11 червня 2009 року сміливо можна назвати ключовим моментом у російсько-українських відносинах, адже саме цього дня на урочистому прийомі з нагоди державного свята Російської Федерації – Дня Росії Віктор Черномирдін останній раз з’явився на публіці у статусі Надзвичайного і Повноважного посла РФ в Україні… «Моє перебування тут закінчується, але я не жалкую за проведеними в Україні роками … Спасибі вам за все!», — дякував він під час своєї останньої промови на посаді посла.
Нагадаємо, що президент Росії Дмитро Медведєв своїм указом звільнив Віктора Черномирдіна з цієї посади і призначив його своїм радником, спеціальним представником президента з питань економічного співробітництва з державами-учасницями СНД. Втім цю подію варто розглядати не просто як чергову кадрову заміну, а закінчення цілої епохи у відносинах двох держав, епохи «Надзвичайного Черномирдіна»…
Непрості завдання для нового посла
«Черномирдін – це більше, ніж посол, це велике політекономічне і навіть лінгвістичне явище, яке варте того, щоб його вивчати і далі. Це дуже неординарна людина, яка була знаковою і для своєї політичної епохи в Росії, і для українсько-російських відносин». Таку думку висловив директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, і з ним важко не погодитися.
Політолог також зазначив, що «ера Черномирдіна» припала на зміну політичних епох і в Україні, і в Росії. «Черномирдін – це місток між політикою 90-х, яка здається такою давньою, такою архаїчною, несхожою на нинішню політику як у нас в Україні, так і в Росії, та йому вдавалося поєднувати ту політику з нинішньою», — додав В.Фесенко.
Основною версією причини відставки Віктора Черномирдіна у засобах масової інформації називають стан здоров’я посла. Кажуть, що ще взимку сам Віктор Степанович подав відповідну заяву, але Дмитро Медведєв зволікав з указом через ноту МЗС України, яку в лютому 2009 року російському послу вручив міністр Володимир Огризко. Швидше за все, у Москві просто побоювалися, що «несвоєчасна» відставка Черномирдіна може бути розцінена як поступка українській стороні…
Новому ж послу Росії в Україні необхідно буде наповнити російські відносини прагматизмом і актуальним змістом, — заявив в інтерв’ю Укрінформу віце-спікер Держдуми Олександр Бабаков. За його словами, восьмирічне перебування Віктора Черномирдіна на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації в Україні – найяскравіше підтвердження його високої політичної кваліфікації. «Людський фактор, інколи жорсткий, інколи комусь незручний, але завжди щирий, який вніс до російсько-української дипломатії Черномирдін, якнайкраще відображає як загальний дух російського і українського народів, так і непросту новітню історію наших взаємовідносин», – сказав він. За словами віце-спікера Держдуми на нового посла чекає непросте, але обов’язкове завдання: зберегти дух братерства двох народів, успішно протидіючи можливим негативним тенденціям.
Наразі ж здається, що Кремль зацікавлений у «твердій руці», яка б реалізовувала досить жорстку політику Москви по відношенню до Україні, особливо напередодні старту президентської кампанії. Можливо, цим також частково обумовлена відставка посла… Так чи інакше, але очевидним є те, що знайти рівнозначну заміну Віктору Черномирдіну буде дуже важко. Його називають людиною Бориса Єльцина і незважаючи на інколи складні моменти у відносинах України й Росії, Віктор Степанович був і залишається другом нашої держави. А от чи стане його наступник «своєю людиною» в Україні – покаже час…
Наступника Черномирдіна чекати восени?
Тим часом у пресі вже обговорюються можливі кандидати в наступники Віктора Черномирдіна. Серед них прізвища губернатора Московської області Бориса Громова, представника Росії при НАТО в Брюсселі Дмитра Рогозіна, російського бізнесмена Олександра Лебедєва, який намагався стати мером міста Сочі на виборах 26 квітня цього року. Та все ж найбільш вірогідним наступником Віктора Степановича і політики, і політологи схильні вважати 59-річного заступника міністра закордонних справ РФ Григорія Карасіна, який у відомстві є куратором відносин з Україною.
Не виключає такого кадрового призначення і голова Комітету Верховної Ради з міжнародних питань Олег Білорус. Він зауважив, що новий посол має буде людиною професійною, яка добре знає Україну, і висловив сподівання, що ця людина реалізовуватиме нейтрально-доброзичливу політику своєї держави щодо всіх українських політичних сил. «У всякому разі, це буде фігура з великим статусом і мандатом. Програма його діяльності буде дуже великою, а проблематика — складною. Вчитися тут немає коли. Він повинен бути підготовлений і життям, і досвідом роботи в урядових структурах, зокрема, щодо розробки російської політики відносно України», — сказав депутат.
В той же час Олег Білорус відзначив, що, можливо, новий посол Росії привезе із собою рекомендації з приводу кандидатур українського Президента, Прем’єр-міністра та голови Верховної Ради. «Приїхавши до нас, новий посол привезе нові завдання щодо російських відносин та рекомендації щодо посад Президента, прем’єра і спікера, при цьому ці рекомендації будуть не зовсім відкриті, а завуальовані за процедурами, механізмами дипломатичної служби та протоколом», — зазначив він. Український дипломат також спрогнозував, що, швидше за все, новий посол буде призначений не раніше осені. «Тому що дипломатів рахують восени, а не посеред відпускного періоду. Така традиція», – пояснив особливості дипломатичної практики Олег Білорус.
Цікаво, що за збігом обставин, не лише російське представництво в Києві залишилось без голови – у США також шукають нову кандидатуру на посаду голови дипмісії в Україні. Безперечно, обидві держави є вкрай важливими стратегічними партнерами для України, і від того, хто приїде в Україну в період президентської кампанії, багато що буде залежати.