Президент Віктор Янукович — знову несподівано — запропонував суспільству чергову ініціативу — вніс у Верховну Раду законопроект "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Незважаючи на протести опозиції, правляча коаліція вирішила розглянути документ у першому читанні уже в четвер і внесла питання у порядок денний. Щоправда, перш ніж подати проект цього закону до Верховної Ради, Віктор Янукович «пропустив» його через Раду національної безпеки і оборони. Питання розглядалося у закритому режимі і про його подробиці журналісти дізналися з повідомлення прес-служби глави держави у той же самий день. Проте, і експерти, і опоненти Президента погоджуються, що поспіх з яким такий важливий закон беруть до розгляду, невиправданий.
"Необхідність розгляду законопроекту пов’язана з тим, що подальше зволікання з врегулюванням цього питання створює загрозу національній безпеці і національним інтересам України, — обгрунтував Віктор Янукович неочікуване винесення «засад» на засідання Ради нацбезпеки та оборони. — Закон я розглядаю як перший і надзвичайно важливий крок на шляху до системних реформ в усіх сферах нашому житті ". Щодо суті документа, то, за словами глави держави, у ньому чітко визначено "найвищу пріоритетність європейського стратегічного курсу". Наступна позиція, як заявив Віктор Янукович, це стратегічне партнерство з Росією, а також стратегічні відносини зі США, які, за словами президента, "були і залишаються важливим напрямом нашої зовнішньої політики". Як відомо, нині основні напрями зовнішньої політики визначаються Постановою Верховної Ради, ухваленою ще у 1993 році.
Серед аргументів на користь, які наводяться у пояснювальній записці, твердження про те, що різні засади зовнішньої та внутрішньої політики України визначаються цілою низкою різних законів, а це, мовляв, може призвести до ухвалення суперечливих рішень. Тому, сказано в документі, необхідно, щоби ці засади були закріплені у єдиному законі. Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону "Про основи національної безпеки України". Так, зі статей 6 і 8 планується прибрати згадки про інтеграцію в "євроатлантичний безпековий простір" та про набуття членства в "Організації Північноатлантичного договору".
Окрема стаття документа присвячена принципам внутрішньої політики в гуманітарній сфері. Зокрема, впровадження стандартів Болонської системи у вищих навчальних закладах, забезпечення "свободи засобів масової інформації" і створення "громадського мовлення". Серед основних принципів внутрішньої політики в сфері формування інститутів громадянського суспільства в документі значаться "завершення політичної реформи", "сприяння політичної структуризації суспільства на засадах багатопартійності", а також "проведення регулярних консультацій з громадськістю з найважливіших питань життя суспільства і держави".
В економічній сфері Президент пропонує забезпечити проведення прозорої і врівноваженої бюджетної політики "як дійового інструменту соціально-економічного розвитку", ефективної політики управління державним боргом та гарантування державою "непорушності всіх форм власності як основи ринкової системи господарювання". Як тільки документ був зареєстрований у Верховній Раді, а його текст розданий депутатам, Володимир Литвин поставив на голосування питання про включення документа до порядку денного сесії з наступним його розглядом у четвер — цю пропозицію підтримали 234 депутати.
Проти такого блискавичного розгортання подій виступили представники опозиційних фракцій “НУ-НС” та БЮТ. Так, депутат від “НУ-НС”, голова парламентського Комітету з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко вважає, що розглядати документ у першому читанні у четвер рано, бо законопроект до цього часу " не буде якісно підготовлений. Фракції “НУ-НС” та БЮТ категорично проти прискореного розгляду такого стратегічно важливого документа. Він буде розглянутий швидше за інші законопроекти, але не можна ставити його на голосування вже у четвер. Від імені двох фракцій я звертаюся до більшості і до Президента з проханням зняти тиск часу", – наголосив він. За слова голови Комітету, якби завтра Головне науково-експертне управління дало висновок про те, що даний законопроект вартий того, аби його ухвалювати за основу, керівника такого управління треба було б звільняти одразу ж. Адже документ стратегічної важливості на 19 сторінках потребує пильної уваги експертного середовища." />
Водночас, за його словами, "можна сказати, що документ містить у собі серйозну конструктивну основу для розгляду у першому читанні" і обидві фракції визнають необхідність його ухвалення. "У нас зараз немає законодавчо визначених засад внутрішньої політики, а засади зовнішньої політики діють уже 17 років, тому законопроект Президента потрібен. Цей проект закону написаний на десятиріччя вперед, засади, описані в ньому, діятимуть дуже довго, якщо буде прийнято стратегічний, правильний документ", – зазначив народний депутат. На його переконання, правильні, відповідальні, стратегічні документи не можна приймати за півтори доби. Анатолій Гриценко категорично проти повторення сценарію та подій 27 квітня через поспіх прийняття стратегічно важливого документа.
