Єврокомісія пропонує визнати європейські прагнення східних країн-партнерів, і при цьому зберігти преференційний статус для Росії.
Як повідомив УНІАН з посиланням на брюссельське інтернет-видання “EUobserver”, про це йдеться у проекті комюніке Єврокомісії для Європарламенту і Ради ЄС щодо Східного партнерства.
Згідно з проектом документу, який є у розпорядженні видання, Єврокомісія планує запропонувати підписати угоди про асоціацію з 6-ма східноєвропейськими країнами: Білоруссю, Молдовою, Україною, Грузією, Вірменією та Азербайджаном у найближчі роки і визнати “європейські ідентичність та прагнення цих країн”.
У проекті зазначається, що нові угоди про асоціацію, які будуть схожими на такі ж документи, підписані з Польщею та Литвою перед розширенням ЄС в 2004 році, водночас не міститимуть обіцянок майбутнього приєднання до Євросоюзу.
“Укладення угод про асоціацію відбуватиметься без визначення наперед прагнень європейських партнерів”, — цитує видання проект документу.
У документі також ідеться, що Східне партнерство міститиме заходи, спрямовані на чіткий і довготерміновий сигнал солідарності ЄС та створення відчутних і визнаних громадянами країн-партнерів переваг.
Такі заходи, серед іншого, мають включати в себе створення єдиної та всебічної зони вільної торгівлі, яка має стати базою для розвитку спільного внутрішнього ринку, схожого на Європейську економічну зону, яку на сьогодні ЄС має з Ісландією, Норвегією і Ліхтенштейном. Створення такої зони вимагатиме від країн-східних партнерів Євросоюзу імплементації так званого acquis communautaire (всього обсягу законодавства ЄС).
Східне партнерство також передбачатиме запровадження безвізового режиму з 6-ма країнами у довготерміновій перспективі через поступове зменшення часу на видачу віз шляхом створення спільних центрів обробки заяв на візи.
При співпраці в енергетиці комюніке пропонує підписання меморандумів про взаєморозуміння, які мають сприяти забезпеченню енергетичної безпеки ЄС, у тому числі через “спільне управління та навіть володіння трубопроводами компаніями країн-постачальників, транзитерів та споживачів”. Крім того, у комюніке зазначається, що Вірменія мала б закрити свою Медзаморську АЕС, а також висловлюється занепокоєння Євросоюзу енергетичною інфраструктурою у зонах конфліктів, такою, як, наприклад, російсько-балканський газопровід, що проходить через територію Придністров’я.
Проектом передбачено, що у червні 2009 року має відбутися самміт Східного партнерства для започаткування нової політики ЄС. Засідання міністрів закордонних справ країн-членів ЄС та країн Східного партнерства мають відбуватися щовесни, а засідання “вищих посадовців” для підготовки міністерських зустрічей – двічі на рік.
Східне партнерство також передбачає збільшення видатків ЄС на допомогу країнам-східним партнерам удвічі до 2013 року та у 3,3 рази – до 2020 року. Зростання видатків становитиме 2,1 млрд. євро, без урахування втрати 75 млн. євро, що відбудеться внаслідок скасування вартості віз.
У політичній преамбулі проекту комюніке зазначається, що відносини з Росією мають залишатися пріоритетними над відносинами ЄС зі східними країнами-сусідами.
“Східне партнерство… мало б розглядатися як доповнення до відносин між ЄС та Росією, які включають діалог щодо наших спільних сусідів”, — написано у проекті комюніке.
Комюніке має бути офіційно схвалено і оприлюднено 3 грудня цього року, після чого його планується розглянути на самміті голів-держав та урядів країн-членів ЄС 11-12 грудня цього року.
Як повідомлялося раніше, країни-члени ЄС схвалили ініціативу Східного партнерства, представлену Швецією та Польщею, на засіданні Європейської Ради у червні цього року і доручили Єврокомісії підготувати пропозиції щодо цієї нової політики ЄС відносно східних країн-сусідів, за винятком Росії.
Після російсько-грузинської війни на початку серпня цього року Європейська Рада на засіданні 1 вересня висловилася за прискорення роботи над розробкою та запровадженням Східного партнерства для забезпечення стабільності в колишніх пострадянських республіках.
Пропозиції щодо участі Білорусі у Східному партнерстві стали можливими після звільнення в країні всіх міжнародно-визнаних політичних в’язнів та відповідне скасування ряду візових обмежень для посадовців Білорусі з боку ЄС і залежить від просування демократичних реформ в країні.