ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA». Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції «Голос UA», звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі «Радіо Ера». Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 03.12.2008 р. Ведуча — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Мої вітання всім слухачам радіо «Ера-FM» в ефірі програма Розворот.UA з вами Оксана Ващенко. Сьогодні будемо говорити проте, чи можна зміцнити національну валюту — гривню, скільки коштуватиме долар та євро, вже, скажімо, під Новий рік, і чи є нинішня політика Нацбанку на валютному ринку стихійною. У нас в студії Олександр Чорноволенко, представник фракції «Наша Україна-Народна Самооборона». Добрий вечір. />
Олександр Чорноволенко: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: І я сподіваюсь, що з нами на зв’язку буде Олексій Плотніков — представник фракції Партії регіонів. Сподіваюсь, що дискусія ця буде, розраховую на неї, і, принаймні, дві точки зору будуть лунати на нинішню ситуацію, власне, яка відбувається. Отже, пане Олександре, звертаюсь передусім до вас. Скажіть, зараз, взагалі, дуже важко оцінити що це є, тобто, один місяць не могли купити люди, навіть, кілька місяців поспіль, в обмінних пунктах долар, євро, багатьом треба платити за свої кредити. Зараз, нібито, в пунктах обміну валют ситуація трошечки поліпшилась, але все одно, ці стрибки вони призведуть до того, що гривня просто знецінюється. Які фактори впливають на нинішню ситуацію і як довго це може ще тривати?
Олександр Чорноволенко: Ну є декілька факторів. Перший і найголовніший — це світова фінансова криза. Вона не могла не вплинути, хоча б за рахунок того, що постраждали банки провідних країн, які мали досить серйозні інвестиції в Україну, частина з них були власниками, крім того наші банки, як правило, брали кредити і ці кредити, теж частково, ці гроші йшли від Нацбанку, а частково це було фінансування — запозичення на зовнішніх ринках. Після того, як це перестали давати, після того, як іноземні банки почали вирішувати проблеми свої за рахунок українських філій, після того, як зменшились обсяги вільних фінансових грошей у світі, очевидно, виникла проблема для наших банків, а отже для фінансової системи. Якщо це проблема для фінансової системи, то це і проблема для всієї економіки.
Оксана Ващенко: Тобто фінансова система виявилась не готова?
Олександр Чорноволенко: Ну жодна фінансова система країни світу не готова була. Я хочу нагадати, що, скажімо, у нас було з одним «Промінвестбанком», й то все обійшлось більш-менш мирно. А то як надзвичайно потужні світові банки, як той же «Леман Бразерс », якого в США вже не існує, оголосили банкрутство. Насправді, це — всесвітня криза. На нас вона вдарила, тому що це друга складова, дійсно це плюс для України, але в даному випадку це негативно. Ми тісно зав’язані на світовий ринок. Ми значну частину своєї продукції експортуємо і, відтак, поки на світовому ринку, це добре, це дає простір розвитку української економіки, але поки на світовому ринку існує добра кон’юнктура, ми маємо непогані доходи, це перш за все, металургія, хімічна промисловість, частково машинобудування, сільське господарство. А коли в результаті цієї світової фінансової кризи, а, як наслідок, і економічної, почалось скорочення інвестиційних проектів, а це знов таки саме та продукція, яку експортують та ж металургія тощо. Відтак, надходження валюти до України зменшилось. Правда, тут є один такий трошки дивний момент.
Оксана Ващенко: Дивний в чому?
Олександр Чорноволенко: Дивний в тому, що падіння виробництва металургійного у нас зменшилось у жовтні і в жовтні у нас зменшилось грошенадходження від імпорту металургійної продукції. А, як правило, ці гроші надходять через кілька місяців, тобто в жовтні ми фактично отримали гроші за серпень. Однак, чомусь отримали менше, хоча в серпні не було скорочень. Тобто тут можливі і певні дії економічних суб’єктів, які притримали гроші за кордоном, чи з економічною, чи то з політичною метою. Тут можуть бути різні міркування аж до звинувачення в саботажі.
Оксана Ващенко: У нас є на зв’язку Сергій Плотніков, представник фракції Партії регіонів. Пане Олексію, добрий вечір.
Олексій Плотніков: Добрий вечір.
Оксана Ващенко: Скажіть, ми от аналізуємо ситуацію нинішню на валютному ринку, яка є. Як ви думаєте, така лихоманка скільки ще протримається за вашими спостереженнями? І от тут доля спекуляції — вона присутня, тобто це є один із чинників, який впливає на знецінення національної валюти?
