Близько 27 мільйонів гектарів у світі засіяно генетично модифікованими рослинами, яких нараховується вже 140 видів. Ми вживаємо картоплю, кукурудзу, продукти, які містять сою, не замислюючись, що завдаємо тим самим непоправної шкоди своєму здоров’ю. Ще страшніше, що за нашу легковажність можуть розраховуватися навіть наступні покоління.
Модифіканти наступають, або ворога треба знати в обличчя
Гадаю, майже кожен житель міста хоч раз “встрявав у халепу”, купуючи в супермаркеті полуницю з присмаком пластмаси, яка зате не псувалася тижнями. Або морозиво, скуштувавши котре, починаєш здогадуватися, що воно зроблене точно не з молока. А скільки ще продуктів потрапили до нашого організму, не викликавши жодного сумніву! Однак всі вони несли якщо і не небезпеку, то невідомість — точно, ім’я якій — трансгени.
Фахівці стверджують, що найбільше поширення мають ГМ-соя, ГМ-картопля, ГМ-кукурудза і ГМ-бавовна, хоч зустрічаються й інші культури. Особливо небезпечною для України є саме соя, адже в останні роки наша Батьківщина у вирощуванні сої посіла перше місце у Європі. Та що там казати, ми виробляємо її нині більше, ніж всі європейські країни, разом узяті. Звісно, якась її кількість йде на експорт, але вдома залишається доволі, щоб “розбавити” цукерки, тістечка, шоколадки, м’ясні й молочні вироби. Все б нічого, якби не той факт, що 94% всієї вирощуваної сої є генетично модифікованою.
Більше того, виробники продуктів у гонитві за наживою не тільки порушують законодавство, додаючи до продуктів генетично модифіковані складові, а ще й вдаються до вчинків, котрі взагалі не можна вважати етичними. Наприклад, відомий факт, коли виробники так званого “золотого рису” із підвищеним вмістом вітаміну А проігнорували випробовування нового продукту на тваринах, одразу запропонувавши його до вживання дітям 6-10 років.
У чому ж небезпека генетичних модифікантів? “Ми вважаємо, що шкідливість ГМО пов’язана з так званим плазмидним ефектом”, — заявила доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології Російської академії наук, член Екологічної жіночої Асамблеї при ООН, експерт з продовольчої та екологічної безпеки у раді “НАТО-Росія” Ірина Єрмакова. За словами дослідника, він полягає у тому, що плазмидні ДНК, за допомогою яких вбудовуються у ДНК рослини потрібні гени, самі здатні переміщатися, вбудовуватися, давати чисельні копії, фактично, як жива істота. Наслідком цього є небезпечний вплив генетично модифікованих організмів на ДНК клітин людини, яка їх вживає.
Науковець змогла довести свою теорію в експерименті, під час якого лабораторних щурів годували генетично модифікованою соєю. В результаті отримані шокуючі факти: шкідливий вплив спостерігався навіть не у дорослих тварин, а в їхнього потомства. “Понад 50% щуренят вмирали, біля 40% тварин були недорозвинені, і усі вони, у свою чергу, не дали потомства”, — повідомила Ірина Єрмакова. За її словами, наразі декілька російських науково-дослідних інститутів продовжують досліди. “Коли нам вдалося отримати потомство лабораторних тварин, яких годували ГМ-соєю, ГМ-картоплею та ГМ-кукурудзою, то побачили, що вони викликають серйозні патології внутрішніх органів, насамперед крові, печінки, ураження статевих органів”, — підкреслила експерт.
Найбільшими виробниками продукції із вмістом ГМО у світі є Китай, США, Канада та Індія. При чому хитромудрі китайці намагаються “сплавити” більшу частку таких продуктів на експорт. Бізнес побудований за принципом “є прибуток — немає прибутку”, тому компанії йдуть на порушення багатьох правил. “Це умови бізнесу, тут нічого не поробиш, тому повинен бути присутній дуже жорсткий контроль”, — вважає російський біолог.
Органічна альтернатива
Альтернативою генетичним технологіям може стати органічне землеробство. Практично, воно є поверненням до способу обробітку землі, який застосовували ще наші пращури — без використання пестицидів та, звичайно, ГМ-організмів.
Органічна продукція вже десятки років користується неабияким попитом у тих же Сполучених Штатах Америки, у Євросоюзі, 32 країни якого вже проголосили себе зонами, вільними від ГМО. В останні 4-5 років цей процес, за словами експертів, набуває обертів і в Україні.
За розвитком органічного землеробства Україна посідає почесне двадцяте місце у світі, а за площею ріллі, найпродуктивнішою частини сільськогосподарських угідь, наша держава входить навіть у десятку світових лідерів, повідомив голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов. “Це переважно зернові і бобові культури. Органічне землеробство в Україні добре розвивається, станом на кінець минулого року майже 270 тисяч гектарів земель в Україні перебувають під органічною сертифікацією”, — розповів Є. Милованов.
Не менш важливим є й те, що вже понад рік у нас запроваджено виробництво органічної продукції кінцевого споживання, а саме круп, борошна, повидла, меду, сухофруктів, та інших продуктів. У Києві працює декілька невеликих магазинів подібної спеціалізації, існують також відділи і в мережах супермаркетів. У жовтні планується проведення першого Всеукраїнського ярмарку органічних продуктів. “Ми також створюємо органічне меню для українських ресторанів із стовідсотковим наповненням органічними продуктами”, — сказав Є. Милованов. Загалом, органічні продукти в Україні у 2-4 рази дорожчі, тоді як у Європі різниця становить 10-15%. Це пов’язане з більшими витратами на логістику. Фахівці обіцяють, що при нарощуванні обсягів поставок ціни знижуватимуться.
Як вберегтися?
Японці, кмітливі, як і всі народи Сходу, намагаються переробити ГМ-продукцію так, щоб порушити ДНК, сподіваючись, що це зробить її нешкідливою. Дехто переходить на натуральне виробництво, тобто намагається повністю забезпечувати себе з власного города, однак, працюючі жителі міста мене зрозуміють — це практично неможливо втілити. Заможні українці намагаються вирощувати для своїх сімей “чисту” продукцію невеликими партіями. У Росії, натомість, серед багатих існує “мода” мати власну лабораторію вартістю так у тисяч 50 доларів для перевірки буквально всього, що потрапляє на стіл.
Експерти ж радять користуватися найпростішими правилами. “Треба їсти або суворо по годинах, або лише тоді, коли ви вже дуже голодні. Тоді продукти, що потрапляють до вашого організму, найбільше переробляються. Прислухайтеся до свого організму, він підкаже, якщо чогось не хочеться їсти — не їжте. Не примушуйте дітей вживати те, від чого вони відмовляються, бо в них ці механізми працюють краще. Перед тим, як запропонувати продукт дитині, перевірте його на собі”, — на думку біолога Ірини Єрмакової, саме це може хоч трохи захистити пересічну людину від небезпек у світі високих технологій.