В Україні впродовж двох кризових років державний борг зріс утричі, з 17 мільярдів до 51 мільярда доларів. Починаючи з 2011 року, повернення боргів і дотації Пенсійному фонду сягнуть третини бюджету. Тож, аби закрити ці «дірки», владі потрібні чималі кошти. За даними джерел в уряді, Міжнародний валютний фонд готовий надати Україні черговий транш кредиту до 10 грудня, за умови підвищення впродовж 10 років пенсійного віку для жінок до 60 років. МВФ вимагає також встановлення пені на борги за житлово-комунальні послуги, поетапного підвищення тарифів на послуги ЖКГ та чергового підвищення ціни на газ у квітні 2011 року. Очікується також скорочення дефіциту бюджету до 3,5% ВВП у 2011 році і до 2,5% ВВП у 2012 році.
Проте, за словами народного депутата, представника фракції Партії регіонів, члена парламентського Комітету з питань економічної політики Олексія Плотнікова, співпраця України та МВФ відбувається «абсолютно нормально», ця міжнародна фінансова організація не вимагає від нас якихось конкретних реформ, а все вищезгадане – лише чутки. “Я дуже хотів би побачити ці письмові документи – звідки це випливає. Є програма співробітництва, є загальні показники, є макроекономіка, є показники зростання, інфляція, курс національної грошової одиниці. Зрозуміло, є здійснення економічних реформ. Тобто, є загальні речі, які, певною мірою, конкретизуються час від часу”. — каже він.
За інформацією Олексія Плотнікова, МВФ очікує від України реформування пенсійної системи у цілому, запровадження недержавного пенсійного страхування, а також оптимізації житлово-комунальної сфери. Це, на його думку, відповідає вимогам часу та стану української економіки, тому й не викликає ніяких запитань з боку влади.
Проте, все є далеко не таким простим – стверджують експерти. Провідний фахівець Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій вважає, що на фоні вимог МВФ українська влада намагається втілити власні інтереси. Звичайно, підвищення пенсійного віку запроваджується, аби закрити значну дірку у Пенсійному фонді. Але при цьому Україна має реформувати пенсійну систему – щось вирішити з пільговими пенсіями, раннім виходом на пенсію за окремими видами діяльності. Наприклад, більшість прибуткових шахт незабаром збираються приватизувати. Встановлюючи ранній вихід на пенсію та високий рівень пенсійного забезпечення для шахтарів, влада піклується про людей, але це може розглядатися і як непряма субсидія приватному сектору.
Для справжніх реформ, вважає експерт, в Україні поки немає політичної волі. “Знову ми говоримо про брак політичної волі. Тиск МВФ призводить до того, що є ці «фрагментарні» реформи, але всі реформи мають бути пов’язані, одна вимагає іншу. Якщо ми змінимо пенсійну систему, щось треба робити, треба запроваджувати адресну соціальну допомогу та ще деякі механізми. Але це треба робити одночасно, щоб люди відчули, що влада не хоче когось покарати і вирішити свої проблеми за рахунок когось, а саме хоче допомогти і вирішити більш довгострокові проблеми.
Існує й інша точка зору – на думку народного депутата від фракції Компартії України, секретаря парламентського Комітету з питань бюджету Алли Александровської, рішення на кшталт запровадження пені за несплату за послуги ЖКГ чи підвищення пенсійного віку є не лише абсурдними, але й несправедливими. Народний депутат впевнена, що, наприклад, запроваджувати пеню за ЖКГ можна лише за умови, коли держава забезпечить гідні зарплати та пенсії, розрахується з боргами по заробітній платі, а також подолає 40%-ву тінізацію економіки, що дозволить громадянам вчасно розраховуватися за житло та отримувати житлові субсидії.
Алла Александровська також впевнена, що збільшення пенсійного віку для жінок лише відтягне крах діючою пенсійної системи у часі. Проте, на її думку, проблема значно глибша – МВФ свідомо «підсаджує» Україну на фінансову «голку». “Міжнародний валютний фонд є організацією, яа намагається надавати фінансові послуги, які їй дуже вигідні. Хоча всі і кажуть, що це дешеві гроші, якщо сотні мільярдів всім роздавати, то на ці “дешеві” відсотки можна дуже непогано жити. Є країни, які туди гроші вклаадають. А наша нещасна злиденна Україна, яка бере ці кредити і — так, з невеликим відсотком, але повертає дозволяє за рахунок цього відсотка тим країнам непогано жити. Їх зрозуміти можна – їм хочеться заробити. Але, я в цьому переконана, МВФ і країни, які за ним стоять, зацікавлені в тому, щоб такі країни, як Україна, були бідними і потребували цих кредитів. Тому що ми даємо їм можливість заробити, — наголосила Алла Александровська. На її думку, врятувати українську економіку можуть не кредити, а лише відродження промисловості, створення нових робочих місць та забезпечення гідних зарплат і пенсій людям.