Триває Всеукраїнська акція «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», організована фондом «Справедлива країна». Це третій проект серії акцій «Сім чудес України», метою якого є популяризація в Україні та світі оборонних та палацових ансамблів нашої держави. Після визначення семи переможців планується складання замково-палацової карти України та ґрунтовний аналіз сучасного стану збереженості пам’яток, розкриття їх історико-культурного потенціалу та встановлення перспектив вивчення у музейно-екскурсійну, готельну і туристичну сфери. Наразі участь в цьому «замково-палацовому» конкурсі» беруть 137 потенційних архітектурних «чудес». Своїх номінантів представила Волинь, яка здавна славиться не лише чудовою природою, але й величними оборонними спорудами та фортами. Серед них — Палацовий комплекс Дубенського замку, Тараканівський (Дубенський) форт і Луцький замок (замок Любарта).
Середньовічний замок з особливим біополем
Дубненський замок — один із найдавніших на Рівненщині. Його звели у 1492 році під керівництвом князя Костянтина Острозького. Цікаво, що за свою 500-річну історію він жодного разу не був узятий приступом. /> Значних змін Дубненський замок зазнав на початку ХVII ст. за правління Януша — останнього з династії Острозьких. Фортецю планували переробити так, щоб зовні вона мала вигляд трикутника з трьома кутовими бастіонами. Проте складні гідрологічні умови чи брак часу і коштів завадили появі одного з бастіонів. У результаті з’явився незвичний архітектурний комплекс з двома бастіонами (північним і південним).
З часом замок набув рис палацового комплексу, автором головного з яких став римський архітектор Генрік Іттар. Він використав фундамент старого замкового флігеля і надбудував ще один поверх. Таким чином над бастіоном з’явилася маленька дозорна вежа, схожа на ластівчине гніздо. Саме звідси колись вартові повідомляли про наближення ворога.
До речі, під мурами цього замку були прокладені широкі кам’яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору. Працівники заповідника стверджують, що замок має особливе біополе, адже тут не було насильства і немає привидів, на його території не пролилося жодної краплини крові.
На думку ініціатора проведення акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, Дубенський замок є дуже цікавою пам’яткою історії з точки зору таємниць і легенд. «Цей об’єкт є одним з найменш досліджених в Україні, і тому ідея полягає у тому, аби з місцевою владою працювати над тим, щоб цей замок став національним заповідником», — зазначив він. На його думку, це дасть нам можливість залучити фахівців, які б на належному рівні провели археологічні розкопки та реставраційні роботи. Окрім того, Микола Томенко звернув увагу на те, що Дубно під землею пронизане печерами і підземними ходами. «Фахівці, які знають, де копати, могли б відкрити нам багато цікавих таємниць про цей замок і місто загалом. А «підземне Дубно» могло б стати однією з «фішок» Рівненщини», — зауважив він.
Містичний форт
Ще одне рівненське архітектурне диво причаїлося в лісових хащах неподалік від села Тараканів Дубенського району. Це – руїни колись величного форту, який ще називають Нова Дубенська фортеця.
Укріплення форту були збудовані у 80-90-х рр. ХІХ ст. під керівництвом військового інженера-фортифікатора, генерал-ад’ютанта Едуарда Тотлебена як оборонна споруда на австро-угорському та німецькому кордонах. Літописи свідчать, що на офіційне відкриття Тараканового форту завітав сам Російський імператор Олександр ІІІ.
Форт має три поверхи на землі і стільки ж під нею. Числені тунелі, переходи, сховища, казарми і дотепер наповнені магічною аурою таємничості. Місцеві жителі розповідають, що раніше можна було підземними ходами вийти, навіть, до міста Дубно. Проте ще до Першої світової війни форт був залишений гарнізоном, хоча його мури відіграли певну роль і в майбутніх військових конфліктах.
Про те, що форт сповнений містикою, свідчать і активісти вільного козацтва. За словами очевидців, душі загиблих тут воїнів і досі привидами блукають порослими травою та деревами руїнами форту, а на фотографіях досить часто можна побачити незбагненні силуети… На жаль, сьогодні форт перебуває в аварійному стані. І хоча місцева влада та громадські активісти закликають Міністерство оборони передати цей форт сільській раді, аби навести тут лад силами громади, однак, переписка триває вже кілька років, а справа так і не зрушила з місця.
Фаворит з 200-гривневої купюри
Та все ж найвеличнішим представником Волині в акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» є Луцький замок (замок Любарта). Його презентація збіглася зі святкуванням 925-ї річниці заснування Луцька. У зв’язку з цим на території замка відбулося феєричне арт-шоу «Ніч у Луцькому замку».
Цей надзвичайний замок, В”їзна вежа якого зображена на зворотному боці 200-гривневої купюри, був побудований останнім князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340-1385 роках. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. Впродовж багатьох віків тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії.
Завдяки активній роботі керівництва замку, всі його споруди в гарному стані, окрім того, на території замку діють декілька виставок та музеїв, зокрема, музей друкарства, картинна галерея та унікальний в своєму роді музей дзвонів. А під час реконструкції замку під ним знайшли фундамент собору Івана Богослова, побудований за князя Любарта. В період панування Польщі, православний собор зруйнували католики.
Під час презентації Луцького замку Микола Томенко спрогнозував, що ця пам’ятка неодмінно потрапить до півфіналу акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци». Він також повідомив, що 21 півфіналіст акції зі 137 об’єктів, які на сьогодні зареєстровані у конкурсі, буде визначений, швидше за все, у січні наступного року.