Найстаріший кінотеатр Києва „Жовтень” на Подолі, з яким пов’язана ціла епоха вітчизняного кіно, відзначив своє 80-річчя. На честь цієї події тут влаштували урочистий вечір з усіма святковими атрибутами: квітами і почесними дипломами від офіційних інстанцій, традиційним короваєм з вісімдесятьма свічками від палких прихильників кінотеатру, хвалебним „Многая літа” і скандуванням „Жовтню – бути!”
Історія цього кінозакладу тісно пов’язана з подіями історії нашої країни, а також вітчизняного і світового кіномистецтва, адже на його екранах демонструвалися майже всі кращі фільми радянського кіно, а також видатні картини зарубіжного. В стінах цього закладу виступали провідні діячі українського кіно, представляючи свої твори небайдужим кіноглядачам. Це був перший надсучасний спеціалізований заклад соціалістичної України, побудований за останнім словом техніки і розрахований на 680 місць (до цього кіно показували в пристосованих приміщеннях, де не було обладнаного приміщення для кіномеханіка).
Урочисте відкриття кінотеатру відбулося 29 січня 1931 року прем’єрою німої кінострічки «Гегемон» виробництва Київської кіностудії — нині – імені О.П.Довженка. Цей день став справжньою подією в житті тогочасного Києва. А старожили київського Подолу й досі згадують, як перед кіносеансами до кас вишикувалися довжелезні черги… І не дивно, адже це був справжній осередок культури у місті: до послуг читачів тут були бібліотека – читальня і зала, де грали в шашки, шахи і доміно, а в стрілецькому тирі можна було удосконалити своє вміння у стрільбі по мішенях і детально вивчити гвинтівку. Зараз велика зала кінотеатру носить історичну назву «Гегемон» і є меморіальною.
За свою 80- літню історію кінотеатр тричі змінював назву: спочатку він називався «Дев’яте Госкіно», під час німецької окупації був перейменований у кінотеатр «Глорія», а вже після війни дістав назву «Жовтень». Втім, старші покоління подолян іменують його не інакше, як „наш кінотеатр” — без перебільшення для кожного з них він є частиною їхнього життя. Глядачі зі стажем згадують, що найважчим і найтрагічнішим періодом в історії кінотеатру були воєнні роки, коли окупанти завели в місті свої порядки і демонстрували в кінотеатрі фільми німецькою мовою. На щастя, під час війни і бомбардувань сама споруда не зазнала значних руйнувань, отже відразу після визволення Києва у кінотеатрі знову почали демонструвати радянське кіно.
Не кращими роками в його історії стали й 90-ті, коли кіномистецтво опинилося у повному занепаді, а кінозали почали перетворюватися на нічні клуби або відеосалони. У «Жовтні» також було відкрито нічний клуб під назвою «Аль Капоне». Але по-справжньому накинули оком на приміщення вже у наш час, коли оцінили усі вигоди привабливої будівлі у центрі Подолу.
Починаючи з 2000-го року з появою нової дирекції «Жовтень» розпочав відлік своєї нової історії. Будівлю було відремонтовано, головна кінозала збільшилася до 800 місць, тут було встановлено сучасну апаратуру, в тому числі з’явилася звукова система «DOLBY», нові зручні крісла, відкрито кафе, буфет, магазин відеодисків, арт-галерею, конференц-комплекс тощо. Пізніше з’явилося ще три додаткові невеликі комфортні відеозали для перегляду артхаузного й авторського кіно.
На сьогоднішній день кінотеатр «Жовтень» є одним із популярних муніципальних кінотеатрів столиці, який відповідає усім вимогам сучасного кінокомплексу, включаючи відповідну інфраструктуру і професійно спланований репертуар. Крім того, він є відомим фестивальним майданчиком, який бере активну участь в усіх фестивальних кіноподіях, які відбуваються в Києві. До речі, уже четвертий сезон кінотеатр «Жовтень» (один із двох від України) є членом міжнародної асоціації кінотеатрів «Європа-Сінема», що підтверджує відповідність його роботи європейським стандартам якості. За даними дирекції кінокомплексу, його аудиторія складає 150 тис. глядачів на рік при соціально доступній середній вартості квитка на сеанси — 29 грн. Директор кінотеатру Людмила Горделадзе наголошує, що кінотеатр працює за повної відсутності бюджетної підтримки і податкових пільг, при цьому регулярно сплачуючи усі податки. Так, лише за 2010 році «Жовтень» сплатив понад 1,5 млн.грн. до міського бюджету.
