Увесь минулий тиждень Прем»єр-міністр та аграрні чиновники в один голос заспокоювали громадян – економічних передумов для дефіциту гречки в Україні не має. Ажіотаж – штучний і ціни на цю крупу незабаром стабілізуються. Так що, мовляв, не поспішайте купувати гречку за завищеними цінами. Втім українці, беручи приклад із сусідів – росіян, де ціни на гречку за останній час , збільшились удвічі продовжують змітати з полиць «королеву круп». За даними експертів, Україні потрібно 280—300 тисяч тонн крупы, а є лише половина через те, що цього року гречки засіяно на 25% менше, ніж торік. І обсяги врожаю зменшаться як мінімум на 30 %. Тому доведеться імпортувати гречку, зокрема із Китаю, де нині масово вирощують цю культуру. У Росію китайці уже почали поставки гречки.
Королева круп
Спеціалісти називають гречку «королевою круп» стверджуючи, що вона цінна своїми поживними якостями. Адже містить мінімум утричі більше натуральних мінералів та мікроелементів ніж інші крупи. Також у гречці багато корисних білків, вітамінів РР и В, натуральної клітковини. Лікарі радять використовувати гречку як дієтичний продукт. Гречка є також чудовим засобом для профілактики багатьох хвороб.
Корисні якості гречки були відомі і використовувались ще нашими давніми предками. Гречка вважається однією з слов»янських культур і є більш популярною у Східній Європі ніж у Західній чи в Америці. Ця культура потрапила в Європу, а згодом у Китай і Тибет з Південно-Східної Азії. Гречану кашу їли ще древні гуни та монголи. Нині майже в кожному куточку землі готують гречані страви. Наприклад, італійці готують «Поленту» не лише з кукурудзяного, але й гречаного борошна. А ще полюбляють ласувати підсушеними зернами гречки, як у нас насінням. Китайці використовують гречане борошно для виготовлення шоколаду, а японці, в яких гречка конкурує з рисом, роблять з неї особливий вид локшини – собо.
Нині основними виробниками гречки є Росія, Україна, Польща та Китай. Цього року регіони Росії, а насамперед Поволжжя, де найбільше вирощують цю культуру, постраждали від посухи. І Алтайський край Росії навряд чи компенсує нестачу цього продукту, кажуть російські аграрії.
Російський гречаний ажіотаж
Тож не дивно, що в Росії почалась справжня гречана паніка. З полиць російських магазинів гречка майже зникла. І хоча експерти заспокоюють: дефіцит тимчасовий, крупа з»явиться уже за місяць, за останній тиждень найсильніше на продовольчому ринку Росії подорожчала – на 8,6 відсотків — саме гречана крупа. У невеличких магазинах, де її ще можна знайти, вона коштує 60-80 рублів за кілограм. За даними Російського Федерального комітету, в цілому з початку року вартість гречки підскочила більш, ніж на 60 відсоткі і нині за ціною наближається до м»ясних консервів. За оцінками Російського зернового зоюзу, урожай гречки у поточному році в Росії сягне 400-450 тисяч тонн. Фахівці погоджуються із тим, що рік у рік врожай зменшується. Зокрема, якщо у 2007-2008 рока російські аграрії збирали близько мільйона тонн гречки, то вже торік врожай зменшився до 566 тисяч тонн. Рятувати росіян від дефіциту буде Китай – перші партії уже пішли. Імпортувати крупу Росія буде вперше за сім років. Посередники пропонують китайську гречку по 36 рублів за кілограм
Російський вплив
Російська «гречана паніка» швидко поширилась і в Україні. За лічені дні ціна упаковки гречки, вирощеної в нашій країні, підскочила майже удвічі. Так, у київських торговельних мережах «Фуршет» і «Сільпо» кілограм гречки уже коштує майже 14 грн. Як такого ажіотажу немає, але постачальники прогнозують, що нові партії крупи будуть дорожчими.
