Повернення музики

19 грудня, у День святого Миколая, у колонному залі ім. Лисенка Національної філармонії України відбувся музичний вечір, присвячений 90-річчю з Дня народження легенди українського баянного мистецтва, видатного педагога, композитора, народного артиста України, професора Миколи Івановича Різоля.

У творчій біографії Миколи Різоля лейтмотивом проходить слово “перший”. Він — перший в Україні та один з перших у Радянському Союзі лауреатів Всесоюзного конкурсу. Перший студент класу баяну у Київській консерваторії, де у 1938 році відкрилась перша в країні кафедра народних інструментів. Перший серед баяністів, якому було присвоєно звання професора, перший баяніст, удостоєний звання “Заслужений діяч мистецтв України”, а потім — “Народний артист України”. Перший квартет баяністів також був створений Миколою Різолем. І, зрештою, Микола Різоль вперше розробив принципи п’ятипальцевої аплікатури гри на баяні, яка справила, як визначають знавці, революційний вплив на розвиток баянного мистецтва не тільки в Україні, а і в світі.

Життя Миколи Івановича слугує прикладом того, як за допомогою мрії людина може досягти майже неможливого. Народився він такого ж грудневого дня, а саме 19 грудня 1919 року у простій родині робітників заводу ім. Лібкнехта у Дніпропетровську. Хлопчик з раннього дитинства виявив неабияку музичну обдарованість. Підлітком заробляв на музичну освіту, підробляючи на танцювальних вечорах. Там і познайомився із командиром Червоної армії Павлом Шкуропатом, що допоміг баяністу потрапити на концерт для делегатів VII з’їзду Компартії у Москві. Талановитий самоучка виступив блискуче і керівництво Червоної армії рекомендувало його для вступу без іспитів у Київське музучилище. Навчання Микола Різоль поєднував зі службою вихованцем 45-ї танкової дивізії, потім став студентом консерваторії. 

У 1939 році Різоль заснував квартет баяністів разом з дуетом сестер Білецьких та Іваном Журомським. Під час Великої Вітчизняної служив у фронтовій музичній бригаді, був знайомий з легендарним маршалом Георгієм Жуковим, який неодноразово запрошував Різоля зіграти для штабу та для нього особисто. Після війни квартет відновив свою роботу у складі двох музичних родин — Різолів та Журомських і виступав з надзвичайним успіхом упродовж 50 років, з них 40 — у незмінному складі, що є справжнім взірцем творчого довголіття. Нині Національна філармонія України теж має свій квартет баяністів під керівництвом учня Різоля Сергія Грінченка. Квартет з честю носить ім’я свого засновника — Миколи Івановича Різоля. 

decoding="async" loading="lazy" alt="" width="600" height="455" src="/media/images/2009-12/Kvartet.jpg" /> /> Перший склад квартету — сестри Марія та Раїса Білецькі, Іван Журомський, Микола Різоль.

Концерт на згадку про видатного музиканта вийшов напрочуд святковим і світлим, незважаючи на смуток по тому, що Миколи Івановича немає вже два роки. У програму були включені дуже різні твори — і обробки народних, і класичні симфонічні, й пісні. Адже музикант мав широку палітру інтересів і вподобань, писав музику до останніх своїх днів, жив нею — головним покликанням свого життя. Вже у похилому віці, погано почуваючись, він казав: “Мене буквально переповнює музика. Я хочу писати й писати, хочу встигнути записати те, що живе у моїй душі”.

Народна музика, яку так любив Микола Різоль, переживає нині не найкращі часи. “Сьогодні я відчуваю ностальгію, якийсь реквієм за народною творчістю, на фоні загального спаду культури. У радянські часи, які нерідко зараз лають, були створені музичні колективи, що прославили нашу країну на весь світ. Сьогодні є таке неприємне формулювання — “неформат”. Це гірше, ніж колись була цензура, тому що “неформат” вбиває наповал все, що не відповідає загальній вульгарності. Але залишається надія, що прийде час, коли відродиться народна пісня, музика, танок — душа і друга релігія народу, те, чим народ проявляє свою індивідуальність”, — сказала на вечорі пам’яті Різоля заслужена артистка України, академік Міжнародної академії мистецтв Тамара Ованесян.

До відродження народної музичної творчості вже зроблені перші кроки, і знов вони пов’язані з Миколою Різолем. Генеральний директор Національної філармонії України Дмитро Остапенко під час концерту оголосив, що ухвалено рішення про щорічне проведення свята народної музики саме 19 грудня — у день народження музиканта. Днями виходить подвійний диск, на якому записані дві години музики квартету під керуванням баяніста Миколи Різоля.

 

 

Читайте также по теме