Щоправда, для декого такі цифри не є аргументом для подальшої діяльності кінотеатру, тому в новітній історії «Жовтня» вистачає й драматичних сторінок. Згадаймо хоча б повідомлення столичних ЗМІ у жовтні минулого року з приводу звернення колишнього Міністерства сім’ї, молоді та спорту до київської міської влади з проханням віддати будівлю кінотеатру «Жовтень» для облаштування в ній Палацу молоді. Іншими словами, про передачу кінотеатра на баланс міністерства (тобто у державну власність), виключивши його з комунальної власності міста. За словами Л. Горделадзе, остання атака на кінокомплекс була шостою спробою виселити з його приміщення колектив кінотеатру — ТОВ «Кіноман», яке є орендарем цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень».
Вперше Київрада вирішила перепрофілювати кінотеатр під Палац ветеранів у 2003 році, але тоді «Жовтень» врятувався, а ветеранам віддали інший муніципальний кінотеатр «Славу». Наступна атака була у 2004, коли у Київміськдержадміністрації вирішили передати муніципальні кінотеатри, і в т.ч. «Жовтень» у концесію. Але згодом у мерії від цієї ідеї чомусь відмовилися. У 2007 році Київрадою було створено комунальне об’єднання «Київкінофільм» із статутним фондом 5 тис. грн. , у власність якого намагалися включити цілісний майновий комплекс кінотеатру «Жовтень». «Кіноману» допоміг урятуватися вже чинний на той момент договір оренди,” – говорить пані Горделадзе, — але нам довелося відстоювати свої права у суді за позовом КМДА, в якому вимагалося розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу і виселити орендаря.” У 2008 році за особистою ініціативою мера Л. Черновецького у зв’язку зі світовою фінансовою кризою в столиці готувався продаж на аукціоні цілісних майнових комплексів кінотеатрів, в тому числі й «Жовтня», як нерентабельних, із перепрофілюванням. І знову кінотеатр вдалося відстояти — цього разу завдяки акціям протесту громадськості. />
Зараз колектив кінокомплексу намагається отримати згоду на модернізацію звукового обладнання кінотеатру, яке планувалося здійснити до його 80-річчя. Як зазначила Людмила Горделадзе, Головне управління комунальної власності м. Києва, що є орендодавцем цілісного майнового комплексу «Жовтня» за договором оренди, не надає згоди на звернення ТОВ «Кіноман» на проведення невід’ємних поліпшень за рахунок орендаря, що передбачено договором оренди. По суті, без пояснення причин орендарю відмовлено у можливості обладнання залу технологією кінопоказу в 3D-форматі, придбаної у лізинг. У такий спосіб кінотеатр «Жовтень» позбавляється конкурентних переваг — наголошують в дирекції кінокомплексу. „У наш час цифровий кінопоказ у 3D-форматі став головним вектором розвитку кіноіндустрії і якщо «Жовтень» найближчим часом не забезпечить кінопоказ у 3D, то втратить глядача і скотиться на узбіччя кінопроцесу”, — вважає пані Горделадзе.
За її словами, ситуація що зараз має місце, є абсурдною з точки зору здорового глузду і, водночас, трагічною з точки зору збереження і розвитку міського культурного раритету — найстарішого в місті кінотеатру. Її думку поділяють і численні прихильники кінотеатру, які не уявляють місто без свого улюбленого і знакового для його історії культурного осередку. Тож, готові разом із колективом кінотеатру відстоювати свої глядацькі права і доводити столичним чиновникам, що найстарішому кінотеатру Києва бути!