На останній, напевно, зустрічі Президента Віктора Ющенка з представниками ЗМІ на зеленій галявині журналістів було не так багато, як завжди, а охочих поставити запитання главі держави ще менше. Насправді, головне запитання «висіло у повітрі» — як же ви, Вікторе Андрійовичу, так бездарно профукали свій унікальний шанс? Очевидно, він це відчував, бо не дивлячись на декларовану впевненість у перемозі на виборах жодного разу не посміхнувся… Втім, у звичній для себе манері Віктор Ющенко переклав відповідальність за свої невдачі на інших. І прем’єра в нього жодного разу не було українського, і більшості у парламенті він не мав, тому й звинувачувати немає в чому. І агітувати за себе він не збирається – мовляв, ви мусите мене обирати, якщо ви українці. І при цьому він каже, що у нас свобода вибору. Завдяки знову ж таки йому. />
Одне слово, загальне враження було передбачуваним. Проте дещо здивувало – під час вступного слова, що вже майже традиційно тривало 40 хвилин, серед переліку винуватців невдалої державної політики Президент окрім Тимошенко та регіоналів згадав і комуністів. «Подивіться сьогодні на будь-яке міністерство – одинадцять заступників, з них половина комуністи. … сьогодні ці люди сидять в так званому демократичному уряді, управляють — починаючи від земельних питань та закінчуючи архівами нашої пам’яті», — наголосив Віктор Андрійович. Щоправда, відразу схаменувся: «Можливо, вони достойні люди… Я не про це, а про систему. Я не хочу нікого персонально звинувачувати…» Проте загального враження від почутого це вже не змінило.
Ставлення Віктора Андрійовича до комуністів відоме, втім, дарма він згадав про «архіви пам’яті»… Бо якщо копирсатися в тих самих «архівах» як пам’яті, так і показників розвитку економіки, то більшість гарних спогадів покоління сорокарічних припадуть саме на часи комунізму – часи безплатного забезпечення житлом, роботою, навчанням, лікуванням. А свобода слова, здобуттям якої продовжує пишатися Президент, і нехай хтось жбурне в мене каменем, розкіш не першочергова. Багатьом жителям українських сіл та селищ набагато важливіше мати роботу та продавати вирощене і вироблене нелегкою працею за нормальними, а не смішними цінами. Мої батьки, свідомі освічені люди, ніколи не згадують про цензуру в СРСР – лише про стабільність. Що ж до сучасників, то безліч з них більше виграли б від стабільного курсу національної валюти. До того ж чимало журналістів, як і громадян взагалі плутають свободу слова із можливістю безкарно патякати що завгодно. У нас, безумовно, кожен може в центрі Києва вигукнути – “Президент — дурень”, але незручних питань політики не люблять, як і раніше.
Але суть, очевидно, не в тому, що критикуючи комуністів Віктор Ющенко критикує і тих українців, які голосували за них — адже Компартія — парламентська політична сила. Швидше за все тут інше: доморощені апологети ліберального капіталізму на тлі глобального банкрутства капіталістичних відносини, наслідком якого і стала нинішня економічна криза, явно відчули зміну електоральних настроїв народу і зрозуміло на чию користь. Адже є ще дуже багато людей, які знають “як було” і знають “як стало”. А після рішення низки партій і громадських організацій об”єднатися в “Лівий блок” ймовірність перемоги на президентських виборах висунутого ними єдиного кандидата суттєво зросла. Згадавши, про комуністів у зверненні до журналістів Віктор Ющенко насправді висловив свої приховані побоювання.
За словами лідера Соціал-Демократичної партії об’єднаної Юрія Загороднього ще у 2007 році, коли тільки виникла ідея об’єднання лівих сил, на стіл президенту регулярно клали доповідну записку про те, як йде робота по створенню “Лівого блоку”. «Тоді це була тільки ідея і їх це турбувало, а зараз ми об’єдналися і вони цього бояться”, — наголосив політик.
Лідер КПУ Петро Симоненко також переконаний, що критика Ющенка це визнання «високих політичних досягнень новоствореного “Лівого блоку». «Об’єднавшись, ми змінили розстановку сил на президентських виборах, ми повернули надію та силу тим, хто ще в чомусь сумнівався і голосував за інші політичні сили», — підкреслив Петро Симоненко.
Віктор Ющенко навряд чи очікував саме такої реакції на свої слова, але мабуть, пізно вже радити йому бути обережнішим у висловлюваннях …