Українські вчені-полярники Олександр Бойко та Олександр Прєсний уже багато років досліджують проблеми виживання людини в екстремальних умовах. Вони створили унікальний проект під назвою «Арктида», метою якого є подолання значних відстаней у різних кліматичних умовах без фізичного перевантаження людського організму і розробили методику, що має назву «нейро-тактильне програмування».
Суть цієї програми полягає в тому, що будь-яка запрограмована людина під час гіпернавантажень не відчуває втоми і дискомфорту. Вона взмозі пройти 85-100 км. за добу зі звичайною швидкістю 5–6 км. за годину, тоді як зазвичай можна пройти максимум 50 кілометрів. Крім того, тривале програмування, сяк тверджують автори, здатне лікувати деякі хвороби і допомагає організму правильно функціонувати. Спочатку людину інструктують спеціалісти, а далі вона вже сама може програмувати себе на гіперможливості. У жовтні цього року методику нейро-тактильного програмування продемонстрували у м. Богуславі під Києвом, а на початку 2010 року інновацію представлять на норвезькому острові Шпіцберген в Північно-Льодовитому океані. Докладніше про проект «Арктида» та методику НТП журналістка Галина Передерій говорила з одним із авторів – Олександром Прєсним, який уже понад 20 років займається проблемами виживання людини в екстремальних умовах.
— Олександре, Федоровичу, розкажіть, будь ласка, докладніше, для чого був створений проект «Арктида»? />
— Ми створили проект із застосуванням методики нейро-тактильного програмування для того, щоб вивчати унікальні можливості витривалості людського організму. Усі результати, яких ми досягли на сьогодні за допомогою створених нами технологій, допоможуть здійснити серйозні проекти в Арктиці, Антарктиді та Африці. Сама методика з’явилася ще за часів існування Радянського Союзу і її потрібно було апробувати на практиці. 1991 року мені коштувало великих зусиль умовити керівництво СРСР, військові відомства, щоб ті дали згоду на проведення експерименту в екстремальних умовах. Усе відбувалося під ретельним наглядом, а дані засекречували. Нині методика запатентована, але вона не має грифу секретності. Після остаточного підтвердження позитивних результатів наших технологій, які цього року випробуємо у складних кліматичних умовах на острові Шпіцберген, ефективність нейро-тактильного програмування можуть випробувати на собі всі охочі.
— Хто погодився підтримати проект «Арктида»?
— Як не парадоксально, дали згоду Іран, Бахрейн, Азербайджан, під запитанням – Польща та Чехія. Хотілось би, щоб нас підтримав хто-небудь із вагомих українських політиків. Й оскільки Росія – це сильна потужна арктична держава, то її також хотілося б бачити серед партнерів. Проект був задуманий як міжнародний, тому хочемо, щоб він таким і був.
— А які результати отримали під час демонстрації методики у жовтні в Богуславі?
— Відверто скажу – вражаючі! Ми з Олександром Бойком взяли за мету пройти за 3 доби 200 км. Насправді вийшло так: за першу добу було пройдено 56 км по горбкуватій місцевості з досить крутими підйомами. Оскільки не було враховано час, витрачений на організаційну підготовку (медичне обстеження тощо), наступного дня вирішили пройти решту відстані без перерви. Отже за 25 годин з невеликими привалами ми пройшли 149 км, незважаючи на дощову погоду і перепади температури. Але не забувайте про віковий рівень: мені – 50, Олександру – 54 роки! Ми не вживаємо спиртне, але куримо. Перед походом я не спав дві доби. Параметри, які в мене взяли перед початком експерименту, показували велику втому і частий пульс. До кінця першої доби в мене все нормалізувалося. Наступного дня стан організму повністю прийшов у норму.
— Чому почали випробовувати методику відразу на Північному полюсі, а не в звичайних кліматичних умовах?