У деяких регіонах дефіцит вже виник. У Львові та Донецьку у великих магазинах у бакалійних відділах полиці порожні. В Одесі, Харкові та Криму гречка поки є, але ціни від 12 до 19 гривень за кілограм. Покупці, які зазвичай купують гречку, почали переходити на вживання ячки та пшона – ці крупі дешевші. />
Хто винен?
У Росії у ажіотажному попиті на гречку вже звинуватили засоби масової інформації. «Ажіотажний попит на гречану кашу, яка останнім часом різко подорожчала й зникла з полиць російських магазинів, є «чистим фарсом» і спровокований він спекулятивними настроями продавців, а також галасом ЗМІ», йдеться у заяві Російського зернового союзу. І додали, що «дійсного дефіциту гречки у Росії немає і не передбачається». Збирання цієї культури почнеться тільки у вересні і до надходження нового врожаю на переробку можливе деяке її подорожчання.
Українські урядовці також докоряють пресі у роігріванні «гречаного» ажіотажу. «Сценарій однаковий: спочатку сюжет на телебаченні, потім коментарі деяких експертів, а наше населення дуже вразливе до таких чуток», — заявив Прем»єр-міністр України Микола Азаров. Він запевнив, що жодних підстав для зростання цін, зокрема на гречку та інші продовольчі товари в Україні немає. Удержаві достатні перехідні запаси продовольства, співставні з річною потребою. Тому, за його словами, будь-які спекуляції на тему нестачі якихось продуктів харчування не мають під собою жодних підстав. В державі вже звикли до того, що наприкінці літа та на початку осені розкручується ажіотаж щодо зростання цін на деякі продукти харчування. У 2003 році це було борошно, у 2005 – цукор, у 2006 – олія, — нагадав М.Азаров. — "Звертаюся до всіх громадян України. У державі достатньо запасів гречки, зерна, інших продовольчих товарів, аби компенсувати невелике скорочення цьогорічного врожаю, спричинене аномальною посухою. Отже, немає жодних підстав для стрибка цін, а тим більше для дефіциту товарів на полицях магазинів", — підкреслив М.Азаров. І доручив керівникам областей, міст та районів спільно з Міністерством аграрної політики провести сезонні ярмарки, на яких люди зможуть купувати продукти не у посередників, а у виробників за реальними ринковими цінами.
Виробники зможуть реалізовувати свою продукцію і на великих оптових продовольчих ринках. Будівництво п»яти таких ринків за дорученням уряду вже почалось. Діяльність ринків без посередників унеможливить спекулятивні та ажіотажні сплески попиту на той чи інший продукт харчування, переконані урядовці. «Громадяни зможуть переконатись, що наша родюча земля дала все нам на стіл. Великі торговельні мережі також мають можливість забезпечити повний асортимент продовольчих товарів на полицях своїх маркетів”, — зазначив М.Азаров. При цьому зауваживши, що за потреби торговельні мережі отримають допомогу від держави.
В уряді вважають, що будь-які спекуляції на тему нестачі продуктів не мають підстав. І що справа не лише у відповідальності керівників агропромислового комплексу, але й спроможності місцевої влади забезпечити стабільність продовольчого ринку.
Керівники аграрного блоку уряду у свою чергу заявили, що причина різкого зростання цін на гречку – спекуляції на зерновому ринку. Адже, за словами, заступника Міністра аграрної політики Євгена Лаврова, запасів гречки в Україні цілком достатньо. Цього року гречкою засіяно понад 200 тисяч га. Уже зібрано 47% врожаю, намолочено 90 тисяч тонн . «Очікуваний баланс гречки в нас 188 тис. тонн, а норма її споживання в державі встановлена ще за Радянського Союзу — два кілограми крупи на рік на кожну людину, у тому числі немовля. Нас 45 млн. населення, помножте на 2 кг — виходить 90 тис. тонн, а у нас буде 188 тис. тонн. Отже, ніяких проблем із забезпечення держави зерном та гречкою не існує», — впевнений аграрний чиновник.
