Тиша перед бурею. Як надовго стабілізувалась гривня?

Нещодавно Нацбанк опублікував підсумки травня на валютному ринку. Показники підтверджують, що ринок перестало лихоманити. Це стало першою з початку світової фінансової кризи доброю новиною на валютному ринку в Україні. В травні курс гривні до долара на міжбанківському ринку виріс на шість відсотків. За даними Національного банку, минулого місяця пропозиція готівкової валюти збільшилася на 3,4%, а попит скоротився на 15,8%. У червні обмінний курс стабільний. І для валютних боржників, і для власників доларових заощаджень це стало приводом для роздумів — чи надовго така тенденція?  />  

Представники Нацбанку прогнозують подальше зміцнення національної валюти, а прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що падіння курсу долара до гривні є першою ознакою оздоровлення української економіки. "Я із задоволенням відзначаю стабілізацію національної валюти, вона повертається на свої попередні позиції", – наголосила голова уряду.
 

Однак економічні експерти не поділяють цього оптимізму. Аналітики вважають, що це явище не буде довготривалим, оскільки для цього відсутні економічні передумови. Реального зміцнення гривні, за їхніми словами, можна очікувати лише тоді, коли почне виходити з рецесії українська економіка. Втім, поки про це говорити рано.
 

Чому стабілізувалась гривня?
 

Називають декілька причин стабільності гривні, яка спостерігається сьогодні. Чи не основним вважається отримання Україною другої частини кредиту від МВФ у розмірі $2,8 млрд. Гривня поступово набирала вагу на міжбанку ще з квітня на тлі очікування цього рішення МВФ. Після його ухвалення 8 травня її зростання стало ще інтенсивнішим. До того ж з’явилася інформація, що Україна може отримати від фонду ще понад $3 млрд. – після 15 червня.
 

За умовами нового меморандуму між Україною і МВФ, півтора мільярди доларів отримав Нацбанк, 1,3 млрд доларів — Кабмін. Уряд став продавати цю валюту, щоб покрити касові розриви в бюджеті і профінансувати соціальні витрати, через що пропозиція долара на міжбанку збільшилася. "Сьогодні уряд може виходити на валютний ринок із значними засобами, тому необхідна продумана політика, щоб не отримати різку ревальвацію гривні", — заявив голова НБУ Володимир Стельмах.
 

Навесні скоротився попит на іноземну валюту як з боку компаній-імпортерів — через обмеження кредитування, бо значна частина імпорту куплялася за кредити, так і з боку населення — через зниження платоспроможності. На вирівнювання курсу гривні вплинули й адміністративні дії Нацбанку, зокрема проведенням аукціонів за пільговим курсом для населення, яке має погашати кредити в іноземній валюті. Проте, загальна думка експертів та політиків зводиться приблизно до одного — влітку буде тиша, а з осені можлива девальвація. Думки розділилися лише з приводу швидкості падіння курсу гривні.

Так колишній заступник голови Нацбанку Сергій Яременко вважає, що подальша девальвація гривні неминуча через стан економіки, стан торговельного і платіжного балансу, а також через високі платежі за газ. "Гривня зміцнюється за рахунок того, що валюта не користується попитом у непрацюючої економіки. Немає попиту ні для імпорту, ні для погашення зовнішніх запозичень. Парадокс в тому, що імпорт падає, але ми не створюємо вітчизняного виробництва, як замінника. Тому пройде час, а імпорт все одно залишиться. Проте, експорт продовжуватиме зниження».
 

За словами президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, стабілізацію курсу гривні складно назвати результатом ринкової рівноваги. "Курс визначається більше політикою НБУ, частково уряду, а не ринком. Торік Нацбанк ввів всіх в оману, задекларувавши помилкову політику зміцнення гривні. Що буде сьогодні, сказати складно, оскільки досі не до кінця зрозуміло, які думки з’явилися в голові у голови НБУ. Свою роль грає інституційна слабкість української фінансової системи. У нас майже повністю відсутня система хеджування валютних ризиків і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, як правило, завчасно купують валюту, створюючи на неї додатковий попит. З іншого боку існує фундаментальна невизначеність як відносно перспективи американського долара, так і економіки США в цілому. Тому деякі країни вже відмовилися від використання американської валюти в зовнішньоекономічних розрахунках. Зокрема, Аргентина і Бразилія в торговельних розрахунках з Китаєм збираються переходити на юань, песо і реал. План відмови від американського долара в двосторонніх розрахунках виношують Росія і арабський світ.
 

