Чим ближче Новий рік, тим більше починає боліти голова у міських та районних голів. Та й недарма, адже станом на 10 грудня в Україні немає ухваленого бюджету-2009. А це означає, що органи місцевого самоврядування повинні самотужки виплутуватися з грошової халепи та вирішувати питання з усіма видатками. Наразі уряд склав план дій, які повинні бути здійснені, якщо Верховна Рада не зможе ухвалити проект бюджету на наступний рік. Зокрема, Міністерство фінансів має затвердити тимчасовий розпис бюджету на перший квартал 2009 року. У такому випадку фінансуватися будуть лише «захищені» статті, і жодного збільшення соціальних виплат не передбачається. Щоправда, даний план не полегшує життя міським головам. Вони досі не знають, які неприємні несподіванки спіткають їх наступного року, і сподіваються на розумні кроки державної влади.
Наприклад, міський голова Дніпроджержинська Ярослав Корчевський вважає, що оптимальним варіантом для його міста буде обрахунок 1\12 від бюджету 2008 року, який становить близько 600 млн грн на рік.
Я. Корчевський: Відповідно до цього ми і будемо формувати свій бюджет, щоб забезпечити необхідні захищені статті, а їх близько 85-90%. Тому я підтримую думку про те, що потрібно дати місцевим владам більше повноважень, а також залишати ПДВ, податок на землю та інші податки в містах. Якби 65% податків, які ми збираємо на території міста, залишалися у нас, ми б мали можливість формувати свої бюджети і не залежати від тієї чи іншої коньюктури ринку, яка є на сьогодні в Україні.
Заступник міського голови міста Фастів на Київщині Олексій Цвібель зауважив, що Фастів готовий до мінімізації витрат. Проте, тарифи на комунальні послуги можуть зростати.
О. Цвібель: Безперечно, ціни на комунальні послуги будуть змінюватися. Якщо в тарифі відведено 40% на ціну газу — то буде збільшуватися і сам тариф. Якщо не збільшувати, це буде неправильно. Я не популіст, а реаліст. Ми вважаємо, що треба йти в ногу з іншими цінами, навіть якщо це не популярно.
Для того, щоб поповнити брак коштів, Олексій Цвібель пропонує залучати благодійні внески. Щоправда, із приходом світової кризи інвестори розбіглися, і міська рада змушена боротися з проблемами сама, — скаржиться він.
О. Цвібель: Проплачуємо те, що можемо, наперед; звертаємось до населення, щоб вони проплачували. Із 9 тисяч абонентів централізованого теплопостачання у нас лишилося трохи більше 3 тисяч, решта поставила собі індивідуальне опалення. На сьогоднішній день це вихід. Бюджетні організації ми переводимо на міні-котельні, а також допомагаємо малозабезпеченим громадянам.
Міський голова Коростеня Володимир Москаленко також зауважив, що досі невідомо, яким чином буде формуватися міський бюджет.
В. Москаленко: Ми ж знаємо, що бюджет у нас формується зверху. Але ми вже звітувалися перед Мінфіном; основні показники, формули, все таке інше є. Була зустріч з прем`єр-міністромі вона чітко сказала, що бюджет на наступний рік буде лише на заробітну плату і на пенсію. Хоча я не розумію, чому на пенсії бюджетні кошти теж підуть, але тільки таким чином буде. Тому сьогодні важко говорити. У нас маса програм, по соціально-економічному розвитку, водозабезпеченню, енергозбереженню, будівництву. На мою думку, у зв`язку з кризою, або імітацією кризи, кошти на ці проекти ми не отримаємо. Тому мені важко прогнозувати, що нас сьогодні чекає. У нас місто промислове, ми непогано працюємо, ми самодостатні, ми можемо себе забезпечити. Але вже сьогодні, в листопаді місяці, практично всі виробничі підприємства працюють по скороченому часу, фонд заробітної плати впав, надходження впали, тому прогнозувати щось не можу.
Коментуючи ситуацію, яка склалася із відсутністю нового бюджету, координатор економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергій Кисельов підкреслив, що перенесення параметрів чинного бюджету на наступний рік несе відповідні проблеми та ризики. Це, перш за все, відносно високий дефіцит бюджету, а зараз він становить більш, ніж 18 млрд грн. Окрім того, питання як державного, так і місцевого бюджетів — це питання соціальних витрат. Соціальне навантаження буде зростати. З одного боку, це пов`язане з кризою і з тим, що будуть поступово збільшуватися виплати по безробіттю, а з іншого — зростає пенсійне навантаження, адже на пенсію виходить післявоєнне покоління.
С. Кисельов: Зараз ми бачимо стратегію міських влад, спрямовану на збільшення тарифів на комунальні послуги та транспорт. Проте, зрозуміло, що під час кризи люди почнуть економити в першу чергу на тому, за що не треба платити терміново. Передусім це стосується комунальних платежів. Тому в таких умовах підвищувати тарифи на комунальні послуги — це, на мою думку, просто безумство. Це призведе до того, що можуть зрости неплатежі.
Втім, якою б загрозливою не здавалася ситуація, безумовно, вихід із неї є. Вже зараз спеціалісти пропонують свої варіанти цього. Зокрема, виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик повідомив, що зараз відбуваються переговори з Норвегією щодо залучення інвестицій на суму 20 млрд євро на потреби органів місцевого самоврядування.
М. Пітцик: Перший проект — це оцінка якості комунальних послуг, яку будуть проводити в 4 регіонах Одеської та Миколаївської областей. Це 3-річний проект, який базуватиметься на норвезьких новітніх технологіях, що допоможуть більш об`єктивно оцінити якість надання комунальних послуг в Україні. Надалі Норвегія допоможе в розробці ефективних проектів з енергозбереження, аби вийти на мінімальний рівень використання газу.
На думку ж Сергія Кисельова, у даній ситуації міським головам потрібно, передусім, більш грунтовно підійти до адміністрування тих податків, які йдуть в місцеві бюджети.
С. Кисельов: Приблизно на 90% місцеві бюджети формуються за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Тому потрібно слідкувати, щоб там були нормальні проплати. Також потрібно вирішити питання з оподаткуванням нерухомості, кошти з якого мають спрямовуватися в місцеві бюджети.