Кризовим бюджет-2010 є не для всіх — себе влада, не образила. Щоправда, Прем”єр-міністр Юлія Тимошенко не подбала про депутатів, зменшиивши витрати на парламент. А от Президент навіть без його Секретаріату, обходиться дорожчим, ніж всі зарплати нардепів і їхніх помічників — 136 і 123 млн грн. відповідно. А якщо додати ще і Секретаріат (106 млн), закордонні візити (19 млн), то починаєш розуміти, який дорогий країні її президент. В цілому, витрати на Секретаріат Президента збільшені в проекті бюджету на 50 млн грн. до 242 млн.
Наступного року світова економіка, як очікується, зросте на 2,5% і потягне за собою економіку українську. З цього виходили експерти Міністерства економіки, коли готували макропрогноз на наступний рік, який і ліг в основу урядового проекту бюджету-2010.
«Видатки нашого бюджету будуть спрямовані на підтримку реального сектора економіки – це найголовніша ознака цього бюджету. Жодних популярних речей, жодних популістських речей ми собі дозволити категорично не можемо», – заявила прем’єр Юлія Тимошенко під час презентації основного фінансового документа країни.
Більшу частину доходів бюджету – близько 130 мільярдів гривень – має зібрати Державна податкова адміністрація, збільшивши цьогорічні (прогнозні) збори на 12%. Ще понад 90 мільярдів – митниця (доходи установи планують збільшити на 2%). Понад 15 мільярдів гривень урядовці планують заробити на послугах держустанов, понад 10 мільярдів – отримати від НБУ. />
З економічною доцільністю та обґрунтованістью бюджету не погоджується екс-міністр фінансів Віктор Пензеник, який запевнив, що бюджет цього року мало чим відрізняється від минулого і характеризуються нереалістичністю. “Бюджет – це головний план країни. Якщо це план, то він повинен давати відповіді на запитання, що ми маємо, куди рухаємось, як рухатись. На жаль, фінансовий план від Юлії Тимошенко на 2010 рік не може дати такої відповіді. Найперше в бюджеті немає стільки доходів. Цього року бюджет вийшов завищений на 40 мільярдів гривень, виконання бюджету минулого року йде на 18% і бюджет недоотримає 40 мільярдів гривень до загального фонду. І наступного року ця дірка буде ще більшою.» — сказав Віктор Пинзеник. «Я не схвалюю дій НБУ стосовно політики курсу гривні, але є другий аспект цієї проблеми – це прагнення зламати Національний банк, залучити його до фінансування дефіциту бюджету» — сказав він. Політик наголосив, що цього року до загального фонду надійде 144 мільярди гривень, а план наступного року 219 мільярдів. «Ці показники просто не збігаються – це призведе до великого дефіциту. 58 дефіциту плюс 98 ми вже маємо разом понад 155 мільярдів гривень дефіциту.»
Попри заяви прем’єр-міністра про суцільну підтримку в бюджеті реального сектору та відсутність популізму у проекті кошторису, цифри бюджету, як запевняють експерти, свідчать про дещо інше. Так, разову допомогу інвалідам війни першої групи до 9 травня урядовці обіцяють збільшити майже в десять разів – з 540 до 5180 гривень.
А ось у промисловість, як планує уряд, має наступного року надійти понад 70 мільярдів гривень держпідтримки. Утім 45 мільярдів з цієї суми – державні гарантії. Тобто, підприємствам доведеться самостійно шукати кредити, а згодом їх повертати. Ще 27 мільярдів – стабілізаційний фонд. Та й з цієї скарбниці кошти надаватимуть на поворотній основі. А якщо допомогу отримує недержавне підприємство, то його власник мусить бути готовим віддати державі корпоративні права. Ще однією новацією стане забов’язання отримувачів коштів стабфонду витрачати щонайменше 10% на структурні реформи у відповідній галузі.
