27 березня Партія регіонів проводить акцію протесту в Києві, на яку обіцяла вивести близько 15 тисяч людей. Згідно із заявкою, проведення акції заплановане на Майдані Незалежності з 11.00 до 15.00. Раніше заступник лідера Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що 27 березня акції протесту, організовані Партією регіонів, пройдуть у всіх регіонах України. За його словами, очікується, що участь у цих мітингах візьме близько 100 тисяч людей. Центр політичного консалтингу звернувся до провідних експертів та аналітиків з проханням прокоментувати дану ситуацію: що слід очікувати від дій опозиції, чим завершаться ці вуличні акції?
Кость БОНДАРЕНКО (Директор інституту проблем управління імені Горшеніна): /> — Та нічого не слід очікувати, опозиція вже неодноразово демонструвала повну відсутність можливостей втілювати будь-які ідеї в життя. Це чергові гроші на вітер.
Ігор ЖДАНОВ (президент Аналітичного центру «Відкрита політика»):
— По-перше, я розумію так, що це виконання певних зобов’язань, які були дані Віктором Януковичем під час створення нової демократичної коаліції – через 100 днів вивести людей на вулицю. Я поки що не вірю, що саме ПР зможе організувати широку хвилю народного протесту, навіть якщо загалом по країні вийдуть навіть 100 тисяч людей – це не ті цифри, які можуть вразити. По-друге, на мітингу на Майдані в Києві в заявці сказано, що буде 15 тисяч, хоча явка буде разів у п’ять менша. Але це теж не та цифра, про яку можна говорити.
Тут справа дещо в іншому. Я боюсь, щоб таким чином регіонали не розхитали човен, і ці акції протесту або в локальному розумінні не вийшли з-під їх контролю. Адже можуть відбутись певні інциденти або провокації і вони не зможуть адекватно на них відреагувати. У загальному масштабі розхитавши човен під назвою «Україна», вони ризикують перетворити державу на країну суцільних мітингів та демонстрацій.
Я думаю, що треба шукати вихід не на вулиці, а треба думати, як консолідувати еліту, яким чином створювати велику коаліцію у Верховній Раді, до якої увійдуть ПР, БЮТ, частина НУ-НС і Блок Литвина. Я думаю, що це більш адекватна відповідь на ті загрози, які зараз існують в економіці».
Андрій ЗОЛОТАРЬОВ (директор Центру «Третій сектор»):
— Загалом, я вважаю, що «регіонали» зараз опинлися у такому становищі, що їм потрібно щось робити, аби не втратити остаточно ті відсотки, які вони зараз мають. Хоча ПР посідає непогану рейтингову позицію, але відчувається, що виборці дуже розчаровані такою діяльністю опозиції і їм треба переконати виборців у тому, що вони чогось варті. І тому цілком прогнозовано, що після 100 днів, які відвів Віктор Янукович на подолання кризи, «регіонали» будуть намагатися привернути увагу до своєї політичної сили.
Але, на мою думку, такі організовані політичні протести, штучні протести, будуть неефективні за цих умов, які склались. Тому, швидше за все, це буде чергова політична акція, до яких українські виборці вже звикли та призвичаїлись».
Віталій КУЛИК (директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства):
— По-перше, я погано собі уявляю, як Партія регіонів при нинішньому її стані зможе вивести стільки людей на вулиці. Навіть при використанні адміністративного ресурсу та можливості адміністрацій керівників підприємств, які контрольовані фінансово-промисловими групами з ПР, достатньо важко зібрати необхідну кількість людей, забезпечити їх транспортом і взагалі організувати подібну акцію протесту. Крім того ці акції протесту будуть матеріально стимульовані, оскільки виходячи з соціально-економічного стану населення важко зробити цю акцію справді щирою. Тому, з моєї точки зору, це є елемент політичного тиску та елемент політичного торгу між Партією регіонів, БЮТ і президентом.
По-друге, Партія регіонів, на жаль або на щастя, не може очолити весь рух протесту. Те, що протест народу проти соціально-економічної політики уряду Юлії Тимошенко наростає, це факт, але казати, що саме ПР очолить цей протестний рух, достатньо складно.
І по-третє, не можна вимірювати весь протестний рух і всі акції протесту лише тими, які організовуються ПР. Вона намагається очолити весь протестний рух, але він є спонтанним, неорганізованим і носить локальний характер, хоча з часом має тенденцію до об’єднання у загальний новий соціальний рух, який не має прив’язки до жодної політичної партії. Саме за таким безпартійним, але протестним рухом і є майбутнє подібних акцій протесту в Україні. Тому ПР може або приєднатися до цього руху, або намагатися грати на ньому, але жодним чином, я вважаю, ПР не стане авангардом акцій протесту, так само як і не зможе стати авангардом КПУ або інша політична сила».
Віктор НЕБОЖЕНКО (Директор Соціологічної служби «Український барометр»):
— Нічим такі акції не завершаться. Справа в тому, що соціальні протести мають хвильоподібний характер, тому перші організовані сплески дуже дорогі, вони вражають і без того слабку владу. Тому нічого окрім інтересу ЗМІ і деякого напруження у депутатському корпусі я поки що не очікую».
Олег ПРОЦЕНКО (директор політичних програм Центру політичного консалтингу):
— Якогось колосального значення, окрім транспортної проблеми в Києві, ці акції не набудуть. Вони продиктовані передусім тим, що лідер Партії регіонів сповідує гасло «тому що послідовний». Він обіцяв, що нинішній коаліції дає 100 днів, після чого виведе людей на вулиці. Тобто з точки зору політичних заяв, вони повинні були витримати цю обіцянку і як мінімум якийсь мітинг організувати. Хоча всі добре знають, що методи вуличної демократії це не стиль Партії регіонів і у них це не виходить найкраще.
Але найголовніше, що за нинішніх соціально-економічних і політичних умов цей інструмент вуличної демократії, який застосовує ПР, він абсолютно неприйнятний і не дасть жодних результатів для тієї ж громадськості, яка вийде на вулиці, тому що ті питання, які стоять сьогодні перед владою і перед опозицією, вони в багатьох аспектах спільні і не можуть вирішуватись у такий спосіб.
Фінансово-економічну кризу мітингом на майдані Незалежності ми подолати не зможемо. Так само знайти вихід з політичної кризи за рахунок уже на сьогоднішній день віджилої акційної політичної діяльності неможливо».
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Центру Разумкова):
— Вуличні акції такого масштабу не вперше пройдуть в Україні, тому я думаю, виходячи з попереднього досвіду, що ніяких непередбачуваних і негативних наслідків вони не матимуть, за винятком, коли до цих акцій будуть включатися ті сили, які захочуть їх використати у власних інтересах. Але, на мій погляд, організатори цієї акції – Партія регіонів – не дозволять цього зробити. Тому, в принципі, такий масштаб є демонстрацією політичної сили і потенціалу мобілізації Партії регіонів, але крім цього вони реальних наслідків мати не будуть.
Що стосується практичного виходу, то тут швидше за все ситуація буде залежати від політичної поведінки фракції ПР у Верховній Раді. Якщо вона дійсно вдасться до тих намірів, про які говорили деякі її представники щодо блокування трибуни парламенту, чи то до доведення парламенту до недієздатності з метою розпуску і призначення дострокових виборів, то це, на мій погляд, матиме більшу вагу і реальний вплив на ситуацію, ніж вуличні мітинги, такі як цей протест».