Олексій Плотніков: Ну по-перше, Нацбанк працює вкрай непрофесійно, він не виконує свої функції гаранта національної грошової одиниці. Тобто, я навіть, не знаю як давати оцінку банку, починаючи з того, що коли у вересні почало лихоманити і готівковий ринок, і міжбанківський ринок, Національний банк вирішив, що краще поспостерігати, що ж там буде і як воно піде. Я можу нагадувати якісь там числа, дати, можу нагадувати 11 жовтня, коли вперше зібралось правління Нацбанку і начебто, виявилось щось треба робити. Тобто, з цієї точки зору це дійсно непрофесійні кроки, непрофесійні абсолютно дії Національного банку і крім цього, безперечно, як в будь-якій ситуації, в будь-якій країні, коли таке відбувається, у нас зараз є дуже велике психологічне навантаження, дуже великі спекулятивні дії, і в тому числі і навмисні, в плані того, що хтось, якось, в чомусь вважає, що саме завтра треба купити 10 доларів чи їх немає в продажу, якихось чорних ділків, тобто з цієї точки зору ситуація фактично вийшла з під контролю і, на жаль, це не є абсолютно об’єктивним, це є абсолютно суб’єктивні чинники і така суб’єктивна нездорова ситуація на валютному ринку.
Оксана Ващенко: Що треба було робити Нацбанку в такому разі? Де помилки?
Олексій Плотніков: Якщо пригадати вересень, то у вересні все-ж-таки не треба було уходити від валютних інтервенцій і тоді чомусь не займався валютними інтервенціями Нацбанк. У нього була якась перерва і саме завдяки цій перерві почались проблеми з міжбанківським курсом та з всім іншим. Потім він почав якось використовувати ці інтервенції, він виходить на ринок чи не виходить. Потім почалась ситуація, коли протягом дня змінюються якісь показники міжбанку, змінюються показники, за якими повинні діяти обмінні пункти, тобто абсолютно це незрозуміла ситуація. Ну і далі те, що ми маємо зараз, але знову ж таки хочу підкреслити, що це не є ситуація об’єктивна, вона не є нормальна, це абсолютно така спекулятивно-психологічна зараз ситуація.
Оксана Ващенко: Для вас і радіослухачів хотіла нагадати, що у нас в студії зараз перебуває Олександр Чорноволенко, представник фракції «Наша Україна-Народна Самооборона». От пане Олександре, у такому зв’язку, керівник Нацбанку Володимир Стельмах може зараз втратити посаду, оскільки і критика з боку Президента лунала на його адресу. Це означає що невдовзі може відбутись таке кадрове рішення, оскільки охочих багато посісти крісло голови Нацбанку?
Олександр Чорноволенко: Ну не так уже й багато. По ідеї я згоден абсолютно з тією критикою, яку пан Плотніков сказав щодо Нацбанку. Більше того, якщо ми візьмемо роботу Нацбанку за більшість року, не з вересня, а, скажімо, за першу половину 2008 року, то там теж дуже багато помилок, які теж дали свій негативний вплив на нинішню ситуацію. Наприклад, згадавши з благородною ціллю боротьби з інфляцією, до речі, подолавши її разом з урядом, звівши її до літа на нуль. Але за рахунок обмеження кредитування населення, за рахунок того, що обмежені були ресурси комерційних банків. Таким чином він вдарив по тому ж житловому будівництву надзвичайно сильно, по інших галузях особливо вітчизняного виробництва. Важко було взяти як підприємцю в кредит, так і населенню для того, щоб знову таки інвестувати ці гроші в економіку. І по суті справи, ще до початку фінансової кризи ми отримали перші елементи економічної кризи, причому, коли ми своїми руками загальмували житлове будівництво. А відтак посипались й інші галузі, які суміжні з ними, в тому числі й та ж металургія, бо другу частину своєї продукції металургійна промисловість, крім того, що дає за кордон, ще дає на внутрішній ринок , в тому числі великим обсягом саме у будівельну галузь. Це теж було неправильно. Тому я думаю, що якісь висновки треба робити, саме кадрові. Не стільці міняють, а людей. Ну, напевно, вже настав час молодого нового покоління і треба…
Оксана Ващенко: Це ви на кого натякаєте?
Олександр Чорноволенко: Ну я натякаю на тих, хто молодше Президента. От по віку, принаймні, не старше. Просто голова Нацбанку — це людина Президента, це людина, з якою Президент багато працював, достатньо близькі були за поглядами тощо.
Оксана Ващенко: А чому, дивна ситуація правда? Віктор Ющенко теж працював і був головою Нацбанку і Володимир Стельмах. Ви згадали, що Стельмах і Ющенко дуже давно разом і, в принципі, можна Стельмаха вважати людиною Президента. В чому ж тоді проблема, якщо бачення у них, розв’язання тієї чи іншої проблеми на валютному ринку, мають бути близькими?
