Великий піст починається в понеділок у православних і греко-католиків: він триватиме сім тижнів і завершиться перед Великоднем, який цього року припадає на 4 квітня.
Традиція Великого посту виникла ще в період раннього християнства. Вона пов’язана з євангельським переказом про те, як Господь 40 днів постився у пустелі.
У перших два і в останній день посту Православна церква рекомендує взагалі не їсти, а в решту часу дотримуватися помірність в їжі, обходячись без м’яса, яєць і молочних продуктів.
Для людей літнього віку, хворих, маленьких дітей і вагітних піст може бути не таким строгим. Так, дітям зазвичай рекомендується утримуватися у цей час від великої кількості солодощів.
Взагалі, ж благочестива традиція диктує православним обмежувати себе під час посту в тому, що приносить особливе задоволення, тобто у кожної людини обмеження можуть бути свої.
При цьому важливо пам’ятати, що обмеження в їжі — не єдине, що накладає на людину Великий піст.
Як писав Іоанн Златоуст, "хай постять не одні вуста, але і зір, і слух, і ноги, і руки, і всі члени нашого тіла".
Не випадково Церква застерігає від сприйняття посту як оздоровчої дієти і нагадує, що піст без молитви і відвідин храму є безглуздим у духовному сенсі.
Під час посту треба за можливості відмовитися від розваг, алкоголю, боротися з проявами гніву, образи, натомість зосередитися на своєму внутрішньому стані і присвячувати вільний час розмірковуванням про Бога, сенс життя, добро і зло.
У дні посту, окрім суботи та неділі, церква не здійснює повної Божественної літургії. Замість неї в середу і п’ятницю служиться Літургія першоосвячених дарів. До всіх церковних служб вводиться особлива молитва із земними уклонами.