Вже не перший рік українці розглядають вибори, як засіб непоганого заробітку. І що тут казати, вибори — чи не єдиний період, коли політики хоч трохи інвестують у свій народ. Тож, на думку населення, цей шанс треба використовувати по-максимуму. Стояння в передвиборчих наметах і роздавання листівок оплачується непогано, можна також влаштуватись “майдан-арбайтером”, або ще легше — просто взяти гроші і проголосувати за запропонованого кандидата. Останній варіант заробітку розглядається українцями, як доволі простий, абсолютно безпечний шлях до легких грошей. Хоча наслідки таких дій не особливо втішають— до влади в країні приходить казна-хто, а учасники підкупу (в тому числі й люди, які брали гроші) можуть понести кримінальну відповідальність.
Чому так відбувається?
Питання абсолютно не риторичне: політикам не хочеться витрачати гроші на нікому не потрібні банери та телерекламу, адже вона навряд чи вплине на виборця, який визначився з кандидатом задовго до виборів. Водночас тому, хто ще розмірковує, набагато легше уникнути роздумів про курс розвитку країни і продати своє право на таку важку інтелектуальну працю. Така система, тобто купівля перемоги (або продаж майбутнього), використовується в Україні здавна. Випадки підкупу голосів можна було спостерігати в 2004 році, потім на всіх парламентських виборах. Масовості ж явище, як вважається, набрало на виборах місцевих громад у Києві та Тернопільській області. Столичні вибори називали просто таки феєрверком “грошових пропозицій” від кандидатів: нібито щонайменше за три політичні сили, що потім отримали мандати в місцевій раді, пропонували гроші. За даними Комітету виборців, суми складали від 200 до 300 гривень. Останнім випадком експерти називають перемогу “Свободи” на Тернопільщині, де, за даними того ж КВУ, платили по 30-40 гривень за голос.
Технологія підкупу
Підкуп виборців має щось спільне із мережевим маркетингом. Все спирається на людську жадібність та прагнення наживи. Як розповіло кореспонденту “ГолосUA” джерело, знайоме з процесом, початкова сума за голос, що виділяється інвестором, надається розпоряднику грошей першої черги. Той шукає людей другого рівня і видає їм суму, на 10-30% меншу від початкової. Далі кожна людина на другому рівні знаходить собі людей, які складають 3 рівень, і пропонують їм гроші, знову ж таки віднімаючи певний відсоток на свою користь. З третього рівня знову відмінусовані гроші починають шукати основного гравця — виборця. Причому знавці кажуть, що сума, яка доходить до людей, менша від початкової у кращому разі на 50%.
Система пошуку доволі проста: або від знайомого до знайомого, або візити до квартир, чи банальні псевдоопитування, метою яких є формування бази людей, готових продати майбутнє держави. Контроль за дотриманням голосування також банальний. Його або взагалі немає, або людина має надати на підтвердження фотографію з мобільного телефону, де розгорнутий паспорт підкупленого громадянина лежить біля галочки на бюлетені.
На чергових виборах Президента даватимуть по 100 грн.
Як відзначив виконавчий директор КВУ Олександр Черненко, прямої інформації щодо підготовки підкупу на сьогоднішній день немає, проте небезпека, що це станеться, доволі реальна. За його словами, скоріш за все, подібні сценарії у штабах політичних сил вже розробляються. Такі наміри випливуть на поверхню трохи згодом — ближче до виборів.
КВУ каже, що сьогодні є лише сигнали з Кіровограда, там нібито вже проводять згадані вище соцопитування “Чи готові ви взяти гроші на виборах і скільки ви б взяли?”. Можливо це і провокація, але Комітет виборців бачить підстави говорити й про те, що це, можливо, створюється база продажних виборців, які застосовуватимуться кількома кандидатами.
В КВУ також підкреслили, що у період загострення економічних негараздів в країні, населення, скоріш за все, не буде відрізнятись особливою громадянською відповідальністю і гроші братись будуть. Щодо їх кількості: то як прогнозується, на один голос буде виділятись 100-200 гривень, а отже населення за продаж своєї свободи вибору отримуватиме у кращому разі 100 гривень.
Втім цього разу виникли обставини, які дали привід критикам Комітету виборців говорити про ймовірний непрямий підкуп й самої цієї організації. Мається на увазі призначення колишнього голови КВУ Ігоря Попова на посаду в Секретаріаті Президента Віктора Ющенка, який, як відомо, заявив про намір вдруге змагатися за президентське крісло.
Взяв гроші — можеш сісти за ґрати
За чинним законодавством, кримінальну відповідальність за підкуп виборців несе не тільки людина, що підкупляє населення, а й самі виборці, які беруть гроші — вони співучасники. Це передбачено 157 статтею Кримінального кодексу України. Карається підкуп позбавленням волі від 2 до 4 років. Звучить все дуже загрозливо, але люди все одно не бояться брати гроші. В КВУ відзначають, що змінити ситуацію змогло б показове затримання декількох мереж, і широкий осуд кандидатів, які займаються підкупом. Також, як вважається, пробудити суспільну мораль та відповідальність могла б широка демонстрація в ЗМІ судової справи проти співучасників-виборців, які взяли гроші. Якби правоохоронні органи мобілізували свої сили і спрямували їх на виявлення таких злочинів, суспільство б швидко схаменулось. Проте, вводячи у пошуковій системі фразу «продати голос», під час київських виборів можна було знайти десяток телефонів «Мефістофелів», яким можна було продати “душу-голос” і майбутнє за нещасні 100 гривень.