Спірне питання про те, чи потрібна вакцинація, знову опинилося в центрі уваги… Більшість лікарів наполягає, що вакцинація — це запорука здорового майбутнього людини, а галас довкола щеплень — штучний і невиправданий. Проте, все більше батьків відмовляються від щеплень, зважаючи на летальні випадки в Україні та право обирати — шеплюватись чи ні.
Давно було помічено, що ті, хто перехворів на віспу, кір, краснуху чи інші інфекції, не хворіє на них удруге. Доярки, які працювали з худобою, хворою на коров’ячу віспу, дуже рідко хворіли на натуральну віспу, та й то в легкій формі. Також відомо, що ще з давніх-давен з метою попередження захворювання на віспу в королівських сім’ях Європи дітям втирали в передпліччя вміст віспяних міхурців, що дозволяло попередити захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, вакцини щорічно рятують 3 млн. дітей і в 750 тисяч — попереджають виникнення важких ускладнень від інфекцій — сліпоти, розумової відсталості, паралічів.
Незважаючи на це, дискусія навколо обов»язковості імунізації триває. Більше того, останнім часом ажіотаж довкола цієї тематики посилився у зв`язку із випадками смерті. Користь та необхідність вакцинації — це один з міфів, які навіяли суспільству, переконаний президент громадської організації “Ліга захисту громадянських прав” В`ячеслав Костильов. “Уся Європа давно перейшла на добровільну вакцинацію і нічого там не трапляється. Якщо брати до уваги кількість вакцинованих, то Україна мала б бути на першому місці, але від того ми не найздоровіша нація”, — сказав він. За його словами, вакцинацію у нинішньому вигляді необхідно призупинити. “Вакцини не перевіряються ні на канцерогенний (здатність викликати рак ), ні на мутагенний (здатність викликати генетичні мутації) ефекти. У вакцини додаються високотоксичні речовини (ртуть, формальдегід, фенол, алюміній), хоча ніхто й ніколи не довів нешкідливість їхнього застосування для дітей. Правильним буде зворотне — достатня кількість досліджень довела, що ці речовини отруйні, шкідливі для організму, можуть стати причиною важких хвороб”, — сказав він.
За словами В`ячеслава Костильова, після майже 70 років безконтрольного використання ртуті у вакцинах в 1999 р. в результаті скандалу Американською академією педіатрії було рекомендовано негайно позбутися ртуті в препаратах. “Через два роки таку саму рекомендацію було дано американським Інститутом здоров’я. Крім того, у процесі виробництва вакцини постійно заражаються мікробами, вірусами, грибками й найпростішими, — сказав він.
Натомість на думку правозахисника, голови Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, проблема не у препараті, а в умовах, у яких робляться щеплення. “Зараз ситуація у системі охорони здоров’я страшна, вона просто агонізує. Населенню ніхто нічого не пояснює, як це належить під час вакцинальної кампанії. Найгірший стан речей у малих містах і селах, там батьки, виходячи від лікаря, не можуть навіть сказати, що робили їхній дитині”, — сказав він. Правозахисник вважає, що проблема з медичної стала соціальною. “РНБО повинна була би відреагувати, але вона займається лише супроводом політиків. Повинна бути рішуча соціальна політика у цьому питанні, а її немає”, — заявив Глузман.
Директор Київського Центру клінічної імунології Олег Назар наголошує, що вакцинувати людей потрібно, тому що поки немає альтернативи. Водночас науковець вважає, що всім “огульно робити”. щеплення не потрібно. “А тільки тим, хто цього потребує. Я кажу про дітей, літніх людей і медпрацівників. Але й серед них потрібно вибрати тих, кого можна вакцинувати, оскільки людина на момент щеплення повинна бути здоровою. Це досить безкомпромісне питання”, — зазначив він.
Олег Назар також вважає — якщо не робити щеплення, то ми не впораємося з епідеміями. “Якщо говорити про “за” і “проти”, то я “за”, але я за розумну вакцинацію!”, — підсумував він. У цілому лікарі підкреслюють, що кілька десятків років тому ніхто навіть не сумнівався в необхідності дитячої імунізації, оскільки хвороби, від яких захищали вакцини, були дуже поширені, а ризик захворювання був цілком реальним. На щастя, сьогодні такі хвороби стали рідкістю завдяки успішній практиці вакцинації.
Дитячий педіатр та завідувач дитячої поліклініки Олена Агамова наголошує, що "вакцинація потрібна і потрібна без заперечень". "Я не спираюсь на фільми, дані МОЗ, на історію…… я керуюсь винятково своєю майже 30-річною практикою. Коли я тільки навчалась в університеті нам навіть не могли продемонструвати, що таке дифтерія, питання що таке смертність від цього вірусу не стояло взагалі….Тобто, була вакцинація — був результат. У 1994 році після критичної статті в "Комсомольській правді" про шкоду від вакцинації пройшла хвиля відмов батьків від щеплень, як результат у 1996-97 роках виникла епідемія дифтерії і різко зросла смертність. Правда, цей випадок змусив повернутися до щеплень і епідемія була подолана. Знову наголошую, що розповідаю це з власного досвіду, а не з газет чи загальних висловлювань. Для уточнення наведу ще один приклад, коли мати дитини відмовилась — чи не єдина у своїй місцевості — від щеплення проти кору. Під час спалаху епідемії цієї хвороби її дитина єдина з усього села захворіла на кір і тільки завдяки тому, що мала два попередніх щеплення ми врятували їй життя.", — розповідає лікар. При цьому Олена Агамова також не підтримує "огульну" вакцинацію. "Є календар щеплень, його і необхідно дотримуватися… Окрім того є проблема із зберіганням вакцини, адже не в кожному медичному пункті створені для цього умови і тут необхідно визнати, присутній і фактор недбалості моїх колег. Особисто я ніколи не скористаюсь неперевіреною вакциною або вакциною, яку принесли батьки", — наголосила фахівець.
За даними Міністерства охорони здоров`я, інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення у всьому світі. Щорічно на земній кулі народжуються 130 млн. дітей і біля 12 млн. дітей помирають у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 млн. помирає від інфекційних хвороб, з них 3 млн. від інфекцій, проти яких існують ефективні імунобіологічні препарати, якими не були щеплені захворілі. На сьогоднішній день вакцинацією охоплено 80% дитячого населення світу, що сприяє щорічному порятунку 3 млн. життів і попередженню розвитку тяжких ускладнень, що виникають внаслідок інфекційних хвороб. Щоб з’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація і що вона дала людству, треба відповісти на запитання: які жертви приносило людство на вівтар інфекційних хвороб до появи щеплень; яка сьогодні ситуація з інфекційними захворюваннями; і що чекає людей у разі припинення проведення щеплень?