Процес глобалізації, що його більшість розцінює як невідворотній, потихеньку втрачає оберти, — стверджує видання “Newsweek” (http://www.newsweek.com/id/226410).
"Ще недавно Китай, який побудував свою економіку на ефективному експорті власних товарів та її прямому залученні до процесу глобалізації, був одним із флагманів світової міжнародної співпраці. Однак, схоже, що зараз таке прагнення до співпраці дещо вчухло", — зазначається у публікації. — "Китайський капітал, із огляду на вируючу у світі економічну кризу та переміщення багатства із Заходу на Схід, більше не зацікавлений у настільки активному експорті своїх товарів та прив’язаності до інших потужних економік на кшталт США та держав ЄС, як раніше".
Здається, розмірковує тижневик, на зміну глобалізації потихеньку прийшов процес деглобалізації. Так, починаючи із вересня 2008-го, коли економічна криза потужно вдарила по більшості країн світу, майже всі дані міжнародних організацій та банків свідчили, що економічна взаємоприв’язаність країн, яка є прямим наслідком глобалізації, суттєво знизилася. Наприклад, згідно даних Інтер-Американського банку розвитку, грошові транзакції від латиноамериканських іммігрантів до своїх родичів на батьківщині впали, лише впродовж 2009-го року, до рівня 2006-го. Водночас, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, обсяги світової торгівлі товарами та послугами знизяться до кінця цього року майже на 12%.
"Звичайно, такі процеси як скорочення світової торгівлі є природною відповіддю на світову економічну кризу. Однак слід брати до уваги той факт, що порівняно із невеличким падінням у світовому рівні виробництва — торгівля скоротилася набагато потужніше. Причина такого феномену в тому, що багато аспектів глобалізації трималися на міфічних важелях "добробуту". Насправді хвалений експорт, продаж валюти та міждержавні інвестиції були в основному здійснені за рахунок кредитів та позик. Наприклад, у США споживання — основний магніт для експортерів — підтримувався ринком нерухомості, який лже-розвивався на основі непідкріплених кредитів. До того ж шлях переміщення товарів та послуг був суттєво полегшений завдяки комерційним паперам та фінансовій торгівлі — нудній каналізації глобальної економіки. Коли у вересні 2008-го кредитні ринки фактично обвалилися, вийшло, що у ніби-то чудово функціонуючий механізм немов кинули гайковий ключ", — пише видання.
Хоча сьогодні більшість експертів та аналітиків відзначає, що торгівля потихеньку повертається до своїх передкризових показників, вони все ж змушені визнати, що її обсяги залишаються низькими. Повертаючись до прикладу США, можна навести дані Державного департаменту, які свідчать, що загальна сума американського імпорту та експорту порівняно із минулим роком впала на 24%. Держави та компанії, які стикнулися із раптовим падінням попиту на експортні товари, зрозуміли, що час змінювати свою економічну стратегію (китайський експорт порівняно із минулим роком впав аж на 23%) та переорієнтовуватися на задоволення потреб внутрішнього споживача, зазначає “Newsweek”.
"Ще один фактор, який сприяє процесу деглобалізації — це усвідомлення західними компаніями, що перенесення свого виробництва до країн, де дешева робоча сила, може в кінці кінців обернутися величезними збитками, наприклад, через такі фактори, як різноманітні віруси, геополітичні суперечки та раптові стрибки цін на енергоносії. Попри те, що Китай поки що залишається світовою колискою виробництва, багато які із провідних міжнародних компаній вирішили перенести виробництво ближче до безпосереднього місця дистрибуції товарів навіть, якщо виробничі кошти є більшими за китайські/індійські і т.д.", — наголошується у статті.
Політика також не стоїть осторонь процесу деглобалізації. Вибух економічної кризи прогнозовано спричинив зростання протекціоністських настроїв. Розвинені економіки у Азії, Європі та Північній Америці підняли свої тарифи для імпортерів і водночас стимулюють національного виробника наданням субсидій для експроту товарів та закликами витрачати свої прибутки саме на внутрішньому ринку. Адміністрація Обами, зокрема, ухвалила рішення про надання особливої допомоги американським банкам та автовиробникам, що спровокувало небачений до цього феномен, коли іноземні компанії перенесли своє виробництво у США для того, щоб отримувати державні субсидії та вважатися "американськими".
"Очевидно, що ера плавного та постійного розвитку процесу глобалізації, за якої відбувається світова експансія західного капіталу, підійшла до свого кінця. Нещодавно губернатор американського штату Огайо, який через перенесення виробництва у інші держави, потерпів чи не найбільше, із радістю заявив, що індійська компанія-гігант 2Tata Consultancy Services” створює робочі місця у своєму американському відділенні. Виходить, що ми спостерігаємо за зародженням процесу, який можна назвати навіть не деглобалізацією, а скоріше реглобалізацією? Якщо так, то Заходу та його партнерам слід серйозно замислитися як такі економічні тенденції можуть вплинути на їхні позиції на світовій економічній та політичній арені", — підсумовує видання.