Учасники кліматичного саміту ООН у Копенгагені проігнорували відчайдушний заклик врятувати маленькі острівні держави. На саміті відхилили клопотання представника Тувалу про коригування намічених цілей саміту.
Для маленької острівної держави Тувалу, що в Тихому океані, саміт у Копенгагені – останній шанс на порятунок. Адже острови невеличкої країни з десятитисячним населенням в разі підняття середньорічної температури на планеті на два градуси просто зникнуть під водою. Саме тому представник Тувалу в Копенгагені виступив із клопотанням включити до проекту підсумкової резолюції саміту загальносвітову ціль: аби глобальне потепління не перевищило півтора градуси порівняно з доіндустріальним періодом. Це лише на пів градуса менше, ніж передбачено найбільш компромісним на даний момент варіантом резолюції. Однак ці пів градуса для острівних держав – питання життя і смерті. Клопотання Тувалу підтримали, зокрема, Гренада та Соломонові острови, а також близько десятка бідних країн. Натомість багата на нафту Саудівська Аравія, а також Китай та Індія, економіки яких швидко розвиваються, рішуче відкинули вимоги острів’ян. Делегації США та країн ЄС промовчали.
Після коротких дебатів ведуча Коні Гедеґаард заявила, що з огляду на відсутність консенсусу, клопотання відхиляється. По завершенні засідання у середу ввечері сотні активістів природоохоронних рухів увірвалися до фойє конференц-центру, скандуючи «Тувалу» та «Дослухайтеся до островів».
Виправдовуючи перед журналістами позицію своєї держави, представник Китаю заявив, що основну відповідальність має взяти на себе сімка провідних індустріальних держав світу. Але, за його словами, поки існує велика прірва між їхніми деклараціями й діями. Кінґтай нагадав, що на подолання наслідків глобального потепління країнам, що розвиваються, на сьогодні потрібно близько двохсот мільярдів євро щороку. «Платити ці гроші – це не благодійність, а обов’язок індустріальних країн», — заявив представник Китаю.
Глави держав і урядів країн Європейського союзу зустрілися у четвер у Брюсселі, аби узгодити спільну позицію щодо заключної декларації кліматичного саміту ООН у Копенгагені. Головуюча в Євросоюзі Швеція сподівається на згоду усіх країн ЄС фінансово підтримувати бідні країни у реалізації проектів із захисту клімату. Стокгольм домагається створення спеціального фонду з річним бюджетом у два мільярди сто мільйонів євро.
Самі шведи вже заявили про готовність виділити 770 мільйонів євро протягом трьох років. Утім, конкретні цифри щодо наповнення Європейського фонду будуть названі лише на завершальній стадії кліматичного саміту у Копенгагені, заявив міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє.
Тувалу – четверта найменша держава світу, після Ватикану, Монако та Науру. Площа колишньої британської колонії – 21 квадратний кілометр. Острови Тувалу розташовані в Тихому океані, на схід від Папуа-Нової Гвінеї. Поряд розташовані й інші острівні держави, над якими теж нависла загроза зникнення. Аби привернути увагу світової громадськості до цієї проблеми, уряд Мальдівських островів нещодавно влаштували засідання під водою. Міністри вдягнули акваланги і провели під водою символічну нараду, після якої підписали звернення до держав світу.
За матеріалами "Німецької хвилі"