”Бюджет -2010 нарешті ухвалено. Щоправда кажуть, що новий варіант головного фінансового документа країни готувався у подібній до газових угод втаємниченій атмосфері. У день його прийняття члени парламентського бюджетного комітету від опозиції відмовлялися навіть його коментувати, обурюючись, що їм не дали ознайомитися з ним до голосування у сесійній залі.
Фахівці, які на відміну від політиків, вивчали новий бюджет, вважають його беззаперечно соціальним, але “дещо небезпечним” за макроекономічними показниками. Є вірогідність того, що доходи переоцінені, а видатки недооцінені. “Соціальні видатки набагато вищі зараз, ніж вони були у бюджеті, який подавався у вересні. Якщо споживання приблизно складає 29% від ВВП, то видатки розвитку складають всього 2,9%. Доходи дещо нижчі, ніж у бюджеті, що подавався у вересні. По видатках — майже те саме, за рахунок того, що зараз закладений трошки більший дефіцит, ніж було раніше”, — повідомила провідний дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт з питань бюджету Олександра Бетлій.
На її думку, це зовсім не бюджет розвитку, за жодних умов його не можна таким назвати. Підвищення соціальних стандартів на фоні досить високої інфляції, що очікується на рівні 13-14% може призвести до масових звільнень найманих працівників, попереджає експерт. За її словами, уряд захистив себе від підвищення мінімальної зарплати і увесь тягар відчуватиме приватний сектор. “Якщо ми говоримо про мінімальну заробітну плату, можна очікувати, що окремі роботодавці не зможуть підвищити своїм працівникам зарплату на такий рівень. Як результат, щоб зекономити на такому підвищенні, є ймовірними додаткові звільнення, яких роботодавці намагалися не робити у минулому році. У бюджетній сфері для того, щоб зекономити видатки, не було підвищення перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки. Тож, можна очікувати зменшення диференціації заробітних плат, ми повертаємося у 2002-2003 рік, коли диференціація у заробітних платах між працівниками бюджетної сфери різних кваліфікацій майже не було”.
Директор Інституту економічного прогнозування Національної академії наук Валерій Геєць взагалі вважає, що уряд не повинен виконувати усі соціальні зобов’язання, котрими перевантажений ухвалений бюджет. Це не сприяє зростанню економіки, а, відтак, і рівню життя населення. Експерт вважає, що “ максимально виконувати всі зобов’язання не слід, бо це є обмеження ресурсів росту. А оскільки ресурси росту першочергово впливають на підвищення рівня життя населення, то соціальна складова є, не такою важливою для підвищення рівня життя населення”. У тому, що протягом останніх п’яти-шести років соціальне навантаження на бюджет було досить високим, Валерій Геєць звинувачує, перш за все, законодавців. “ Всі перебрали, і це випливає з тих соціальних зобов’язань, які у свій час наприймала законодавча влада. Якби ми їх всі виконували, які записані у наших законах, то взагалі треба було б декілька бюджетів. Тому тут треба звертатися у першу чергу не до урядів, а до законодавця. Ми весь час свідомо йшли у цьому напрямку. Тому законодавцю треба змінити своє відношення у частині надання соціальних гарантій”.
Не здивувала експерта й надшвидка процедура прийняття бюджету. Він переконаний, що країна не мала вибору, жити далі без бюджету було просто не можливо. “Сьогодні майже травень. Чотири місяці країна жила без ніякого бюджету. У такому контексті краще мати хоч якийсь, ніж не мати ніякого. Можна критикувати прийняття, але ще гірше, якщо його немає. Тому тут треба обирати “з двох зол менше” — мати чи не мати, якщо мати, то який. Можна ще три місяці навколо бюджету “колотитися” і його покращувати і зробити його на вересень кращим… Якби ще не було два місяці чи три, то взагалі було б зовсім погано”, — вважає Геєць.
Очікуваним наслідком прийняття державного бюджету має стати відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Однак Олександра Бетлій зауважила, що через значне підвищення соціальних стандартів, на її думку, переговори з МВФ продовжити буде досить важко. “Навіть уряд закладає у бюджет отримання 2 мільярдів доларів від МВФ, а не більше, як планувалося. Хоча є й оптимістичні очікування, що МВФ дасть більше і тоді ми просто покриємо “дірку”, яка може існувати через те, що переоцінили доходи й недооцінили видатки”. Валерій Геєць, натомість, вважає, що реакція від МВФ не забариться. “Тут можна очікувати двох можливих сценаріїв розвитку подій. Вони можуть почекати місяць-два, подивитись, як буде виконуватися бюджет. За іншим сценарієм, якщо вони встигли глибше проникнути у закулісні речі, пов’язані з бюджетом, тоді протягом місяця співпраця з МВФ буде реалізована”, — передбачив експерт.