Олександр Чорноволенко: Вони і є близькими.
Оксана Ващенко: Але тоді в чому різниця?
Олександр Чорноволенко: Стельмах буде відповідати за цю близькість. Люди вчаться на помилках. В тому числі й дуже поважні люди.
Оксана Ващенко: Тоді до цього процесу причетний Президент?
Олександр Чорноволенко: В тій мірі, як і причетна Верховна Рада, що досі і має цього голову Нацбанку. Все керівництво країни економічне, я маю на увазі, включаючи представників великого бізнесу, і всі політичні сили. Так це було помилково, більше того, на це неодноразово була критика з боку тих же банкірів цієї політики, таки до неї не прислуховувались. І політика, ще раз скажу, була, принаймні, з травня 2008 року, і ми йшли з одного боку, як наслідок світової фінансової кризи до фінансової кризи, а з другого боку, як наслідок світової економічної кризи, яка була, як наслідок фінансової, внаслідок своїх власних помилок в тій же фінансовій сфері, коли ми зупинили фінансування деяких галузей економіки. Мета була правильна, боротись із інфляцією, але засоби, напевно, трошки передозували і хворий…..
Оксана Ващенко: Не витримав.
Олександр Чорноволенко: Він ще живий. І я ще раз хочу погодитись, з тим, що от знов таки, великою мірою, причиною цієї кризи є паніка. Тому не треба нам сіяти панку, економіка українська досить потужна, і фінансова система, вона все це витримає, і дійсно у нас починають нервувати, коли треба повертати кредити. Це зрозуміло. Коли треба їхати за кордон, також треба валюта. Ще один дуже потужний, валютоємкий, те що поїдає валюту це — хабарі. У нас хабарі в період кризи беруть тільки у валюті.
Оксана Ващенко: Правда?
Олександр Чорноволенко: Так. Валюта зникла. От це і показує, скільки хабарів дають в країні. Бо всі хабарі стали брати у валюті бо кому ж треба вони у гривні.
Оксана Ващенко: От бачите, які пролунали у нас вже не тези, а в принципі….це правда.
Олександр Чорноволенко: Це у будь-якій кризовій ситуації так, ну ще золото можна.
Оксана Ващенко: Олексій Плотніков з нами на зв’язку, нагадую. Пане Олексію, скажіть, резерв часу у нас який в принципі, для того, щоб якимось чином, ну не владнати ситуацію, а почати її лікувати. І якщо ми говорили щойно про керівництво Нацбанку, ви бачите перспективи зміни його, принаймні, от в нинішніх непростих, навіть, політичних умовах? Оскільки ж у нас будь-яка посада, не зважаючи на те, що людина має бути фаховою, на посаду голови Нацбанку, вона передусім буде розглядатись у політичні площині.
Олексій Плотніков: Ви розумієте, для мене цікаво не хто буде очолювати Нацбанк, і які будуть наслідки цього очолювання. Тобто, якщо вдасться з теперішнім керівництвом врегулювати цю ситуацію, то нехай воно залишається. Ось це головне зараз для держави. Якщо є можливості для того, щоб я не знаю…За повідомленням Президента, він тиждень давав для того, щоб нормалізувати ситуацію, тобто, з цієї точки зору, якщо теперішнє керівництво зможе зробити, я не думаю, що його треба міняти, чи якось посилювати, чи якось посилити в перспективі. Але, в принципі, якщо дивитись на якісь там об’єктивні реалії, курс, який знаходиться в межах між 6 і 7, він зараз більш реалістичний, ніж той, що зараз є в обмінних кіосках і на міжбанку. Тобто, якщо Нацбанк вгамує цей психоз, якщо він вийде з інтервенціями, якщо будуть використані інші нормальні заходи, то в принципі, я думаю, курс можна буде якось застабілізувати, навіть, менше, ніж 6,5 гривень за долар. Можливо, навіть так. Тобто, це з цієї точки зору, але постійно йде якесь підсилення цього психозу, підсилення цієї нездорової ситуації. І ви знаєте, сьогодні протягом всього дня йшла якась інформація, що начебто примусово переведуть долари…
Оксана Ващенко: Депозити…
Олексій Плотніков: Так, інвалютні депозити у гривні, спростовував Секретаріат Президента. Я сьогодні давав коментар…
Оксана Ващенко: Як видумаєте, це правда чи ні?
