Мабуть, символічно, що презентація бюджету-2010 збіглася з річницею світової фінансової кризи. Саме 15 вересня 2008 року, коли зазнав краху найбільший американський банк «Lehman Brothers», вважається формальним початком світової економічної кризи. Хоча, звичайно, іпотечна криза у США вибухнула ще за рік до того. Але саме після падіння «Lehman Brothers» світові банки припинили кредитування один одного і стало зрозуміло, що криза торкнеться всіх. Правда тоді Прем`єр-міністр України стверджувала, що криза не завітає до України. Однак цього річ своє бюджетне дітище Юлія Тимошенко назвала головною антикризовою програмою і запевнила, що в 2010 році чекати досягнення фінансової стабільності не слід. Що ж, пріоритети міняються і у великих людей, особливо, коли цього вимагають обставини.
Тимошенко і нобелівські лауреати
Ще до представлення урядовий проект бюджету мало хто бачив, але багато хто вже встиг покритикувати. На позачерговому розширеному засіданні уряду Прем’єр заявила, що планування і прийняття держбюджету-2010 є центральною антикризовою програмою уряду. При цьому проект нібито передбачає не лише антикризові заходи, але і глибинні фундаментальні реформи. "Пропонуючи сьогодні бюджет на 2010 рік, ми ще раз з вами робимо глибокий, абсолютно усвідомлений крок реформування, я б сказала, революційного реформування міжбюджетних відносин".
Згодом, півтори години в Українському домі на представленні бюджету, Юлія Тимошенко виголошувала свою захисну промову. Проте що б хто не говорив, підсумок прем’єри від Прем’єра зовсім не в тому, що країні явили, за оцінкою експертів, вельми сирий і досить "умовний" бюджетний проект. І навіть заява Юлії Тимошенко (мовляв, не приймуть наш бюджет, хай нарікають на себе і миряться з аналогічною постановою Кабміну) теж, загалом, ні до чого. По суті, даний старт новому витку загальнополітичної гризні, мета якої — не дійти бюджетної згоди, а заробити додаткові бали в очах виборців. Після виборів держбюджет у будь-якому випадку переглянуть, а значить, за кожною цифрою фінплану в його нинішньому вигляді стоїть не думка про країну, а рейтингові очікування того або іншого політика. />
Підтвердженням тому стала красномовна вистава Прем’єр-міністра, за сюжетом якої її уряд зміг побудувати більш ефективну економічну політику, порівняно з тим, що зробили б інші команди, які могли опинитися при владі. "Я не шкодую, що наша команда в такий важкий час, при таких масштабних викликах опинилася в уряді. Я можу сказати, що слава Богу, що наша команда опинилася зараз при владі. Я мало уявляю собі, як в традиційних варіантах можна було б давати непередбачені речі, які виникали щодня, тиждень і місяць в бюджеті, у фінансовому балансі, на кредитно-валютних ринках", — сказала Юлія Тимошенко. Вона не оминула нагоди нагадати, що навіть кращі фахівці і нобелівські лауреати, які запрошувалися Організацією Об’єднаних Націй і міжнародними фінансовими організаціями, не мали конкретних відповідей і рецептів на ті виклики, які виникали під час кризи.
Валютний курс на рівні 7,5 грн ностальгія чи реальність?
Спеціально чи ні, але грунт для суперечок, заперечень, а то й просто політико-економічного лінчування Кабмін підготував насправді пристойний. Валютний курс на рівні 7,5 грн/дол., а також ціна газу по 260 доларів за тисячу кубометрів. Виходячи з нинішніх реалій, прогнозувати саме таку вартість палива і гривні — не просто сміливо, а дуже самовпевнено, ввжає більшість експертів. Утримати заявлений курс буде украй складно через виснаження за останній рік державних резервів. Що до газу, то тут наше і зовсім “не танцює", оскільки ціна палива розраховується за формулою, що включає безліч змінних, у тому числі, вартість нафти на світовому ринку. Прогнозувати ціну газу можна в квартальному, а не річному вимірі. Крім того, не забуватимемо перспектив зміни газових домовленостей (думка про що мусується в пресі) з Росією — звідки знати, на які нові формульно-цінові горизонти вийдуть парламентери у випадку, якщо перегляд контрактів все таки відбудеться?
