За 3,5 місяці роботи на посаді голови Державної митної служби України Ігор Калетник запровадив багато нововведень. Зокрема, за його керівництва дорогі брендові речі почали завозити по реальній собівартості закупки, а не по 2 долари за пару, а митні збори з одного судна збільшились із 500 тисяч грн. до 4 мільйонів. Після свого призначення на одній з урядових нарад Ігор Калетник пообіцяв збільшити надходження до Державного бюджету України від митної служби на 20 мільярдів гривень. І от за підсумками першого півріччя вже можна зробити певні висновки, чи вдається йому підтвердити свої слова справами.
Митними органами протягом першого півріччя 2010 року до держбюджету було переказано податків та зборів на суму 38,535 мільярда гривень. Якщо порівняти це у абсолютних цифрах із аналогічним періодом минулого року, то за 6 місяців 2010 року вони збільшились лише на 315,8 мільйона гривень. На перший погляд, темпи не дуже оптимістичні, якщо намагатись прийти до цифри у плюс 20 мільярдів на кінець року. Однак, як заявив сам Ігор Калетник, надходження митних платежів були б набагато більшими, якби не суттєве скорочення обсягів імпорту та зниження вартості природного газу. Скажімо, за січень-червень митники оформили лише 5,4 млрд. кубометрів газу зі сплатою податку на додану вартість у сумі 2,6 млрд. гривень, що на 9,4 млрд. гривень менше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді було розмитнено 41 млрд. кубометрів газу із сумою нарахованого ПДВ 12 млрд. гривень. />
Однак трохи інша картина випливає, якщо порівняти результати роботи митниці без врахування надходжень від імпорту природного газу. Якщо не рахувати газ, обсяги постачання якого не залежать від митниці, то у І півріччі Дермитслужба змогла збільшити надходження до бюджету майже на 10 мільярдів гривень – 9,729 млрд. Якщо рахувати у відсотках, то це збільшення становить 37,1%. І це з врахуванням того, що на посаду головного митника Ігор Калетник прийшов лише у ІІ кварталі.
З 1 липня природний газ звільняється від оподаткування, тож Держмитслужба взагалі залишиться без однієї із найбільших статей надходжень до бюджету. Однак в ДМСУ знайшли відповідні джерела, щоб покрити ці втрати лише за 3,5 місяці. Якщо така динаміка буде спостерігатись й надалі то, будучи об’єктивним, можна із впевненістю сказати, що надходження до бюджету будуть збільшені на суму, яка перевищить 20 мільярдів гривень. «Наразі липень і всі у відпустках. Але немає жодного дня, коли було б стягнуто до бюджету менше 330 мільйонів гривень. І це відпускний період», — наголосив Ігор Калетник під час підсумкової прес-конференції, натякнувши, що найбільші бюджетонаповнюючі місяці – вересень-грудень, і надходження точно не зменшаться.
Одними з дійових методів збільшення надходжень на митниці стали рейди на гламурні столичні магазини дорогого одягу. Разом із податковою митниця перевіряла реальну закупівельну вартість товарів та різницю між тим, за якою ціною їх продають. Ефективність цих рейдів підтверджується цифрами: якщо ще у минулому році норкові шуби декларували за вартістю у кілька доларів, то наразі у митних деклараціях все частіше записуються їх більш реальну вартість, яка вимірюється тисячами.
За словами Ігоря Калетника, митниця доклала чималих зусиль і для приведення ціни імпортованого м’яса до ринкових. Якщо ціна м’яса птиці раніше становила в середньому $0,75 за кілограм, то на сьогоднішній день, після втручання Держмитслужби, вона піднята до ринкової в $1,07-$1,8 і підтверджується відповідними прямими контрактами. Разом із тим, відбулось певне зменшення імпорту м’ясопродуктів на територію України: так у І кварталі 2010 року було імпортовано 100 тисяч тонн м’ясопродуктів, а вже у ІІ кварталі 65 тисяч тонн. На тлі цього відбувається збільшення експорту: якщо у І кварталі він становив 4 тисячі тонн, то у ІІ кварталі майже 26 тисяч тонн. Керівник української митниці заявив, що завдки діям очолюваного ним відомства, основні виробники м’ясопродукції на території України тепер мають вільний ринок для того, щоб розвивати своє виробництво та здешевлювати свою продукцію.
Серед інших позитивів у роботі митниці було назване виведення з тіні значної частини імпорту побутової електроніки. Ігор Калетник пообіцяв, що така тенденція буде зберігатись й надалі і офіційні дистриб’ютори можуть розписувати фінансові плани більш, ніж на місяць. Адже однією із головних рис українського ринку для іноземних дистриб’юторів була його непрогнозованість – у будь-який день на якійсь митниці міг відкритись шлагбаум і до країни потрапляла чергова порція контрабанди. Однак цю ганебну тенденцію в Україні майже подолано, про що свідчать цифри: за 6 місяців у 9 разів збільшились обсяги ввезення ноутбуків (у І кварталі їх було оформлено 2,7 тисячі штук, а у ІІ вже 25 тисяч штук), у 3 рази збільшилась кількість ввезених плавзасобів (у І кварталі 52 тисячі штук, у ІІ кварталі 170 тисяч штук), побутових холодильників — у 8 разів, цифрових відеокамер — у 7 разів. На підтвердження тези, що весь цей ринок знаходився в тіні, свідчить те, що на полицях магазинів електроніка навіть після оподаткування не подорожчала, як це мало б статись, а залишались незмінною в ціні. А в деяких випадках ще й подешевшала.
Вже після прес-конференції голова Держмитслужби, відповідаючи на уточнюючі запитання, сказав, що в попередні роки митники просто не хотіли виявляти численні факти контрабанди, які нерідко були відомі навіть керівникам. Серед нинішніх проблем Ігор Калетник назвав необ’єктивність судової системи. За його словами, для збільшення надходжень до держбюджету суди мають приймати більш зважені рішення щодо конфіскованого при спробі контрабанди товару. Ще не так давно перед митницею стояла проблема того, що суди не приймали об’єктивні рішення щодо справжньою митної вартості товарів, і от коли ця проблема була подолана «зелені берети» стикнулись з іншою – чим дорожчий товар, затриманий як контрабанда, тим менша ймовірність того, що його вартість перекажуть після конфіскації державі. Існує навіть статистика, якщо вартість товару не перевищує 2000 гривень, то відсоток прийняття судом рішення щодо передачі його державі – 50%, а якщо його вартість перевищує 400 тисяч – 2%.
Однак, як не дивно, нещодавно Держмитслужба виступила з ініціативою залишити у Кримінальному кодексі статтю “контрабанда” лише по відношенню до незаконного перевезення через кордон України зброї, наркотиків та культурних цінностей, а всі інші види контрабанди віднести до адміністративних правопорушень. Ігор Калетник пояснив це тим, що адміністративні справи дозвляють в 10-денний термін передавати їх до суду. Таким чином в короткий термін товар підлягав би конфіскації і з його продажу наповнювався б бюджет країни. За нинішньої системи, зазначив голова ДМСУ, конфіскований товар лежить по 2 роки як речовий доказ і втрачає свою вартість.