Олексій Плотніков: Та ні. Це дурниці в принципі. Все ж таки у нас демократія, ринкова економіка, права людини є та інші позиції, чого не можна робити. Це не Радянський Союз, не Південна Корея, до речі. Я сьогодні давав інтерв’ю російським агенціям, які питали, а чи в Україні, взагалі, заборонять валютні операції? Що можна буде, як в Радянському Союзі купити обмежену кількість долара для виїзду за кордон. Тобто, це взагалі якісь жахливі чутки, але хтось їх же розповсюджує.
Оксана Ващенко: Але тим не менше, були обмеження щодо зняття грошей з депозитів? Правда були?
Олексій Плотніков: Обмеження зняття грошей з депозитів, це, в принципі не є обмеження там на якісь, наприклад, на володіння валютою, на існування валюти, на здійснення операцій у валюті. Ну, це обмеження на депозити, які розміщені на певний термін, тобто ніхто не передбачав, що буде достроково зривати ці депозити і виймати гроші з цих депозитів. Тобто, це таке винятково технічне обмеження, при тому, що все ж таки банки йдуть на винятки, чи треба таки комусь терміново ці гроші і є поважні причини.
Оксана Ващенко: Скажіть, а що робити тим людям, які понабирали кредитів, а особливо в іноземній валюті? До речі, кажуть фахівці, що взагалі, Україна пішла шляхом «ноу-хау», коли видавала ці кредити не під національну валюту, а саме під іноземну валюту і потрапила сама в таку пастку.
Олексій Плотніков: Ну це було, тому що там були відсотки менші в іноземній валюті, ніж в гривнях. А в принципі, курс був досить фіксований іноземної валюти до гривні, тому більш розповсюдженими були кредити саме в іноземній валюті. Ну, це пояснити можна, хоча знову ж таки, навіть, в країнах Центрально-східної Європи, навіть, в тій самій Прибалтиці ніхто там не буде брати в доларах чи євро, там беруть в латах, літах чи там в кронах. Тобто з цієї точки зору, там дещо інша ситуація. Ну що робити, тут важко сказати. Тому, що дійсно ситуація зараз вкрай складна. Там були сьогодні, ну знову ж таки не відношусь до уряду, а відношусь до опозиційної фракції і опозиційної політичної сили, я можу тільки дивитись ЗМІ, не було пропозиції від уряду, щоб погашали кредити в іноземній валюті та спочатку відсотки певні, там рік, а потім основний кредит, щоб там певною мірою банк брав на себе часткові витрати. Тобто, є там якість схеми, вони ще офіційно не оприлюднені, вони не мають чіткої реалізації, але подивимось, можливо, там щось уряд з банкірами про щось домовиться, що, можливо, будуть певні пропозиції, щоб пом’якшити ситуацію з кредитами.
Оксана Ващенко: Але поки що реальних кроків, законодавчих ініціатив в цьому напрямку немає?
Олексій Плотніков: Наскільки мені відомо, немає і дати таку чітку пораду при тому, що відбувається зараз, при тому, що відбувається на готівковому ринку, ну це абсолютно нереально.
Оксана Ващенко: Нереально і надто складно. Пане Олександре, вам так само складно щодо цього? Що робити тим людям, які взяли величезні кредити на автомобілі, на навчання дітей, що робити? Тим людям, які, можливо, втрачають в цей час роботу?
Олександр Чорноволенко: Що робити тим людям? Ну по-перше, давайте зараз подумаємо ситуацію. Людина бере кредит, перед нею вибір: брати в національній валюті чи брати в євро, чи брати в доларах. Вона робить вибір на користь долара. І долар починає зростати і виплачувати стало більше. А якби долар почав падати? Це — ризик. Це так звані економічні ризики, і тут ніхто не змушував брати в доларах, а не в гривнях. Вас примусово змусили? Воно питання так не стоїть, що робити. І тут не варто з таким співчуттям про це говорити. А якби людина взяла в євро, а не в доларах. І почав би долар по відношенню до євро зростати чи падати. Тут теж можуть бути нюанси. Загальна практика у всьому світі — брати кредити для внутрішнього користування в національній валюті. Оце от Україна, Аргентина та ще деякі такі країни, з надзвичайно ліберальною економікою, які дозволяють робити такі речі у себе вдома ….. для внутрішнього користування.
Оксана Ващенко: Але в жодній країні, європейській немає таких відсоткових кредитних ставок. Навіть, коли видаються кредити в національній валюті.
Олександр Чорноволенко: І нема таких високих ставок по депозитах. Це проблема не людей, як в цілому економіки. Це питання треба вирішувати, і треба вирішувати на користь цих людей, саме для того, щоб якусь хоч частину вони повернули.
