Рішення Уряду Німеччини спростити процедуру визнання зарубіжних дипломів про технічну і вищу освіту істотно не вплине на чисельність трудових мігрантів — громадян України, адже переважна більшість з них нині працюють за кордоном, зокрема й у німецьких роботодавців, на робочих місцях, що не потребують високого рівня кваліфікації.
Про це сьогодні сказав перший заступник Міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко в інтерв’ю телеканалу «24», повідомила прес-служба Мінпраці.
Що ж стосується довгострокової перспективи залучення іноземної робочої сили Німеччиною, зокрема працівників із України, то, за словами урядовця, у майбутньому підвищення частки українських трудових мігрантів, які працюють за спеціальностями, що потребують високого рівня кваліфікації, є можливим.
«Водночас не слід забувати, що країни зони ЄС нині проводять таку політику, коли на вільні робочі місця залучаються насамперед громадяни з тих же країн, а саме — що входять до ЄС. І лише у разі відсутності відповідних пропозицій наймаються усі інші громадяни. Крім того, освіта, здобута в Україні, за рівнем і якістю не завжди відповідає стандартам ЄС. Тому чисельність громадян України, які будуть, можливо, запрошуватися німецькою стороною для роботи в Німеччині, залежатиме насамперед від попиту приймаючої сторони, з одного боку, а з іншого, — від можливості (неможливості) працевлаштуватися за фахом на національному ринку праці», — наголосив Павло Розенко.
За інформацією першого заступника Міністра, на сьогодні основних каналів трудової міграції українських громадян є кілька. Дехто самостійно шукає місце роботи (передусім в країнах, з якими Україна не має візового режиму). Використовуються також туристичні агенції, через які громадяни України легально, як туристи, потрапляють до країн, з якими Україна має візовий режим, і, нелегально залишившись, займаються на їх територіях трудовою діяльністю. У цих випадках дуже важко забезпечити дотримання прав наших співвітчизників, зазначив Павло Розенко. На його думку, доцільніше вже скористатися послугами суб’єктів господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Але, безперечно, найефективніший варіант — запрошення українських фахівців безпосередньо іноземною Стороною.