У третій четвер листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день відмови від куріння. Останнім часом цій проблемі приділяється чимало уваги, адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, хвороби, пов'язані з курінням, забирають життя однієї людини кожні 6 секунд, убиваючи щорічно 5,4 мільйона людей. Якщо не вдаватися до заходів антикуріння, то до 2030 року ця цифра виросте до 8 мільйонів смертей, — переконані медики. Усього ж, у ХХІ столітті від тютюну може померти майже мільярд людей. Такі дані було наведено в останній доповіді ВООЗ, автори якої відзначають, що кількість жертв тютюнової епідемії перевищує число загиблих від будь-якого інфекційного захворювання. Парадоксально, але не дивлячись на усі застереження, на нашій планетікурять приблизно півтора мільярди людей, викурюючи за 1 секунду 300 000 цигарок. І Україна тут аж ніяк не „пасе задніх” – у світовому тютюновому рейтингу країн-лідерів за числом курців Україна посідає 17 місце, а за рівнем поширення куріння — сьоме місце у світі і друге в Європі (після Греції).
За даними ВООЗ, щорічно у світі виробляється 5,5 трлн. різних тютюнових виробів і щоденно продається 15 млрд. сигарет. Найбільшим виробником тютюнової продукції у світі є Китай, а також США, Росія, Японія та Індія. Україною споживається 1,5% всіх сигарет у світі, в той час як населення країни складає не більше 0,85% населення 3емлі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурюваних за рік сигарет, то в Україні — 1500-1800 (4,5 сигарети в день). Тобто, українці викурюють сигарет приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.
Щорічно від хвороб, викликаних курінням, в Україні помирає близько 110 тисяч осіб, у Києві — 5000 тисяч. В нашій країні всього 40 % громадян, які ніколи курили, 34 % — курять щоденно, 6 % — нерегулярно, 10 % — кинули курити, і ще 10 % — експериментували з цигарками (викурили менше ста штук за життя.) Такі дані наводить головний лікар Київського міського центру здоров’я, кандидат медичних наук Отто Стойка, який багато років займається пропагандою здорового способу життя і допомагає курцям позбутися шкідливої звички.
Про шкідливість куріння людство знає давно, але науково негативні наслідки вживання тютюну були доведені лише у ХХ столітті, після чого й почався всесвітній рух протистояння поширенню цій шкдливій звичці. „Насправді, на сьогоднішній день багато хто або не знає про ці наслідки, або не хоче кинути курити, або вже не може, — говорить О. Стойка, — Якщо загроза наркоманії сьогодні усвідомлена багатьма країнами світу, то згубні наслідки епідемії куріння ще не оцінені „по достоїнству”. Те ж саме стосується й України: у нас й дотепер поширене уявлення про цю шкідливу звичку, як про порівняно легковажн витівку й особисту справу кожного курця”. Проте, медики наголошують, що у курців з великим стажем у середньому на 22 роки менша середня тривалість життя, а рівень смертності серед утричі вищий, ніж серед тих, хто не курить. Так само є статистика, що 25% хвороб, які призводять до передчасної смерті, прямо або побічно пов’язані з курінням. />
„І все ж таки, — говорить представник Київського міського центру здоров’я, — за останні два роки Україні вдалося зробити певні кроки в напрямку подолання тютюнокуріння”. Велику роль у цьому відіграла ратифікація Україною Міжнародної угоди по боротьбі з тютюном, яка була розроблена у відповідь на глобалізацію тютюнової епідемії. Це перша глобальна домовленість в галузі охорони здоров’я, яку підписали більше, ніж 140 країн під егідою ВООЗ, — наголошує О. Стойка, — Це вже знайшло відображення і в цифрах поширення куріння серед населення, які дають надію на позитивну тенденцію до зменшення показників цього явища.”
За даними Київського міського центру здоров’я, на основі вибіркових опитувань за останні два роки, виконаних Держкомстатом, виявилось, що у 2009 році, порівняно з 2008 роком, частка осіб у віці старше 12 років, які курять, зменшилась з 25,6% до 23,5%. Серед міських жителів зниження відбулось на 1,9%, серед сільських – на 2,8%. Показники поширення куріння зменшились в усіх регіонах України, найбільшими були темпи скорочення в Придніпровському регіоні – з 30,6% до 26,1%.
