Вже майже місяць тривають кадрові перестановки в уряді та на місцях, які нинішня влада називає багатозначним словосполученням “адміністративна реформа”. Стартувала вона, як відомо, нічним підписанням указів Президента, які передбачали скорочення кількості міністерств з 20 до 16 та затвердження нового складу уряду. Надалі Віктор Янукович пообіцяв відчутно зменшити витрати на адміністративний апарат, а кількість державних управлінців всіх рівнів скоротити наполовину.
На перший погляд, саме так може відбуватися адмінреформа, адже, за словами експертів, як театр починається з вішалки, справжня адміністративна реформа має початися із ухвалення Закону про Кабінет Міністрів. За часів другого Президента України Леоніда Кучми парламент 8 разів ухвалював такий закон, але тодішній глава держави документ жодного разу так і не підписав, залишивши у спадок своєму наступнику тільки неопубліковану концепцію адмінреформи. Третій Президент України Віктор Ющенко, за словами експертів, взагалі не вживав жодних заходів для реформування системи влади, а тодішній Прем’єр Юлія Тимошенко протягом 2008-2009 років концепцію реформи обговорювала тільки з власним урядом.
Водночас експерти звертають увагу на те, що необхідно розрізняти адміністративну реформу та адміністративно-територіальну. Останню свого часу активно намагався втілити в життя віце-прем’єр Роман Безсмертний. Але зазнав фіаско. Віце-президент Асоціації міст України та громад з виконавчої роботи Мирослав Пітцик вважає, що тоді не вистачило політичної волі, а також підвели неправильні розрахунки. Що ж до адміністративної реформи, то вона передбачає перш за все визначення функцій, які бере на себе держава, і вже на цій підставі — ліквідацію непотрібних і зайвих або ж утворення потрібних держустанов, — зазначив Мирослав Пітцик. “Я поки що не бачу адміністративної реформи. Йдеться лише про скорочення апарату управління. Адміністративна реформа — це коли спочатку виписуються функції під ті державні інституції, які повинні діяти, в державі, а потім стає зрозуміло, що деякі теперішні інституції є зайвими. Тому скорочення відбувається не від того, що є план скорочення або обмеження ресурсу для фінансування того чи іншого відомства”. — говорить він.
Мирослав Пітцик вважає, що те, що почав Віктор Янукович, назвати адміністративною реформою неможливо, адже жодної концепції оприлюднено не було та й громадського обговорення також не було. Експерт дії Президента розуміє як скорочення кількості чиновників. З такою оцінкою погоджується й голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. За його словами, дії Віктора Януковича можна трактувати як продовження реалізації курсу на посилення президенсткьої влади та послаблення уряду. “Від такого реформування, якщо це можна назвати реформуванням, ми отримаємо тільки посилення президенсткьої Адміністрації. Уряд послаблений, міністри не мають можливості — навіть за бажання — робити щось добре… плюс неконституційні положення закону “Про Кабінет Міністрів”, який в жовтні прийнятий в новій редакції, наділили Президента повноваженнями неконституційно призначати заступників міністрів, заступників керівників всіх центральних органів. І саме для цього їм треба було ліквідувати урядові органи і перетворити їх в центральні органи, щоб все вирішував Президент”.
У прогнозі наслідків того, що влада називає адміністративною реформою, оцінки експертів розділилися. Невідомо чи призведуть такі кроки до реального скорочення бюджетних витрат на чиновницьку братію, адже вже цього року в бюджеті фінансування на апарат Президента збільшено порівняно з минулим роком, а кількість центральних органів, які, на думку експертів, “необхідно було б радикально скорочувати” — насправді збільшилася. Під ліквідацію ж потрапили тільки урядові органи влади. Водночас, експерти зійшлися на тому, що очевидними наслідками дій Президента стане значне зростання кількості безробітних за рахунок звільнених чиновників, а також розквітне корупція. Вони вважають, що задекларована реформа насправді нічого не змінить у житті пересічного українця. Принаймні на краще.