Дослідження не реєструють підвищення активності українців у захисті своїх споживчих прав, але з’явилися деякі зміни у структурі їх активності.
Таку інформацію оприлюднив експерт з розвитку громадянського суспільства спільного проекту ЄС та Програми розвитку ООН “Спільнота споживачів та громадські об’єднання” Денис Полтавець.
“Ми не реєструємо суттєвих змін активності щодо захисту споживчих прав порівняно з іншими роками. Майже завжди готові захищати свої права 51% споживачів. Неактивних споживачів, тобто тих, хто не докладає жодних зусиль для захисту своїх прав, доволі багато — 58%. Це трохи менше, ніж у минулі роки, але тенденція зберігається. Привертає увагу те, що дещо вирівнялася структура активних споживачів. Якщо раніше у цій категорії переважали жінки, то тепер жінки й чоловіки діляться у цій групі порівну”, — повідомив Денис Полтавець.
У відстоюванні своїх прав мешканцям великих та малих міст і селищ перешкоджають, за інформацією експерта, різні причини. Українці, що живуть у великих містах, частіше йдуть на відстоювання споживчих прав, перепоною ж для них є небажання, за словами Полтавця, “виглядати дріб’язково”. Селяни, натомість, не можуть подолати емоційний бар’єр та піти на конфлікт, який загрожує проблемами у малому містечку, вважає експерт.
За даними представника благодійної організації “Центр споживчих ініціатив” Олени Данілової, найбільше проблем з порушенням прав споживачів спостерігається у магазинній торгівлі — майже 75%, на другому місці — фінанси і економіка, третє місце посідають побутові послуги. Найчастіше турбує споживачів, за її словами, захист таких прав: 54,2% — неналежна якість продукції та обслуговування, 21,5% — відшкодування збитків, на третьому місці — захист порушених прав державою.
І. Носальська