Водночас, тут зазначають, що українські курці значно „помолодшали”. Вперше за 10 останніх років серед чоловіків старше 18 років частина курців стала складати меншість – 49%, в попередні ж роки цифри коливались від 52 до 54,5%. Серед жінок старше 18 років вживання тютюну постійно зростало і в 2008 році досягло 7%, але в 2009 році незначно скоротилось – до 6,2%. Держкомстат України констатує постійно зростаючу кількість тих, хто курить, серед дітей від 12 років. Серед регіонів лідером у цьому відношенні є Донеччина, де курить 27,5% населення від 12 до 18 років. Половина молодих курців в країні викурює за добу від 16 до 20 сигарет.
Такі вражаючі цифри не можуть не викликати занепокоєння. „День без сигарети” було вперше публічно проголошено на сторінках американської газети “MonticelloTimes” у 1974 році, а у 1976 році каліфорнійське відділення Американського товариства раку вперше надало фінансування на рекламу цього дня. Відтоді він отримав назву Дня відмови від куріння і з часом став міжнародним. Сьогодні з цією шкідливою звичкою „воюють” у всьому світі, головним чином забороною куріння і штрафами за появу з сигаретою у громадських місцях. За кордоном — це дуже дійовий спосіб, адже штрафи з курців, яких „застукають” з цигаркою у громадському місці, є вельми суттєвими. Першою у 2004 році заборонила куріння в громадських місцях Ірландія. Згодом до неї приєдналися Бельгія, Данія, Швеція, Італія, Іспанія та інші країни Європи. Дослідження показали, що відмова від куріння в громадських місцях призвела до зниження рівня канцерогенів у повітрі майже на 80% — таким чином зменшилася й кількість пасивних курців.
Ще одним дійовим заходом є поступове підвищення податків на тютюнові вироби, що зумовлює реальне підвищення ціни на них. Стратегія поступового підвищення податків на тютюнові вироби, водночас дає додаткові надходження до бюджету й спонукає зменшувати споживання тютюнових виробів. Неабияку роль у пропаганді відмови від цієї шкідливої звички відіграє й соціопсихологічний фактор — в багатьох країнах світу давно вже відмовилися від реклами тютюнових виробів, демонстрації у кіно, масмедійних засобах, тощо.
Незважаючи на певні кроки, що їх Україна намагається зробити у напрямку зменшення шкоди від тютюну, всі вищеназвані заходи поки що залишаються не надто ефективними. А Закон „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, прийнятий ще у 2005 році, фахівці називають декларативним. Відповідно до положень цього Закону, порушення заборони курити у публічних місцях: на дитячих майданчиках, зупинках громадського транспорту, у під’їздах, таксі, потягах і громадських закладах передбачає штраф (від 51 — 170 гривень і 170 – 340 гривень за повторне порушення ).
Але насправді він мало кого спонукає відмовитися від куріння в публічних місцях ще й тому, що його ніхто не стягує. На противагу розвиненим країнам, де рівень соціальної свідомості громадян є значно вищим, ніж у наших співвітчизників, в Україні у зменшенні кількості курців головним чином відіграла роль економічна криза, яка змусила українців більш помірковано вживати алкоголь і утриматися від куріння — таку думку мають фахівці Держкомстату. Зокрема, вони наголошують, що до відчутного зростання ціни сигарет в роздробі і зниження їх доступності для населення, в першу чергу, призвело кількаразове підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби. Проте, ціни на сигарети в Україні все одно залишаються найнижчими в Європі, що робить їх особливо доступними для молоді.
„Все це результат низького рівня відповідальності держави і повної відсутності допомоги тим людям, які хочуть кинути курити, — переконаний керівник Міського центру здоров’я, — бо іще однією проблемою є відсутність в Україні спеціалізованих центрів (за винятком нечисленних приватних клінік), які повинні надавати такі послуги”, — наголошує Отто Стойка. І якщо ситуацію не виправити найближчим часом – українська нація ризикує знову стати залежною, цього разу від смертельно небезпечної звички.