У Каневі таки відбулося відкриття відреставрованого і «причесаного» до Дня Незалежності музею Тараса Шевченка. Влада зробила суттєву заувагу – мовляв, відкрили «першу чергу», далі буде. Тим часом, громадськість сприйняла цю подію по-різному. А головні реставратори стверджували: треба відходити від «етнографічного» Шевченка і шанувати Шевченка «новітнього» – стильного франта.
Учора на Чернечій горі побував Президент України Віктор Янукович. Поклав квіти до могили та вручив державні нагороди людям, в тому числі причетним до будівництва та реконструкції музею. Головною подією дня, безперечно, став огляд експозиції «свіжоспеченого» (а чомусь саме так його і хочеться назвати) музею. />
Віктор Янукович, звісно, залишився задоволеним побаченим. Ще б пак! Адже саме з його благословення відбулася ця пришвидшена реконструкція. Екскурсію для Президента проводила архітекторка Лариса Скорик. Вона стверджувала, що коли творець музею Василь Кричевський здійснював будівництво музею, у нього весь час були куратори від ЦК, які «диктували», що і як має бути. «Він робив безліч ескізів, але тоді був такий принцип, що музей має бути соціалістичний за змістом і національний за формою. Форма, як правило, проявлялася в орнаментаціях, в розмальовках. Він бідолаха, робив безліч ескізів як розмалювати цей музей. Усі вони вимушені і вимучені. Він спробував то майолікою – відмовився, спробував живописом, потім у гуцульському стилі… Це все була мука», — запевнила Л. Скорик. Виходило, що Кричевський сам мріяв про те, що хтось прийде після нього і все перебудує.
Власне, всі в один голос говорили, що треба відмовлятися від стереотипного образу Шевченка – діда у кожусі і шапці. Як казала заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман — «у кожусі та кучмі». Тому дивною здається експозиція новітнього музею, у якій переважають портрети Шевченка саме в кожусі та смушевій шапці. Адже і Віктор Янукович, і Ганна Герман, і Лариса Скорик проголошували у всіх своїх промовах, що Шевченко «був молодим, елегантним, красивим, улюбленцем мистецьких салонів». «Ми знаємо, що це був франт, представник золотої молоді. Шевченко – це фрак і метелик. Адже він ходив у метелику. Ми не повинні про це забувати. Ми повинні такого Шевченка пропагувати», — наголосила пані Герман. Вбрана в капелюшок і туфлі від Шанель, вона переконувала журналістів у тому, що Шевченко був дуже «стильним молодим чоловіком, у якого закохувалися всі дами в Петербурзі».
За словами начальника управління культури і туризму Черкаської облдержадміністрації Лідії Нікітенко, дебатів щодо музею було багато, але тішить, що надалі заклад очікують серйозні зміни та доопрацювання. «Наш музей має великі фонди. Це лише початок. Зате це видатна подія – за вісім років завершено першу чергу музею», — сказала Л. Нікітенко.
Дивно було, що на відкриття музею Тараса Шевченка не прийшла його головна працівниця – відомий шевченкознавець Зінаїда Тарахан-Береза. Як виявилося, пані Зінаїда весь час, поки тривало відкриття, була біля Тарасової світлиці – першого музею Шевченка. Як відомо, вона писала лист-звернення до Президента і наполягала припинити, як вона вважає, наругу над музеєм, проте її так і не було почуто. «Я вважаю, що це злочин проти народу. Підходило дуже багато людей до світлиці, і вони так раділи, що можуть зайти, і говорили, що це єдиний осередок лишився, і добре, що його не торкнулася пані Лариса Скорик. Немає вже в музеї прекрасного вітражу, бар’єр, відновлений за проектом Кричевського із його орнаментом, вартістю 2,5 мільйони гривень, лежить у нас у підвальному приміщенні. Замість нього поставлений скляний бар’єр на другому поверсі. Останнє, що лишилося – це у вестибюлі розписи на розетках. Але і їх три дні тому зарешетували», — бідкається пані Тарахан-Береза.
Епілог
…Уже коли перші відвідувачі музею обійшли всі зали і вдосталь нафотографувалися, хтось голосно сказав пані Скорик «Ганьба!». Архітекторка не розгубилася і відрізала: «Це все тому, що ви – бидло!».
Віта Середа