Підсумок політичних подій тижня: оцінки експертів

Відставка міністра закордонних справ України Володимира Огризка та використання спецпідрозділу СБУ “Альфа” під час здійснення слідчих дій у центральному офісі компанії “Нафтогаз України” — дві новини, які за поточний тиждень шокували не тільки український політикум та українське суспільство, але й міжнародну спільноту. Експерти говорять про нову “газову війну”, але тепер вже між Президентом та Ппрем’єр-міністром, і прогнозують труднощі в отриманні другої частини кредиту від МВФ. А ще спроби зняти з посад Юрія Луценка, Юрія Єханурова та Валерія Хорошковського та намагання контролювати силові структури учасниками конфлікту.  /> Тож як розгорнуться події на політичній шахівниці та які наслідки Україна матиме від цих подій?

Перша жертва…

Першою стала відставка міністра закордонних справ Володимира Огризко. Крок доволі неочікуваний, хоча Огризко в останній час зробив деякі некоректні кроки як для голови МЗС та зайняв відверто пропрезидентську позицію. Йому могли пробачити не зовсім позитивне для України рішення Міжнародного суду ООН по шельфу острова Зміїний на користь Румунії і не зовсім ефективне співробітництво в рамках Україна-ЄС, проте криза у відносинах з Росією (попередження послу Росії Віктора Чорномирдіна про можливість оголошення його персоною нон-грата) лежить саме на його відповідальності. Найбільшою помилкою Огризка було розсилання циркуляра по дипломатичних представництвах України, в якому фактично закликалось вважати деяк заяви Юлії Тимошенко брехнею. 

“Це дискредитація самого поняття дипломатичної служби і діяльності МЗС, тому Огризка було за що відставляти, але не в такий манер і не в такий спосіб, як це відбулося. Це було помилка частини фракції БЮТ. Якщо були претензії — потрібно були вимагати звіт про діяльність” — розмірковує політолог, президент Аналітичного центру “Відкрита політика” Ігор Жданов.

Такої позиції головного дипломату Прем’єр-міністр пробачити не могла. Володимира Огризка спільними зусиллями фракцій Компартії, Партії регіонів та 49 депутатів від БЮТ зняли. Постає логічне запитання: хто очолить міністерство закордонних справ України? Про повторне висунення Володимира Огризка на посаду не йдеться однозначно. Як відомо, міністр закордонних справ призначається за поданням Президента України та повинен бути затверджений парламентом.

За словами директор центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, наразі існують декілька потенційних кандидатів на цю посаду.

“Перший в списку — це Борис Тарасюк, і це боротьба за єдність коаліції. Президент навряд чи погодиться на Бориса Тарасюка, проте, де-факто право висувати міністра закордонних справ переходить до коаліції. Президент буде шукати абсолютно лояльну до себе кандидатуру, яким був Володимир Огризко. Такою людиною може стати перший заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій. Це може бути і Констянтин Грищенко, ця фігура є певним копромісом з Партією регіонів. А можливий ще один варіант — буде висунута політична фігура, а не кадровий дипломат” — вважає політолог.

Ще одним важливим наслідком відставки Володимира Огризка став публічний конфлікт в БЮТі. Директор соціально-економічних програм Центру політичного консалтингу Олег Килимник вважає, що почалися у зв”язку із позицією 49 бютівців по кандидатурі Володимира Огризка відцентрові процеси в середині Блоку Юлії Тимошенко.
“Ми почули критичний коментар Миколи Томенка, який засудив рішення БЮТ, позицію підігравання Москві. Вслід за Партією регіонів ми бачимо протиріччя і в БЮТі, які вдало приховувалися” — прокоментував експерт.

За його словами, за відсутносі консолідації двох найпотужніших політичних сил перед президентськими виборами найбільше виграє рейтинг Арсенія Яценюка.

“Маски-шоу” в “Нафтогазі”

Захоплення компанії “Нафтогазу України” біцями “Альфи” можна розцінювати як відповідь В.Ющенку і розставляння крапок над “і” у питання — хто ж в державі господар. Конфронтація між Президентом та Прем’єром плавно перейшла в площину ударів по слабких місцях. І 11 млрд. кубів газу, на які претендує і держава, і “РосУкрЕнерго”, просто так ніхто не віддасть. 
Це протистояння можна назвати другою газовою війною, проте вже всередині держави. І, без сумнівів, імідж України за кордоном від цього не виграє. Одним із потенційних наслідків Володимир Фесенко вважає труднощі з отримання другого траншу кредиту МВФ.
“МВФ опинився дуже в незручному становищі: відхилити прохання не дуже зручно, оскільки в Європі відчувають, що кризові тенденції в Україні можуть стати каталізатором погіршення економічної ситуації в Європі. З іншого боку, їм обіцяли єдність, припинення чвар, а побачили зовсім інше — нову політичну війни” — пояснив політолог. 

За його словами, ЄС зараз перейшов від стадії розчарування в Україні до стадії обурення.
“Такий дуже неприємний ланцюжок: спочатку розчарування в 2006, в 2007 — роздратування, а зараз це вже обурення. Коли читаєш зараз західні ЗМІ, це вже таке відчуття, що Україна стає головним болем для Європи. Це сигнал, на який мають реагувати наші можновладці, це пряма небезпека для держави, її існування, її майбутнього.”

Другим наслідок — є боротьба за вплив на силові структури України. Саме тому за поточний тиждень порушувались питання відставки і заступника голови СБУ Валерія Хорошковського, і міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, і міністра оборони Юрія Єханурова. І, за прогнозами експертів, ця тенденція буде тільки посилюватись, адже у випадку політичної анархії реальну владу будуть мати лише силові відомства. І справжньою катастрофою для України стане боротьба політичних лідерів за допомогою силових структур: коли СБУ почне боротись з МВС.

Хто зробить шах, а хто отримає мат?

Аналітики не сумніваються, що політичне протистояння між Президентом України Віктором Ющенко та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко посилиться, і ми побачим ще не один неправовий крок кожної з сторін, мета якого — дисредитувати іншу сторону конфлікту.
Наслідок цього протистояння важко спрогнозувати, проте цілком зрозуміло, що поки не буде закопана сокира війни, політична та економічна криза буде посилюватись, а сприйняття України Заходом, як буферної зони між Росією та ЄС стане більш обгрунтовним.

 

Читайте также по теме