Оксана Ващенко: І ми продовжуємо нашу розмову. Для тих, хто щойно долучився, нагадаю, що сьогодні говоримо про заходи, які можуть посприяти зміцненню національної валюти, гривні. Скільки вона коштуватиме відповідно до долара і євро вже під Новий рік, і чи є політика Нацбанку на валютному ринку стихійною. Не забувайте, що вже зараз можете долучатись до нашої розмови. Працює студійний номер. І нагадую, що у нас в студії Олександр Чорноволенко — народний депутат, представник фракції НУ-НС, а з нами на телефонному зв’язку Олексій Плотніков — теж народний депутат і представник фракції Партії регіонів. Я нагадаю, що ми зупинилися на темі (у першій частині нашої розмови) щодо кредитування населення, точніше: яким чином люди зараз мають віддавати кредити, зважаючи на перебої, які відбуваються із купівлею валюти в обмінних пунктах, і на нинішній курс, який є значно вищим, я так розумію, від того реального, який сьогодні ми обговорюємо. Зауважу, що учасники нашої розмови нагадали або наголосили на тому, що реальний курс — це десь 6,5-7 гривень за долар. Так зараз?
Олександр Чорноволенко: Ні, курс, який мав би бути, якби не було ажіотажу на валютному ринку.
Оксана Ващенко: Я ж кажу, реальний на цей момент, так?
Олександр Чорноволенко: Ну-у, реальний той, який є, а той, який міг би бути, якби всі були розумні, то це оптимальний.
Оксана Ващенко: Повернення кредитів… Банки можуть якимось чином вплинути на те, щоб, ну я не знаю, забирати вже побутову техніку, машини, які були в користуванні, житло. Тобто, якимось чином, як вони можуть стягувати?
Олександр Чорноволенко: По закону вони можуть, але економічно це їм, звичайно, невигідно, бо що вони з тими машинами, побутовою технікою і навіть житлом будуть робити?! Його десь треба продати, а ринок і так перевантажений. Проблема: якщо продадуть, то дуже дешево. Тому, як варіант, щоб банки не займалися невластивою їм діяльністю, є такі пропозиції (вони в уряді були), про те, щоб банки погодились на те, щоб якусь частину кредиту чи відсотків по ньому, чи то взагалі весь кредит, конвертувати не по новій ціні гривні до долара (не по сім з копійками), а по 5,05.
Оксана Ващенко: Була така пропозиція?
Олександр Чорноволенко: Да. Якщо банки на це погодяться, то вони мають певну гарантію, що значно більше кредитів повернеться, а відтак у них будуть значно менші втрати. Другий варіант, який може бути, це певна пролонгація цих кредитів, скажімо, розтягнути їх на певний час з тим, щоби взагалі не втратити. Але знов-таки, тут теж потрібно не перегнути палку. Тому, що банки можуть це робити до певної міри, поки вони працюють хоча б із нульовим прибутком. Бо, як тільки вони починають працювати в збиток, вони все одно стають безглуздими, стають тягарем для економіки. А головне ж завдання банку: не тільки взяти лагідно з людей відсотки і надати їм кредити, а головне завдання у тому, щоби фінансувати інвестиції тих же людей (щоби приходили і брали кредити) і тих же підприємців (щоб підприємства також інвестували у розвиток свого виробництва, якщо цього не буде, то не буде звідки надходити грошам на зарплати, щоб повернути кредити). З другого боку, якщо у банків не буде грошей, вони всі їх залишать людям, то відтак вони будуть працювати собі у збиток. Вони не зможуть давати кредити, і тоді зупиниться вся економіка. Тому це дуже тонкий механізм (з точки зору розрахунків). Потрібно все правильно прорахувати і проводити збалансовану політику. Це повсякденна політика, яка мала б тісну співпрацю з урядом і Національним банком.
Оксана Ващенко: На законодавчому рівні? Коли це може відбутися?
Олександр Чорноволенко: О, от тепер щодо законодавчого рівня. На жаль, українське законодавство передбачає дуже високу автономність Національного банку. І в такій кризовій ситуації, це, напевно, неправильно. Повноваження Національного банку слід було б різко обмежити з тим, щоби нарешті можна було б спитати, і не тільки з Національного банку, за курс гривні, а й з уряду, а відтак і з Верховної Ради, яка цей уряд обирала, призначала. А зараз у нас Нацбанк автономний, сам по собі, і, фактично, є дві політики: політика економічно-фінансова Нацбанку, а є урядова, ну, і Верховної Ради, оскільки уряд опирається на більшість. Тому зараз головне завдання, напевно, переглянути Закон “Про Національний банк” з тим, щоби далі зробити більш оперативне управління цим процесом.
Оксана Ващенко: Олексій Плотніков з нами на зв’язку. Пане Олексію, скажіть, а те, що Нацбанк і уряд діють на валютному ринку або бачать стратегію розвитку зараз по ліквідації тих проблем дещо по-різному. Чи є тут, скажімо, певною мірою політична складова: хтось когось підставляє, от простими словами, якщо можна так сказати?
