У багатьох країнах Європи сьогодні відзначають День пам’яті жертв тоталітарних режимів, а також 70-у річницю укладення Пакту Молотова-Ріббенторопа.
Провідні німецькі інтелектуали і політики у своєму зверненні закликали європейців не забувати про катастрофічні наслідки Пакту. «Напад на Польщу з боку Німеччини та Радянського союзу у вересні 1939 року став початком безпрецедентної завойовницької війни на знищення», — йдеться у зверненні, ініціаторами якого стали, зокрема відома правозахисниця колишньої НДР Маріанне Біртлер, а також голова Федерального центру політичної освіти Томас Крюґер.
У Польщі сьогодні розпочинаються загальнодержавні заходи вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, які продовжаться до 1 вересня – дня початку війни. «Пакт обернувся катастрофою для Польщі. Поляки переконані, що саме цей документ запустив механізм Другої світової війни», — сказав польський історик Марек Корнат.
Договір про ненапад між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, в тому числі таємний протокол до нього, який передбачав поділ Польщі, донині залишається одним з найбільш суперечливих історичних фактів воєнного періоду. Історики різних країн навіть називають договір по-різному. В Україні, Росії чи Білорусі говорять про «Пакт Молотова-Ріббентропа». Натомість у Польщі, прибалтійських країнах і Німеччині документ називають «Пакт Гітлера-Сталіна».
Для України Пакт Молотова-Ріббентропа мав дуже неоднозначні наслідки, констатував історик Олександр Лисенко. З одного боку, саме завдяки радянській окупації східної Польщі, такі міста як Львів і Дрогобич увійшли до складу УРСР, а згодом і незалежної України. Тим не менше: «Не тільки в українській історіографії, а й в польській, російській і прибалтійській тверезі об’єктивні історики оцінюють Пакт Молотова-Ріббентропа як агресію, як окупацію Польщі. У 1941 році Радянський Союз визнав цей пакт недійсним, що свідчить про неправомірність цієї акції», — констатує історик.
Олександр Лисенко переконаний, що Україна має на офіційному рівні дати оцінку пакту, в якому однозначно засуджувалася би будь-яка агресія проти суверенних держав. Однак відповідний компроміс серед українських політиків уявити собі важко.
За матеріалами: «Німецька хвиля»