Ні для кого не секрет, що невеликі міста важче переживають кризу, аніж великі. І це зрозуміло, адже бюджет райцентру неспівмірний, скажімо, з київським, та й залучити інвестиції до регіонів не завжди просто. Проте, малі міста мають не тільки проблеми, але й можливість для швидшого втілення реформ. Тому представники міст оцінюють своє становище двояко: з однієї сторони, вони змушені брати кредити, щоб підтримати життедіяльність міської інфраструктури, а з іншої — мають шанс розвиватись і на виході з кризи отримати вищий рівень розвитку.
«Найбільша проблема — це бюджет»
Усі без винятку міські голови наголошують: міста мають неабиякі проблеми з бюджетами. Як зазначила мер Охтирки (Сумська область) Ірина Демченко, на даний момент це місто має достатньо перешкод для розвитку. Серйозні проблеми, за її словами, пов`язані з тим, що п`ята частина цьогорічного бюджету міста має піти на виплати пільговикам. Причина такої ситуації виникла в 2007-2008 роках, коли держава не виконувала свої зобов`язання щодо виплати пільг населенню. «Сьогодні ці люди звернулись до суду, виграли справи і заборгованість держави по всій Україні була присуджена місцевому самоврядуванню. У мене сьогодні 90 млн грн бюджет, а 18 млн теоретично я повинна буду сплатити лише за цими пільгами», — повідомила Ірина Демченко. Проте, міський голова вважає, що ситуація буде вирішена за допомогою держави. «Ми звертаємось сьогодні до Кабінету міністрів. Така ситуація колись була з 57 статтею Конституції по виплатах вчителям. Але проблема набрала своєї критичної маси і була вирішена державою. Я впевнена в тому, що і ці проблеми ми подолаємо», — наголошує мер.
Дефіцитом коштів відчувають і в місті Знам`янка Кіровоградської області. Міський голова Віктор Крюков називає бюджет «найбільшою проблемою міста». Скаржиться мер не дарма, адже невелике містечко Знам`янка — одне з небагатьох в Україні, та й взагалі єдине в своїй області, яке стало донором державного бюджету. «Це при тому, що бюджет міста формується за рахунок надходжень від підприємств залізниці», — наголосив мер. Наприклад, цього року вилучення до державного бюджету становило 7 млн 98 тис грн. При цьому загальний бюджет міста становить 40 млн грн, із яких тільки за захищеними статтями, зокрема по освіті, витрати складають 25 млн грн. «Це (відрахування) для нас є великим тягарем. За 3 роки, поки я є міським головою, з бюджету міста вилучено майже 25 млн грн», — наголосив Віктор Крюков. Проте, держава допомагати місту не збирається. Навпаки, за словами мера, цього року коефіцієнт відрахування зріст на 0,15%. Наразі через державні вилучення на фінансування захищених статей бюджету міста не вистачає 5,5 млн грн.
Дещо краща ситуація склалась в місті Бобринець Кіровоградської області. За словами мера міста Леоніда Кравченка, на сьогоднішній день бюджет виконується. Однак, він підкреслив, що майже 100% міської казни становлять витрати на заробітну платню та енергоносії. Загальний бюджет цього міста з населенням в 12 тис чоловік становить 3 млн 200 тис грн. Із них половина (а саме 1 млн 700 тис грн) — це кошти на утримання дитячих садків. Та навіть з таким мізерними можливостями місто намагається впоратися з поточними витратами. Зокрема, за словами бобринецького мера, в місті немає заборгованості з виплати зарплатні бюджетникам. Щоправда, Бобринцю доводиться брати казначейські кредити. Та вони, за словами мера, є поточними, і виплачуються без жодних затримок.