Олександр Чорноволенко: Ні-ні, не діє уряд на валютному ринку. Діє Нацбанк, а уряд просто дивиться на це, бо не має важелів для цього.
Олексій Плотніков: Так, обидва спитали мене. Ну добре. Почнемо з того, що все ж таки дійсно функції, чим займається уряд, чим займається Національний банк. Національний банк утримує національну грошову одиницю, здійснює курсову політику, виробляє основу грошово-кредитної політики та вносить її на затвердження Верховної Ради, тобто є Закон “Про Національний банк”, але як би Національний банк не працював досконало чи абсолютно ідеально, якщо погано працює уряд, якщо в уряду є великі проблеми, то не можна на одній монетарній політиці Національного банку вгамувати всі ці проблеми уряду і всі провали економічної політики. Свого часу, ну, можливо, це вже було десь із місяць тому, коли почалися певні виправдовування з боку Міністерства фінансів, прем’єр-міністра, що начебто уряд ні у чому не повинен — повинен у всьому Національний банк. Тобто, тут ось дуже прозоро проходило прагнення сказати: “Ну уряд, як завжди чудовий, пухнастий, працює гарненько, а у всіх негараздах в країні винен Національний банк”. Тобто, цього не можна казати тому, що, ну, ми починали цю програму з того, що у мене дуже багато зауважень до Національного банку, але навіть при всій ідеальності роботи Національного банку, він не може винятково монетарними заходами витягти всю ситуацію в країні. І якщо економічний курс уряду іде поганий, якщо іде внутрішня криза, яка іде не за рахунок світової кризи, а за рахунок якихось інших чинників, то в принципі, що б не робив Нацбанк, треба дивитись на те, що робить уряд.
Оксана Ващенко: Тобто, ця політика має бути спільною, правильно?
Олексій Плотніков: Ні, ну, не має бути, наприклад, монетарна політика, різні важелі у Національного банку і уряду. Якщо, наприклад, давайте таку модель побудуємо, гіпотетичну — Нацбанк працює абсолютно ідеально, свої функції, але при цьому уряд не займається інфляцією, розбалансовує експортно-імпортні операції, робить від’ємний платіжний баланс і все інше, те, що б не робив Нацбанк, все рівно це не можна вгальмувати винятково монетарними заходами, треба, щоб уряд також піклувався про Національну економіку.
Оксана Ващенко: У нас є дзвінок. Ми слухаємо. Будь-ласка, ви в ефірі радіо “ЕРА-ФМ”.
Слухач: Добрый вечер!
Оксана Ващенко: Добрий вечір!
Слухач: Я хочу задать вам такой вопрос: президент Франции Саркози сказал, что, значит, кризис не должен отражаться не только на простых людях, а должен отражаться на всех. Это один вопрос. Второе я хочу сказать: вот наша премьерша, она повысила зарплату чиновникам, депутатам, сделала им льготы, когда была еще первый раз премьером. А Пинзенык, который сейчас находится министром финансов, говорил, если повысить такие зарплаты, пенсии, льготы, то не один бюджет, даже американский, не выдержит. Так, скажите, пожалуйста, нельзя ли им уменьшить немножечко?
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Чи можна зменшити апетити, принаймні, на соціальне утримання держслужбовців.
Олександр Чорноволенко: Ну, теоретично, це можна зробити. І, більше того, є такі законопроекти, і вони цілком реально, що будуть прийняті.
Оксана Ващенко: Але кудись там під вибори вони, як правило, приймаються…
Олександр Чорноволенко: Ну, невідомо ж коли вибори будуть. Тому, є різні гіпотези щодо того, що вони будуть у лютому, і щодо того, що вони будуть аж у 2015-му році. Але це дасть кілька сотень мільйонів гривень — це не є вихід.
Оксана Ващенко: Але все ж таки рівність умов, в яких перебувають…
Олександр Чорноволенко: Це для соціальної справедливості, для задоволення. А я хотів до іншого повернутися. До того моменту, коли ми говорили про те, що, як би уряд добре не працював, як би добре не працював Національний банк… Ну, що нічого не зможе зробити Національний банк, якщо уряд працює погано. Саме справедливе по відношенню до Національного банку: якщо Національний банк працює погано, то як би добре не працював уряд, а фінансова криза буде. І так воно у нас і відбулося.
Оксана Ващенко: А як ось відбувається, якщо це одна команда?
