не лише через те, що англійська така складна і її вивчення займає багато часу. Якщо у англійської все ж є наступниця, то мільйони школярів вже мають потрохи опановувати чергову міжнародну символіку спілкування – але, як ми бачимо, вони все ще вивчають англійську”, — зазначається у публікації
Однак, наголошує автор, Остлер визнав, що існували такі випадки, коли лінгви франка зникали за декілька десятиліть. Яскравим прикладом, зокрема, є німецька, яка колись була провідною науковою мовою. Ще у 1910 році більшість наукових публікацій видавалася саме на німецькій, а не на англійській. Але, до середини століття, ситуація кардинально змінилася і причина тому не тільки поразка Німеччини у двох світових війнах. Коли нацисти прийшли до влади, вони позбулися майже третини німецьких професорів – більшість із них євреї, які емігрували до Америки, Англії та Палестини, що перебувала під мандатом Британії, де вони забезпечили першість англійської, як наукової мови.
Це були надзвичайні обставини. Натомість латинь як міждержавна мова прожила набагато довше: аж на два тисячоліття. Вона все ще використовувалася для державної адміністрації у деяких частинах Центральної та Східної Європи в 19-му столітті. Чи проживе стільки ж англійська? Остлер нагадує, що популярність англійської надзвичайно велика. Із 1,1 млрд осіб, які розмовляють нею, 71 відсоток вважають її своєю другою мовою. Але навіть не зважаючи на популярність англійської, її вчать в більшості випадків для прагматичних цілей, але її носїів від цього не стає більше. І, якщо зміняться потреби та умови, то зміниться і мова. Врешті решт, коли все більше світових економік нарощують м’язи і відбувається міждержавна торгівля, рано чи пізно більшість – окрім Індії та Південної Америки, звичайно – запитають, чому вони розмовляють саме англійською? Якщо Китай скуповує таку величезну кількість світових ресурсів, чому він не може мати можливості вести переговори китайською? Як колись було правильно підмічено — купують на своїй мові, а продають на чужій.
„Але Остлер у свої книзі відзначає, що незважаючи на те, що між Китаєм та Африкою переговори нарешті можуть вестися на мові, зручній для них, в історії не було такого випадку, коли лінгвою франка ставала мова, яка не належала певній імперії. Тож автор книги доходить радикального висновку: англійська стане останньою лінгвою франка світу”, — зазначається у публікації.- „Причиною падіння латині стала комунікативна революція: коли нарешті було винайдено друкарські верстати, нова та самовпевнена буржуазія стала писати своєю мовою.
Те ж саме може статися із англійською. Всі будуть розмовляти своєю мовою, а їхні комп’ютери будуть моментально перекладати — хоча у мене це викликає величезний скептицизм, адже ми всі знаємо, які перли перекладу іноді може видати комп’ютерний перекладач. Варто лише зайти на різноманітні сайти, як engrish.com. чи почитати переклад на стенді безпеки у китайському супермаркеті: „перегніться через себе для евакуації”. Дякую, що ми хоч трохи розуміємо, що вони мають на увазі. Але Остлер говорить, що автоматичний переклад постійно удосконалюється, хоча і досі не дуже справляється із деякими лінгвістичними нюансами та фігуративними висловами”.
Резюмуючи, Скапінкер наголошує, що тяжко уявити собі світ, в якому люди будуть розмовляти в комп’ютери, а їхні співбесідники сидіти поряд і не розуміти, що їм намагається донести цей автоматичний переклад. Звичайно, живе слово також інколи не здатне донести всю палітру перекладу, але через уточнення ми все ж таки можемо осягнути, що ж саме хотів нам сказати наш колега.
„Мова – це одна із головних умов для спілкування людей і безумовно є ключовою у бізнес переговорах. Хто знає, що принесе нам наступний рік, але я думаю, що в ньому не буде місця для сумніву відносно першості англійської”, — наголошує журналіст.