Втрата основними країнами-експортерами значної частини зернових через погоду та російське ембарго на вивезення пшениці помітно збільшили увагу закордонних засобів масової інформації до України.
За оцінкою британського видання “The Financial Times”, рішення Росії заборонити експорт зерна загрожує новою хвилею світової кризи — економічної та продуктової. Газета нагадує, що два роки тому, коли ціни на сільськогосподарські культури різко підвищилися, на фоні кризи продуктів харчування в багатьох державах третього світу спалахнули масові сутички та демонстрації. Цього року, пише видання, ціни на зерно вже зросли і, скоріше за все, продовжуватимуть зростати, особливо після того як Москва вирішила заборонити експорт пшениці. "Не даремно Ленін колись називав зерно "валютою із валют". Ціна на цю культуру не лише визначає вартість таких базових продуктів як хліб, а й визначає вартість кормів для сільгосптварин. Якщо Росія не перегляне свою заборону на експорт зерна, то чергової хвилі кризи, зокрема продуктової, скоріше за все, не вдасться уникнути", — вважає “The Financial Times”. На її думку, для уникнення подібних криз має бути створена спеціальна міжнародна система правил, які могли б чітко визначати умови, за яких держава може забороняти експорт зерна. Це допомогло б краще передбачавати ситуацію на ринку та відвертати продуктові кризи.
Газета також пише про побоювання Європи, що Україна та Казахстан також відмовляться експортувати зерно. "Україна, врожай якої не дуже зменшився від нестандартної спекотної погоди, що охопила країну в липні-серпні цього року хоча і став менш якісним, вслід за Росією теж замислюється над тим, аби обмежити експорт зерна за кордон, що може призвести до додаткового підвищення і без того зрослих цін", — зазначає газета, додаючи, що Казахстан, який потерпів від посухи більше, ніж Україна, майже напевно обмежить експорт зернових культур країнами СНД.
У свою чергу французька інформаційна служба “24 Heures” наголошує, що екстремальні погодні умови в Росії, Україні, Казахстані, Індії, Пакистані та Канаді продовжують турбувати європейські ринки, які побоюються спекуляції та дефіциту зернових запасів. У публікації зазначається, що серед основних виробників зернових культур тільки для США рік має видатися вдалим. Водночас у інших традиційних зазначених експортерів ситуація виглядає вкрай несприятливою: Росія вже встановила ембарго на експорт зерна, в той час як Україна та Казахстан також розглядають таку можливість із огляду на нижчий за очікуваний прогноз врожай. "Ще одним фактором дестабілізації європейського ринку є спекуляція: як і в 2008-му році хедж-фонди активно скуповують сільськогосподарську продукцію на фоні встановленого Росією ембарго на експорт зерна, аби згодом якомога довше утримувати його, очікуючи подальшого росту цін. У підсумку це призведе до колосального стрибка в Європі цін на хліб, макаронні вироби, пиво, а також на м’ясо", наголошує “24 Heures”.
Американська газета “The Wall Street Journal” достаньо категорично оцінила здатність України та Казахстану стати рятівниками міжнародного сільськогосподарського ринку та застерігає, що Київ та Астана є ненадійними експортерами пшениці. "Проблема країн, які покладалися на експорт пшениці із Росії, однак змушені були відмовитися від нього через нещодавно встановлене Москвою ембарго, в тому, що виробники в регіоні, зокрема Казахстан та Україна, є ненадійною альтернативою", — наголошує видання.
Минулого року, зазначає газета, Казахстан експортував 5,8 млн. тонн пшениці. Однак, за словами сільськогосподарського аналітика “UkrAgroConsult”, не слід передчасно радіти, адже Казахстан, який є членом Митного союзу із Росією, скоріше за все, також заборонить експорт зерна і спрямує високоякісну пшеницю до Росії, хоча Астана і заявила, що не планує такої заборони. "Іншим дешевим джерелом могла б стати Україна, п’ятий за величиною експортер пшениці (минулого року — 12,9 млн. тонн). Але минулого тижня уряд держави заговорив про введення на фоні жахливої спеки, що охопила державу та негативно вплинула на врожай, квот на експорт пшениці", — відзначає “The Wall Street Journal” та додає, що в результаті навіть Єгипет , який останні п’ять років все більше покладався на дешевий імпорт зерна із Росії, вирішив звернутися не до України із Казахстаном, не дивлячись на нижчу ціну продукції даних країн, а до США, які не мають жодних проблем із врожаєм зерна цього року, але ціна на який набагато вища.
Продовжуючи тему британське видання “The Guardian” відзначило, що подорожчання пшениці може бути справою рук спекулянтів. Газета звертає увагу, що попри очевидні проблеми із врожаєм пшениці та ячменю у Росії, Австралії і Канаді, деякі аналітики звинувачують в подорожчанні на 50% зокрема пшениці спекулянтів. На думку експертів, подорожчання як пшениці, так і ячменю не виправдане, адже і в Європі, і в США, де із кінця минулого тижня фьючерси на пшеницю дешевшають, очікуються більш ніж багаті врожаї основних культур. "Не дивлячись, на численні припущення про спекуляцію, роздрібні ціни на м’ясо та пиво, скоріше за все, все ж зростуть, адже ціни на ячмінь із огляду на зпосуху в Росії та Україні, вже встигли підскочити вдвічі", — зазначає “The Guardian”.
Нарешті мериканське видання “Business Week” відволіклося від зернових проблем і знову звернулося до енергетики. За його оцінкою, у російського "Газпром" немає шансів захопити 25% світового ринку та стати найпотужнішим газовим монополістом. "Лише минулого року прем’єр Путін рішуче заявив, що Росія розширить свою енергетику, щоб стати світовим постачальником природнього газу. Однак тепер здатність Володимира Володимировича виконати цей план опинилася під великим питанням, оскільки “Газпром”, що перебуває під державним контролем, відклав ряд проектів", — зазначає газета.
За її даними, причинами зміни “Газпромом “ своїх планів стали два фактори: нездатність російських політиків досягти консенсусу відносно кількості газу, що має бути залишена в державі, та світовий економічний спад, що посприяв зниженню попиту на енергію в цілому і змусив росіян замислитися над вигідністю розробки газосвих покладів. "Ще однією причиною здачі позицій російського газового монополіста стало отримання австралійськими підприємствами контрактів у Китаї та надлишок американського сланцевого газу, який ризикує стати надзвичайно серйозною конкуренцією для російського блакитного палива", — відзначається у публікації. Газета переконана, що “Газпрому” замість наполеонівських планів по захопленню 25% ринку, слід було б хвилюватися за збереженням існуючої частки на європейському ринку.