Олександр Чорноволенко: Так у тому ж і проблема, що це не одна команда відповідно до нашого законодавства, до нашої Конституції. У Національний банк, а відтак і у проведення усієї фінансово-грошової політики є абсолютно незалежна від даного конкретного уряду, який на даний момент при владі. У тому-то й проблема, що проблема в законодавстві. Треба поміняти Закон “Про Національний банк” з тим, щоби дати можливість більш оперативного втручання, а відтак і відповідальності уряду і Верховної Ради за роботу Національного банку. Бо свого часу, коли був прийнятий Закон “Про Національний банк”, він став надзвичайно постійною, потужною інституцією державною. Поки все було добре, не було кризи, були прийняті розумні правильні рішення, в тому числі, нинішнім керівництвом Нацбанку, все було добре. Як виникла велика, серйозна криза, то стало зрозуміло, що треба якось втручатися, а втручатися уряд ніяк не може, бо нема на те законних методів втручання. Тобто, вони мають прийти через прийняття певного закону.
Оксана Ващенко: Пане Олексію, звертаюся до вас. Олексій Плотніков, нагадую, з нами на зв’язку. Скажіть, а проведення або ініціювання Нацбанком проведення аукціонів — це що?
Олексій Плотніков: Ну, це один із заходів, спрямований на врегулювання ситуації депресії…
Оксана Ващенко: Ну це, скажімо, ліки чи це …?
Олексій Плотніков: Ну, це один з варіантів. В принципі, в теорії монетарної політики це можна використовувати. Я не думаю, що це зараз дасть дуже позитивний ефект, ну, поки Нацбанк щось робить, щось прагне зробити, то навіть прагнення щось зробити — це вже позитив, але з точки зору результатів, я не думаю, що це вкрай позитивні будуть результати, проведення цих аукціонів — це, ну, в даному випадку, вихід.
Оксана Ващенко: Ви можете дати прогноз? Скільки може коштувати гривня, точніше, за скільки можна буде купити долар, євро під Новий рік?
Олексій Плотніков: Ну, тут ситуація дещо-таки специфічна. Як правило, перед Новим роком громадяни здають заощадження, накопичення для того, щоб купити, по-перше, подарунки, по-друге, купити якісь там путівки кудись поїхати відпочити, купити квитки для того, щоб поїхати до родичів та інше. Тобто, під Новий рік, скоріше за все, ситуація дещо вгамується, буде іноземна валюта в обмінних пунктах, і, в принципі, такого попиту, як зараз, вже не буде. Тобто з цієї точки зору, давайте так обережно, думаю, що курс буде менше, ніж сім гривень за долар.
Оксана Ващенко: Олександр Чорноволенко, ваш прогноз?..
Олександр Чорноволенко: Ну, є певні прогнози світових фінансових організацій. Наскільки я знаю, для України він зараз розглядається, під наступний Новий рік, десь порядку 7,4 грн. за дол. Наші спеціалісти кажуть, що вони бачили його на рівні семи (це на 2010 рік на перше січня). Ну, від того можна виходити, що на перше січня 2009-го року його бачать принаймні таким самим або меншим. Тобто, я теж думаю, що десь порядка семи він буде, а може трошки менше. А може й будуть прийняті правильні заходи, скажімо, ті ж валютні інтервенції… Хочу нагадати, що у нас валютні запаси 34 млрд. дол., і ми могли би спокійно використовувати їх. Але знов таки, це має бути в рамках єдиної політики, яка би розроблялася спільно Верховною Радою, Національним банком, урядом, Президентом, з тим, щоби не витрачати даремно ці гроші.
Оксана Ващенко: Чотири роки поспіль ми так і говоримо: треба мати єдину програму, єдину стратегію…
Олександр Чорноволенко: Ну, ви ж знаєте, що заважає. Заважають політичні розбіжності….
Оксана Ващенко: Люди? Певні люди, які займають ті чи інші місця?..
Олександр Чорноволенко: Напевно, заважає все ж таки певна незбалансованість у нашій політичній системі. Нам треба або обрати американську модель: сильний президент, сильний конгрес, і вони ніде не зустрічаються (тільки коли приймають бюджет) і не протирічать один одному, або обрати європейську парламентську систему, де президента або взагалі нема, або він виконує чисто такі функції, як і англійська королева, а є парламент, більшість якого призначає прем’єра. Він керує, той прем’єр, і несе повну відповідальність, а відтак, менше протиріч. І, як я вже казав про те, що треба узгодити систему відносин між Національним банком і урядом як таку.
Оксана Ващенко: Є дзвінок. Добрий вечір вам!
