Банк «Надра» пішов на безпрецедентне порушення прав своїх клієнтів і розкрив конфіденційну інформацію про проблемних позичальників.
Посилаючись на указ президента Віктора Ющенка № 813 від 8 жовтня, банк на своєму сайті оприлюднив списки 42 тисяч позичальників — фізичних осіб, малого та середнього бізнесу, корпоративних клієнтів, — які мають прострочену заборгованість.
Установа розголосила назви та організаційно-правову форму компаній, а також прізвища, імена та по батькові своїх клієнтів.
Слід зазначити, що в тексті указу немає вимоги чи дозволу банкам, в які введена тимчасова адміністрація, робити таку інформацію публічною.
Відповідно до документа, банки можуть створювати реєстри недобросовісних позичальників і щотижня інформувати громадськість про стабілізацію ситуації в установах.
Намір зобов’язати Нацбанк оприлюднити списки неблагонадійних позичальників Ющенко висловив тільки усно в ході зустрічі 7 жовтня з позичальниками та керівниками банку "Надра" та Укрпромбанку.
Загальний борг позичальників перед банком "Надра" складає 8,5 млрд. грн., з них 6,4 млрд. грн. мають корпоративні клієнти, 658 млн. грн. — малий і середній бізнес, 1,5 млрд. грн. — населення.
У списку боржників "Надри" виявилися 283 компанії, 106 з яких банк пов’язує з різними бізнес-групами.
Найбільше число боржників виявилося в групі Іллі Сегаля (22 компанії), якого учасники ринку раніше називали співвласником банку "Надра", і в групі "Континіум" Ігоря Єремєєва (11).
Заборгованість перед банком на 1 жовтня також мали ВАТ "Толіман ЛТД" Вадима Альперіна (вважається власником судна Faina); ПВП "Квадро" (торгівля олійними культурами) Олега Гринька; ТОВ "Гранітний кар’єр" та ТОВ "ТД Демидівський кар’єр", що входять до групи Володимира Галицького (голова Державної служби зайнятості) та Володимира Майстришин (депутат Верховної ради IV скликання); експортер зернового і олійного насіння ТОВ "Рудіс" групи Віталія Бабича; ЗАТ "Райз" аграрної групи Віталія Цехмістренко; ТОВ "Вільний вітер" співвласника торгового центру "Метроград" Мстислава Скоробогатова.
"Банки можуть обмінюватися такою інформацією між собою, створювати реєстр кредиторів, але називати прізвища людей, повідомляти, що у них укладено договір з банком і є прострочені зобов’язання, значить порушувати банківську таємницю, — говорить почесний президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев. /> За його словами, це є кримінально карним злочином, і позичальник може подати заяву до прокуратури про порушення відносно банку кримінальної справи ".
За матеріалами: «Коммерсант-Украина»