Об`єднання українського православ`я — тема давня і болюча. І відносини між православними церквами в Україні нерідко позначаються конфронтацією. З одного боку, ієрархи і УПЦ (МП) і УПЦ (КП) заявляють про необхідність зближення, а з іншого, коли мова заходить про поступки — примирливі заяви швидко забувають.
"Ті думки, ті позиції, що нас розділяють, в яких ми не маємо зараз згоди, ми всі добре знаємо. Нам зараз, мені здається, найважливіше, це побачити те, що у нас є спільного. Я думаю, що придивившись, ми зможемо побачити, що у нас є спільного більше, ніж може здаватися на перший погляд." — заявляв торік голова Інформаційно-видавничого управління Київської патріархії єпископ Євстратій (Зоря). Але сьогодні, коли виникла тема спільного богослужіння в Софіївському соборі та спільного святкування Хрещення Русі, погляди вкотре розходяться. "Українська православна церква Московського патріархату не має наміру проводити спільні заходи з УПЦ Київського патріархату з нагоди Дня хрещення Русі.Такі спільні заходи з неканонічними утвореннями в Україні неможливі" — зазначив голова Синодального інформаційно-просвітительського відділу УПЦ (МП) протоієрей Георгій Коваленко.
Релігійна тема знову загострилась у зв`зку з візитом в Україну 20 липня Патріарха Московського Кирила. Минулого року, попри те, що його візит офіційно пропагувався як "зустріч з віруючими" — він здійняв хвилю протестів і "політичних" заяв. Тоді, багато хто назвав такий приїзд "благословенням Віктора Януковича перед виборами". Правда, представники Московсьокого патріархату і цього раазу заявляють, що у візиті немає жодного політичного підтексту. “Фактично, мета візиту патріарха Кирила — поклоніння святиням Київської Русі. Те, що Кирило відвідає державний Південний машинобудівний заводу ім. Макарова (Дніпропетровськ), не означає політичної цілі. Кирило їде туди не для ознайомлення з виробництвом, а для будівництва храму, який закладається на “Южмаші”.”, — запевнив протоієрей Георгій . У зв`язку з цим він не бачить нічого дивного в проведенні Кирилом зустрічей із громадськістю. “Є теми, які віруючі не можуть обговорити із церковними ієрархами в храмах. Але в цілому 90% програми візиту буде присвячено духовним заходам.” — сказав він.
Попри офіційну неполітичність черговий візит уже викликав ряд політичних заяв. Як кажуть опоненти Віктора Януковича, “минулого разу Патріарх благословляв Януковича на посаду Президента, а цього разу відбудеться його коронація". Окрім тього виникли кофліктні ситуації навколо інших питань. Так, Українська православна церква Московського патріархату не підтримує ідею Української православної церкви Київського патріархату по черзі проводити богослужіння в Софійському соборі, якщо він буде переданий релігійним організаціям. В УПЦ МП вважають, що собор повинен належати тільки їм. Крім того, як зазначив протоієрей, в УПЦ МП негативно ставляться до того, що в Софії Київській зараз не проводяться богослужіння. "Будь-який храм будувався нашими предками як храм, а не як музей", — сказав він, підкресливши, що Московський патріархат продовжує вважати Софію Київську резиденцією голови УПЦ МП і сподівається на передачу комплексу заповідника в розпорядження церкви.
Заява Георгія Коваленка стала відповіддю на звернення, надіслане на початку липня представниками УПЦ КП Президенту Віктору Януковичу з проханням передати Софію Київську у користування УПЦ КП. У документі стверджується, що з 1920 до 1934 року собор Святої Софії був кафедральним храмом Української автокефальної православної церкви, у ньому відбувалися перший (у 1921 році) і другий (в 1927 році) Всеукраїнські православні церковні собори. Проте в УПЦ КП готові піти на компроміс. "З огляду на реальний стан міжконфесійних відносин, ми вважаємо, що передавати комплекс собору Святої Софії для богослужінь необхідно або після подолання церковного розділення, або на паритетних засадах у почергове користування УПЦ КП і УПЦ МП", — говориться в документі.
Слід зазначити, що представники УПЦ МП звернулися до Президента з проханням передати собор їм у користування ще в кінці зими. У Київському патріархаті заяву Георгія Коваленка сприйняли з подивом. "Ми вимагаємо передачі Софії з 1993 року, проте тоді нам відповіли, що її не можна віддати будь-якій з конфесій, оскільки це може викликати розкол у суспільстві. В УПЦ МП це чудово знають. Буде дуже дивно, якщо, відмовивши нам тоді, влада передасть храм у користування УПЦ МП зараз ", — заявив єпископ Євстратій (Зоря).
Втім, керівництво Національного заповідника "Софія Київська" виступає проти передачі храмового комплексу будь-якій з конфесій. "При передачі комплексу церкви пам’ятник архітектури, яким він є, буде знищений, оскільки ні одна конфесія не зможе зберегти його в належному стані. Кіптява від свічок, парафіяни, церковний хор — все це, безумовно, зруйнує Софію. Сподіваюся, держава на це ніколи не піде ", — сказав заступник директора заповідника Вадим Кириленко.
Порозуміння не вдалось досягти і у питанні спільних заходів з УПЦ Київського патріархату з нагоди Дня хрещення Русі. "Патріарх багато говорить про свою турботу за долю Українського Православ’я – але вперто відмовляється від продуктивного спілкування з Київським Патріархатом, до якого належить більшість православних в Україні. Московський Патріарх знаходить час і можливість для зустрічей та діалогу з католицькими кардиналами, протестантськими пасторами, ісламськими муфтіями та юдейськими рабинами – лише для діалогу з Київським Патріархатом у нього немає ні можливості, ні бажання. Хіба все це – не вияв лукавства, недостойного сану Предстоятеля Помісної Православної Церкви?" — скаржаться у Київському патріархаті.
"У Росії церква відокремлена від держави, так що тут теоретично не може бути ніяких політичних впливів. Але це теоретично, оскільки практично, ясна річ, що є. Кирило – не просто Патріарх, він ще і високоосвічена людина, яка має багатющий досвід спілкування з аудиторією, зокрема, телевізійною, і зрозуміло, що відносно України він має свою лінію." — вважає доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту історії України Національної академії наук Станіслав Кульчицький. Залишається лише сподіватись, що колись Віра таки об`єднає її найбільших послідовників і відкине всі політичні "підтексти".