Спекулятивна ціна та ажіотаж в магазинах іде від "сусідів, у яких зараз із цим проблема". Спритні ділки почали продавати українську гречку у Росію, де цього продукту бракує і за нього платять втридорога. Тому урядовці , заспокоюючи суспільство, уже попередили власників великих продовольчих мереж: якщо вони будуть набивати кишені, користуючись ажіотажним попитом на продукти харчування, то зустрінуться з «жорсткою» реакцією держави. «Мають втрутитись Антимонопольний комітет та інспекції з контролю за цінами», вважає віце-прем»єр-міністр Віктор Слаута. Під час засідання аграрної Координаційної ради чиновник не виключив того, що гречана крупа також може стати об»єктом державного цінового регулювання. А це передбачає закупівлю цієї культури Аграрним фондом. У таких намірах аграрне відомство підтримало Мінекономіки. Там запропонували запровадити декларування зміни оптово-відпускних цін на цю крупу. Згідно з розробленим проектом урядової постанови, декларуванню підлягатиме зміна оптово-відпускних цін більш, ніж на 1 %. Хоча , наприклад, російські чиновники боячись спровокувати другу хвилю дефіциту, регулювати вартість гречаної крупи не збираються.
Прогноз експертів
Тим, хто полюбляє гречану кашу і в цьому і в наступному році доведеться платити за неї більше, — прогнозують експерти. Аграрії очікують цього року менший на чверть, ніж торік врожай гречки. Тому уже нині оптові ціни у півтора рази вищі, ніж, наприклад, у 2008 році. На думку експертів, незабаром попит на гречку зменшиться. І як такого дефіциту не буде. Директор інформаційної компанії «ПроАгро» Микола Верницький вважає, що ціна кілограма гречки у розфасовці до жовтня- листопада зросте з нинішньої 13-14 грн до 17 грн. “ Триває постійне скорочення посівних площ: у 2000 році було 574 тис. га, з яких збирали 480тис. тонн гречки, а у цьому році біля 210 тис. га, врожай очікується 160 тисяч тонн», — зазначає він. Причина, за його словами, полягає у тому, що гречку вирощувати не так вигідно, як наприклад соняшник і ріпак. Звідси і подорожчання крупи. Але з полиць гречка не зникне. «Знизиться попит на неї. Адже у покупця завжди є вибір: купувати рис (від 4,5 грн за кг), макарони (від 6 грн) чи картоплю (від 3,5 грн). Тому ціни на гречку надто не підскочать. А в наступному році може і знизяться, якщо аграрії збільшать посівні площі», зазначив експерт. М. Верницький також не виключає, що одна з причин росту цін — політична: майбутні місцеві вибори. Мовляв, кандидати запасаються «аргументами» на свою користь. «Як відомо, наприклад киянам, пакет з крупою може зіграти значну роль під час виборчої кампанії. Тому після 31 жовтня ціна на крупу може знизитись».
У той же час директор консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка вважає, що до кінця року роздрібні ціни на гречку зростуть ще на 30—40% (до 18—20 грн за кг). «Якщо народ перейде на рис, то його ціна теж підвищиться у 1,5-2 рази». За його оцінками, нашій країні потрібно у середньому 300 тисяч тонн крупи. Якщо буде менше — потрібно буде імпортувати, наприклад з …Китаю.
Гречка з Китаю
За останні роки китайці зуміли налагодити масове вирощування гречки і так збільшити її виробництво, що уже нині можуть забезпечити нею слов»янські країни. Тому шукаючи вихід із ситуації, яка склалась на вітчизняному продовольчому ринку, та беручи приклад із сусідів росіян, українські чиновники вже заговорили про можливість компенсувати дефіцит гречки продукцією з Китаю. Хоча фахівці попереджають про досить низьку у порівнянні з вітчизняною якість китайської гречки.