Незадоволення урядовим проектом кошторису почало лунати ще до його офіційного схваленням Кабінетом міністрів. У Секретаріаті Президента вирішили, що дефіцит не повинен перевищувати 3% ВВП, тоді як уряд декларує майже на відсоток більше. Після ж передання документу до Верховної Ради критика розійшлася з неймовірною силою. Популістським і оманливим назвав проект бюджету депутат від фракції НУНС Кирило Куликов. “Цей бюджет лицемірний і є неповагою до людей. Сказати всім, що буде вища заробітна платня, але на ці кошти ви не зможете нічого купити і в країні буде хаос — вища міра оманливості і неповаги до народу. Я не буду у цій ситуації політиком, а хочу залишитись чесним і не проголосую за цей бюджет”.
За розрахунками Секретаріату Президента, реальний дефіцит не 46,7, а 106 мільярдів гривень. Але і це не остаточні цифри, переконаний колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник: «Доходи бюджету наступного року завищені на 58 мільярдів гривень. Майже на таку суму зросте впродовж наступного року і державний борг України. Сама ж Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що сприйме будь-яку обґрунтовану критику на адресу проекту бюджету. ЇЇ однопартієць з фракції БЮТ Дмитро Ветвицький, член бюджетного комітету, захищаючи бюджет, називає його цілком реальним, а всі звинувачення з боку опонентів вважає політичною грою проти уряду. “Це доволі реальний бюджет, виходячи з того, що наступний 2010 рік буде менш кризовий. Звичайно, є дефіцит, але у порівняні з іншими країнами-сусідами він доволі невеликий. Там враховані соціальні програми, виплати бідним верстав населення. Окрім того вказані джерела наповнення бюджету, такі як збільшення акцизу на тютюн, алкоголь. На популізм більше схоже те, що відбувається в Верховній Раді через Партію регіонів. І Президент, і опозиція ще недавно говорили про дефолт, але уряд працює і дефолту ми не бачимо. Думаю, є усі шанси цей бюджет прийняти”.
Іншої думки дотримується депутат-комуніст Олександр Голуб. Він переконаний, що проект бюджету нереалістичний, оскільки формувався з огляду на президентську кампанію, активним учасником якої є сама голова уряду. “Безумовно бюджет-2010 є нереальним, тому що на нього впливають передвиборні перегони. Більше того, це розуміють як опозиційні, так і провладні фракції. У ньому закладені міфічні цифри – такі як курс долара 7,5, показник ВВП, які не відповідають реальному стану економіки.
Він наголосив, що не дивлячись на той популізм, який закладається в бюджеті уряд не профінансував головні соціальні питання. «Одним з таких наріжних каменів є повне фінансування закону щодо дітей війни, і КПУ на цьому неодноразово наполягала. Є ще цілий ряд інших проблем». Олександр Голуб висловив сумнів щодо перспектив ухвалення бюджету у Верховній Раді. «Думаю цього не допустить опозиція і немає необхідної кількості голосів. Це прекрасно розуміє Юлія Тимошенко і їй це вигідно, адже за цих умов вона переходить на ручне управління, де визначатиме кому і якій галузі виділяти державні кошти, а кому ні”.
Є в проекті бюджету-2010 і ряд статей, які експерти пояснити не беруться. Наприклад, фінансування заходів щодо НАТО. Вже і його керівництво заявило, що нам нічого розраховувати на входження в блок, але Державному управлінні справами виділяється 700 тисяч на євроатлантичні заходи. І ще 1 млн — на інформаційні заходи для Держтелерадіо. І ще 500 тисяч — на держпрограму інформування громадськості про НАТО. Не менше серйозно Кабмін заклопотаний діаспорою. На підтримку зв’язків з нею 15 млн виділено Міністерству закордонних справ і 20 млн — Мін. культури. Разом — 40 млн. Невідомо, чи оцінятьь зарубіжні українці далеку Батьківщину за ці гроші, але українці «місцеві», яким на все міністерство ЖКХ виділено 46 млн — навряд чи.