Менше роботи у охорони, більше — у кримінального розшуку

Грабіжники, які спеціалізуються на крадіжках творів мистецтва та історичних коштовностей, можуть радіти. Адже скоро з музеїв можуть зникнути працівники охоронних структур і дістатися до бажаних предметів стане досить просто. Ситуація, в якій опинилися українські музеї, є катастрофічною. Пов`язана вона з недофінансуванням: Державна служба охорони не отримала від музеїв майже 2 мільйони гривень за 2008 рік. Хоча від охорони служба поки не відмовилась, таку можливість вважають абсолютно імовірною.

Як повідомив заступник начальника департаменту Державної служби охорони при МВС України Олександр Крилач, українські музеї мають різні джерела фінансування. Це державний бюджет, а також бюджети міст, обласних та районних адміністрацій. Про охорону музейних закладів повинні дбати саме ці органи. Проте, на сьогодні музейний борг становить 1,8 млн грн по країні, з них 1,5 млн грн — по Києву. 

«Борг по Києву становить 1,5 млн грн. Це дорівнює 5-місячній зарплатні охорони 24 музеїв міста Києва», — наголосив Олександр Крилач. За його словами, для отримання коштів Державній службі охорони довелось звертатись до Кабінету міністрів. Проте, навіть після цього від Київської міської державної адміністрації надійшло лише 200 тис грн. «А 200 тис. грн — це менше місячної потреби. У той же час, розцінки на охорону музеїв з січня 2008 року не зросли», — зауважив представник Державної служби охорони. 

Щоправда, за охорону музеїв не розрахувався не лише Київ. Зокрема, Державна служба охорони отримала листи про те, що не надійшло фінансування від заповідників «Поле Берестейської битви» та «Кам`яна могила», а також від Львівської галереї мистецтв. На думку охоронців, це пов`язано з тим, що в деяких міських адміністраціях не ухвалили бюджет. 

Державна служба охорони заспокоює, нібито охорону з музейних закладів до вирішення матеріальних питань ніхто знімати не буде. Втім, начальник департаменту Державної служби охорони при МВС України Віталій Грицак наголошує: «Охороняти доволі довгий час — це накладно. Адже ми фінансуємо музейних охоронців за рахунок інших надходжень. А на сьогоднішній день, враховуючи те, що наші ціни доволі невисокі, ми не є прибутковою організацією і не маємо надприбутків. Зрозуміло, що наш фінансовий ресурс обмежений. Але враховуючи те, що керівництво держави занепокоєне даною проблематикою, я вірю, що найближчим часом це питання буде вирішене, а ми не лишимо без охорони музеї». 

Проте, навіть якщо Державна служба охорони отримає борг найближчими днями, більшість українських музеїв залишається в групі ризику. Нагадаємо, що в Україні зареєстровано 328 музейних закладів, які охороняються працівниками Держохорони. Проте, існує постанова Кабінету міністрів від 2000 року, в якій затверджено перелік 1689 музейних закладів та їх філій, де зберігаються найцінніші історичні та культурні пам`ятки. Загальна ж кількість музеїв перевищує 2 тисячі. Відповідно, охороняються лише 19,4% українських музеїв. Окрім того, тільки 206 музейних закладів з 328 (а це 62%) відповідають технічним вимогам оснащеності. Як повідомив Олександр Крилач, найкраще охороняються Національний музей Великої Вітчизняної війни, Києво-Печерський заповідник, а також Музей історичних коштовностей. Варто зауважити, що статус цих музеїв визначено спеціальними постановами, і тому їх охорона фінансується з державного, а не міського бюджету. Щоправда, бюджетні витрати на музейну охорону скоротились: з 7 млн 69 тис 400 грн в 2008 році до 2 млн 299 тис грн в 2009-му. У той же час, багато невеликих музеїв не охороняються взагалі. Вартість роботи одного працівника держохорони за годину становить 23-25 грн, а це може дозволити собі не кожна сільська рада чи районна адміністрація. Проте, користуватися послугами приватних охоронних організацій музеї не можуть. На думку заступника міністра культури та туризму України Тимофія Кохана, така пропозиція може бути цікавою винятково з економічного боку. «Проте, як би там не казали, державна служба є державною. Все ж таки держава має нести відповідальність за державні музеї і за наше національне надбання», — підсумував він. 

Інакше, аніж в Україні, вирішують питання охорони музеїв в Італії. Зокрема, командувач Головної служби карабінерів з охорони культурної спадщини Джованні Ністрі розповів, що охороною музеїв національного рівня займається міністерство культури. У бюджеті передбачені гроші, які виділяються з цією метою. Як зазначив карабінер, у зв`язку з кризою в Італії також виникли певні проблеми з фінансуванням музейної галузі. Проте, міністр культури Італії запропонував проект національного рівня, згідно з яким кількість музейної охорони не буде зменшуватись. Окрім того, Джованні Ністрі з гордістю відзначив, що в Італії більшість крадіжок відбуваються переважно в маленьких музеях, і вкрадені речі «не є грандіозними шедеврами». Безумовно, цей приклад може бути корисним для України. Адже не варто забувати: зекономивши на охороні, держава може за певний час позбутися частини свого національного надбання.

 

Читайте также по теме