Фракція Компартії також підтримує законопроект, але вважає, що він повинен бути доопрацьований. Зокрема, лідер КПУ Петро Симоненко наголосив, що в ситуації, що склалась, такий законопроект необхідний країні. За його словами, «з 1996 року в нас не виконується вимога Конституції, що в повинен постійно працювати закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Неодноразово народні депутати вносили ці законопроекти на розгляд. Я сам тричі з трибуни Верховної Ради представляв наш законопроект, який передбачав найбільш стійкі вимоги, яких потребує подібний закон», — зазначив політик.
«Тобто проблема одна — концептуально всі знають, яким повинен бути цей закон, але через політичну ситуацію його не приймали в парламенті. Тому те, що узагальнила Адміністрація Президента, не є новизною, аби відмовлятися від голосування. Моя думка, що ініціатива Президента повинна бути розглянута і проголосована в першому читанні», — сказав лідер КПУ. За його словами, заяви опозиції про поспішність ухвалення «такого важливого законопроекту не мають підстав». «Нам сьогодні треба приймати відповідальні рішення по зовнішніх відносинах нашої держави, аби потім не виникало жодного сумніву, що ми діємо в рамках закону… Я вважаю, жодної поспішності немає. Є загальні положення, які вимагають діяти в контексті вимог країни», — зауважив він. «Я переконаний, що зараз навмисно намагаються створити ситуацію, що Янукович поспішно приймає законопроект», — наголосив П. Симоненко.
Скептично оцінюють проект закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики і деякі експерти. Голова корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко в коментарі журналісту ГолосUA висловив думку, що документ є нічим іншим, як окозамилюванням та проектом позавчорашнього дня. За версією експерта, засади розроблено лише з метою демонстрації поступок Міжнародному валютному фонду у їхніх вимогах змінити курс України. "Країна критично залежна від доброї волі Міжнародного валютного фонду на предмет продовження програми співпраці. Тому що саме від позиції МВФ залежить й інші кредити, які може отримати Україна від Світового банку, від Європейського Союзу", — сказав К.Матвієнко. При цьому він нагадав, що МВФ вже неодноразово висловлював своє занепокоєння діяльністю або ж бездіяльністю української влади з приводу тих чи інших ключових питань у міжнародній та внутрішній політиці. “Інша річ — що це є вимога Конституції,…навколо цього законопроекту створюються різні шумові ефекти, як то спеціальне засідання РНБО, внесення його у Верховну Раду…Насправді ми бачимо, що практика діяльності влади та декларації її намірів кардинально розходяться. На жаль, те, що запропоновано в цьому законопроекті — це правильні до банальності речі. Якихось новацій, якихось інновацій цей законопроект не пропонує", — заявив політолог.
З ним погоджується і заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
"Новий закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики є дуже недосконалим. Він є компіляцією різних ідей і не перекриває повністю всі сфери зовнішньої і внутрішньої політики, не вказує чітко на механізми імплементації і, по суті, є інструментом виконання передвиборчих обіцянок Януковича" — стверджує він. За його словами, питання законодавчого закріплення позаблокового статусу, що записано в 11 статті цього законопроекту, жодним чином не вирішує всі питання, які пов’язані з забезпеченням безпеки. Він також звернув увагу, що відповідно до прикінцевих положень цього законопроекту, інші законодавчі акти необхідно привести у відповідність до нього. Більше того, йдеться про перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади всіх нормативно-правових актів, які суперечать цьому закону.