face="Times New Roman, serif">
size="2">Реформування системи екстреної медичної допомоги у столиці стане пілотним проектом до «Євро-2012». Один з етапів — ліквідація кардіореанімаційних бригад, що складають близько третини від загальної кількості. Лікарі спеціалізованих бригад, згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я, мусять перекваліфікуватися — отримати спеціальність «Медицина невідкладних станів», а пацієнти залишаться без спеціалізованої медичної допомоги. Мінохорони здоров’я збирається запровадити цю новацію у Києві та ще трьох містах, які прийматимуть футбольний чемпіонат, вже з 1 січня наступного року.
/>
face="Times New Roman, serif">
size="2">Спеціалізовані кардіологічні бригади з’явилися на Київській станції швидкої допомоги у 1967 році –повідомив у коментарі кореспонденту «ГолосUA» лікар-кардіолог спеціалізованої кардіореанімаційної бригади Михайло Зундер. Виявляється, перша кардіологічна бригада була створена також у нас, у Києві, коли у світі ще не було блоків кардіореанімації. Тоді вона здійснювала лікування хворих на інфаркт міокарда як вдома, так і у стаціонарах. Пізніше була організовані спеціалізовані бригади гематологічної та токсикологічної, неврологічної та педіатричної швидкої допомоги, а також бригади травматологічної та протишокової допомоги. За словами Михайла Зундера, ця система успішно функціонувала до останніх років. Все почало руйнуватися ще до 2008 року, але тотальний розвал системи, за оцінкою медика, почався саме після опублікування наказу Мінохорони здоров’я «Про реорганізацію Київської станції швидкої допомоги», підписаного екс-міністром охорони здоров’я Василем Князевичем. У підсумку були поетапно ліквідовані всі спеціалізовані бригади швидкої — токсикологічна, гематологічна, протишокова, неврологічні. За даними М. Зундера, у Києві вже немає спеціалізованих педіатричних бригад. Кардіобригади залишалися останніми у цьому списку, але, нарешті, дійшла черга і до них.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Медичні чиновники пояснюють рішення про ліквідацію кардіобригад економічною доцільністю та стандартизацією системи охорони здоров’я у рамках підготовки до «Євро-2012». Так, керівник відділу екстреної медичної допомоги Мінохорони здоров’я Михайло Стрельников наголошує, що середня європейська вартість реанімобіля складає близько 80 тисяч євро, тоді як звичайна машина «швидкої» коштує майже вдвічі менше — 45-50 тисяч доларів. За словами чиновника, на звичайні виклики гнати реанімобіль не рентабельно, простоювати ж, поки інші працюють, він також не може. Тож Мінохорони здоров’я пропонує — зайві бригади скоротити, а лікарів перевчити на медиків широкого профілю.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Кардіобригади будуть перепрофіольовані або на загальнолікарські, або ж підпорядковані спеціалізованому кардіологічному центру. Щоправда, скількох лікарів доведеться скорочувати і скільки вдасться зекономити, Мінохорони здоров'я ще не підрахувало. А за словами головного лікаря Центральної станції київської швидкої Анатолія Вершигори, таке скорочення відповідає нормативам забезпечення населення бригадами швидкої і невідкладної медичної допомоги, за якими одна бригада припадає на 10 тисяч населення. Він також пояснив, що реформи впроваджують, аби поліпшити систему надання невідкладної та швидкої медичної допомоги, відповідно до наказів Мінохорони здоров’я та щоб зекономити державні кошти.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Проте, якщо дослухатись до аргументів медиків, економічна доцільність цього кроку перестає здаватися аж такою вже безсумнівною. Відомо, що бюджетні кошти в основному йдуть на лікування хворих у лікарнях. М. Зундер каже, що кардіологічні бригади є «фільтром» між поліклінічною мережею та стаціонарами. «Ми виправляємо помилки, допущені на етапі поліклініки. Рівень поліклінічної допомоги в Україні є вкрай низьким, а ми зменшуємо кількість непотрібних госпіталізацій, тому скорочуємо витрати охорони здоров’я на лікування у стаціонарі», — підкреслив лікар. Крім того, за його словами, кардіологічна бригада займається відновленням ритму серця, що також дозволяє зменшити кількість госпіталізації та знизити витрати держави й самих хворих на лікування. Але найголовніше, що робить кардіологічна бригада – намагається у перші години розчинити тромби у судинах при інфаркті (так званий тромболізис). Якщо це вдається, розміри інфаркту значно зменшуються, інколи він взагалі не розвивається. Відтак, зменшується і загальна смертність, і тривалість хвороби, а також виплати, пов’язані з інвалідізацією громадян.
face="Times New Roman, serif">
size="2">
За інформацією лікарів, саме серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смертності в Україні. Щороку від них помирає близько 160 тисяч осіб, якщо рахувати в середньому – кожні 3 хвилини. А це більше, ніж разом від всіх видів раку, туберкульозу та СНІДу. У структурі серцево-судинних захворювань найбільш поширеною є артеріальна гіпертензія (гіпертонія), ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарду. З face="Times New Roman, serif">
size="2">
а тією ж статистикою, у 2009 році face="Times New Roman, serif">
size="2">
з face="Times New Roman, serif">
size="2">
померлих face="Times New Roman, serif">
size="2">
28 тисяч киян кожен другий загинув від серцево-судинних захворювань. Лікарі кажуть, що важливу роль у врятуванні життя українців відіграє профілактика, а у випадку інфаркту міокарда відлік йде на хвилини. Проте схоже, що скоро у Києві життя та здоров’я можна буде купити лише за гроші – адже отримати спеціалізовану кардіологічну допомогу у перші години після серцевого нападу зможуть тільки заможні. У приватних клініках кардіологічні бригади залишаються, але ціни на їхні послуги «кусаються»: виклик швидкої коштує від 400 до понад 600 гривень, з наданням меддопомоги — до 900. Кардіологи кажуть, що наразі 50-70% населення страждає на артеріальну гіпертензію з супутнім цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця. І більше половини людей помиратимуть, так і не дочекавшись кваліфікованої допомоги.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Залишається лише додати, що кардіобригади, схоже, таки виїжджатимуть безплатно, але тільки до певної категорії громадян. Згаданим наказом Мінохорони здоров’я жодних змін у структурі швидкої та невідкладної медичної допомоги так званого «четвертого управління», що надає медичну допомогу представникам влади та вищим чиновникам, не передбачено.
Читайте также в рубрике
Киев