Уже понад півтора місяці Київ живе без бюджету на 2009 рік. І судячи з фракційних настроїв у Київраді, не факт, що він з’явиться найближчим часом.
19 лютого керівник Головного фінансового управління Київміськдержадміністрації Віктор Падалка презентував депутатам Київради проект бездефіцитного бюджету міста, з прогнозованим рівнем доходів 18,616 мілд.грн. Податок з доходів фізичних осіб має принести бюджету Києва 10,979 млрд. грн., від продажу землі — 2, 059 млрд. До держбюджету столиця має переказати 7,4 млрд. грн. Ще за курсу долара у 7 гривень мер Києва планував залучити до міського бюджету 70 млрд. грн., але не судилося. На думку більшості депутатських фракцій, проблематично буде отримати і 18 млрд. грн.
Лідер столичної фракції Блоку Литвина Віктор Пилипишин чи не першим встиг розкритикувати проект бюджету 2009 року. Щоправда, критикувати його він почав ще на початку осені, коли жодних цифр відомо ще не було, але вже тоді Пилипишин знайшов як аргументувати свою позицію. За його словами, до видатків не включені борги за 2008 рік, які становлять близько 2,5 млрд. грн., а їх, мовляв, кредитори будуть обов’язково «вибивати» через суди. Також він послався на дані аналізу податкової адміністрації, які нібито свідчать про те, що заплановані надходження від податків не відповідають очікуваним на кілька мільярдів. За підрахунками керівника фракції Блоку Литвина в Києві, “дірка” в проекті бюджету на 2009 рік може сягнути у 5,5 млрд гривень. Крім того Пилипишин вважає цей бюджет ще й аморальним, оскільки, за його словами, замість фінансування соціальної сфери КМДА планує спрямувати понад 40 млн. грн. на утримання комунальних засобів масової інформації і 15 млн. на ремонт приміщень адміністрацій Києва, інше. Втім, зважаючи на те, що литвинівці в Київраді перебувають в опозиції до Черновецького, позитивної оцінки бюджетних планів міськдержадміністрації від них годі було й чекати.
Тим часом, на думку лідера фракції “Громадського активу Києва” у Київраді Олександра Пабата, рівень запланованих надходжень, навіть в умовах кризи — доволі реалістичний і якби не було вилучень до держбюджету, то можна було б профінансувати ще й додаткові соціальні програми. «Якби ми були безвідповідальні, то просто б дописали ту суму, яку вилучає держбюджет. Скільки вилучили стільки й допишем, а потім розпишемо по галузях і будемо скаржитись усім. І усі б були щасливі. Та це вилучення було враховане — тому і така реакція опозиції» — переконаний Пабат. Якнайкраще, на думку лідера Громадського активу, було б профінансувати головні галузі, а те що залишиться, поділити на решту.
Представник опозиційного Блоку Кличка, народний депутат Дмитро Андрієвський вважає, що недовиконання бюджету за надходженнями сягне мінімум 1 млрд. грн. За його словами, торік, у більш сприятливих економічних умовах за рахунок податку на доходи громадян залучили трохи більше 9 млрд. грн., у цьому ж році планується 10 млрд., незважаючи на загальне погіршення економічної ситуації. На його думку, за три роки фактичного зростання економіки Києва потрібно було формувати резервний фонд, щоб в період кризи можна було перерозподіляти його кошти. А під час кризи, вважає він, бюджет має бути соціально адаптований. Міська влада, на думку Андрієвського, все переплутала: коли було зростання економіки, займалася соціальним популізмом, роздавала дотації, надбавки, а бюджет формувала як соціальний. А зараз вона намагається відпрацювати розвиток, знайти нові джерела надходження до бюджету, але це в жодній економіці не буде працювати, — переконаний опозиціонер. Дмитро Андрієвський погоджується зі колегою Олександром Пабатом: щоб вийти із цієї ситуації, потрібно фінансувати лише пріоритетні напрямки. «Нам не треба зараз зосереджуватись на питаннях, які не мають першочергового значення для Києва. Наприклад, на виконання державних функцій “Київводоканалом” із бюджету виділено 190 млн. грн. субвенцій. В мене запитання — чому за рахунок цих грошей не можна профінансувати капітальне будівництво в медицині, освіті, які жодної копійки на це не отримують», — говорить він.
Член бюджетної комісії Київради, бютівець Сергій Мельник прогнозує: якщо бюджет буде схвалений у тому вигляді, в якому його репрезентувала держміськадміністрація, недовиконання сягне 3 млрд. грн. На його думку, це пов’язано із кризовою ситуацією на ринку праці, яка зумовить зменшення надходжень, а також іншими проблемними питаннями.
Тим часом проект київського бюджету після презентації переданий на доопрацювання і всі зауваження в ньому ще можуть бути враховані. Його ухвалення заплановане на 26 лютого. Нагадаємо, торік надходження до бюджету столиці очікувалися на рівні 11,317 млрд. грн. від податків і 1,215 млрд. грн. — від продажу землі. І хоча переважну частину року економіка міста була на підйомі, план з надходжень недовиконано на 12,7%.