— Арктика і Антарктика – найсуворіші за кліматичними умовами місця на планеті. І якщо результати випробування методики НТП зафіксувати саме там, то ні в кого не виникне сумніву щодо її ефективності. Адже пройти 196 км за 49 годин у наших широтах – це ще не зовсім показово. Приміром, спецназівці можуть долати такі відстані за такий же час і для них це не такий уже й високий показник. Але, щоб здійснити подібний «марш-кидок», потрібна спеціальна підготовка. Тому лише невелика частина людей на планеті здатна на такі подвиги і то після тривалих тренувань. Наша ж методика доступна практично всім, хто не має серйозних проблем зі здоров’ям і чий вік не перевищує 65 років. Людина, котра її випробувала, буквально оздоровлюється, а організм показує неймовірні результати. Але, щоб нейро-тактильне програмування набуло певного статусу, потрібні результати, які не викликатимуть сумнівів. Надалі методика зможе стати в пригоді людям, які працюють у несприятливих умовах у тих же Арктиці, Антарктиці, Африці тощо. Звичайно, вона викликає неабияке зацікавлення і в сфері вивчення нових можливостей людського організму.
— Чи не дає викликає застосування методики НТП якісь небажані побічні ефекти?
— Дослідження поки що таких не виявили. Єдине, що може виникнути – це невеликий стрес, який можна порівняти з тим, що людина з густо накуреної кімнати вийшла на чисте гірське повітря. У такий момент гіперпереходу бажано, щоб фахівець з НТП був поруч. Зате позитив значно більший – людина, розкривши нові фізіологічні можливості свого організму та отримавши зовсім інші відчуття, навряд чи захоче повертатися в колишній стан перебування в «прокуреній кімнаті».
— Скільки часу утримується такий ефект?
— Та скільки захочете!
— Оскільки методика предбачає програмування, хто програмує охочого?
— Ніхто, людина все робить сама. Інструктори потрібні лише для того, щоб за 2-3 рази закріпити відчуття, навчити користуватися методикою. Адже непідготовлена людина не знає, як перейти до певного стану і як із нього вийти. Спочатку за цим стежить інструктор. Для цього розроблена спеціальна інструкція.
— Розкажіть, будь ласка, про ваші найближчі плани.
— Ми, скоріш за все, у цьому році пройдемо так званий «поясний режим»: 400 км уздовж острова Шпіцберген. Існує й інший маршрут: “Шпіцберген – Земля Франца-Йосипа”. Найближчим часом зробимо запит на погодні карти по всьому Арктичному басейну, щоб знати, якою буде полярна ніч і як поводитиметься Північно-Льодовитий океан. У залежності від цього буде обрано маршрут.
На початку експерименту у Богуславі медики обстежили Олександра Прєсного та Олександра Бойка. Вони зафіксували показники нервової, дихальної та серцево-судинної систем, перевірили стан кровообігу, біохімічний склад крові, оцінили ступінь реакції на молекулярному рівні за допомогою генетичних маркерів. Показники знімали 5 разів: до походу, після першого етапу, перед другим етапом та після нього та у період відновлення сил.
Більш докладно про результати обстеження розповів провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України, доктор медичних наук Євген Моісеєнко, який обіймає посаду керівника лабораторії медико-біологічних проблем в Антарктиці. «Ті показники, які ми зареєстрували в Богуславі, – хороші, але на о. Шпіцберген вони можуть бути інакшими, бо там складніші кліматичні умови, – зазначив Євген Мойсеєнко. – Якщо ми і після о. Шпіцберген отримаємо чудові результати, то методику можна буде рекомендувати як профілактичний, лікувальний та допоміжний засіб під час тренувань».
Керівник лабораторії також розповів, що є й інші методики підвищення витривалості людського організму, зокрема методика тренування інтервального впливу гіпоксії. Але універсальної методики, ідеальної для організму, не існує. Яка виявиться кращою, – покаже експеримент. Якщо після другого етапу на о. Шпіцберген учені отримають хороші результати, то методика НТП, безсумнівно, отримає значні перспективи. «Я не знаю як технологія НТП побудована з точки зору фізіології і медицини. Думаю, що вона полягає у психологічній та фізичній підготовці. А от як ці види підготовки узгоджуються – то це вже їхнє ноу-хау», — зазначив учений.
Євген Моісеєнко зауважив, що далеко не останню роль у переході на 196 км відіграла попередня фізична підготовка Олександра Прєсного та Олександра Бойка. На його думку, звичайна людина без спеціальної фізичної підготовки і зі слабким здоров’ям не змогла б повторити перехід, навіть коли застосувала б методику НТП. «При фізичному навантаженні в організмі виділяються продукти, що називаються «недоокисленними», в тому числі й молочна кислота. Але суть у тому, що в організмі того ж Олександра Прєсного ця сполука розпадається, мабуть, швидше, ніж у людей, які не тренувались. Думаю, звісно, тут може відігравати немалу роль і сама методика».