Слухач: Добрий вечір! Город Київ. Людмила. Александр, ответьте, пожалуйста, на такой вопрос: вот Тимошенко шесть миллиардов выделяет на то, чтоб люди получили по тысяче гривен на Сберкнижку, не выгодно было, потому, что продукты намного подорожали, за все семнадцать лет такого не было. Вопрос такой: теперь она одолжила $4,5 млрд. да и еще отдавать надо с большими процентами… Вот скажите, это нормально, как вы считаете, почему вы не голосовали премьера отправить в отставку? Спасибо.
Олександр Чорноволенко: Ну, тому, що я вважаю — це гарний прем’єр, який проводить правильну політику. Щодо тисячі гривень, то інфляція ніяк не залежала від того чи тисячу гривень дала би прем’єр чи ні. По результатам 2007-го року, інфляція була 17%, тобто приблизно така, як і зараз. Зараз ми десь на цій цифрі, на цей момент. Тому вона отримала високу інфляцію. Ну, можна було не дати тисячу гривень. Інфляція все одно б менше не стала, а, скоріш за все, стала б більшою. Люди би ці гроші не отримали. Якби вона дала б ці гроші, то хоч якась частина людей повернула б свої збереження і все ж таки змогла придбати необхідні товари. Це і економічна справедливість, і соціальна справедливість, і дає впевненість у тому, що хоч рано чи пізно наші збереження, в тому числі і нинішні, повернуться. Це дуже правильний крок — повернення збережень, і тут вона абсолютно права.
Оксана Ващенко: Інша?… Позика?
Олександр Чорноволенко: Якщо це позика на вигідних умовах, а всі позики, якщо йде мова про позику від Міжнародного валютного фонду абсолютно вигідні умови, в нинішніх умовах. Там, здається, 20 млрд. дала, а не 4,5. Це перший транш 4,5 млрд.. Це дуже вигідна позика. І більше того, якби цієї позики не було, то у дуже невигідній ситуації була би вся Україна, як об’єкт інвестування. Зараз, коли дає міжнародна фінансова організація позики, це говорить про те, що інші банки можуть мати справу із Україною, інвестори можуть сюди вкладати. Тобто, це позитив. Позика — це завжди позитив. Якщо дають позику, це добре. Тим більше, наші зовнішні борги зовсім не великі і ми їх завжди нормально віддавали. І більше того, в умовах тієї інфляції, яка існує в світі, і тієї економічної ситуації, вигідно брати гроші. Значно не вигідніше лишатися без кредитів. Інша справа, розумно ними розпорядитися. Так, щоб це пішло з максимальною користю. Тут можна сперечатися про шляхи: а що треба брати? Завжди, коли дають, треба брати.
Оксана Ващенко: Пане Олексію, ви ще з нами, я сподіваюся. Скажіть, позика від МВФ — якщо дають, то треба брати? (це я цитую Олександра Чорноволенка)?
Олексій Плотніков: З точки зору уряду, це дуже висока оцінка поважною інституцією. Така інституція, як МВФ, що дала цьому уряду, то уряд може казати, що він вірно діє, що навіть його так оцінили, що дали йому гроші, сказали, що такий він гарний, міжнародні фахівці навіть дали гроші цьому уряду і все інше…Тобто, на мотивацію того, навіщо Україні ці гроші. Якщо подивитись (там $16,5 млрд.), що є жорстке цільове призначення — це підтримка золотовалютних резервів і фінансування відходу капіталів іноземних банків, які працювали в Україні. Тобто їх не можна використовувати ані в реальному секторі, ані для того, щоб допомогти українським експортерам, які зараз не працюють, тому, що втратили ринки збуту і все інше. З цієї точки зору якоїсь дуже великої доцільності цієї позики я не бачу. Окрім того, що це така політична підтримка цього уряду. Що стосується її вигідності. У нас є квота в МВФ, якщо не помиляюсь, це $800 млн. $800 млн. ми можемо брати під 5% річних. Все, що перевищує нашу квоту, ми беремо під комерційні відсотки. Тобто це перевищує 10, зараз 12-13% річних. Тобто, з цієї точки зору, особливої вигідності цих грошей я не бачу. Ну, для уряду це знову ж таки політична підтримка з боку МВФ. Я не хочу зараз казати, що коли починає працювати так масштабно МВФ, то відкривається вся статистика, він контролює витрати на ті чи інші речі з державного бюджету.
Оксана Ващенко: Ну проконтролювати це можна буде?
Олексій Плотніков: Безперечно. Найголовніше тут — це контроль з боку МВФ. Зараз, наприклад, може контролювати витрати з бюджету на зовнішню розвідку України, у зв’язку з цією позикою. Тобто, вкрасти ці гроші нереально, нецільове використання нереально, а головний контролер всюди буде МВФ.
Оксана Ващенко: Дякую усім, хто долучився до програми!