Дефіцит бюджету?
У році, що минає, ні доходи, ні дефіцит переглядати не планували, поки про це наполегливо не попросили спочатку Президент Віктор Ющенко, а потім представники Міжнародного валютного фонду. І виконуючи прохання, фінансисти Кабміну так захопилися, що за декілька місяців скоротили прибуткову частину бюджету не мало не багато — на 17 млрд грн. А бюджетний дефіцит, за словами самої Юлії Тимошенко, за підсумками року складе не заплановані 3%, а всі 5%. "Безумовно, ми не вийдемо за фактом виконання бюджету з показником 2,96%. Максимум, на що ми виходитимемо, як я зараз відчуваю, і так, як ми плануємо, це до 5%", — сказала голова уряду, відзначивши в той же час, що дефіцит Держбюджету-2009 може скласти і менше 5% ВВП. "Можливо, буде і менше, якщо успішно проведемо в кінці року сплату податків до бюджету від державних монополій", — підкреслила Юлія Тимошенко, звернувши увагу на те, що розбіжність від 3 до 5% є допустимим показником для світової економіки. Як приклад Тимошенко навела Росію, яка плануватиме дефіцит бюджету в розмірі від 6% до 7,5%, Румунію — 6,5%, Ірландію — 7%, Великобританію — до 10%, Латвію — до 10%, США — близько 12,5%.
Але Юлія Тимошенко не взяла до уваги той факт, що, скажімо, Латвія і Румунія вважаються державами ЄС, що важче за всіх переживають фінансову кризу. Орієнтуватися на них, загалом, мало сенсу. І закладати до бюджету величезну діру навряд чи доцільно. Перекривати її доведеться переважно запозиченнями.
Згідно з проектом бюджету, Мінфін пропонує встановити ліміт запозичень на 2010 рік на рівні 120,4 млрд. грн. Майже 100 млрд. грн. з цієї суми планується залучити на внутрішньому ринку — за рахунок розміщення боргових цінних паперів, у тому числі їхнього продажу Нацбанкові. Для порівняння, максимальний обсяг запозичень на зовнішньому ринку складає всього 15,5 млрд. грн., а від приватизації Кабмін сподівається отримати 10 млрд. грн. За прогнозами експертів, не дивлячись на збереження кризових явищ в економіці країни протягом більшої частини наступного року, уряд використовує не весь ліміт запозичень на внутрішньому ринку. "Зазвичай цей показник розраховується із запасом — згідно з грубою оцінкою, боргових паперів уряду буде випущено на 75% встановленої суми, — передбачає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — До того ж ближче до кінця року очікується початок виходу вітчизняної економіки з кризи, збільшення надходжень до бюджету і, як наслідок, — скорочення дефіциту і зменшення необхідності в державних запозиченнях".
Капіталізація банків
На презентації виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський повідомив про те, що Кабінет Міністрів ініціює спрямувати на капіталізацію банків в 2010 році на 50 млрд грн. бюджетних коштів. "Ми переносимо в проект бюджету 2010 років програму по капіталізації банків. З урахуванням змін, внесених до банківського законодавства в частині не лише безпосередньої участі держави в статутних капіталах, але і також через механізми надання фінансової допомоги суб’єктам цього сектора.., загальний обсяг за цією статтею ми передбачили 50 млрд грн..", — сказав він. В той же час Ігор Уманський не уточнив, який обсяг засобів із вказаних 50 млрд грн. буде спрямовано на викуп державою акцій банків для їх подальшого фінансового оздоровлення.
Світовий банк не авторитет
У проекті державного бюджету на 2010 рік номінальний ВВП закладений на рівні 1,1786 млрд грн., зростання ВВП — 3,7%. Цікаві, звичайно, цифри. Особливо якщо знати, що весь світ наступного року "виросте" в середньому на півтора відсотки і лише Китай і Індія — на 5-6%.
До того ж, за прогнозами Світового банку, заявлений Україною ВВП в грошовому вираженні може бути досягнутий лише в 2011 році та й то за умови проведення ключових економічних реформ (перш за все, банківського й енергетичного секторів), а також перегляду соціальних стандартів і структури споживання товарів і послуг. Зростання ВВП, за розрахунками СБ, навряд чи перевищить 1%.