Ситуація в бюджетній сфері такого великого міста, як Запоріжжя також не є безхмарною. За словами міського голови Євгена Карташова, найбільша проблема міста полягає в тому, що зупиняються заводи, зокрема такі, як Запорізький алюмінієвий комбінат. Відповідно, «неплатежі між підприємствами та невиконання їх зобов`язань перед бюджетом міста — це основна проблема Запоріжжя». Також мер зазначив, що в Запоріжжі налічується 168 найбільших підприємств. Поки що всі вони працюють, але на межі зупинки опинилися алюмінієвий комбінат; феросплавний завод працює на 25% свого об`єму, а «Дніпроспецсталь» — на 40%. Особливо гострим, за словами Євгена Карташова, є питання з підприємством «Радіоприлад», а також іншими підприємствами оборонного призначення, які не отримують замовлень і не можуть взяти кредити. Окрім того, сумарні невиплати по зарплатні в Запоріжжі становлять близько 10 млн грн.
У зв`язку з цим, в місті зростає безробіття. Євген Карташов наголосив, що дане питання є головним для цього промислового регіону: адже в центрі зайнятості зареєстровано 2,2% працездатних жителів міста. Зазначимо, що ці показники збільшились за останні місяці в 4 рази, і наразі також мають тенденцію до зростання. На думку Євгена Карташова, для виходу з такої ситуації існує єдиний вихід: розвивати зв`язки з сусідніми країнами, особливо з Росією. Адже без ринків країни, товарообіг з якою становить 40%, Запоріжжю прожити буде важко.
У той же час, дефіцит бюджету не торкнувся курортного міста Севастополь. Як зазначив голова Гагарінської районної державної адміністрації в м. Севастополь Сергій Заєць, місто має такі ж проблеми, як і решта. Та Севастополь отримав козир: компенсацію за рахунок перебування там Чорноморського флоту Росії. Тому, за словами Сергія Зайця, місто має більший бюджет і не відчуває дефіциту коштів. Заборгованості по заробітній платні місто також не має. Окрім того, як зауважив посадовець, проплата громадян за комунальні послуги становить 95-96%.
Комунальні проблеми: не газом єдиним
Також справжньою «ахілесовою п’ятою» кожного міста є труднощі в комунальній сфері. Зокрема, Охтирка, як і вся країна, потерпає від боргів за газ. Заборгованість населення є достатньо значною – 10 млн грн. У той же час, за словами мера, заборгованості перед державою місто не має, і ТЕЦ працює стабільно. На думку Ірини Демченко, наразі в країні потрібно використовувати місцеві види палива, зокрема такі, як торф та вугілля. «Скажімо, для Охтирки таким місцевим видом є газ. Тому ми змінюємо системи котлів і працюємо зі своїм паливом», — зазначила мер. У результаті реконструкції ТЕЦ місто споживає на третину менше газу, ніж у 2002 році.
Окрім того,приватний житловий сектор міста планують перевести на індивідуальні системи опалення. Багатокватирним будинкам цього не рекомендують: у них, за словами мера, відсутня належна система вентиляції. Електороопалення, зважаючи на зростання ціни на електроенергію, може також виявитись неефективним. Нетрадиційними видами палива Охтирка поки що також не зацікавилась. «Говорити про вітряки в північно-східній частині України немає сенсу, але можна подумати про сонячні батареї», — зауважила мер.
Говорячи про ситуацію в Знам’янці, Віктор Крюков зазначив: комунальну заборгованість можна погасити лише за рахунок кредитів. «Взагалі, місто живе в кредит», — контстатував він. – «Кілька місяців ми намагались вийти з ситуації за рахунок власних коштів, але в березні взяли кредит 1 млн 400 тис грн у Державного казначейства. Та цей кредит потрібно повертати протягом місяця, щоб можна було взяти новий». На думку Віктора Крюкова, позичальником є не лише його місто, але й уся Україна. «Це стосується не тільки нашого міста. Я більше ніж переконаний, що на сьогоднішній день вся Україна живе в такий спосіб», — наголосив мер.
