Два тижні тому представники української інтелігенції ініціювали створення Комітету захисту України. Як вони сказали, для боротьби з антидержавними представниками нинішньої влади. Один з ініціаторів створення комітету, поет Дмитро Павличко, закликав опозиційні політичні сили припинити суперечку за лідерство і зусиллями нового органу координувати дії опозиції. Про готовність «прийти на одну сцену», поступившись лідерством, негайно заявило декілька політичних сил, які 10 травня провели своє перше засідання. У відозві до патріотичних українців учасники зібрання наполягали, що нинішня влада перетворилася на ліквідаційну комісію української держави, а наступного дня комітет зібрав своїх соратників під стінами парламенту.
Політичні експерти оцінюють факт створення Комітету як черговий крок до відвоювання для когось втрачених, а для когось ще не набутих політичних преференцій. Директор PR-групи «Polittech» Тарас Березовець переконаний, що Комітет захисту має реальну мету і мету, яку втілити в життя найближчим часом навряд чи вдасться. Мовляв, якщо йдеться про швидке звільнення Януковича – то це навряд, а якщо – об’єднатися в парламенті, то будь ласка. «До утопічних ідей я відношу ідею швидкого усунення Януковича від влади шляхом імпічменту. Це нереалістична ідея. А реалістична – це об’єднання опозиції в парламенті і поза парламентом і висунення конкретних програм боротьби з економічною кризою. Це тема, навколо чого можна об’єктивно об’єднатися» .
На думку політолога Валерія Бебика, подібні об’єднання є феноменом громадянського суспільства, які мають право на існування. Наприклад, якщо в певних політичних сил не вистачає парламентських, судових чи якихось інших ресурсів, тоді залучається народ, як елемент політичного тиску на владу.
Проте побутує й думка, що політики, насправді, ніколи не забувають, що слідом за минулими виборами відбуватимуться наступні. Директор Центру соціальних технологій «Соціополіс» Сергій Панченко нагадав відоме правило політиків, що нову виборчу кампанію треба починати наступного дня після оголошення результатів попередніх виборів. І саме цим більшість дійсних і потенційних членів Комітету захисту України, за його словами, й займається нині. «Всі політики, які в цьому таборі, вони розуміють, що не сьогодні-завтра будуть відбуватися позачергові вибори: чи то до місцевих рад, чи позачергові вибори депутатів Верховної Ради і тому кожен з них робить собі піар…, видимість боротьби з нинішньою владою і задоволення кола питань, необхідних для вирішення своїх особистих цілей… У опозиції, допоки влада не зробить суттєвих помилок у своїй діяльності, немає шансів на досягнення тих чи інших результатів, які вони очікують».
При цьому озвучені Комітетом завдання, насамперед, про захист інтересів громадян, відсторонення від влади діючого Президента, проведення дострокових парламентських виборів з метою збереження суверенітету країни, у найближчій перспективі досягти доволі складно. Як вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, зробити це можна шляхом громадсько-політичного тиску, але без формування єдиної суспільної думки такі завдання є нездійсненними. «Швидше всього, опозиція використовуватиме чинник майданів, вуличних акцій, але…розхитати громадську думку дуже непросто, особливо зараз, коли люди втомилися від політики. Є постмайданний ефект…, але не думаю, що вони найближчим часом будуть використовувати методи блокування. Після 27 квітня стало очевидним, що сил для цього не вистачає».
При цьому експерт не виключив, якщо влада буде, наприклад, використовувати проти опозиційних акцій силу, заборонятиме проведення публічних демонстрацій або взагалі діяльність опозиції, це може підштовхнути останніх до більш радикальних дій, що є небезпечним і для провладних сил, і для опозиційних.