По-третє, за задумом уряду, споживчі ціни виростуть на 9,7%. Експорт товарів і послуг з України в доларах США складе 65,079 млрд, тоді як імпорт — 63,243 млрд. Таким чином, за розрахунками Кабміну, експорт наступного року виросте на 9,5%, тоді як імпорт — лише на 6,3%. Дивимося в розклади Світового банку і бачимо: український експорт "додасть" щонайбільше 2,2%, імпорт — 0,4%. У песимізм Світового банку можна, звичайно, не вірити, але авторитет цієї міжнародної організації достатній, щоб посіяти в допитливі розуми зерно сумніву. Та й дещо дивно з боку Прем’єр-міністра закладати до бюджету істотне економічне зростання, а потім привселюдно заявляти, що криза взагалі-то не закінчилася.
Зарплати зростатимуть – Тимошенко знову пообіцяла!
Не дивлячись на різке збільшення доходів бюджету, Прем’єр пообіцяла в 2010 році проводити стриману соціальну політику. Мінімальна зарплата збільшиться з 681 грн. в січні до 734 грн. в грудні, прожитковий мінімум для непрацездатних — з 507 грн. до 546 грн. (у 2009 році стандарти залишилися на рівні кінця 2008 років). Вперше уряд розрахував мінімальну погодинну оплату праці — виросте протягом року з 4,08 грн. до 4,40 грн. — і запропонував скоротити зарплату народних депутатів в два рази. Ігор Уманський пообіцяв, що середня пенсія складе 1,11 тис. грн. (пенсійні витрати збільшаться на 8,8%, до 188,6 млрд грн.), максимальний розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років — 700 грн., допомоги інвалідам війни 1 групи до 65-ої річниці перемоги в Другій світовій війні — 5,18 тис. грн. Фінансування стабілізаційного фонду збільшиться з 19,9 млрд грн. в нинішньому році до 27 млрд грн. Це дозволило Юлії Тимошенко заявити, що уряд підготував бюджет розвитку.
Окрім того, більше всього коштів буде витрачено на проведення Євро-2012 (6,69 млрд грн.), здешевлення кредитів і інвестиційні проекти в аграрному секторі (3,38 млрд грн.), закупівлю і модернізацію озброєння (3,32 млрд грн.), забезпечення громадян житлом (1,15 млрд грн.). У Кабміні планують ремонтувати лікарні, створювати музеї, купувати медобладнання, знімати фільми, купувати шкільні автобуси і літаки. Джерелами фінансування знову стануть приватизація і запозичення. Від продажу держмайна, зокрема "Укртелекому", "Дніпроенерго", "Західенерго" і "Центренерго", планується отримати 10 млрд грн.
Експерти схвалюють незначне зростання соціальних стандартів, але сумніваються в ефективності продовження роботи Стабфонду. За словами директора департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артема Рудика, такий фонд логічно створювати під час економічного зростання, наповнюючи понадплановими податками Крім того, економіст Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован відзначив, що відпрацьований цього року механізм виділення грошей із стабфонду виявився неефективним і витрати на капітальні інвестиції скоротилися в I півріччі на 60%. "Я не бачу в проекті бюджету статей розвитку, які фінансуватимуться із стабфонду. Купівля озброєння, наприклад, це звичайна стаття витрат, яку може здійснювати профільне міністерство в рамках свого фінансування, — додав старший економіст центру "Case-Україна" Володимир Дубровський. « Мабуть, Кабмін захотів виділити частину бюджету в окрему статтю, щоб потім сказати, що на неї грошей немає".
Чимало претензій, що зовсім не дивує, до бюджету-2010 мав і Президент. У його канцелярії ображаються – нікого з їхніх представників урядовці не допустили до обговорення бюджету. Обурились і в Партії Регіонів, особливо хитрою вигадкою Юлії Тимошенко ввести бюджет у дію постановою уряду, якщо Основний фінансовий закон не схвалять парламент та Президент.
Відкинувши всю антиурядову мішуру, слід нагадати, що остаточне узгодження проекту бюджету і справді проходило в закритому режимі. І навіть ті пропозиції і зауваження, які висловлювалися в Українському домі, до проекту так і не внесли — пообіцяли "всі врахувати під час першого читання документа" у Верховній Раді — тобто коли руки дійдуть. Якщо, звичайно, дійдуть.