Минулий />
політичний тиждень не ознаменувався
значними подіями у внутрішньму житті
України, чого не скажеш про питання
зовнішні. Так у день, коли минув рівно
місяць з дня інавгурації Віктора
Януковича, Прем`єр-міністр Микола Азаров
відвідав Москву для зустрічі з головою
російського уряду Володимиром Путіним.
Головною ціллю подорожі — і цього в Києві
ніхто не приховував — було домовитись
про нові, більш вигідні ціни на газ.
Схоже, домовитись поки не вдалось, а
продовження переговорів перенесено на
квітень цього року. Всі хто більш менш
володіє інформацію про те, як саме
проходили переговори старанно
відмовчуються, тому якісь висновки
доводиться робитим з окремих висловлювань
обох прем`єрів.
Так,
Микола Азаров в присутності журналістів
попросив Володимира Путіна підтвердити,
що він не приїхав “здавати” Москві
газову трубу. Голова російського уряду,
звісно, однак додав: "Але інші пропозиції
робив. І взагалі труба сама по собі, без
газу, просто труба, не більше!". Про
які саме пропозиції йдеться — можна лише
здогадуватись. Хоча, коли Володимира
Путіна запитали про те, чому Білорусія
платить за газ менше, ніж Україна. той
відповів: "У нас з Білорусією союзні
взаємини, ми разом в митному союзі і між
Росією і Білорусією встановлені
домовленості, згідно з якими ми не
стягуємо мито на газ!". Іншими словами:
хочете низькі ціни — вступайте в митний
союз, приєднуйтесь до єдиного економічного
простору.
Тим
часом інші зустрічі — з представниками
МВФ — проходили в Україні. Домовлялись
про можливість надання цією організацією
четвертої черги кредиту. Такий різкий
поврот до співраці з міжнародною
фінансовою організацією не зовсім
стикується з попередньою риторикою
команди Віктора Януковича, через що
можна зробити висновок, що Україна і
справді добряче "підсіла" на кредити
і біло-блакитним доведеться продовжувати
“антинародну” політику помаранчевих.
Дорога
ціна дешевого газу
Газовий “штурм”
російської столиці почала делегація
на чолі з міністром палива і енергетики
Юрієм Бойком та головою правління
компанії “Нафтогаз” Євгеном Бакуліним,
яка відбула до Москви 23 березня. Мета
проста і світла — виторгувати нижчу ціну
на газ для України.
Втім,
як не гірко це констатувати, торги вийшли
не дуже вдалими, адже ті бонуси, які
завжди могла запропонувати Україна під
час газових переговорів з Москвою, вже
не котирються. Йдеться, передусім, про
спільний із Європою та Росією консорціум
на базі української газотранспортної
системи. Ситуація змінилася, адже за
два останні роки Росія встигла інвестувати
в “Північний” і “Південний” потоки,
призначені для того, щоб російський газ
обминув територію України, вкладені
чималі гроші і "рятувати" українську
ГТС для росіян немає жодного сенсу.
Водночас, схоже, ставки зросли: коментуючи
заяву віце-прем’єра Сергія Тігіпка
стосовно того, що ціна на газ для України
мала б бути такою, як для Білорусі,
депутат російської Держдуми Констянтин
Затулін заявив: "Газ постачається до
Білорусі, в якій дві державні мови —
російська і білоруська, і це позначається
на кліматі вирішення цього питання.
Треба просто над цим замислитися".
Ще одним відкладеним до "гірших часів"
козирів України була пропозиція прямого
доступу "Газпрому" на внутрішній
ринок України.
Як
стверджують російські ЗМІ, Україна в
обмін на ціну газу 168 доларів за тисячу
кубометрів і зниження об`єму поставок
30 мільярдів кубометрів на рік якраз і
пропонувала доступ росіян до української
ГТС і прямий доступ “Газпрому” на ринок
України. Однак, з посиланням на джерела
в “Газпромі”, з`явилася інформація про
те, що сам по собі консорціум і прямий
доступ – це замало, і росіян цікавить
"широкий спектр домовленостей".
Зокрема повернення "Татнафті" 60%
акцій "Укртатнафти". Серед побажань
російської сторони: проект створення
спільного виробництва ядерного палива
і будівництво Росією нових реакторів
для українських АЕС. А голова правління
"Газпрому" Олексій Міллер під час
зустрічі з Миколою Азаровим додав, що
ціна на газ для України буде залежати
ще й і від обсягів його закупівлі.
Задля
високої місії
Прагнення нового
уряду отримати кредит Міжнародного
валютного фонду змусило його в перший
день візиту місії фонду затвердити нові
макропрогнози на 2010 рік. Кабмін пообіцяв
утримати дефіцит бюджету на рівні 5%,
заради чого підвищив прогноз зростання
економіки і занизив обіцяні темпи
зростання мінімальної зарплати. Втім,
з врахуванням підтримки компанії
"Нафтогаз України", Пенсійного
фонду і потреб в рекапіталізації банків
дефіцит державних коштів може досягти
10%, — вважають експерти.
Поліпшення
прогнозів економічного розвитку
дозволить виконати одну з ключових
вимог МВФ. "Найголовніша умова –
прийняття реалістичного бюджету із
загальним дефіцитом не більше 6%", —
уточнила заступник голови Адміністрації
Президента Ірина Акимова. Серед інших
вимог – зміцнення фіскальної політики,
закінчення рекапіталізаціїі банків і
зменшення інфляції.
За
словами віце-прем`єра з економічних
питань Сергія Тігіпка, без врахування
підтримки "Нафтогазу" об’єм дефіциту
бюджету складе 4,5-5% від ВВП, або 48,7-54,1
млрд грн. Але це не остаточний показник.
Керівник представництва МВФ в Україні
Макс Альер оцінював дефіцит держбюджету
2009 років в 6,5%, тоді як на капіталізацію
"Нафтогазу" і банків було направлено
ще по 2,5%.
Для
утримання дефіциту бюджету на рівні 5%
уряд частково відмовився від своїх
обіцянок. За словами віце-прем’єра,
проект бюджету передбачає підвищення
мінімальної заробітної плати до 888 грн.
(зростання реальної середньої заробітної
плати складе 5%). Втім, прийнятий за
сприяння Партії регіонів в листопаді
минулого року закон "Про встановлення
прожиткового мінімуму і мінімальної
заробітної плати" передбачав збільшення
мінімальної зарплати до 888 грн. до 1 липня
(зараз вона повинна складати 869 грн.), а
до кінця року – до 922 грн.
Загалом
така зацікавленість регіональної
команди у співпраці з МВФ виглядає
дивним, адже саме за співпрацю з цією
організацією вона активно критикувала
уряд Юлії Тимошенко. Експерти бачать
декілька причин зміни ставлення Віктора
Януковича до співпраці з МВФ. По-перше,
треба мати на увазі, що МВФ йшов на досить
серйозні поступки, дозволяв збільшувати
дефіцит бюджету і навіть надавав ресурси
безпосередньо на фінансування дефіциту
держбюджету, а не на поповнення резервів
Національного банку, як це було традиційно.
А по-друге, якщо Україна остаточно зіпсує
відносини з МВФ, вона може забути й про
кредити від Світового банку та інших
фінансових організацій.