Щоб боротися з боргами, мерія Знам’янки вирішила не тільки брати кредит, але й відключити тепло раніше зазначеного терміну, оскільки надворі зараз тепло. Такі заходи можуть допомогти владі зекономити близько 560 тис грн лише за рахунок бюджетних установ. Попри це, мер зауважив, що понад 70% міста вже перейшло на індивідуальне опалення. «Для завершення цієї програми нам залишилось менше тисячі будинків (з 5,5 тис абонентів). Для цього потрібно до 4 млн грн. Мер звертався до профільного міністерства, проте там відповіли: ми такі програми не підтримуємо», — зазначив Віктор Крюков.
Варто зазначити, що інше містечко Кіровоградщини, Бобринець, неприємностей через заборгованість не має, але станом комунальних мереж занепокоєне. «Заборгованості по газу у нас немає, тому що повністю все місто 4 роки перебуває на індивідуальному опаленні. Проте, ситуація з комунальною мережею — це катастрофа, як і в усіх малих містах. Це 350 маленьких Алчевськів», — підкреслив мер Бобринця Леонід Кравченко. Попри це, місто має певні досягнення в комунальній сфері. Минулого року в Бобринці розпочалась реконструкція станції з очищення води. Щоправда, як повідомив мер, для закупівлі обладнання державою було виділено 500 тис грн, з яких на сьогоднішній день жодної копійки до міського бюджету не надійшло.
У цей же час Севастополь активно сприймає всі нововведення та працює над впровадженням альтернативних джерел енергозабезпечення. Першим кроком в цьому напрямку стало будівництво заводу з виготовлення вітрових енергогенераторів. За словами Сергія Зайця, генератори будуватимуться для потреб не тільки України, але й інших держав. Також у Севастополі вирішується питання щодо придбання теплонасосу, який буде розміщуватись на найбільшій котельні в Гагарінському районі міста. Коштує така установка 18 млн євро. Інвестором проекту, який повинен окупитися протягом 3 років, стане Швеція.
Попри це, Севастопольська міська влада планує прийняти досить непопулярне рішення та підвищити тарифи на комунальні послуги. «Тарифи в Севастополі в 2-3 рази нижчі, ніж у цілому по державі. Відповідно, міська рада вирішила їх підвищити. Ми хочемо вийти хоча б на нульову рентабельність, бо зараз тарифи покривають лише 25-30% від витрат. Ми поставили собі таку задачу: щоб тарифи покривали хоча б до 75% витрат наших комунальних підприємств», — зазначив представник міської ради. Тому подорожчання послуг жителям Севастополя слід очікувати вже з цього місяця.
Та справжнім рекордсменом в галузі запровадження альтернативної енергії є індустріальне Запоріжжя. На сьогоднішній день місто має заборгованість 140 млн грн за газ, і тому використовує всі можливі джерела енергії. Пілотним проектом стало використання коксового газу. «Сьогодні ми беремо викиди коксового газу «Запоріжсталі», які йшли безпосередньо на доменні печі. Ми забираємо їх, спалюємо і отримуємо додаткову гарячу воду. Окрім того, у нас є проект з виробництва тепла від атомної станції», — повідомив Євген Карташов. Загалом, за словами мера, у Запоріжжі вже заплановано 3 черги проектів вартістю 12 млрд грн. прміром, зараз мерія проводить переговори з Європейським банком реконструкції і розвитку щодо будівництва 2 конгрегаційних установок. На цей проект ЄБРР готовий надати кредит в розмірі 12 млн євро, ще 3 млн Запоріжжя отримає у вигляді гранту. Окрім того, місто вже отримало кредит у ЄБРР на 28 млн євро і практично закінчило реконструкцію Дніпровської водопровідної станції.
Тож навіть під час кризи міста не стоять на місці і всіма силами намагаються розвивати інфраструктуру. Та зрозуміло, що без державної підтримки борги продовжуватимуть зростати, а всі перспективні проекти будуть відкладені до кращих часів.