 "Економічних підстав для зміцнення гривні немає, – переконаний, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – Немає факторів, які свідчать про макроекономічну стабілізацію. У нас економіка зараз не працює. За результатами першого кварталу цього року, обсяг промислового виробництва порівняно з цим самим періодом минулого року скоротився більш, ніж на третину. Загалом же 2009 рік стане роком значного падіння внутрішнього валового продукту країни. За прогнозами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, валовий продукт впаде до мінус 12%. За наявних економічних умов курс гривні весь час буде нестабільним – періоди незначного зміцнення змінюватимуться періодами знецінення. Завдання влади при цьому – не допустити різких стрибків”.

Зміцнення ж національної валюти адміністративними методами за відсутності економічних підстав експерти вважають недоречним. "Я не бачу великої доцільності в тому, щоб якимось чином комусь довести, якою валютою є гривня. Всі добре знають, що це за валюта".
Крім промислового спаду, зниження доходів населення, відсутності інвестицій — заважатиме гривні зміцнюватися і негативний торговельний баланс: навіть за значного зменшення імпорту в квітні він перевищував експорт на $1,5 млрд., та великі зовнішні борги банків та підприємств. На думку деяких аналітиків, реальна сума боргів банків цього року становитиме $16 млрд.
 

Політики теж підтримують думку про те, що курс гривні стабільний ненадовго, а лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко – ще й назвав сьогоднішню стабільність гривні штучною і такою, яка може призвести до підриву економіки. «У нас гривні як національної валюти не існує, оскільки вона прив’язана до долара і є механізмом обслуговування інших держав, в даному випадку тих, хто випускає долар в обіг — тобто, США. Гривні як національної валюти не існує, бо вона не є мірилом вкладеної праці і оцінкою цієї праці. В той час, як національна валюта повинна бути прив’язана до обсягу виробленої продукції в країні», — зазначив Петро Симоненко.

Політик відзначив, що відносна стабільність гривні, яка спостерігається сьогодні, є механізмом маніпуляції. «Вся ця стабільність — результат махінацій банківської мафії для того, щоб збагатитися. Сьогодні штучно притримують курс та дають можливість за цим курсом купувати долар, а восени вони піднімуть його і скуповуватимуть гривні», — сказав лідер КПУ. Він вважає, що такі маніпуляції з національною валютою можуть призвести до знецінення основних фондів, неможливості зробити технічне і технологічне переоснащення виробництва та захистити внутрішній ринок від конкуренції з-за кордону — тобто, підривають економіку
 

Незважаючи на стабілізацію валютного курсу, восени ситуація на ринку може погіршитися. Таку думку висловила народний депутат від фракції Партії регіонів, міністр економіки тіньового уряду Ірина Акімова. Як зазначила депутат, стабілізація гривні, яка спостерігається сьогодні на ринку, повязана зі стабілізацією експортно-імпортних операцій, а також діяльністю Національного банку за останні 4-5 місяців. «Дії НБУ можна і потрібно критикувати, але варто відзначити і їх позитивні результати, серед яких призупинення масового відпливу депозитів фізичних осіб із банків, що повязано із запровадженням Нацбанком системи пільгової купівлі для оплати валютних кредитів для населення», — зауважила Ірина Акімова.

Вона вважає, що говорити про новий сплеск інфляції восени не варто, водночас назвала ризики, через які це може статися, і запропонувала рецепт, як їх уникнути. «Найперше, що треба зробити — це реструктуризувати банківський сектор в частині рекапіталізації. Якщо процес рекапіталізації банків буде тривати, то гривня зберігатиме стабільність, а якщо ні, то восени ми можемо очікувати її падіння», — прогонозує Ірина Акімова.

 

Читайте также по теме